Азотні добрива – це…

Азотні добрива – це…

Азотні добрива – це група матеріалів (органіка + неорганіка) сільськогосподарського призначення, до складу яких входить азот. Їх переважно використовують для того, щоб підвищувати врожайність. Кожен з цих продуктів виглядає як порошкоподібна маса білого/жовтого забарвлення (крім рідких видів підживок). Вони добре розчиняються у водних середовищах, поглинання ґрунтом або не відбувається, або відбувається, але слабо. З огляду на це спостерігається швидке вимивання, а відтак і пояснюється недоцільність застосування в осінній період. Більшості таких композицій характерна висока гігроскопічність, що обумовлює необхідність використання спеціального упакування та дотримання певних умов зберігання.

Існують різні види азотних добрив (про це мова піде дещо нижче). Однак найпопулярнішими заслужено є амонійна селітра та карбамід. Вони займають приблизно 60 % від усіх аграрних продуктів цієї групи, що випускаються у наш час.

Через значну рухливість сполук азоту, цей елемент надовго не затримується в ґрунті. А низький його відсоток часто обмежує розвиток різних культур. Але як тільки наситити землю азотом, благотворний ефект не змусить себе довго чекати.

Азотні добрива значно підпадають під вплив мікробів, що перебувають в ґрунті. Перші сім днів після внесення чи не 70 % підживки споживають гриби та бактерії. Її діючі компоненти стають доступними рослинам тільки після того, як мікрофлора гине.

Є й інші чинники, що призводять до азотовтрат: винесення з ґрунту нітратів і амонійних солей, які легко піддаються розчиненню, а також денітрифікація й нітрифікація. Як результат – рослини рідко коли засвоюють навіть 50 % азоту, який потрапив до ґрунту разом з мінеральними добривами. Це обов’язково потрібно враховувати при розрахунку доз.

Основна сировина для азотних добрив – синтетичний аміак та азотна кислота. HNO3 (рідка жовтувата речовина з різким запахом, що змішується з водою у різних пропорціях) застосовується у виробництві нітратів амонію, калію, кальцію й натрію – удобрювальних матеріалів, на які припадає значний відсоток випуску продукції хім. промисловістю. До слова, азотну кислоту задіюють також при виготовленні фосфорних і азотно-фосфорних мінеральних добрив.

І аміак, і нітратна кислота – це речовини зі значним впливом на людину. Щоб уникнути негативних наслідків, пов’язаних з накопиченням нітратів у кінцевому продукті, важливо ретельно розраховувати дозування.

Роль азоту в рослинному світі

Азот присутній не в усіх частинах рослин і речовинах, які флора синтезує. Його немає в клітковині, цукрі, олії та крохмалі. Однак в амінокислотах і білках, які з них формуються, він є в обов’язковому порядку. Є він і в нуклеїнових кислотах, хлорофілі, ліпоїдах, алкалоїдах та інших органічних сполуках-складових рослин.

Якщо розглядати вегетативні органи, то найбільша кількість азоту присутня в молодому листі. Але як тільки воно починає старіти, цей елемент переміщується в нові листки та пагони. Коли квітки запилюються, а плоди зав’язуються, азотні сполуки інтенсивніше переходять в репродуктивну систему, де відбувається їх накопичення в білковій формі. До моменту дозрівання насіння кількість азоту в вегетативних органах максимально зменшується.

Якщо рослина отримає азот у надмірному обсязі, то він з лишком накопичиться у всіх органах. Зелена маса буде бурхливо розвиватися, дозрівання – затягуватися, а кількість якісного врожаю – мінімізуватися.

У тому випадку, якщо азот буде надходити до насаджень в оптимальних обсягах, підвищиться урожай і покращиться його якість (збільшиться вміст білків, зокрема й найбільш цінних). Культури будуть оперативніше рости, зелена маса буде мати насичене темне забарвлення і великі розміри, коренева система буде правильно ущільненою. Також будуть спостерігатися виникнення нових паростків і листків, більш оперативний ріст квіток та розвиток плодів.

