Цікава хімія, досліди для дітей

Цікава хімія, досліди для дітей

Хімія є однією з найцікавіших наук, знайомою кожному ще зі шкільних років. Напевно, для багатьох дивовижні досліди, проведені вчителем на уроці хімії, входять в список того, що запам’яталося зі школи. Когось вони просто здивували і потішили, когось зацікавили і зачарували настільки, що зумовили вибір подальшого розвитку, навчання і відповідної професії.

Хімія – непроста наука, але захоплива та корисна. У ній багато абстрактних понять. З нею не все вдається помацати й побачити. Але певний рівень хімічних знань важливий для кожного навіть у повсякденному житті.

Хімія – наука з величезною історією, що бере початок з арабської алхімії (III-IV століття). Ще тоді, використовуючи різні хімічні матеріали, способи і нестандартні рішення, алхіміки намагалися створювати рецепти молодості та краси, перебуваючи в пошуках еліксиру вічного життя.

Звичайно, сучасна хімія істотно відрізняється від тієї, що існувала століття-тисячоліття тому. Сьогодні це фундаментальна наука, що має в своєму розпорядженні безліч потужних інструментів, матеріалів і, безсумнівно, доступної інформації. Долучатися до неї можна ще з дошкільного віку. Ви, ймовірно, не раз зустрічали на полицях дитячих магазинів спеціальні набори для проведення цікавих дослідів. Можливо, навіть купували щось подібне на подарунок. Правда ж, це навіть дорослого здатне зацікавити? А чому? Тому що дозволяє здійснювати нескладні й цікаві хімічні експерименти із захопливим зануренням, здавалося б, у найскладніше, з простою інтерпретацією основоположних законів і методів зазначеної науки.

Досліди для дітей можна здійснювати і не використовуючи згадані вище набори. Для багатьох з них або знайдеться все необхідне вдома, або не складе труднощів купити окремі компоненти. Головне, аби було бажання. А як це саме бажання викликати у дитини? Як спонукати інтерес, пізнавальний потяг до хімії і, можливо, навіть любов та чіткий орієнтир на подальший рід професійної діяльності? Наочно, коротко й доступно знайомлячи з яскравими і ефектними трансформаціями, позитивно впливаючи на емоційний стан у процесі. Якщо навіть нічим більшим це не закінчиться, ви все одно не змарнуєте часу. Зробити пару-трійку цікавих хімічних дослідів з дітьми – чудовий варіант спільного проведення часу. Яких саме? Трохи нижче ми представили цілу добірку з популярних експериментів. Впевнені – вам сподобається! Вибирайте! А поки що – відповідь на одне супутнє запитання: навіщо вивчати хімію? Дитина його точно задасть, а дорослий (батько, учитель або ін.), будучи у всеозброєнні, зможе дати виразну розлогу відповідь.

Хімія – чому вона важлива для кожного?

Те, що далі написано, можете дослівно зачитати дитині/дітям або передати своїми словами. А потім підкріпіть подану інформацію наочними дослідами – успіх завдання буде досягнуто з імовірністю 99,9 %.

Отже, для чого вивчати хімію? Тому що вона у різних подобах є скрізь, оточує кожного з нас. Її вивчення – не щось абстрактне і нудне, а дуже близьке до життя й може бути мега захопливим. Нерідко діти саме проведенню хімічних дослідів віддають перевагу перед іншими розвагами.

Домашні експерименти дають відповіді на запитання на кшталт, чому щось відбувається так, а не інакше. Потім ці знання можна застосовувати і в звичайному житті, і в процесі навчання в школі. Коли вчитель буде давати нову для класу інформацію, підготовлений юний дослідник зможе легше сприйняти пояснення, уроки будуть для нього зрозумілішими та цікавішими, а результат навчального процесу, закономірно, кращим.

Важливо! Починати вивчати хімію потрібно з найпростішого і найзрозумілішого, наприклад:

√ Вода – це хімічна речовина, у складі якої є два елементи (кисень + водень), а також розчинені гази. Тіло людини складається з води в середньому на 65-75 %. Вода – основа життя: де немає води, немає живого. Якщо без їжі людина може прожити приблизно місяць, то без води – лише кілька днів.

√ Пісок – це найчастіше практично чиста хімічна речовина діоксид кремнію. Одна піщинка може важити від десятих часток мікрограма до декількох міліграмів. З піску роблять багато виробів, які нас оточують, наприклад, дороги, тротуарну плитку, пісочниці та багато іншого. Пісок – основний компонент для виготовлення скла.

