Вирощування грибів

Вирощуванням грибів у наші дні займаються як великі підприємства, так і приватні особи на власних присадибних ділянках. З кожним роком ця галузь стає все більш популярною. Але до простих видів діяльності вона не належить, оскільки, як і будь-які інші напрямки виробництва їжі/харчових продуктів, вирощування грибів має свою специфіку, вимагає задіяння певних сировинних і допоміжних компонентів, а також врахування низки важливих нюансів. Щоб досягти бажаних результатів і в кількісному плані, і в якісному, вирощувати гриби необхідно правильно. Як? Перед тим, як відповісти на це запитання, потрібно визначитися, з якими саме грибами доведеться мати справу. Найбільш легко піддаються розведенню і не вимагають надто ретельного догляду печериці, шіїтаке, гливи й опеньки. Також у них на рівні якісні та смакові характеристики. Тому зовсім не дивно, що попит на них не зменшується, а навіть збільшується, що стане для вас важливим фактором, якщо ви збираєтеся вирощувати гриби на продаж. Що стосується інших видів, не одомашнених, а лісових, наприклад, білих грибів, червоноголовців і підберезників, то рентабельність їх продукування, особливо в значних масштабах, мала. Так, якщо дуже цікаво, спробувати можна, але значну вигоду від цього отримати навряд чи вдасться. Коли з видом грибів визначитеся, гарненько вивчіть інформацію, що стосується саме його вирощування. Далі ми надамо важливі загальні дані та рекомендації, але кожен з видів має і власні нюанси, залишати поза увагою які не можна.

Що може знадобитися для отримання грибів?

По-перше, міцелій, або спори. Є можливість готувати його самостійно, але краще, все ж, закуповувати, у перевірених постачальників. Адже якщо ви не профі в цій справі, посівний матеріал з легкістю можуть зіпсувати шкідники та бактерії. Тоді хорошого врожаю і не чекайте. Але якщо ви впевнені в своїх силах, тоді сміливо беріться за справу самі й економте на цій статті витрат.

По-друге, субстрат або компост. Аналогічно, як і у випадку зі спорами, цю складову процесу можна і самостійно створювати, і закуповувати у виробників. У другому випадку ви отримаєте продукт, який виготовляється в стерильних умовах.

По-третє, приміщення та його оснащення. Воно може бути, як наземним, так і підземним. Дерев’яні конструкції через можливість руйнування не бажані. Внутрішні поверхні повинні бути оброблені вапняним розчином. Якщо ви хочете вирощувати гриби цілий рік, подбайте про сталість температурного режиму і оптимальну вологість. Врахуйте, що вам можуть знадобитися вентилятори та обігрівачі, поливальні системи і додаткові джерела світла. Останні особливо актуальні для підземних приміщень. Хоча, наприклад, для гливи світло не має особливого значення і на врожайність не впливає, чого не скажеш про інші види грибів. Однак та ж глива дуже чутлива до перетягів в інкубаційний період, тому можливість їх появи слід виключити. Загалом, як було сказано вище, все індивідуально: кожному грибу – свої умови і догляд.

Гриби та можливі способи їх вирощування

В цілому, існує два способи вирощування грибів у штучно-змодельованих умовах: екстенсивний та інтенсивний. У чому ж різниця?

Екстенсивний максимально наближений до природної появи грибів. Грибам забезпечуються умови, подібні до лісових. Вони ростуть під відкритим небом і, як результат, зберігають більше природних властивостей. Цей спосіб більш доступний і не передбачає необхідності в спеціальному обладнанні. Але явний його мінус – значна тривалість процесу вирощування. Гриб розвивається набагато повільніше, оскільки повністю залежить від погодних умов, що не зовсім доцільно в промислових масштабах.