При дефіциті азоту не є винятком такі прояви:

- ростові гальмування всіх систем організму;

- світло-зелений колір листків через утворення недостатньої кількості хлорофілу, а також їх незначні розміри;

- зниження врожайності;

- зменшення кількості білків у насінні.

З усього цього випливає, що насичувати рослини азотом в оптимальних обсягах дуже важливо.

Види азотних добрив

Азот може входити як в однокомпонентні продукти с/г призначення, так і в комплексні. Всі мінеральні добрива, які його містять, відрізняються за кількістю N, що в них є.

В основі головної класифікації – хімічна форма, властива головному діючому компоненту. Відповідно до неї, розрізняють такі види азотних добрив:

- аміачні (містять N у формі аміаку, пов’язаного з якоюсь із мінеральних кислот). Це сульфат, хлорид, карбонат і сульфід амонію, а також амофос та діамофос;

- нітратні (нітрогену характерна нітратна форма, тобто вид солей HNO3). Сюди належать натрієва, кальцієва і калієва селітри;

- амідні. Це сечовина і ціанамід кальцію;

- аміачно-нітратні (перебування N відразу в двох формах: аміачній та нітратній). Яскраві представники – амонійна і вапняна селітри.

Перші три – основні, четвертий – додатковий. А є ще п’ятий вид. Якщо перші чотири – це тверді матеріали, то до п’ятого належать рідкі: безводний аміак і аміачна вода.

Присутній азот і в переважному числі складних МД, наприклад: в амофосі, нітроамофосі, нітроамофосці та ін.

Необхідність випуску такої кількості видів азотовмісних добрив обумовлена різними ґрунтовими і кліматичними характеристиками, біологічними особливостями сільгоспкультур та економічними факторами.

Коротка характеристика основних азотних добрив

Сульфат амонію (амоній сірчанокислий). Популярна азотно-сірчана підживка, кількість N в якій становить 21 %, а S – 24 %. Тому одночасно виступає джерелом і азотного, і сірчаного живлення.

Відзначається доброю розчинністю в воді та незначною гігроскопічністю. Застосування можливе на чорно- і сіроземному ґрунті для різних с/г культур, починаючи від картоплі і закінчуючи цитрусовими.

Специфіка сульфату амонію як амонійного добрива полягає в тому, що його допустимо вносити восени, під зяблеву оранку.

Рослини добре засвоюють азот з цього продукту. Найважливіша якість – незначна міграція, оскільки земля інтенсивно поглинає амонійний катіон, це перешкоджає вимиванню діючих елементів. З огляду на це, добриво особливо рекомендовано використовувати на легких ґрунтах, при обробці способом зрошення, тобто у випадку присутності ймовірної небезпеки азотовтрат через міграційні фактори.

Однак тут є і зворотна сторона медалі. Оскільки земля амоній поглинає, а його рухливість невелика, він може локалізуватися в місці внесення, молоді рослини, у яких коренева система розвинена слабо, можуть погано засвоювати цю речовину. До того ж, якщо N буде активно насичувати молоді пагони, в яких незначний вуглеводний запас, не виняток – токсичний вплив на рослину, загалом.

До речі, амонійний азот не завжди залишається таким. З плином часу він трансформується в нітратний.

Необхідно враховувати, що сірчанокислий амоній фізіологічно кислий. Якщо внести раз правильну дозу, ґрунт не підкислиться. Однак при систематичному внесенні надмірного підкислення не уникнути.

Хлорид амонію (амоній хлористий). Азот становить приблизно чверть цього продукту, якому властиве добре розчинення у воді й швидке розчинення після потрапляння в ґрунт. Гігроскопічність його невелика, а тому і злежування при зберіганні не спостерігається.

При використанні не варто забувати про великий відсоток хлору в його складі (67 %). Частина рослин, зокрема картопля, тютюн і цитрусові, дуже чутлива до такої концентрації. Тому для них краще підібрати інше добриво. Якщо, все ж, збираєтеся використовувати хлорид амонію, беріть зменшені дози.