√ Людина – генератор щосекундних хімічних реакцій. Повітря, що вдихається, є сукупністю таких хім. речовин, як гази. Видихаємо ми з вами діоксид вуглецю (вуглекислий газ). При митті рук водою з милом також реалізується хімічний процес. Людське тіло містить майже всі елементи, представлені в періодичній системі Д. І. Менделєєва, і кожен з них не просто є, а за щось важливе для життєдіяльності відповідає, виконує певні біологічні функції. Людина – це, без перебільшень, справжнісінька хімічна лабораторія.

√ Ліки (таблетки, сиропи, мазі, краплі та ін.), які рятують нас від безлічі хвороб – це теж хімія.

√ Природа. Чому рослини зелені? Тому що в них є хімічна речовина хлорофіл, саме завдяки йому листочки, стебла та інші частини рослин мають зелене забарвлення.

√ Кухня і хімія також взаємопов’язані. Різні хімічні речовини і реалізовані з їх допомогою реакції – важливі учасники процесу приготування їжі. Яскравий приклад – підняття тіста при додаванні дріжджів.

Ще один варіант зацікавити дитину хімією і показати важливість цієї науки – ознайомитися з інформацією про котрогось науковця-хіміка. Разом прочитайте/подивіться фільм про життя і діяльність, наприклад Д. І. Менделєєва, В. І. Вернадського, Ю. С. Ліпатова, Л. В. Писаржевського, М. В. Ломоносова, Парацельса. Це супер спосіб провести ще одну паралель хімія – життя.

ТОП-25 хімічних дослідів, які викличуть у дітей захват

  1. «Пінний вулкан».

Матеріали (що знадобиться?): гідроперит або перекис водню, аміачна вода, сульфат міді, мийний засіб-гель для посуду, барвник, банка або колба з широким горлом.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • створення каталізатора – аміакату міді (обережне, буквально по краплях, додавання аміачної рідини до сульфату міді, поки не відбудеться повне розчинення);
  • приготування водного розчину мийного засобу (близько 50 мл);
  • змішування аміакату і мийного розчину в банці/колбі;
  • швидке вливання р-чину гідропериту і спостереження пінливої картини.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • концентрація р-чину гідропериту/перекису водню прямо пропорційна інтенсивності реакції та ефективності виверження «вулкана», тому готувати його найкраще безпосередньо перед застосуванням (оптимальна концентрація – 50 %);
  • щоб бути повністю готовими до «виверження» (може бути чималеньким), під банку/колбу слід поставити якусь ємність.
  1. «Плавучі мильні бульбашки».

Матеріали (що знадобиться?): 150-200 г харчової соди, 6-9 % р-чин оцтової кислоти, мильні бульбашки, акваріум з широким дном.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • рівномірне розсипання соди по дну акваріума;
  • заливання соди оцтовою кислотою для отримання вуглекислого газу;
  • перевірка наявності СО2 шляхом опускання на дно запаленого сірника (вуглекислий газ важчий, ніж повітря, тому він осідає біля дна, а сірник у ньому моментально згасає);
  • видування бульбашок в ємність – вони повільно рухаються по невидимій горизонтальній лінії (межі між вуглекислим газом і повітрям), створюючи враження плавання в акваріумі.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • якщо немає готових мильних бульбашок, їх можна створити з води, засобу для миття посуду і гліцерину.
  1. «Активність мармеладок».

Матеріали (що знадобиться?): мармелад, вода, харчова сода, оцтова//лимонна/яблучна кислота, 2 склянки.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • розрізання мармеладок на смужки довжиною 1-3 см;
  • розведення в одній склянці води 1 ст. л. харчової соди;
  • створення в іншій склянці розчину кислоти;
  • поміщення шматочків мармеладу в содовий р-чин на 10 хвилин з подальшим їх перенесенням у кислотний р-чин;
  • спостереження результатів - мармеладки обростають бульбашками вуглекислого газу і завдяки його підйомній силі спливають, на поверхні бульбашки випаровуються, стрічки тонуть, знову обростають бульбашками і знову піднімаються вгору (такий кругообіг спусків і підйомів відбувається доти, поки реактив в ємності не закінчується).

