Хімічний склад жувальних гумок – роль харчового парафіну у складі

Жувальна гумка – продукт, скажімо так, суперечливий. З одного боку, він дуже популярний і постійно супроводжує багатьох із нас у повсякденному житті. Він використовується для освіження дихання, отримання смакової насолоди, очищення та підтримки зубного здоров’я і навіть для підвищення концентрації, зняття стресу або ж просто як розвага – тут вже хто які цілі ставить перед собою. З іншого – є чимало противників жування гумок, які стверджують, що уся користь і радість від жуйок – це просто реклама, покликана наповнювати кишені виробників, і нічого більше. Мовляв, у людей просто виробилася звичка до жування, вони всього лиш ловляться на гачок гучних рекламних слоганів, щоразу в супермаркеті мало не на підсвідомому рівні докладаючи до покупок пачку жуйок, і часто навіть не замислюються, треба їм це чи ні (спрацьовує принцип «візьму, нехай буде»). Має місце й радикальна думка, що жувальні гумки – це не тільки даремна трата грошей, а й джерело шкоди для організму, передусім для зубної емалі, жувальних м’язів, шлунково-кишкового тракту тощо. Хто ж має рацію? Як завжди, істина десь посередині. І ключову роль у її розумінні відіграє хімічний склад жувальних гумок.

Погодьтеся, що не можна рівняти усі жуйки під один гребінець. Не всі вони мають ідентичний склад. І вже точно – не однакові обсяги кожного із компонентів. Як говорив Парацельс ще сотні років тому: «Все – отрута, все – ліки; те й інше визначає доза». Зробивши проєкцію його вислову на сучасні жувальні гумки, можемо отримати таке: жуйка здатна нести як користь, так і шкоду, усе залежить від її складу, якості та обсягів застосовуваних при виготовленні інгредієнтів.

Тож з’ясуймо, з чого виготовляють жувальні гумки і яку роль відіграють їхні компоненти (зокрема парафін як один зі складників із найбільшою кількістю запитань до нього як до харчової сировини), які функції виконують та як впливають на організм. Розберімо на молекули питання хімічного складу жуйок, аби зрозуміти, чи потрібна їх присутність у вашому житті. І якщо так, то як обрати якісний продукт, котрий буде безпечним і корисним для використання, такий, в якому шальки терезів будуть схилятися в бік «ліків», а не «отрути».

З чого складається жувальна гумка – основні інгредієнти

Сучасні жуйки є складними продуктами. Вони містять основні й додаткові, натуральні та синтетичні компоненти, кожен з яких має своє призначення, виконує власну специфічну роль: забезпечує смакові, текстурні, естетичні чи інші якості продукту, котрі роблять його популярним серед споживачів.

До основних складників належать такі: гумова (жувальна) основна частина (еластомери), ароматизатори, підсолоджувачі та барвники. До додаткових – різноманітні добавки, як от стабілізатори, емульгатори, пом’якшувачі, антиоксиданти, консерванти, пластифікатори, наповнювачі, текстуратори й глазурувальні агенти. У лікувальних і стоматологічних виробах можуть бути присутні також активні фармацевтичні інгредієнти. Особливе місце у складі жуйок відводиться харчовому парафіну – компоненту, що надає жувальним пластинкам, подушечкам, кулькам характерний блиск і зберігає їхні характеристики.

Хімічний склад безпосередньо впливає на характеристики продукту: на його смак, колір, текстуру, еластичність, термін придатності та ін. За чималу історію існування жуйок він неодноразово змінювався, допоки не вдалося вивести «ідеальну формулу» з 20 % основного матеріалу та 60 % солодкої складової, плюс з усілякими добавками, що коригують смак, колір і запах. Різноманітні сучасні інгредієнти дозволяють виробникам створювати привабливі для споживачів в усіх сенсах жуйки. Варто зауважити, що всі вони проходять суворий контроль якості та безпеки.