Як і попередня речовина, це аміачне добриво характеризується фізіологічною кислотністю. Тому багаторазове використання аналогічно призводить до значного підкислення ґрунту. Схожість зі сульфатом амонію полягає і в доступності для рослин, і в рухливості компонентів у ґрунті, і в часі застосування.

Що стосується нітрифікації, то вона відбувається повільніше. Причина цьому – вплив хлору на функціонування відповідних бактерій.

Карбонат амонію (амоній вуглекислий). Вуглекисла сіль амонію з кількістю азоту до 29 %. Оскільки ця речовина не відзначається високою стійкістю, при внесенні обов’язковим є її оперативне закладення в ґрунт.

Нітрат калію (калієва/калійна селітра, калій азотнокислий). Це складне безбаластне нітратне добриво з високою концентрацією діючої речовини: 45 % калію в оксидній формі. Азоту в складі 14 %, що пояснює потребу в доповненні іншими продуктами, які містять цей елемент.

Найбільше підходить для підживлення овочів в умовах закритого ґрунту. Може використовуватися, незалежно від пори року з закопуванням в ґрунт і для живлення коренів. До висадки розсади знадобиться взяти цей матеріал у розмірі 36 г/м2, для кореневого підживлення – 18-20 г.

Нітрат натрію (натрієва/натронна селітра, натрій азотнокислий). Удобрювальний нітратний сільгосппродукт, що має неабияку ефективність. Кількість азоту – приблизно 16 %, натрію – до 27 %. Розчинення у воді – добре, гігроскопічність – висока.

З огляду на фізіологічну лужність, нітрат натрію значно краще показує себе на кислих ґрунтах, ніж аміачні иінеральні добрива. Підлужнення ґрунту і нейтралізація надлишкової кислотності – це в його компетенції.

Внесення можливе під будь-які культури, особливо корисний він для коренеплодів. Осіння пора не підходить для внесення, оскільки переважна кількість азоту буде вимита в ґрунтові води. А ось підживлення та припосівне застосування – те, що треба.

Безпосередньо перед внесенням його рекомендовано змішувати з суперфосфатом або будь-якою аналогічною добавкою.

Нітрат кальцію (кальцієва селітра, кальцій азотнокислий). Складне гігроскопічне розчинне у водному середовищі добриво, приблизно 15-17 % якого складає N.

На нього добре реагують всі рослини. Як і попередня підживка, підлужнює ґрунт (зменшує кислотність і покращує фізичні властивості при системному використанні). Тому найбільш часто застосовується на кислих ґрунтах, де дає максимально позитивний ефект.

Змішування можливе з будь-якими іншими добривами, за винятком суперфосфатів.

Нітрат амонію (аміачна/амонійна селітра, амоній азотнокислий). Розчинний у воді безбаластний продукт, понад третину якого становить N. Примітний своєю універсальністю: підходить для будь-яких рослин.

Висока ефективність спостерігається на нейтральному і вапняному відкритому ґрунті. В умовах захищеного ґрунту під овочі може задіюватися протягом року: до висадки і для підживлення коренів у вегетаційний період. Позакореневі підживлення заборонені.

Результативність, не в останню чергу, залежить від вологості землі. Якщо та зволожена слабо, ефект буде хороший, якщо сильно – менший, у зв’язку з вимиванням цієї речовини опадами в ґрунтові води.

Якщо у вашому розпорядженні – легкі пісковики, не використовуйте азотнокислий амоній восени.

Змішування зі суперфосфатом погане, тому необхідно попередньо здійснити нейтралізацію вапном.

Перед внесенням це міндобриво важливо подрібнити, щоб уникнути формування висококонцентрованих осередків, які згубно впливають на флору.

Сечовина (карбамід). Найбільш концентроване з усіх азотних МД (N = 46 %). Мега ефективне і безбаластне, в зв'язку з чим пояснювати його популярність зайве. Розчинення у воді, як і змішування з іншими удобрювальними матеріалами – бездоганне.