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • замість мармеладу можна використовувати будь-які інші негігроскопічні харчові продукти. Дуже цікаво цей дослід виглядає з желейними черв’яками;
  • підвищити видовищність можна, граючи на кількість. Що більше мармеладок/черв’яків виявиться у другій склянці, то більш бурхливо відбуватиметься реакція, зрештою «піддослідні» стануть вилазити назовні.
  1. «Пошук лугу».

Матеріали (що знадобиться?): смужка лакмусового паперу, рідке мило/рідина для миття посуду, вода, ємність (наприклад, склянка).

Алгоритм проведення (як робити?):

  • розчинення у воді невеликої кількості мийного засобу;
  • занурення лакмусу в розчин;
  • зчитування результату (набуття індикатором синього забарвлення – свідчення лужної реакції, наявності лугу в мийній речовині).

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • найпоширеніший луг в побутових мийних засобах – гідроксид натрію, або каустична сода. Відтак саме його найчастіше вдається виявити в результаті цього експерименту;
  • аналогічним способом можна шукати кислоту, правда, в більш цікавих умовах. Будете йти в ліс, захопіть зі собою смужку індикаторного паперу і пляшку з водою. Побачите мурашник – обережно опустіть в нього на якийсь час соломинку. Потім вийміть і змочіть краплею води. Вологою соломинкою доторкніться до лакмусового паперу – він змінить колір на такий, що вказує на присутність мурашиної кислоти.
  1. «Кольорові фігури в молоці».

Матеріали (що знадобиться?): молоко (по суті – суспензія жирових молекул у воді), водорозчинний рідкий барвник (можна кілька), широка неглибока ємність.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • наливання молока в ємність;
  • додавання кількох крапель барвника за допомогою піпетки;
  • змочування ватної палички в рідкому мийному засобі, після чого – торкання нею молочної поверхні;
  • перетворення молока в рухоме кольорове полотно (фарби рухаються спірально і формують вигадливі вигини).

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • в основі досліду – взаємодія жирів (будова молекул яких двоїста – гідрофільна та гідрофобна) і ПАР (зі здатністю розділяти на ділянки плівку з жирових молекул на поверхні рідкого середовища);
  • якщо використовувати різні барвники (додати їх в різні ділянки молока), вийде різнокольоровий розрив.
  1. «Її величність вода!».

Матеріали (що знадобиться?): вода, гідрокарбонат натрію (харчова сода), лимонна кислота, 2 пробірки.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • насипання в рівних обсягах соди і кислоти у дві пробірки;
  • наливання води в одну з пробірок;
  • спостереження виділення вуглекислого газу в пробірці з водою і відсутності змін в іншій;
  • підбиття підсумку, що без води багато реакцій здійснити неможливо. Аналогічно і з процесами в живих організмах. Плюс ще вода прискорює різні хім. реакції.
  1. «Що містить водогінна вода?».

Матеріали (що знадобиться?): водогінна вода, прозора склянка.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • наливання води у склянку;
  • розміщення склянки з водою в теплому місці приблизно на одну годину;
  • спостереження на стінках склянки бульбашок, тобто газів, розчинених у воді;
  • дійшли висновку, що в холодній воді розчинення газів краще, ніж у теплій.
  1. «Отримання кристалів йоду».

Матеріали (що знадобиться?): 5 % спиртовий розчин йоду, вода, склянка, серветка.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • змішування води і йоду в пропорції 1:1 (по 10 мл) у склянці й поміщення в холодильник на три години;
  • діставання склянки з осадом йоду, що випав на дні, з холодильника;
  • зливання рідини, переміщення йоду на серветку;
  • витискання матеріалу серветками, поки йод не почне розсипатися.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • в ході цього експерименту реалізується екстрагування одного компонента з іншого (йоду зі спиртового розчину). Важлива роль в процесі відводиться воді.
  1. «Крохмалю, ти де?».

