З якими добривами сіяти озиму пшеницю
Озима пшениця є однією з головних зернових культур, які вирощуються в Україні на значних площах. Її ендемічність обумовлює сумісність із усіма природно-кліматичними зонами країни. Незважаючи на величезну поширеність та активну практику вирощування, питання щодо застосування добрив досі залишаються актуальними. Здавалося б, усе вже всім відомо. І, що стосується основ, то так, мабуть, і є. Але ще існує ціла низка нюансів, пов’язаних з мінеральним живленням, які виникають повсюдно і викликають збентеження. Давайте спробуємо в усьому розібратися.
Навіщо удобрювати озиму пшеницю?
Перед тим, як з’ясовувати, чим і як удобрювати, слід з’ясувати, навіщо це потрібно робити.
Використання добрив для озимої пшениці – один із головних факторів збільшення врожайності та покращення якісних параметрів. Навіть якщо на полі, де передбачається посів культури, раніше розміщувалися її попередники (пар, бобові, кукурудза, рання картопля або ін.), без повного комплексу удобрювальних заходів не обійтися.
Агрономічні завдання, актуальні в осінній період, зосереджуються на тому, щоб:
- отримати дружні сходи;
- посприяти розвитку вузла кущіння й дати базу для двох-чотирьох осінніх пагонів;
- підготувати насадження до зимівлі, загартувати, зробити так, аби входження в зиму супроводжувалося мінімумом вологи та максимумом цукрів у рослинних тканинах.
Реалізувати постачання основних поживних елементів при сівбі – значить завчасно подбати про майбутній урожай. Азот відкоригує ростові процеси вегетативної маси, позитивно позначиться на врожайності та якості зерна. Фосфор візьме на себе забезпечення рівномірності сходів, активацію росту коренів та інтенсифікацію дозрівання. Калій допоможе рослинам безпечніше перезимувати, зробить соломину міцнішою, знизить ймовірність ураження низкою хвороб, зокрема кореневою гниллю та бурою іржею. Якщо азоту, фосфору та калію буде недостатньо, наслідки можуть бути лячними: від ураження посівів різними недугами, рідкості розташування рослин і аж до їхньої загибелі.
Ключові показники, що впливають на систему удобрення
Які добрива в яких кількостях вносити? Цифри не будуть спільними для всіх полів, оскільки оптимальні обсяги залежать від низки показників. Значення мають:
- тип та характеристики ґрунту;
- особливості регіону, де вирощується озима пшениця;
- наявність у ґрунті елементів живлення;
- культура-попередник та інші аспекти.
Щоб визначити відповідні дози добрив, потрібно виконати ґрунтову діагностику. Оптимальний час її проведення – за 10-30 днів перед запланованим посівом. На основі отриманих відомостей можна найбільш точно скласти удобрювальну систему.
Розрахунок системи живлення має величезне значення і є найпростішим та найдієвішим варіантом вибору добрив та їх витрати. Однак буває, що виконати аналіз ґрунту з якихось причин неможливо. Тоді важливо добре орієнтуватися у специфіці добрив та їх діючих компонентів.
Способи й періоди внесення добрив: загальна інформація
Систему живлення озимої пшениці можна поділити на три основні пункти:
- Основна обробка ґрунту.
- Припосівне внесення в рядки.
- Підживлення у вегетаційний період.
Перший етап часто потребує використання повного обсягу сукупності фосфору та калію. Перемішування відповідних добрив із ґрунтовим шаром при оранці приводить до чудової ефективності в таких питаннях, як розвиток кореневої системи, оптимальне кущіння й сприятлива зимівля.
При достатній кількості вологи добрива можна розкидати під час культивації перед посівом або боронування. Гранульовані матеріали в такому випадку будуть перебувати на глибині до 7 см. Але якщо земля почне швидко пересихати, результати застосування погіршаться.
Щоб фосфорно-калійні тандеми дали найкращий ефект, їх слід застосовути при основній ґрунтообробці.
На пшениці погано позначається дефіцит фосфору з осені. Проявляються негативи поганим кущінням і слаборозвиненим корінням. Програмуються знижений потенціал урожайності та погіршене весняне азотопоглинання.