Гумова основа

Без гумової компоненти неможливе отримання жувальної гумки, адже вона просто-напросто не жуватиметься й буде позбавлена своєї суті. Гумова, або жувальна, частина – це база, основоположна одиниця продукту, технологічна субстанція, що забезпечує його еластичність і здатність до жування. Її вид, якість і обсяги визначають текстуру, те, наскільки м’якою чи твердою виходить гумка. Вона (натуральні або синтетичні еластомери) нерозчинна, неїстівна, не має смакових параметрів і харчової цінності.

У минулому для створення гумової бази використовували натуральний латекс, відомий як чикл – свіжий сік дерев роду Manilkara (саподіли), до третини складу котрого займає каучук. Цей сік швидко густіє, контактуючи з повітрям, і трансформується у жовтувату липку масу. Природна камедь саподіли, натуральні смоли, одержувані з живиці хвойних дерев, а також їхні комплекси є традиційними основами жувальних гумок та інших продуктів, у котрих має значення такий параметр, як еластичність.

Сучасні тенденції, як це найчастіше буває, супроводжуються відходом від традицій. Сьогодні натуральний латекс у жуйковому виробництві майже повністю замінений синтетичними каучуками – полімерними матеріалами, такими як полівінілацетат, поліізобутилен, співполімери стиролу і бутадієну. Ці речовини – теперішня база масового виробництва жуйок. Вони забезпечують довговічність, стабільність і кращі виробничі характеристики жувальних гумок. Вони сприяють належній текстурі виробів, здебільшого не завдаючи шкоди здоров’ю людини. Позаяк більшість нинішніх гумових основ наділена інертними властивостями, вони не вступають у реакції зі слиною або іншими біологічними рідинами та тканинами.

Основою основ жувальних гумок є еластомери, доповнені пом’якшувачами, наповнювачами та воском, парафіном. Нерідко у склад вводиться саме харчовий парафін. Також може використовуватися гліцериновий ефір каніфолі. У спектрі функціональної дії еластомерів перебуває забезпечення еластичності та контроль липкості текстури жуйки. Вони розм’якшуються при температурі ротової порожнини, сприяють тривалості жування з поступовим розкриванням активних і допоміжних складників, зберігаючи при цьому масу при ковтанні слини.

Аби еластомери виконували своє призначення якнайкраще, мали належну текстуру й консистенцію, відповідний розмір та масу, забезпечували потрібну жувальну здатність і тактильні відчуття у роті, їх доповнюють:

• пом’якшувачами (терпіненовими, гідрогенізованими, демінералізованими або полімеризованими смолами);
• пластифікаторами (гліцерином, ланоліном, пропіленгліколем, восками, пальмітиновою чи олеїновою кислотою, кукурудзяним сиропом, гідрогенізованими рослинними оліями або гідролізатами крохмалю);
• емульгаторами (соєвим лецитином, моноефірами гліцерину/пропіленгліколю зі стеариновою кислотою, моно- або дигліцеридами жирних кислот);
• наповнювачами та текстураторами (тальком, карбонатом кальцію/магнію, гідроксидом/силікатом/оксидом алюмінію).

Ароматизатори та підсолоджувачі

Ароматизатори, підсолоджувачі, а ще барвники також заслуговують на окрему увагу, позаяк належать до основних інгредієнтів і перебувають на другому за значенням рівні після жувальної основи. Кілька слів – про кожну із цих груп компонентів:

• ароматизатори додаються для створення приємного смаку та аромату жувальної гумки. Вони можуть бути як натуральними, так і синтетичними, ідентичними до натуральних. Натуральні ароматизатори, такі як м’ятні або фруктові олії, екстракти фруктів чи ягід, забезпечують природний смак. Синтетичні ж примітні тим, що дозволяють досягти більшої різноманітності смако-ароматичних варіантів. Найвідоміший та найпопулярніший ароматизатор для жуйок, як ви і самі можете здогадатися – ментол;
• підсолоджувачі – компоненти, покликані надавати солодкий смак. Це і натуральний цукор (сахароза, глюкоза, фруктоза), і штучні цукрозамінники, такі як сорбіт, ксиліт, сукралоза, маніт, калій ацесульфам або аспартам. Замінники, до слова, дають триваліші смакові відчуття, ніж натуральні цукри, і мають позитивну дію на здоров’я ротової порожнини. Особливою популярністю користується ксиліт, який не лише забезпечує солодкість, але й характеризується стоматологічним ефектом: він стимулює слиновиділення, тим самим допомагаючи очищати зуби, нейтралізувати кислоти та профілактикувати карієс. Загалом же підсолоджувачі коригують не тільки смак, а й калорійність (роблять її меншою) та ін. параметри продукту. Завдяки цьому жувальні гумки стають і смачними, й корисними для підтримки здоров’я зубних рядів. Вони запобігають утворенню кислоти, яка провокує руйнування зубної емалі. Краще підходять тим, хто стежить за своєю вагою. Зверніть увагу! Коли жувальна гумка супроводжується позначенням «без цукру», це означає, що дійсно у її складі відсутній цукор, але не цукрозамінник;
• барвники – харчові інгредієнти, що забезпечують різноманіття кольорів. Вони роблять жуйки привабливими й апетитними. Аналогічно, як і дві попередні групи складників, можуть бути натуральними та синтетичними, котрі дозволені до застосування у харчопромі. Поширений барвник, який надає гумкам сніжної білизни – діоксид титану.

Харчовий парафін

Ще один важливий компонент, що формує базу в питанні «жувальна гумка: склад» – парафін. Він є очищеним продуктом, отримуваним із нафти або інших природних джерел. Використовується в харчовій промисловості завдяки своїм унікальним властивостям: інертність, відсутність смако-ароматичних параметрів, забезпечення захисту продуктів від зовнішніх впливів.

У складі жуйок харчовий парафін виконує кілька значущих завдань. Передусім він утворює захисний шар, який запобігає злипанню, зберігає текстуру і надає привабливого блиску. Крім того, парафін допомагає подовжити термін зберігання жувальної гумки, захищаючи її від висихання та втрати властивостей. Високі стабільність та інертність, що є його надважливими особливостями, роблять його безпечним для використання в харчових продуктах і жуйках зокрема.

Функції харчового парафіну в жувальній гумці

Харчовий парафін виконує низку важливих функцій, які забезпечують якість і довговічність жувальної гумки:

• захист текстури. Цей компонент запобігає висиханню гумової частини, що дозволяє зберігати її еластичність і м’якість навіть після тривалого зберігання;
• надання блиску. Завдяки парафіну жувальні гумки виглядають заманливо, мають гладку поверхню і блищать, що підвищує їхню комерційну привабливість;
• запобігання злипанню. Парафін утворює тонкий захисний шар на поверхні гумки, який запобігає злипанню під час транспортування та зберігання. Завдяки йому, окремі шматочки продукції залишаються в ідеальному стані;
• сприяння стабільності. Парафін допомагає стабілізувати ароматичні та смакові компоненти жувальної гумки, запобігаючи їх випаровуванню або деградації під впливом зовнішніх факторів.

Вплив харчового парафіну на організм

Відомо, що парафін застосовується у косметології та медицині. Відтак можна припустити, що він здійснює корисний вплив на організм. І це справді так. Йому відведене особливе місце у лікувальних заходах і косметичних процедурах. Його зовнішнє місцеве застосування основується на розсмоктувальній, розігрівальній та антиспастичній здатностях. Він добре відомий як помічник при невралгіях, невритах, захворюваннях опорно-рухової системи. Сприяє належному відновленню після ушкоджень кісток, суглобів та сухожиль, поліпшує крово- і лімфоплин, активізує живлення й налагоджує тканинний обмін, мінімізує запальні процеси та прискорює затягування шрамів і рубців. Парафін також чудово впливає на шкіру, робить її ніжнішою та еластичнішою, зволожує, пом’якшує, надає гладкості, уповільнює процеси старіння, сприяє детоксикації й регенерації. Проте усе це, якщо ви звернули увагу, про зовнішнє застосування, а що стосовно внутрішнього?

