Застосування гіпохлориту натрію у побуті

Побутове застосування гіпохлориту натрію є одним з найпоширеніших, поряд з промисловим та медичним. Він присутній у складі великої кількості сучасних дезінфікуюче-чистячих засобів для дому. Має примітні властивості. Ефективний щодо значного переліку патогенів. Він – чудовий помічник у забезпеченні чистоти житла, що натомість сприяє затишку та здоров’ю домочадців.

Короткі відомості про речовину гіпохлорит натрію

Гіпохлорит натрію (ГПХН), натрій хлорнуватистокислий, лабаракова вода, «хлорка», «білизна» або просто відбілювач – всі ці назви в побуті застосовуються для позначення неорганічної натрієвої солі хлорнуватистої кислоти. Так, саме солі, а не речовини якогось іншого класу. Хоча в побуті слово «сіль» асоціюється з тим, що використовується при приготуванні їжі, насправді солі для тих чи інших цілей застосовуються різні.

У їжу додається хлорид натрію (кухонна/харчова сіль). Харчова сода (теж за своєю природою сіль, бікарбонат натрію) задіюється у випічці, для чищення різних поверхонь, а представниці прекрасної статі роблять за її допомогою содові маски для обличчя від прищів. Сода кальцинована (карбонат натрію) використовується в гігієнічних цілях, для прання, чищення, миття та іншого. Нашатирем (хлоридом амонію) очищають прикраси та різного роду поверхні, перуть одяг. Також побутове застосування характерне для сульфату міді (мідного купоросу), тринатрійфосфату, перманганату калію (марганцівки), хлориду кальцію та інших речовин. Все це солі, з якими ми маємо справу, але часом і не здогадуємося про природу та приналежність цих сполук.

Однак, повернімося до нашої теми, а саме до солі, яка називається гіпохлорит натрію. Вона, як та інші гіпохлорити, є однією із найважливіших хімічних сполук.

Вище у переліку назв-синонімів ми навели такі, як «хлорка» та «білизна». Передбачаючи можливі заперечення знаючих читачів, наперед надамо роз’яснення.

Отже, хлорка. Хоча до гіпохлориту натрію в побуті це позначення і використовується, все ж таки правильніша його приналежність до такої речовини, як хлорне/білильне вапно. Перенесення спрощеної назви відбулося внаслідок схожості застосування, а також деяких властивостей та характеристик. Однак, не варто упускати той момент, що є і відмінності, які не здатні передати використання загального слова для позначення двох різних речовин. Так, натрій хлорнуватистокислий, в порівнянні з хлорним вапном, безпечніший, має у своєму складі менше активного хлору, у низці моментів ефективніший та простіший у використанні. Сьогодні, якщо є можливість вибирати між гіпохлоритом натрію і хлорним вапном, у випадку з побутовим застосуванням найчастіше надають перевагу саме першій речовині.

А як щодо білизни? – Запитаєте ви. «Білизна» – це ринкова назва водного розчину ГПХН, відбілювального засобу, що передбачає також інші компоненти (зокрема, гідроксид натрію, неіоногенні ПАР, віддушки та ароматизатори). Але оскільки саме на гіпохлорит натрію (його водний розчин) припадає переважна частина складу, нерідко, кажучи «білизна», мають на увазі саме його основний активний інгредієнт.

Фізичні та хімічні властивості ГПХН. Цей матеріал більш звичний у вигляді водних розчинів, хоча і безводний гіпохлорит натрію існує. Це безбарвна нестійка речовина кристалічної структури з формулою NaOCl. З усіх кристалогідратів найбільш стабільний пентагідрат (негігроскопічний, добре розчиняється у воді), тому й частіше застосовується саме він. Водний розчин – зеленувато-жовта рідина – має різкий специфічний запах. Як пахне хлорка, не переплутати ні з чим.

ГПХН – учасник низки хім. реакцій: розкладання, диспропорціонування, гідролізу та ін. Будучи надпотужним окислювачем, має дві ключові для побутової сфери властивості. По-перше, йдеться про відбілювання. По-друге, мається на увазі знезараження. Після відкриття речовина довго славилася лише роллю відбілювача. Але коли про неї дізналися, як про чудовий дезінфектор і антибактеріальний матеріал, а пізніше – як про знезаражувач питної води, кожна з властивостей набула широкого поширення на практиці.

Що може ГПХН у біоцидному сенсі?