Підходить для підживлення будь-яких рослин.

Дія цього продукту спостерігається на нейтральному і вапняному ґрунті (зі зниженням кислотного рівня). На кислому не обійтися без застосування нейтралізаторів.

І на відкритих плантаціях, і в теплицях карбамід використовують навесні й влітку. Чому не восени? Тому що цій речовині властива значна рухливість, отже, вимивання в умовах відкритого ґрунту. А в закритому не виняток – аміачна інтоксикація.

При позакореневих підживленнях карбамід вважається одним з найкращих. На відміну від нітрату амонію, він не призводить до обпікання зеленої маси і показує чудовий ефект. Добре працює і при основному внесенні, і в якості підживки.

Щоб уникнути розкладання сечовини в ґрунтовому шарі під впливом уреази, потрібно доповнити її органічними добривами. Щоб запобігти втратам газоподібного аміаку при основному внесенні – без зволікань закласти в ґрунт.

Змішування допустиме з калійними МД та суперфосфатом, якщо той нейтралізований.

Нітроамофоска. Добриво з 13-17 % легкодоступного азоту. Універсальний високоефективний NPK комплекс, який також містить такі важливі для рослинного світу фосфор і калій (в аналогічних азоту кількостях). Крім цього, в його складі може бути присутнім соляний набір (хлорид амонію або кальцію, селітра, суперфосфат або преципітат).

Поставляється в гранульованій формі. Забарвлення – світло-рожеве. Розчинення у водному середовищі – добре. Завдяки наявності різних марок цього добрива, які відрізняються співвідношенням діючих компонентів, для будь-якої культури можна підібрати свій варіант.

Головна перевага – відсутність нітратних домішок. З цього випливає, що фрукти та овочі, оброблені за допомогою нітроамофоски, абсолютно не завдають шкоди здоров’ю споживача.

Загалом, маючи справу з цим продуктом, необхідно пам’ятати про його можливу агресивність та вміло з ним поводитися. Тоді збільшити урожай на 30-70 відсотків не становитиме проблеми.

Аміачна вода (водний аміак, гідроксид амонію). Рідке добриво, що знайшло широке застосування в аграрному комплексі, у зв’язку з фінансовою економічністю. На вигляд це безбарвний або жовтуватий 22/25 %-й розчин аміаку зі специфічним різким запахом. Загальна кількість аміачного і амонійного азоту – 18/20,5 %.

Оскільки обсяг азоту незначний, то й ефективність відповідна. Але якщо дотримуватися правил використання і рекомендованих дозувань, врожайність можна збільшити так само, як і за допомогою аміачної селітри.

Внесення необхідно виконувати вглиб на 10-12 см, якщо маєте справу з важкими ґрунтами, і на 14-28 см, якщо з легкими. При поверхневій обробці результату не буде, оскільки аміак оперативно випарується. Це ж стосується і неглибокого закладення, переважно на легких пісковиках і супіщаних землях. Великі втрати аміаку спостерігаються і на сухому ґрунті, чого не скажеш про вологий.

Вносити аміачну воду можна під різні культури до посіву (під передпосівну культивацію), в осінній період (під зяблеву оранку) і в якості підживки. В останньому випадку, щоб запобігти опікам рослинних тканин, знадобиться закладення в міжряддя або на 10-12 см в сторону від рослин.

Отже, азотні добрива покликані збільшувати кількість азоту, що є запорукою високої врожайності. Без них не можливий належний розвиток і ріст зелених насаджень. Саме тому удобрювальні продукти, що містять азот, користуються сьогодні надзвичайною популярністю.

Хочете дізнатися більше інформації про перераховані вище азотовмісні добрива або замовити оптову партію якого-небудь з них? Звертайтеся! Наші фахівці до ваших послуг!

Замовлення дзвінка
Дякуємо за Ваше звернення. Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом
Сталась помилка при надсиланні листа. Зв'яжіться будь ласка з менеджером.