Парафін не є засобом для введення всередину з метою отримання якоїсь користі. У харчовій промисловості він здебільшого використовується для покриття фруктів, зернової кави, жувальних гумок. Тобто не призначений, щоб його вживати, але закономірно, що певні його обсяги разом зі згаданими продуктами можуть потрапляти в організм. Чи це небезпечно – далі.

Безпечність парафіну для споживання

Харчова добавка E905c (парафін) дозволена для використання у харчопромі в Україні і належить до умовно безпечних матеріалів. Тобто до таких, які за певних умов є цілком безпечними, а за інших можуть супроводжуватися ризиками. При введенні виробниками оптимальних доз парафіну у склад жувальних гумок, при незловживанні такими жуйками споживачами, за умови дотримання належної температурної обробки, ця добавка є безпечною для людини. Якщо ж котрийсь із аспектів буде порушений, можлива шкода.

Загалом же безпечність парафіну для людини підтверджена численними дослідженнями. Завдяки своїй хімічній інертності він не вступає у взаємодію з організмом і не засвоюється травною системою. Не впливає на метаболічні процеси, не реагує з ферментами шлунково-кишкового тракту і не змінює хімічний склад їжі. Виводиться з організму природним шляхом, не накопичується й не викликає токсичних ефектів. Проте усе це стосується його невеликих кількостей, а при зловживанні загальна картина може виявитися не настільки позитивною. Тому важливо дотримуватися помірності у споживанні парафіновмісних продуктів, зокрема й жуйок, аби не спровокувати небажані наслідки, такі, до прикладу, як розлади ШКТ та шлунковий дискомфорт. Взагалі помірність є ключовим принципом у будь-якому аспекті харчування, рекомендуємо ніколи ним не нехтувати.

Користь і шкода жувальних гумок

Жувальні гумки мають як позитивні, так і негативні аспекти. Усе залежить від того, з чого роблять жувачки, яка їхня якість і частота споживання.

Для початку пройдімося по характерних корисних ефектах:

• очищення зубної емалі та ротової порожнини;
• видалення залишків їжі з зубної поверхні;
• стимулювання слиновиділення;
• зміцнення ясен і м’язів жувального апарату;
• освіження дихання.

Під час жування жуйки інтенсивно працюють жувальні м’язи (ті, що відповідають за рухи нижньої щелепи). В результаті поліпшується кровопостачання голови, збільшується постачання кисню в мозок. Це корисно у розрізі управління стресом, добре позначається на увазі та концентрації.

Жувальні гумки із певними інгредієнтами-стимуляторами, наприклад, із м’ятою кучерявою, мають стимулювальну дію, надають бадьорості та протистоять сонливості. Також енергію підвищують продукти з кофеїном. А деякі, як от на основі екстракту вівса, навіть можуть використовуватися для лікування від залежності тютюнопаління, зокрема, шляхом забезпечення доставки нікотину в організм при жуванні.

Крім сказаного, у функціональному спектрі гумок перебувають сприяння виділенню шлункового соку й покращення травлення. Завдяки їм виробляються значні обсяги слини, що стають на захист слизової оболонки стравоходу при ГЕРХ, розбавляючи шлункову кислоту.

Не можна не згадати й про зниження в процесі жування апетиту, забезпечення відчуття насичення та зменшення бажання зайвий раз з’їсти щось солодке. Таким чином вдається нормувати споживання калорій і масу тіла.

Але, звісно, на перший план виходить все-таки вплив жуйок на зуби, ротову порожнину та свіжість дихання.