Інтенсивний же спосіб ефективніший у плані врожайності, дозволяє отримувати гриби протягом усього року. Однак тут не обійтися без додаткових витрат, зокрема, для забезпечення грибниці правильного клімату штучним шляхом. Оптимальні температура, освітлення, вентилювання, вологість, про які згадувалося вище, повинні забезпечуватися вами, а не природою. Більшості популярних грибів підходить деревина листяних порід. Одні добре адаптуються до різних матеріалів, інші мають вузьку специфіку адаптації. Деякі види, наприклад, добре реагують на м’яку деревину (береза, ялина, каштан, липа та ін.), інші – на тверду (дуб, бук, груша, вишня, яблуня і т.д.). Плодоношення має хвилеподібний характер. Хороші умови дозволяють збирати урожай кілька разів на рік. При цьому плодоносити грибниця може кілька років, поки зовсім не зруйнує деревину. М’яка деревина вичерпує свої запаси за три-чотири роки, тверда – протягом п’яти-восьми років. Однак у м’якій міцелій проростає трохи швидше, а у твердій для цього потрібно на кілька місяців більше. Важливо також наголосити на необхідності оптимальних характеристик деревини, таких як: свіже зрізування, чистота, висока вологість, відсутність нагноєнь і сторонніх грибів. Серед основних технік вирощування екстенсивним та інтенсивним способами: біля дерев (на плантації), в лунках, у котловані, на деревині (цурках, полінах, колодах), на пеньках, компості та субстраті, а також у банці. Кожна з них підбирається відповідно до виду вирощуваних грибів.

Добрива для грибів

Найчастіше основа, яка використовується в роботі, не містить всього комплексу білкових, білково-жирових і мінеральних добавок, необхідних для високого врожаю. Щоб збагатити субстрат, прискорити ріст міцелію, а в деяких випадках взагалі зробити плодоношення можливим, необхідно використовувати спеціальні добрива. При цьому слід враховувати такі моменти:

- оскільки поживні добавки, які містять легкодоступні сполуки вуглецю і азоту, можуть мінімізувати селективність субстрату, робота з ними повинна супроводжуватися високими умовами санітарії та гігієни;

- підживлення повинне бути рівномірно розподіленим по всьому субстрату;

- якщо переборщити з вуглекислим газом, якість продукту на першій хвилі плодоношення може бути значно гіршою;

- висококонцентровані добавки, які повільно розкладаються, у великій кількості можуть різко знизити врожай, а в оптимальній позитивно вплинути на приріст.

Ось кілька добрив, які можуть вам знадобитися в грибовирощуванні:

Гіпс. Покращує структуру субстрату, підвищує фоточутливість, а також є джерелом сірки, необхідної для метаболізму грибів, що сприяє утворенню плодів.

Карбонат кальцію (кальцій вуглекислий). З його допомогою у вологому субстраті легко створювати буферну карбонатну систему, яка тримає кислотність на необхідному слаболужному рівні (7-7,5).

Карбамід (сечовина). Це добриво чудово засвоюється грибницею і сприяє оперативному розкладанню компосту.

Хлорид калію (калій хлористий). Надважливе мінеральне калійне добриво, яке бере участь у ростових процесах.

Калійна селітра (нітрат калію). Це швидкорозчинне добриво, яке може застосовуватися як у відкритому, так і в закритому ґрунті. У ньому практично відсутні баластові компоненти, що засмічують субстрат. Позитивно впливає на врожай і смакові характеристики.

Кальцієва селітра (нітрат кальцію). Добриво, багате кальцієм, яке допомагає грибам повноцінно засвоювати азот. Прискорює ростові процеси, сприяє здоров’ю, стійкості до хвороб, позитивно впливає на смак, якість і кількість врожаю.

Монокалійфосфат. Абсолютно водорозчинна сполука, що складається на 100 % з макроелементів. Джерело фосфору та калію. Фосфор бере участь в обміні вуглеводів, забезпечує оптимальне засвоєння азоту, сприяє нарощуванню потенційної енергії. Калій, в свою чергу, перешкоджає гальмуванню вуглеводного обміну речовин. При його дефіциті грибний міцелій через повільний синтез білків активно продукує аміак.

Сірка. Гриби мають потребу в цій речовині як в компоненті амінокислот, вітамінів і коензиму А. Сірка інтенсифікує протеолітичну активність, має величезне значення для клітинної структури.

Пероксид водню. Це добрий спосіб захистити грибні культури від різних заражень, забезпечити оптимальні умови вирощуваному продукту. При цьому в правильних концентраціях розвинений міцелій він не знищує, а також не стає на заваді зростанню і плодоношенню.