Матеріали (що знадобиться?): продукти (картоплина, банан, яблуко, хліб), крохмаль, йод, дві склянки, піпетка.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • розведення йоду в склянці;
  • розведення крохмалю в склянці;
  • капання за допомогою піпетки по кілька крапель розведеного йоду на половинку картоплі й у склянку з розведеним крохмалем (спостереження посиніння в обох випадках);
  • почергове капання йоду на яблуко, банан і хліб (яблуко не синіє, банан синіє злегка, а хліб сильно);
  • підбиття підсумку про наявність/обсяги крохмалю в різних продуктах харчування на основі реакції крохмалю з йодом, що дає синє забарвлення.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • у зазначеному аналітичному експерименті йод виступає індикатором вмісту крохмалю;
  • результат у випадку з яблуком може відрізнятися, залежно від його стиглості. Якщо капнути йод на нестигле яблуко, воно посиніє, якщо на стигле – ні. Це пояснюється здатністю крохмалю трансформуватися в цукор. У незрілих яблуках присутній крохмаль, який у міру дозрівання плоду стає цукром.
  1. «Фарбування полум’я».

Матеріали (що знадобиться?): хлорид натрію (харчова сіль), пінцет, спиртівка.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • поміщення за допомогою пінцета декількох великих кристалів солі в полум’я пальника;
  • спостереження фарбування полум’я в жовтий колір.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • цей експеримент демонструє хімічну реакцію сполучення. Натрій, наявний у складі кухонної солі, в ході горіння взаємодіє з киснем, утворюючи оксид натрію. Жовте полум’я – свідчення успіху здійсненої реакції;
  • подібні досліди можна проводити, використовуючи інші натрієвмісні сполуки.
  1. «Яйця – потонуть чи спливуть?».

Матеріали (що знадобиться?): 2 яйця, 2 склянки, вода, харчова сіль.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • наливання в одну склянку простої чистої води, поміщення туди одного яйця, спостереження, як яйце опустилося на дно;
  • наливання в іншу склянку теплої води, розмішування в ній п’яти ложок солі, очікування, поки вода охолоне, опускання другого яйця, яке буде плавати біля поверхні;
  • підсумовування суті досліду, що полягає в різниці густин води і соляного розчину. Густина яйця набагато більша, ніж у води, і менша, порівняно з р-чином солі. Відповідно, в першому випадку воно тоне, у другому тримається нагорі.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • якщо у випадку з чистою водою, яйце спливло, воно протухле, його не можна їсти, потрібно викинути, а для чистоти експерименту використовувати інше яйце.
  1. «Готуємо льодяники!».

Матеріали (що знадобиться?): вода, 2 склянки, 5 склянок цукру, кулінарні дерев’яні палички, щільний папір, каструля, харчові барвники.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • варіння цукрового сиропу (1/4 склянки води + 2 ст. л. цукру);
  • висипання невеликої кількості цукру на папір;
  • почергове занурення кожної палички в сироп з подальшим збором ними і рівномірним розподілом цукринок + витримування протягом ночі для належного висушування;
  • вранці розчинення п’яти склянок цукру у двох склянках води на вогні + 15-хвилинне охолодження;
  • розливання сиропу по ємностях + додавання харчових барвників;
  • занурення паличок-заготовок у форми зі сиропом так, щоб не допустити дотику зі стінками і дном;
  • очікування результату з можливістю подальшого смакування ласощами – льодяники готові.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • щоб не зіпсувати результат, охолодження не повинне бути надмірно довгим. Зазначені 15 хвилин оптимальні. Якщо протримати довше, кристали не стануть рости;
  • для занурення заготовлених паличок у сироп можна використовувати прищіпку;
  • розглянутий експеримент особливо сподобається ласунам і може стати справжньою знахідкою, якщо дітей попередні досліди не зацікавили.
  1. «Самонадувна кулька».

Матеріали (що знадобиться?): повітряні кульки, порожня пляшка ємністю 1 або 1,5 літри, чайна ложка, лійка, столовий оцет, гідрокарбонат натрію (харчова сода).

Алгоритм проведення (як робити?):

  • заповнення пляшки на третину оцтом;
  • засипання в кульку за допомогою лійки двох-трьох чайних ложок соди;
  • надягання кульки на пляшку – і вона, наповнена утвореним в ході реакції вуглекислим газом, надувається.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • в результаті цього досліду виходить надута кулька, але вона не піднімається вгору. Якщо хочете, щоб повітряна кулька зависла під стелею, потріть її об будь-який синтетичний матеріал і відпустіть – завдання буде виконане. Кулька протримається вгорі до 5 годин.
  1. «М’яке яйце».