Як жувальні гумки впливають на зуби та свіжість дихання

Передусім вони сприяють підтриманню гігієни ротової порожнини: очищують зуби механічним способом, прикріплюючи до себе залишки їжі під час жування. Також, стимулюючи виділення слини (вбиває патогенну мікрофлору, захищає зуби і містить у своїй структурі кальцій та залізо), доповнюють очищувальний і захисний впливи, допомагають ремінералізації і здійснюють позитивний ефект при ксеростомії. А ще нейтралізують кислоту, компенсуючи її негативний вплив на емаль після їжі. Чистота у комплексі з кислотним балансом є запорукою зниження ризику розвитку карієсу – найпоширенішого патологічного процесу в зубах. Найкраще стоматологічна допомога від жувальних гумок реалізується при наявності у їх складі кальцію та ксиліту. А ще завдяки кальцію та фтору вони можуть бути ефективними лікувальними засобами проти низки зубних хвороб, що доведено багатьма світовими дослідженнями.

Зауважимо, що жуйки є одним із гігієнічних засобів для очищення зубів поряд із зубними пастами, порошками, еліксирами, а ще зубними щітками та зубочистками. Вони можуть маскувати неприємні запахи і забезпечувати свіже дихання, що просто ідеально для використання після їжі. Проте вони – аж ніяк не заміна обов’язкового чищення щіткою двічі на день, а лише доповнення до нього. Їхній механічний очищувальний ефект недостатній для повної гігієни ротової порожнини. Вони не здатні усувати увесь зубний наліт і бактерії з усіх частин порожнини. Це завдання слід покладати на зубні щітку та нитку із регулярним їх застосуванням. Також у жодному випадку не варто нехтувати використанням якісної фторовмісної зубної пасти і систематичними відвідуваннями стоматолога.

Потенційна шкода від регулярного споживання

Незважаючи на переваги, надмірне споживання жувальних гумок (або перевищені обсяги певних інгредієнтів у їх складі) може мати негативні наслідки. Наприклад, деякі підсолоджувачі, на зразок сорбіту або аспартаму, у великих кількостях можуть викликати проблеми з шлунково-кишковим трактом: розлади травлення, здуття живота, печію, послаблювальний ефект та діарею. Якщо переборщувати з жуванням перед їжею, можливі негативні зміни секреції шлунка й сприяння розвитку гастриту. Якщо часто й багато жувати, не є винятком порушення роботи слинних залоз, стирання і зміна забарвлення зубної емалі.

Вище в позитивному ключі ми казали про зменшення споживання калорій й тим самим про можливість боротися із зайвою вагою. Проте якщо зайвої ваги немає, а навпаки потрібно набрати кілька кілограмів, то врахуйте цей момент, аби і так незначна маса тіла додатково не зменшилась.

Також постійне тривале жування здатне призвести до перенапруження щелепних м’язів, гіперемії ясен або розвитку звички, яка аналогічно може шкодити зубам. Категорична заборона вживати існує при щелепних болях і скронево-нижньощелепному розладі.

Чималу небезпеку становлять жуйки з цукром, через які розвивається карієс, особливо при частому вживанні. Їхні негативи частково компенсуються ефектом чищення, але не повністю. Та не цукром єдиним. Також небезпечними можуть бути:

• агресивні відбілювальні компоненти. Зокрема діоксид титану здатний пошкодити кишкову флору, нанести негативи травній і дихальній системам. А ще він є потенційним канцерогеном;
• кислі ароматизатори та консерванти. Поліпшуючи смак жуйки, вони водночас можуть погано впливати на зуби і внутрішні органи. Якщо взяти, наприклад, BHT, то цей консервант має великий ризик пошкодження легень, печінки і нирок;
• бутадієн-стирольний каучук в ролі гумової основної частини. Він виділяє стирол, провокуючи подразнення слизових оболонок, головні болі та здійснюючи негативну дію на нервову систему;
• підсолоджувачі. Як от уже згаданий аспартам та ацесульфам калію. Вони, зверніть увагу, не сприяють зменшенню ваги, а навпаки провокують ожиріння, стимулюючи апетит. А аспартам ще й, трансформуючись в організмі на метанол і формальдегід, здійснює токсичний та канцерогенний впливи, проявляє ексайтотоксичність та, як результат, знижує інтелект.