Якщо з осені не зробити все, як потрібно, наслідки можуть бути досить плачевними. Рослини ослабнуть, можуть захворіти. Це пояснює необхідність підживлення ранньою весною, коли почне відновлюватися вегетація.
Весняні заходи передбачають встановлення обсягів вологи та мінерального азоту в ґрунтовому шарі 1 м. На основі цього вирішується, яка доза азоту актуальна для раннього підживлення. Значення цього елемента не можна недооцінювати. У спектрі його функціональних можливостей – максимізація врожайності та стійкості до згубних зовнішніх факторів.
Внесення фосфорних добрив при сівбі
Здійснюючи посів озимих культур, основну увагу слід приділити фосфорним добривам, особливо рідким. Їх внесення в рядки повністю виправдовується здоровим розвитком кореневої системи та високостійкістю до зимового вимерзання. Фосфор важливий для нормального росту пшениці, передусім на початкових стадіях. Він – компонент енергосполук, що мають значення для метаболічних процесів протягом усього життєвого циклу культури. Достатні обсяги цього елемента позитивно позначаються на озерненості колоса, а недостатні, відповідно, призводять до череззерниці. Поліпшене фосфорне живлення восени – запорука накопичення у рослинних тканинах підвищеного відсотка цукрів та інших пластичних компонентів, що, своєю чергою, розвиває стійкість до різних негативів.
Тут обов’язково враховуємо необхідність ґрунтуватися на аналізі ґрунту та правильно розраховуємо систему удобрення. Беремо до уваги, скільки тонн пшениці висівається на гектар. Адже оптимальні обсяги фосфору, скажімо, для 7 тонн зерна значно відрізнятимуться від тих, які підійдуть для 10-12 т/га.
Внесення фосфорних добрив, що поєднується з посівом, набагато економічно доцільніше, ніж їхнє попереднє допосівне розкидання. Причому актуальність застосування в рядок при сівбі не втрачається, навіть якщо ґрунт містить достатньо фосфору. Завжди варто задіювати в цей час невеликі обсяги стартової норми Р, незалежно від результатів тесту на структуру ґрунту.
Фосфоровмісні добрива, з якими рекомендовано сіяти озиму пшеницю: суперфосфат (простий і подвійний), а також рідкі комплексні добрива. Суперфосфат забезпечує дуже хороші ефекти. Його спільне з насінням застосування дозволяє економічніше витрачати пластичні речовини, оскільки гідроліз здійснюється повільніше, а робота окисних ферментів слабшає.
Заслуговують на увагу й мінеральні комплекси, що містять фосфор, такі як нітроамофоска, амофос і сульфоамофос. Їх є сенс застосовувати при посіві озимої пшениці в таких ситуаціях:
- проблеми з живленням ґрунту макроелементами, невнесення тих протягом 2-3 останніх років. На бідних полях необхідно забезпечити хоч якесь NPK живлення з акцентом на входження в підживлення азоту та сірки;
- багаті поля, на яких раніше щороку вносилися необхідні норми добрив, дотримувалася система обробки культур. Фосфор, як і калій, за таких умов необхідно поміщати прямо в ґрунт, а азотно-сірчане живлення виконувати прикореневим та позакореневим способами.
Чи потрібно вносити при сівбі калій?
Калійні добрива досі залишаються недооціненими через переконання багатьох аграріїв, що переважні площі для вирощування с/г культур достатньо насичені калієм. Але, по-перше, це не так. Активна сільськогосподарська діяльність останніх десятиліть призвела до суттєвого калієвиснаження українських ґрунтів. А по-друге, фахівці рекомендують використовувати калійні добрива не лише на ґрунтах, де зазначеного елемента мало, а й на тих, у яких він присутній в достатніх обсягах.
Калій каталізує багато процесів (фізіологічних та біохімічних) в рослинному організмі, бере участь у фотосинтезі та формуванні АТФ, допомагає накопичуватися вегетативній масі. Також він задіюється у водопоглинанні, засвоєнні мінеральних компонентів кореневою системою, активізує ферменти, необхідні для вироблення білків і вуглеводів. Калій підвищує стійкість рослин до стресів (низької температури навколишнього середовища, посухи, вилягання), покращує імунітет до основних шкідників та збудників хвороб. Завдяки йому підвищується якість готової продукції.