Матеріали (що знадобиться?): 2 сирих яйця, 2 скляні банки, вода, столовий оцет.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • наливання в банки робочих середовищ (в одну – звичайної води, в другу – оцту) і занурення в кожну з них по яйцю;
  • очікування результату протягом декількох годин;
  • через 5-6 годин можна спостерігати перші зміни – часткове розм’якшення яєчної шкаралупи, що контактувала з оцтом, і початкову твердість яйця, яке перебувало у воді.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • якщо хочеться за допомогою оцту розм’якшити яйце повністю/досягти ефекту «самоочищення», потрібно почекати хоча б тиждень, краще – 10 днів. Якщо ще довше, розм’якла шкаралупа зникне зовсім. Все це пояснюється реакцією декальцинації. Оцтова кислота розчиняє вуглекислий кальцій, який є компонентом яєчної шкаралупи. Залежно від ступеня розчинення і можна спостерігати м’якість, а потім і зовсім зникнення шкаралупи.
  1. «Тришарова рідина».

Матеріали (що знадобиться?): три рідкі середовища (сік, спирт, рослинна олія), харчовий барвник, ємність з високими прозорими стінками (наприклад, склянка).

Алгоритм проведення (як робити?):

  • наливання на дно посуду соку;
  • акуратне додавання по стінці рослинної олії;
  • аналогічне до попереднього способу вливання спирту на олію;
  • спостереження красивого рівного розподілу рідин в три шари.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • щоб зробити дослід більш яскравим і барвистим, можна використовувати барвники. Особливо актуальне підфарбовування спирту;
  • не можна порушувати зазначену черговість вливання матеріалів. Вся суть експерименту полягає в різниці густин цих середовищ. Важлива така послідовність: від найбільшої густини знизу до найменшої зверху. Якщо не дотриматися цього правила, все змішається і результат не виправдає очікувань;
  • три шари – це лише один з варіантів. Насправді, кількість шарів може бути різною. Головне при проведенні експерименту не нехтувати попереднім пунктом.
  1. «Слайм своїми руками».

Матеріали (що знадобиться?): картопля, сито, миска, тонік з хініном.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • подрібнення картоплини і розміщення її в гарячій воді на 10-15 хвилин;
  • зливання через сито для випадання в осад крохмалю, який і повинен залишитися в мисці;
  • висушування крохмалю протягом декількох днів;
  • з’єднання крохмалю з тоніком + замішування «тіста»;
  • спостереження, що вийшла субстанція, яка зберігає консистенцію в руках і моментально розтікається, коли її перестати місити, тобто неньютонівська рідина, здатна тверднути і повторно ставати рідкою.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • при зціджуванні картоплі, воду можна підфарбувати за допомогою барвника для наочності;
  • якщо є ультрафіолетова лампа, нею можна освітити отриманий слайм і побачити просто чарівне видовище – світіння «тіста», завдяки вмісту в тоніці хініну.
  1. «Як зробити «корову» з молока?».

Матеріали (що знадобиться?): 1 склянка молока, 1 столова ложка оцту, харчовий барвник.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • додавання в гаряче, але не кипляче молоко оцту + інтенсивне перемішування, з метою виділення білка казеїну;
  • відціджування одержаних щільних білих згустків, незначне просушування, розм’якшення і компонування з барвником;
  • поміщення отриманої маси в форму для надання бажаного зовнішнього вигляду або виліплювання фігурки, хоч тієї ж корови, дитиною;
  • отримання через два дні готової іграшки – дуже міцної та гіпоалергенної.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • експеримент дозволяє зробити рідке твердим (корову – це образно), не вдаючись до заморожування;
  • таким чином, можна створити, наприклад, ґудзик, прикраси і будь-що інше, на що вистачить фантазії.
  1. «Секретна інформація».

Матеріали (що знадобиться?): рис, йод, папір, пензлик, ватний тампон.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • варіння рису, зливання відвару;
  • занурення у відвар пензлика і створення «таємного послання» на папері;
  • очікування висихання, коли написане стає невидимим.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • щоб інформація, залишена на папері за допомогою рисового відвару, стала доступною, щоб «розкрити таємницю», необхідно ватний тампон змочити йодом і провести ним по паперу. В результаті хімічної реакції між йодом і крохмалем, літери набудуть синього забарвлення і все приховане можна буде прочитати.
  1. «Фарбуємо квіти».