З урахуванням наведеного переліку і того, що складники гумки потрапляють в організм через слизову рота в обхід травної системи й фільтрації токсинів, вкрай важливо знати, що ви жуєте.

Як щодо алергій? Рідко, але все ж можливі, алергічні реакції на певні компоненти при їх непереносимості конкретним організмом.

Не забувайте, що, якщо необережно жувати, гумка може потрапити в горло, шлунок. І якщо у більшості випадків нічого страшного не трапиться (засвоювані складники розчиняться й засвояться, а незасвоювані будуть виведені з організму природним шляхом), то людей з порушеннями шлункової чи кишкової моторики здатні спіткати негаразди.

Також обережність слід проявляти при інших захворюваннях. При фенілкетонурії ваш організм не зможе розщеплювати фенілаланін, що є в аспартамі, а це небезпечно розумовими розладами і мозковими судомами. Якщо актуальний синдром подразненого кишківника, сорбітом та іншими хімічними цукровими спиртами здатні провокуватися біль у животі й діарея.

Завжди беріть до уваги й здатність жуйок пошкоджувати, витягати пломби та коронки. Якщо маєте такі й не хочете в екстреному порядку відвідувати стоматолога, добре зважте всі «за» та «проти» цього продукту.

Загалом же для більшості споживачів, що не мають згаданих вище станів, проблем зі здоров’ям, якісні жувальні гумки з правильним складом, котрі не містять цукор, цілком здатні бути чудовим способом зубного оздоровлення. Та наголошуємо: саме з правильним складом – не інакше.

Як обрати якісну гумку?

Обираючи, варто звертати увагу на кілька ключових факторів:

• склад. Вибирайте варіанти, що не містять цукор, з натуральними інгредієнтами, зокрема ароматизаторами та підсолоджувачами. Надавайте перевагу гумкам з ксилітом, який наділяє їх особливою користю, завдяки антибактеріальним властивостям профілактикує карієс. І таким складникам, як харчовий парафін, що не реагує з організмом, з огляду на його хім. інертність;
• термін придатності. Завжди перевіряйте дату виготовлення та термін придатності. Це дуже корисна звичка не тільки з молочними продуктами, м’ясом, рибою та іншою їжею, що швидко псується, а й навіть із жуйками. Прострочені гумки (пізніше завершення терміну 6-9 місяців після виготовлення) можуть втратити свої якості та стати менш безпечними для вживання;
• зовнішній вигляд і упаковка. Жувальна гумка повинна мати рівномірний колір і блиск, що свідчить про якісне виробництво. Упаковка має бути герметичною, без пошкоджень, аби гарантувати належне збереження продукту. Пошкоджені жуйки, що втратили свою привабливість, мають проблеми з упаковкою, залиште магазину на списання. Вони не є товаром, який можна купувати і вживати;
• репутація бренду. Не менш важливий фактор, ніж попередні. Старайтеся робити вибір на користь відомих виробників, які дотримуються високих стандартів якості та дорожать своєю репутацією. Краще заплатити більше і отримати менше в плані кількості. Головне, щоб не довелося поступатися якістю.

Врахування переліченого при виборі жувальної гумки допоможе уникнути проблем із зубами та забезпечить максимальну користь для здоров’я.

Сподіваємося, тепер жувальна гумка, хімічний склад і властивості компонентів котрої відіграють ключову роль у її якості, постала перед вами у новому світлі. Маємо надію, що вас уже не лякають такі інгредієнти серед складників, як парафін, ксиліт тощо, адже ми постаралися максимально комплексно розкрити їх суть та призначення. Тепер ви знаєте, що може і має бути у складі жуйок й для чого саме, а які елементи є нічим іншим як ознакою шкідливого продукту, котрий варто обходити стороною.

Пам’ятайте: для отримання користі від жувальних гумок без шкоди для здоров’я до вибору слід підходити усвідомлено, а до споживання – помірно.