Мінеральні добрива для овочів

Добрива для овочевих культур

Сучасні городники мають можливість не тільки вирощувати на своїх ділянках будь-які бажані культури, а й застосовувати в процесі вирощування різноманітні добрива. З одного боку, це дуже добре – що вважаєш за потрібне, те й використовуєш. З іншого, дуже легко заплутатися, чим же саме і коли найкраще підживлювати ту чи іншу культуру.

Давайте розглянемо мінеральні добрива для овочів, окреслимо їхню роль у городництві, щоб прийняття рішення на користь тієї чи іншої підживки не було для вас складним і суперечливим.

Сьогодні широко застосовуються різні прості й комплексні мінеральні добрива. Випускаються вони, як правило, в гранульованій та порошкоподібній формі. Найпоширеніші з них – азотні, фосфорні та калійні, а також різноманітні комплекси, мова про які піде трохи нижче.

Азотні добрива сприяють росту листової та інших наземних частин рослини. Їх вносять переважно навесні, коли здійснюється обробка ґрунту. Різні овочі потребують їх по-різному. Так, найбільше азотних добрив необхідно картоплі, капусті та огіркам, а ось у томатів, моркви і буряка потреба в них менша.

Що стосується фосфорних, то їх завдання – покращувати ріст і розвиток кореневої системи. А калійні, в свою чергу, покликані підвищувати стійкість рослин до негативних впливів зовнішнього середовища. Підживлені ними овочі стійкіші до захворювань і холодів.

Але щоб подбати про свій город в цілому, мало застосувати одне з перерахованих простих добрив. Найкраще використовувати комплекси, про найпопулярніші з яких, а також про низку поширених простих добрив читайте далі.

Азотна кислота. Це не стільки саме добриво, скільки джерело для створення різних нітратних комплексних мінеральних добрив. На його основі виготовляють, наприклад, калійну, кальцієву і аміачну селітри, яким властиві швидке розчинення у воді та добра засвоюваність рослинами. Крім того, нітратна кислота міститься в розчинах для гідропоніки. У тепличній галузі застосовують рідкі азотні добрива на її основі, що не розприскують по верху ґрунту, а вводять безпосередньо в ґрунт за допомогою спецтехніки.

Аміачна селітра. Це основне азотне добриво, третину складу якого становить азот. Випускається в гранулах і кристалах. Перша форма примітна тим, що не злежується і набагато краще розсіюється. На загал, азотнокислий амоній добре розчинний у воді, що пояснює широту його внесення у вигляді рідкої підживки. Приблизно половині всього азоту, що входить до складу, характерний повільний і тривалий вплив на рослину, інша частина рухома, тому засвоюється оперативно.

При використанні аміачної селітри важливо враховувати, що вона є фізіологічно кислою речовиною і в її функції входить підкислення ґрунту. А також те, що на легких ґрунтах азот швидко вимивається, тому вносити це добриво доцільно безпосередньо перед посадкою культур.

Молібдат амонію. Це мікродобриво з великим відсотком молібдену (понад 50 %) застосовується під овочі, квіти, а також під плодово-ягідні культури. Роль молібдену як важливого для рослин мікроелемента полягає в повному забезпеченні їх азотом. Дефіцит проявляється стисненням стеблової шкірки, зміною конструкції листя, швидким в’яненням, нестійкістю до температурних перепадів і посухи, поганим розвитком цвіту. Не менш негативний і надлишок цього елементу. Через його фітотоксичність надмір молібдену робить вирощувані продукти небезпечними для людей і тварин.

Максимальна ефективність молібдату амонію проявляється при його внесенні для зернових і бобових, овочів і трав спільно з фосфорно-калійними добривами. Підходить для використання на різних типах ґрунтів.

Борна кислота. Мінеральне мікродобриво, за допомогою якого підвищують кількість бору і його сполук у грунті, так само як і його родючість. Цю кислоту застосовують для позакореневого підживлення, а також для передпосівної обробки насіння різних с/г рослин: зернових культур, буряків, люцерни і т.д.

Бор – активний учасник багатьох комплексних сполук. Його дефіцит може призвести до появи гнилей (сухої та коричневої), дуплистості, бактеріозу та іншої шкоди для рослини. Занадто великі кількості бору можуть стати причиною токсикозу, опіків нижніх листків і крайового некрозу. Тому при внесенні дуже важливо дотримуватися правильного дозування.

Калійна селітра. На вигляд це азотно-калійне добриво з лужною фізіологією є білим кристалічним порошком. 39 % становить калій, а близько 13 % – азот. Бездоганно розчиняється в воді. У процесі зберігання може злежуватися. Підходить для внесення в сухому і рідкому вигляді під будь-які овочеві культури. Особливо ефективне в період зав’язки і формування плодів.

Кальцієва селітра. Гранульоване добриво, до складу якого входить 15,5 % азоту. Добре розчиняється у воді, що пояснює легке його засвоювання рослинами. Найкраще застосовувати в рідкому вигляді, а оскільки йому властиве підлужування ґрунту, то на кислих ґрунтах.

Ортофосфорна кислота. Це добриво легко насичує рослини фосфором, завдяки чому ті стають морозостійкими і стійкими до інших негативних факторів зовнішнього середовища. Ця кислота формує правильні умови для оперативного дозрівання плодів у тих районах, яким характерний короткий вегетативний період. Крім того, вона благотворно впливає на ґрунт, зокрема, на структуру, розвиток ґрунтових бактерій, розчинність інших речовин, що розміщуються в ґрунті, а також бореться з деякими шкідливими органічними речовинами.

Сечовина (карбамід). Найбільш концентроване з усіх азотних добрив (близько 46 % азоту) у вигляді білої гранульованої маси і одне з найбільш ефективних. Добре розчиняється у воді, вноситься в ґрунт при обробці в сухому або рідкому вигляді. При використанні необхідно враховувати, що карбамід підкисляє ґрунт.

Формалін 37 %. Рідкий прозорий препарат, який використовується в аграрному комплексі для обробки насіння і коренеплодів. Крім того, з його допомогою дезінфікують землю і приміщення, де мешкають тварини.

Хелати заліза, міді. Мікродобрива-комплекси в хелатній формі – це органічні сполуки, що функціонують як у ґрунті, так і в живих організмах. Їм властивий цілий список переваг, наприклад, краще і ефективніше засвоєння рослинами, відсутність перехресних реакцій і формування незасвоюваних сполук. Якщо звичайні елементи рослини засвоюють на 30-40 %, то хелатні (в цьому випадку залізо і мідь) на 90 %!