При висіві озимої пшениці найчастіше використовується хлористий калій. Внесення його в рядки, як і у випадку з фосфором, дає покращене забезпечення рослин живленням на початку ростового циклу. Хороших результатів вдається досягати при використанні невеликих доз легкорозчинного удобрювального матеріалу.
Висів озимої пшениці та азотні добрива
Азот є, напевно, найсуперечливішим елементом, коли йдеться про удобрення озимої пшениці при посіві.
Одні джерела стверджують, що вносити азотні добрива восени в рядки невигідно. Що це застаріла практика, яка досі має місце в Україні, але від неї настав час відмовитися так, як це вже зробили в Європі, США та Канаді. Успішні аграрії, які вирощують озиму пшеницю, азотодобрива при сівбі не вносять. Пояснюють усе так: при внесенні восени азот вимивається, вилуговується, інвестиції не окуповуються надбавками врожаю.
За іншими даними, азотне живлення пшениці необхідно здійснювати, починаючи відразу після збирання культури-попередника та продовжуючи до закінчення вегетації. Передбачається використання доступних форм азоту з поділом на кілька прийомів. При цьому важливо не перебрати міру, оскільки надлишок цього елемента з осені здатний сильно знизити зимостійкість і спровокувати переростання. Більша ж частина невикористаного азоту в такому випадку взимку переміститься у нижні ґрунтові шари, у результаті чого ефективність добрива знизиться.
Серед тих, хто вирощує озиму пшеницю, нерідко постає питання: чи варто її сіяти з карбамідом та селітрою? Щоб отримати відповідь, необхідно зрозуміти принцип дії кожного з цих продуктів.
До складу аміачної селітри азот входить у 2- х формах: амонійній та нітратній. Кількість обох – рівна, наприклад, якщо селітра 34 %, то кожної форми – по 17 %. Саме ці дві форми наділяють нітрат амонію ефектом швидкого азоту. Спостерігається оперативне переміщення у ґрунтовий розчин та засвоєння рослинним організмом через коріння.
Застосування селітри доцільне, коли потрібний швидкий азот і для цього є передумови. При ранньому чи оптимальному висіві, озимі певний відсоток поживи встигнуть засвоїти, при пізньому – не встигнуть. Їм просто не буде чим його засвоювати. Нітроген вимиється у нижні шари землі. Результат посунеться у бік великих непродуктивних азотовтрат. З урахуванням сказаного, аміачну селітру при посіві озимої пшениці, слід застосовувати вкрай обережно і розважливо.
Карбамід, або сечовина, є високоазотним добривом, форма N в якому – амідна. Вона, на відміну амонійної та азотної, не так швидко піддається засвоєнню кореневою системою, позаяк перед цим їй необхідно трансформуватися в нітратну форму за сприяння ґрунтової композиції. Тільки потім вона стає повністю доступною для рослини.
Іншими словами, внесення в ґрунт карбаміду забезпечує постачання пролонгованого азоту. Таким чином, його доцільно застосовувати при сівбі озимої пшениці у випадку обмежених ресурсів господарства і при різкій потребі в макроелементі. Те, що амідна форма N промивається тривало, робить її доступною для рослини протягом вегетаційного періоду.
На замітку: вдаючись до застосування азотних агрохімікатів, найбільш значимо враховувати кліматичні умови та властивості ґрунту. Адже від цього напряму залежить поведінка азоту, його засвоєння культурою і те, що аграрій отримує на виході.
З’ясували для себе, з якими добривами сіяти озиму пшеницю і від чого взагалі слід відштовхуватися? Сподіваємося, що так. Ну а якщо знадобиться додаткова інформація або потрібно буде купити добрива для висіву озимих культур, звертайтеся. Компанія «Система Оптимум» пропонує великий асортимент поживних матеріалів для рослин у чудовій якості та за доступними цінами.