Матеріали (що знадобиться?): квіти, склянка, аміак (нашатирний спирт), ефір.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • наливання в склянку ефіру + додавання аміаку;
  • занурення квітів у склянку (в ефірно-аміачне середовище) бутонами вгору (бутони не повинні торкатися рідини);
  • накривання склянки покришкою, вичікування;
  • спостереження і трактування результатів. Аміак та ефір – леткі речовини. Пари першого створюють у пелюстках квітів лужне середовище, а другого – екстрагують барвники з рослинних клітин. Оскільки більшість рослинних барвників – це природні індикатори, тобто вони здатні змінювати забарвлення, залежно від середовища, в яке потрапляють (кислотного, нейтрального, лужного). У цьому випадку середовище лужне, колірні зміни відповідні.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • підсумкове забарвлення квітів залежить від початкового: білі квіти жовтіють, рожеві та фіолетові стають яскраво-зеленими тощо;
  • не використовуйте жовті квіти, жовтець і нігтики – зміни не відбудуться;
  • для реалізації описаного експерименту можна взяти червоне осіннє листя (миттєво стане зеленим);
  • подібну реакцію можна спостерігати з чаєм. Якщо в звичайний чорний чай покласти лимон, він посвітлішає, що можна буде пояснити кислим середовищем.
  1. «Чорний цукор».

Матеріали (що знадобиться?): вода, сірчана кислота, цукрова пудра, хім. склянка, скляна паличка.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • насипання цукрової пудри в склянку;
  • додавання невеликої кількості води + перемішування;
  • внесення концентрованої сірчаної кислоти + перемішування до початку сильної екзотермічної реакції;
  • спостереження за тим, як цукор стає м’яким пористим чорним вугіллям, піниться і витісняється зі склянки.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • суть експерименту полягає у спалюванні цукру сірчаною кислотою на повітрі та в присутності води. Зазначена кислота дуже «жадібна» до води, тому здатна взяти її навіть з молекул цукру;
  • позаяк актуалізується екзотермічна реакція, вона супроводжується виділенням теплоти. В результаті вода випаровується, залишається лише твердий сухий залишок.
  1. «Дим без вогню».

Матеріали (що знадобиться?): тіосульфат натрію, гідроперит (комплекс пероксиду водню та сечовини), вода, чашка (порцелянова або Петрі).

Алгоритм проведення (як робити?):

  • насипання тіосульфату натрію в чашку;
  • змочування водою таблетки гідропериту для вилучення окислювача пероксиду водню і акуратне її вдавлення в тіосульфат натрію;
  • спостереження результату – виділення густого білого диму, яке відбувається практично відразу ж. Тепер приказка «диму без вогню не буває», втрачає будь-який сенс, чи не так?

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • у ході реакції утворюються пари води та діоксид сірки (токсична речовина з різким запахом), тому дослід важливо здійснювати в приміщенні з добрим провітрюванням або ж під тягою;
  • описаний спосіб не єдиний, який дозволяє отримати дим без вогню. Інша хімічна реакція передбачає застосування таких речовин, як карбонат калію (висипати рівним шаром на дно колби), 25 % розчин аміаку (змочити вуглекислий калій) і концентрована соляна кислота (повільно полити невеликою кількістю зверху). В результаті білий дим, виходячи з колби, сповзає по її стінках і стелиться по столу. Все пояснюється виділенням хлористого амонію, коли взаємодіють аміак і соляна кислота. Притискання до поверхні столу – за вуглекислим газом, який виділяється в процесі (він важчий, ніж повітря).
  1. «Штучний сніг».

Матеріали (що знадобиться?): бензойна кислота, холодна вода (можна плюс лід), 400-500 мл хімічна склянка, порцелянова чаша, азбестова сітка, спиртівка, невелика гілка дерева.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • насипання бензойної кислоти в склянку так, щоб покрити дно;
  • поміщення всередину гілки;
  • розміщення зверху склянки порцелянової чашки з водою (можливо, також з льодом);
  • встановлення склянки на азбестовій сітці + її нагрівання за допомогою спиртівки;
  • сублімація бензойної кислоти при 100 °С;
  • охолодження, в результаті якого гілочка покривається безбарвними кристалами, створюється ілюзія появи снігу.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • ця реакція дозволяє створити сніг, який так люблять діти, в будь-яку пору року. Так, він буде несправжнім, але виглядатиме чудово;
  • нагрівання можна здійснювати також на електроплитці.
  1. «Криваві руки, або Фільм жахів».