Активне та безперервно збільшуване всесвітнє використання цієї речовини закономірно пояснюється її примітними властивостями та супутніми можливостями. Хім. здатність нейтралізувати велику низку шкідливих мікробів, тобто бактерицидна дія спрямована на винищення цвілі, грибків, бактерій, вірусів, зокрема досить небезпечних. Гіпохлорит натрію є одним із найкращих (читати – ефективних) сучасних засобів для боротьби з перерахованими патогенними групами мікроорганізмів. Виконати роботу на «відмінно» здатний за 15-30 секунд: що більш висококонцентрований, то справляється швидше. На додаток радує доступністю у плані наявності та вартості.

Принцип дії як біоциду дуже простий. Потрапляння у воду супроводжується активним розкладанням з формуванням радикалів та кисневих частинок. Ці частинки згубні для зовнішньої оболонки та біоплівки мікроорганізму, що в результаті приводить до його повного руйнування.

Навіть найменші концентрації лабаракової води – смерть для бактерій. Від збільшення цього показника, як зазначено вище, залежить швидкість виконання завдання. Концентрація завжди повинна підбиратися, згідно з рекомендаціями інструкції.

Виробництво. Постійне зростання споживання гіпохлориту натрію визначає потребу у збільшенні його виробничих обсягів. Сьогодні ключовими пром. методами отримання цієї речовини є хімічний та електрохімічний. Хімічний, у свою чергу, передбачає дві схеми виробництва: основну та низько-сольову (концентровану), примітну зменшеною кількістю забруднень. Якщо розглядати загальні обсяги хлорнуватистокислого натрію, що виробляються, то вони приблизно в рівних частинах розходяться на промисловість та побут: одна половина – для промислових цілей, інша, відповідно – для побутових.

Гіпохлорит натрію як активний компонент побутової хімії

Окислювальна і дезінфікувальна властивості пояснюють активне введення зазначеної сполуки в засоби побутової хімії: відбілювачі, плямовивідники, знезаражувачі басейної води, чистяче-мийні продукти для різних поверхонь з ефектом дезінфекції та ін. Вона є у складі майже всіх засобів для чищення санвузла (туалету, ванної, умивальника), таблеток-очисників для домашньої техніки, освіжаючих гелів для унітазу. Прекрасно очищає санітарно-технічні приміщення, справляється з нальотом від води та іржею. Також проявляє супер результат щодо харчових забруднень.

ГПХН використовують при антицвілевій обробці домашніх поверхонь. Додають у воду для дезінфекції, коли миють підлогу (рідше – стіни та стелі). Ним можна обробляти посуд, кахель, робочі поверхні, кухонні та ванні зливи. Підходить для знезараження ганчірок. А ось для чого не підходить, так це для білизни, кольорового текстилю та виробів, деталей із металу, якщо у тих не передбачений захист від корозії.

Цей дезінфектант може використовуватися і для профілактичної, й для заключної дезінфекції. Можливі способи знезараження: протирання, миття, зрошення, замочування.

Численними інспектуваннями та дослідним шляхом неодноразово було доведено: дезінфекція в домашніх умовах за допомогою ГПХН супроводжується високоефективністю.

Рекомендація. Господиням краще користуватися не чистим розчином, а готовим дезінфікуючим засобом, до складу якого виробник уже вміло і зі знанням справи ввів гіпохлорит натрію. Хоча, звичайно, можна пробувати розводити концентрований матеріал і виконувати підготовчі заходи самостійно, але надійніше та безпечніше, все-таки, довіряти перевіреним брендам.

ГПХН та відбілювання

Основна частина гіпохлориту натрію, що виробляється у світі, використовується, з метою відбілювання та плямовиведення. Відбілювачі й засоби для виведення плям для тканин на основі ГПХН мають примітні властивості і дають чудові результати.

Цей реактив підходить для обробки безлічі різних натуральних та синтетичних тканин, зокрема для бавовни, льону, поліестеру, нейлону, ацетатного шовку, віскозного волокна тощо. Виявляє ефективність щодо різнорідних забруднень, як от усуває сліди ґрунту, трав’яні, ягідні, кавові, кров’яні, гірчичні та інші плями, навіть особливо стійкі, наприклад, від фруктових соків.

Готові відбілювачі, як правило, містять 2,5-10 % активної речовини. Найчастіше вони рідкі. Пакуються в пляшки або каністри із пластику чи скла. Додатково в їхньому складі присутні ПАР, загусники, оптичні відбілювачі, добавки, що стабілізують розкладання, та деякі інші складники.

Переваги гіпохлоритних відбілювачів:

• оперативне і високоякісне відбілювання;
• робота на руйнування барвників будь-якого роду;
• універсальність та мультифункціональність, оскільки з їх допомогою можна не тільки відбілювати та видаляти плями, але й дезінфікувати різні поверхні;
• дія без механічної обробки та нагрівання, в т.ч. у холодній воді;
• зручність рідкої форми випуску, що виключає пилення та інші характерні для порошків незручності;
• підвищена простота дозування;
• доступний ціновий фактор.