Хвороби і шкідники грибів

Культивування грибів, навіть з виконанням усіх технологічних аспектів, не є запорукою відсутності хвороб і убезпечення від знищення шкідниками, нанесення шкоди грибами-«конкурентами». Якщо в перший рік урожай порадував своїм багатством, то наступні можуть дати зовсім протилежний результат через ці негативні фактори. Основну небезпеку грибам несуть грибний комарик, грибна муха, кліщі, нематоди, віруси, чорнильні гриби, хітоміум, мокра гниль, павутинна цвіль тощо.

Причини хвороб грибів та ураження шкідниками: - низькоякісна обробка субстрату або відсутність обробки взагалі;

- занадто довгий термін використання субстрату;

- недостатня герметизація камер, через що всередину можуть легко потрапити збудники хвороб;

- недотримання гігієни;

- комплекс абіотичних факторів (неправильні показники температури, вологості, кількості чистого повітря і вуглекислого газу, а також недостатність елементів живлення).

Пам’ятайте, що при будь-якому негативному впливі на організм гриба в процесі росту, можуть розвинутися хвороби і з’явитися патогенна флора. Сукупність негативних чинників знизить урожай і товарну якість. При цьому кожна наступна плодоносна хвиля буде все гіршою та гіршою. Щоб цього уникнути, вчасно використовуйте правильні засоби:

Формалін. Це важливий учасник процесу розведення грибів. Ним обробляють покривну суміш, яка при відсутності обробки може стати хорошим притулком для певних мікроорганізмів. Також розчином формаліну обробляють руки, адже відомо, що хвороби можуть переноситися разом з ними. Використовують його і для дезінфекції інвентарю.

Хлорне вапно. Запобігти ураженню хворобами може і хлорне вапно з кількістю активного хлору 26-35 %. Ним обприскують приміщення, після чого його закривають на дві доби. І вже на третьому тижні можна вносити субстрат.

Гіпохлорит натрію. Рідкий препарат з сімома відсотками активного хлору. Популярний дезінфектант, ефективний метод боротьби з бактеріозом. Використовується як з профілактичною метою, так і для лікування. Сіль кам’яна. Хороший метод боротьби з павутинною і оливковою пліснявою, яка пригнічує ріст міцелію та утворення плодів. Обробка сіллю є простою і ефективною: нею всього-на-всього необхідно посипати заражені місця і вона не дасть захворюванню поширитися.

Дезінфекція грибного цеху

Дезінфекційні заходи є обов’язковими в приміщеннях, де вирощуються гриби. Найкращі засоби для дезінфекції – формалін і хлорне вапно. Обробляючи стіни формаліном, варто дотримуватися таких пропорцій: 1,25 л 40 %-ї речовини на 10 л води. Для обробки хлорним вапном можна використовувати 2-4 %-й розчин. Воно підходить не тільки для стін і підлоги, але і для тари, стелажів. Також для дезінфекції грибних цехів застосовують мідний купорос, зазвичай, спільно з вапном у кількості 100 г на 1 кг. Крім хімічного впливу, в цьому процесі мають місце елементарні санітарно-гігієнічні правила. Особливо, якщо мова йде про промислове вирощування грибів. Так, наприклад, кожен працівник повинен мати свій інвентар, працювати в спецодязі та спецвзутті, які необхідно постійно тримати в чистоті. На вході до камери має розташовуватися гумовий килимок, просочений дезінфекційним розчином. Дезінфекції повинна піддаватися і тара для збирання грибів. Для відходів необхідна окрема тара. Використаний субстрат не варто зберігати на виробництві, а після закінчення застосування його слід вивезти з території. Миття, дезінфекція, знезараження субстрату, техніки, поверхонь і т.д. – обов’язкові умови гарного результату, тож нехтувати ними не варто в жодному разі.

Підсумуємо. Вирощування грибів – процес різнобічний, такий, що вимагає спеціальних знань, задіяння правильної сировини, добавок і дотримання низки дезінфекційних, санітарних заходів. Кожен гриб, чи то глива, печериця, шіїтаке, опеньок, чи то будь-який інший, має свою специфіку і вимагає певних умов. Гриби не захищені від хвороб і ураження шкідниками. Для лікування необхідно використовувати ефективні засоби, а найкраще, виконувати профілактику можливих негативних впливів. Тоді вирощування грибів і вдома, і в обсягах масштабного виробництва буде приносити рясні врожаї, тішити смаком і якістю кожної хвилі плодоношення.