Матеріали (що знадобиться?): роданід амонію, хлорид заліза, 2 чашки Петрі.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • приготування двох розчинів – роданіду амонію та хлориду заліза;
  • виливання обох розчинів у чашки Петрі (кожного – в окрему);
  • занурення однієї руки в один р-чин, другої – в інший;
  • тертя долонь і отримання «закривавленого» ефекту, внаслідок утворення нової сполуки – яскраво-червоного роданіду заліза.

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • цей дослід підійде не всім, оскільки у кожного – своє ставлення до подібних речей. Але якщо подати дитині цю реакцію, як створення фільмової крові, кровоімітацію (спосіб, до речі, дуже популярний серед творців бойовиків та трилерів), то експеримент має право бути;
  • якщо немає в розпорядженні зазначених вище матеріалів, то замість роданіду амонію можна використовувати роданід калію, а хлорид заліза допустимо замінити нітратом заліза (III).
  1. «Червоні цвяхи».

Матеріали (що знадобиться?): мідний купорос (сульфат міді (II)), вода, склянка, цвяхи.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • розчинення невеликої кількості мідного купоросу в склянці з водою;
  • занурення всередину цвяха/цвяхів;
  • спостереження через якийсь час, що цвях почервонів, а розчин став зеленуватим;
  • підсумовування, що в ході хімічної реакції на поверхні цвяха сформувався шар міді.
  1. «Пісочна змія».

Матеріали (що знадобиться?): харчова сода, цукрова пудра, ізопропанол (спирт ізопропіловий), річковий пісок, сірники, керамічна плитка, склянка.

Алгоритм проведення (як робити?):

  • приготування в склянці робочого матеріалу (1-2 ложки харчової соди + 2-4 ложки цукрової пудри; пропорція – 1:2; ретельне перемішування);
  • насипання піску гіркою на негорючу поверхню, формування зверху майданчики з невеликим поглибленням;
  • рясне просочування піску ізопропіловим спиртом (оптимально – якщо весь пісок буде вологим);
  • насипання на вершину підготовленої суміші сода-пудра;
  • підпал «вулкана», в результаті чого з нього з’являється чорна пориста «змія».

Важливі нюанси (що врахувати?):

  • за допомогою цього експерименту можна наочно продемонструвати, як вогонь впливає на комплекс харчової соди та цукрової пудри.

Досліди – це складно, небезпечно і шкідливо? Не рубайте з плеча!

У багатьох хімія асоціюється зі шкідливими матеріалами, складними експериментами і небезпекою, вже тим більше в домашніх умовах. Ви з їх числа? Значить ви не ознайомилися з наведеним вище списком дослідів для дітей. Якби детально його розглянули, то зрозуміли б, що все, крім того, що цікаво, повчально і захопливо, ще й елементарно просто. Існує маса цікавих експериментів, які не завдають шкоди здоров’ю хоча б при мінімальному дотриманні техніки безпеки. Боїтеся вибухів, впливу їдких запахів і клубів диму? Є багато дослідів без них.

Часто дорослих відлякує складність процесу, мовляв часу потрібно багато, реактиви та обладнання необхідно десь шукати. Лабораторний посуд – це добре, але насправді, за необхідності, цілком можна обійтися підручними засобами. Часто достатньо матеріалів, які є на кожній кухні, які можна купити в найближчому магазині або аптеці.

Побутові альтернативи лабораторного хімічного посуду:

  • пробірки → флакончики від пігулок;
  • спеціальні ємності для зберігання реактивів → звичайні скляні банки, наприклад, з-під дитячого харчування або майонезу;
  • лабораторні палички для перемішування → сталеві та дерев’яні ложки;
  • штатив для фіксації пробірок → брусок з наскрізними отворами та ін.

При здійсненні нагрівання пробірок (ну або флаконів від ліків) запобігти обпіканню при триманні виробу в руці можна, спорудивши саморобний тримач з прищіпки для білизни і шматка дроту. Необхідний для фільтрації речовин паперовий фільтр не складає труднощів зробити самостійно. А взагалі мірний посуд, нагрівальні пристрої та багато іншого в лабораторії і вдома на кухні при проведенні дитячих дослідів взаємозамінно. Якщо не шукати відмазок, то мови про складність, шкоду і небезпеку дослідів для дітей не буде.