Недоліки:

• прискорене зношування тканин (втрата міцності), у випадку занадто частої їх обробки хлоровмісними засобами;
• неможливість застосування для шовку, вовни та низки синтетичних тканин, оскільки ті під впливом хлору інтенсивно руйнуються;
• порівняно нетривалий період зберігання розчинів, а відтак, приходження в непридатність залишку при незадіяні всього обсягу своєчасно;
• заборона використання з металоконструкціями, в пральній машині автомат, тим паче разом із сучасними порошками для прання;
• дуже відчутні хлорні ароматичні параметри.

Гіпохлорит натрію для чищення, миття та дезінфекції

Гіпохлорити по праву вважаються одними з найкращих, коли йдеться про антибактеріальний вплив. Мийні та чистячі засоби побутової хімії з ефектом дезінфекції, що містять ГПХН (зазвичай в обсязі 3-6 %) – це великий перелік видових найменувань за призначенням, наприклад, для очищення:

• столових та кухонних поверхонь;
• техніки на кухні, у т.ч. варильної плити;
• грилів і коптилень;
• посудомийних машин;
• туалетів та ванних кімнат;
• зливів каналізації;
• підлог з каменю і бетону…

Хороші результати очищення забезпечують гіпохлорит-іони, які здійснюють потужну окислювальну дію і проявляють значну дезінфікуючу здатність. Ці іони працюють у різних концентраціях, температурних режимах і при варіативній кислотності розчину. Але за певних умов дають максимально позитивний ефект. Це коли концентрація та температура підвищуються, а кислотність знижується.

Плюси гіпохлоритовмісної побутової хімії для чищення, миття та дезінфекції:

• ефективність проти грибів, вірусів, бактерій та цвілі;
• успішне знешкодження різних токсичних сполук;
• мала залежність дезінфікуючої активності від такого параметра води, як твердість;
• неформування побічних токсинів під час застосування;
• наявність товарних позицій у формі рідини, порошку та гранул.

З мінусів:

• невпливання на низку найпростіших організмів з потенційною небезпекою (речовини не бояться збудники гіардіазу та криптоспоридіозу);
• втрата стабільності й активності при високій температурі та контакті з органікою;
• зниження біоактивності у сильно кислотному середовищі;
• можливість лише короткострокового торкання до металів, зокрема нержавійки, інакше не є винятком корозійний вплив;
• зменшення продуктивності при перебуванні на світлі;
• обмеження за речовинами (ПАР, комплексоутворювачам, барвникам, віддушкам), які можуть входити до складу мийної композиції на основі ГПХН.

Гіпохлорит натрію – чудовий помічник у боротьбі з пліснявою

Цвіль у приміщенні, де живуть люди, а особливо, якщо там є діти, люди похилого віку або ті, у кого слабкий імунітет – явище не просто неприємне, але й дуже небезпечне. Провокує алергії, дерматити, дихальні інфекції та інші захворювання. Плісняві в будинку не місце. А вивести її дуже непросто. На просторах інтернету можна знайти чимало рекомендацій, як це зробити за допомогою тих чи інших засобів. Однак часто всі старання зводяться нанівець, цвіль не тільки залишається, але й поширюється на великі ділянки. Знайомо? Спробуйте перевірений двоетапний спосіб боротьби з грибком:

1. Усуньте причину його появи (нормалізуйте вентиляцію, вологість та температуру, позбавте труби, покрівлю від протікань, якщо такі є).

Жоден протицвілевий засіб недоцільно використовувати там, де не дотримуються профілактичні заходи. Взяти бодай сирий підвал. Якщо вогкість не усунути, цвіль повертатиметься постійно. Вам знову доведеться її позбуватися. І так по колу. Усунення симптомів не вирішує проблему, оскільки не прибирає причину.

2. Виконайте дво-триразову обробку надійним засобом, таким як розчин гіпохлориту натрію, використовуючи пульверизатор, губку або пензлик. Щоразу наносьте очищувальний матеріал лише після повного висихання попередньої обробки. Найкраще, якщо цей процес відбуватиметься природним чином. На нього може піти один-два дні. Але зачекати доведеться. Обробляйте не тільки ділянки, які уражені, а й деяку область навколо них. Хвилин через 10 після нанесення засобу зчищайте ганчіркою, шпателем або металевою щіткою, прибирайте зайву вологу тканиною або папером і чекайте, поки висохне.

ГПХН однаково ефективний стосовно будь-яких різновидів цвілевих грибків. Може використовуватись у різних приміщеннях та кліматичних зонах, на стінах, підлозі, стелі, меблях, плінтусах. Працює на багатьох поверхнях: бетоні, цеглі, кераміці тощо. Але для пофарбованих площин, а також з дерева, гіпсокартону та металу його краще не застосовувати. Також попадання слід виключати на шпалери і текстиль. Особливо високий ризик зіпсувати тканину, якщо вона кольорова.

Є ще один аспект. Хлорка, головним чином, ефективна на невеликих ділянках, покритих цвіллю. Тому що раніше буде встановлена проблема і що швидше ви почнете її вирішувати, то більшою буде можливість отримати бажаний результат – повне очищення. Побачили невелику колонію цвілі – приступайте до роботи. Якщо розміри ділянки, ураженої грибком, обчислюються квадратними метрами, можуть виникнути проблеми. У такому випадку, швидше за все, не обійтися без використання спеціалізованої хімії і, загалом, без допомоги фахівців з дезінфекції приміщень.

Господиням на замітку! Засоби на основі ГПХН добре показують себе в очищенні від плісняви пральної машини. Також прибирають бактерії та забруднення. Речовина безперешкодно розчиняється у воді й активно справляється з поставленими завданнями.

Серед причин, які провокують виникнення цвілі в пральній машині: підвищена вологість, нерегулярні позбавлення від нальоту, переважання режимів з низькими температурами (нижче 60 ℃), використання для прання порошків без відбілюючих елементів або збільшених обсягів кондиціонерів-ополіскувачів поганої якості.

Як бачите, причин багато, а рішення знайти не так вже й просто. Хоча, хто знає, як із цією проблемою допомагає розчин гіпохлориту натрію, не має занепокоєнь щодо цього.

Для ефективного знищення цвілевих грибів очищувальний матеріал заливається у відділення для порошку і вибирається програма прання з максимальною температурою. Після завершення процедури важливо промити пралку в режимі полоскання. Щоб техніка залишалася чистою та функціональною, описані маніпуляції слід здійснювати регулярно.

Знезараження води гіпохлоритом натрію

Цей неорганічний реактив займає значимий щабель у питанні водоочищення. Як правило, цей аспект звикли розглядати у напрямках, що виходять за побутові. Але тут є декілька «але». По-перше, водогінна вода, що надходить населенню, тобто та, яка тече у нас з вами з-під крана, проходить очищення хлоровмісним продуктом. По-друге, ним обробляються побутові стічні води, прочищається каналізація. А по-третє, якщо в будинку чи на присадибній ділянці є басейн, то завдання очищення води в ньому нікуди не дівається. Виходить, що водоочисні заходи так чи інакше торкаються застосування гіпохлориту натрію в побуті.

Властивості цієї сполуки дозволяють використовувати її, аби дезінфікувати питну воду і наповнення плавальних басейнів. За допомогою активного хлору (завдяки його високоефективності) досягається необхідний сан. стан водопостачальної системи, забезпечується повнота дезинфекції води. Є можливість отримувати чисту та прозору воду без бактерій та водоростей. Гіпохлорит-іон відповідає за розкладання органіки в очищеній воді, не вимагаючи високих концентрацій та багато часу. Працювати із речовиною просто. Вона безпечна й недорога. Проте застосування має здійснюватися з чітким дотриманням інструкції.

√ Натрій хлорнуватистокислий для системи водопостачання.

ГПХН у багатьох країнах світу, зокрема й в Україні, застосовується для водознезараження у системах водопостачання. Він став чудовою альтернативою небезпечному газоподібному хлору та іншим засобам у цьому сегменті.

Знезараження й антимікробна дія характерні безлічі окислювачів, але більшість з них утворює в ході роботи токсичні сполуки. Тому, коли йдеться про знезараження води, коло придатних для використання матеріалів значно звужується. Слід врахувати і те, що не всі дезінфікувальні засоби можуть похвалитися необхідним спектром дії щодо патогенів. Після відторгнення невідповідних варіантів, одним з небагатьох, які варті уваги, залишається активний хлор. Він є в газоподібному хлорі (але пам’ятаємо, той несе небезпеку) і гіпохлориті натрію (безпечнішому для людини та навколишнього середовища). Тож відповідь на запитання, чому перевагу все частіше віддають саме останній речовині, очевидна.