Кілька різнопланових порад, для тих, хто бажає експериментувати всією сім’єю:

  • починайте з найпростішого, поступово просуваючись до більш складного. Спочатку потрібно освоїти основні процеси і поняття, щоб потім не становило жодних проблем застосовувати їх на практиці в більш хитромудрих експериментах;
  • конспектуйте. Лабораторний журнал – це знахідка при проведенні домашніх експериментів разом з дітьми. У ньому можна робити записи, замальовки, складати план роботи, описувати етапи процесу, структурувати інформацію, підбивати підсумки тощо;
  • розгляньте варіант проведення хімічних конкурсів – це ще цікавіше. Можна змагатися, у кого дослід більш вдалий. Можна демонструвати різні реакції на сімейних святах або, як варіант, знімати відеоролики і виставляти їх в соціальних мережах, на інтернет-каналах і т.д., просуваючи новий цікавий контент. Тут, як то кажуть, кожному своє;
  • завжди ставте безпеку на перше місце.

Основи техніки безпеки при проведенні дослідів для дітей

Пізнавальність, цікаве проведення часу, веселощі – це все, що візуально виступає на перший план при демонстрації хімічних експериментів для дітей, проведенні дослідів разом з ними. Але є ще одна важлива сторона – безпека. Дотримання техніки безпеки – аспект у розглянутому сегменті нескладний, проте, разом з тим, він не допускає жодних «але». І про нього обов’язково потрібно подбати. А щоб це зробити, необхідно знати, що до чого. Далі ви знайдете всю необхідну інформацію:

  • здійснювати будь-які хімічні експерименти дітям необхідно спільно з дорослими або під їхнім наглядом;
  • для проведення дослідів необхідно підготувати окреме місце, найкраще стіл або хоча б залізну тацю. У ліжку, на килимі тощо використовувати хімічні матеріали і реалізовувати будь-які реакції не можна;
  • важливо використовувати елементарний спецодяг. Гумові рукавиці, які можна купити в будь-якій аптеці або найближчому господарському магазині – те, що точно не завадить. У більш складних дослідах вони посприяють безпеці, в легких і простих – допоможуть зберегти руки в чистоті. Бажаний робочий аксесуар – лабораторний халат або щільний фартух. Іноді не завадять захисні окуляри;
  • робіть розділення лабораторного посуду і того, що для їжі. Якщо брали якусь ємність для дослідів, не використовуйте її потім при вживанні їжі;
  • жорстке поводження з тваринами, нанесення шкоди екології – під забороною. Хімічні відходи необхідно правильно нейтралізувати, зокрема кислотні – за допомогою соди, лужні – оцтовою кислотою;
  • при перевірці запаху реактиву, газоподібного середовища або рідини, ніколи не можна підносити ємність прямо до обличчя. Правильно в такому випадку тримати посудину на деякій відстані й помахувати рукою над нею, пересуваючи повітря із запахом у свій бік. Це дозволяє запобігти опікам і отруєнням;
  • домашні умови вимагають залучення невеликих кількостей реактивів;
  • посуд з реактивом, який повинен у ньому деякий час зберігатися, завжди слід маркувати, щоб кожен, хто не в темі, не чіпав те, що йому не потрібно. Етикетка має чітко інформувати про те, що знаходиться всередині;
  • тримати всі ємності з хімічними речовинами необхідно щільно закритими.

«Система Оптимум» – ваш помічник у питаннях поставки хімічних речовин і лабораторного посуду

Якщо вам сподобалася наша стаття, дякуємо за увагу і радіємо, що стали в пригоді. Якщо ви вже встигли провести котрийсь з експериментів і хочете поділитися досвідом або ж вам потрібні відповіді на додаткові запитання перед тим, як приступити до справи, пишіть коментарі. Якщо потрібні хімічні реагенти, різні речовини, лабораторний посуд, обладнання та інше для демонстрації дослідів учням, студентам або іншому більш-менш широкому колу слухачів, телефонуйте нам за контактними номерами.

Ми багато років працюємо у сфері забезпечення ринку хім. продукцією, лаб. оснащенням і супутніми товарами. У нас – величезний каталог і вигідні умови співпраці. Будемо раді допомогти вам у вирішенні поставлених завдань, зосереджених на розвитку потягу й зацікавленості майбутніх поколінь у «чудесах» науки хімії.

Замовлення дзвінка
Дякуємо за Ваше звернення. Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом
Сталась помилка при надсиланні листа. Зв'яжіться будь ласка з менеджером.