ГПХН руйнівно діє на біовідкладення, не дає рости водоростям у водопровідних трубах. Ефект після очищення та знезараження ним залишається у трубопроводі на тривалий час. Йому властива безпека для працівників станцій водоочищення, населення, якому здійснюється водоподача, а також для природного середовища. При очищенні гіпохлоритом натрію питна вода проходить ретельний контроль на наявність важких металів, кольоровість, стабільність, лужну та хлорну концентрацію. При невідповідності нормам будь-яких із зазначених параметрів подача не здійснюється.

√ ГПХН та обробка стічних вод.

Ця речовина використовується для очищення стоків не лише у промислових, а й в побутових масштабах. Вона винищує тваринні та рослинні мікроорганізми. Істотно знижує концентрацію шкідливих сполук. Ефективно бореться з характерним запахом, що виникає через сірковмісні компоненти. З її допомогою можна дезінфікувати насосні станції, каналізації, водонапірні башти та інші суміжні технічні ділянки.

√ Дезінфекція води у басейні за допомогою гіпохлориту натрію.

Вода у басейні повинна відповідати певним параметрам, щоб у ньому було безпечно та приємно купатися. Якщо це домашній басейн, то стежити за станом води в ньому не так уже й складно, а за допомогою гіпохлориту натрію досить результативно. Він чудово підходить для дезінфекції плавальної води. Не дає їй забруднюватися, розвиватися у ній хвороботворним бактеріям та рости водоростям.

Переваги ГПХН при обробці басейної води в порівнянні з іншими хлоровмісними засобами:

• підвищена безпека для людей за аналогічної ефективності;
• пролонгована дія, а відтак скорочення кількості необхідних обробок;
• відсутність впливу на хім. склад води у чаші за умови оптимального дозування;
• добрі відчуття після купання в обробленій ним воді (очі та шкіра не пересихають);
• неформування різкого запаху у води.

Питання техніки безпеки під час роботи з гіпохлоритом натрію

Якщо ви вирішите спробувати хлорнуватистокислий натрій на ділі в умовах побуту, добре ознайомтеся з інструкцією та нюансами залучення для вирішення того чи іншого завдання. Прибирання в будинку, чищення техніки, боротьба з грибком, відбілювання, водоочищення – кожен із цих процесів потребує індивідуального підходу. Ми ж зараз торкнемося загальних нюансів.

З метою особистої профілактики, дотримуйтеся таких правил:

• надягайте одяг, який залишає мінімум відкритих ділянок тіла (штани, светри та ін.);
• не нехтуйте засобами індивідуального захисту, передусім гумовими рукавицями (непогано також буде надягнути маску і окуляри);
• при контакті речовини зі шкірою або слизовими промийте чистою водою;
• забезпечте оптимальне провітрювання приміщення (не бійтеся відчиняти двері та вікна, для спрямованого паровідведення використовуйте вентилятор);
• як закінчите роботу, добре вимийте руки та всі застосовані пристосування;
• прибиральний інвентар (губки, ганчірки, щітки, ємності...), який застосовуєте для роботи з хлоркою, ні для чого іншого не беріть і зберігайте під час незадіяння на балконі;
• для зберігання самого ГПХН (його розчину в полімерній пляшці) використовуйте сухе та прохолодне приміщення, стежте, щоб тара була щільно закритою.

Як правило, розчини гіпохлориту натрію не викликають страшних реакцій, але при необережному поводженні все-таки здатні нашкодити. З боку дихальної системи це можуть бути опіки слизової оболонки та бронхіальний спазм. На шкірі не є винятком розвиток дерматиту. Дотримання запобіжних заходів дозволить мінімізувати ризики.

На користь аналізованого матеріалу хочемо відзначити його немутагенність, неканцерогенність, нетератогенність, незважаючи на значну хім. активність. Це доведено авторитетними американськими та європейськими дослідженнями.

У побуті, при попаданні сполуки в навколишнє середовище, реалізується розкладання на безпечні складники, такі як вода, кисень і хлорид натрію (харчова сіль).

Також гіпохлоритні розчини не горять і не несуть небезпеки вибуху, але коли висихають, можуть призводити до займання орган. продуктів і горючих речовин.

І такий момент: реакція з кислотами провокує виділення токсичного хлору, який здатний подразнювати та викликати ефект удушення. Тому зберігати зазначені речовини слід окремо, як то кажуть, від гріха подалі.

Бажаєте випробувати гіпохлорит натрію на практиці? Спробуйте. Його ефективність та безпека підкуповують! Потрібно лише купити засіб, що підходить для вирішення певного завдання, і зорієнтуватися, що і як правильно робити. У разі чого, вам завжди допоможе з вибором професійний консультант. Тож, думаємо, жодних труднощів виникнути не повинно.