Пошук

Види фосфорних добрив

Виды фосфорных удобрений

Фосфорні добрива, поряд з азотними та калійними – важливі МД для різних рослин. Виступають джерелом фосфору. Складаються переважно з кальцієвих і амонієвих солей ортофосфорної кислоти. Основні представники мінеральних добрив цього класу: суперфосфат, фосфорнокислий амоній, діамофос, ортофосфорна кислота, метафосфат калію, преципітат, томасшлак, кісткове й фосфоритне борошно.

Роль фосфору в житті сільгоспкультур

Переоцінити значення фосфору для рослинного світу складно. Як калій і азот, він виконує низку надважливих функцій, сприяє оптимальному розвитку зелених насаджень. З його участю відбуваються обмінні процеси, він підвищує енергетичний рівень, входить до складу ДНК, РНК і багатьох інших елементів живих організмів.

Якщо рослинні тканини мають у своєму складі достатньо фосфору, всі етапи розвитку, зокрема цвітіння й плодоношення, відбуваються стабільно та вчасно. Крім того, у рослин виробляється стійкість до згубних факторів зовнішнього середовища.

Якщо ж фосфору мало, не є винятком такі негативні прояви, як зупинка розвитку насіння, ростові гальмування, скидання зеленої маси, неналежний розвиток репродуктивної системи і загибель.

Як визначити, що культурам, які вирощуються, вистачає/бракує цього елементу? Надто складного тут нічого немає. Є певні ознаки, які свідчать про його дефіцит:

– нехарактерні колірні зміни наземної частини (темно-зелене, а потім фіолетово-червоне забарвлення);

– потворність форми листків;

– поява темних плям на зеленій масі;

– передчасне опадання листя;

– поганий розвиток коренів;

– уповільнення ростових процесів, невідповідність розмірним параметрам, ставання схожими на чагарники.

Вчасно відстеживши ці моменти, можна в той же час виконати фосфорне підживлення і тим самим запобігти непоправній шкоді.

У тому випадку, якщо наведені ознаки не спостерігаються, можна бути впевненими, що рослина отримала стільки фосфору, скільки їй необхідно. Тоді турбуватися немає про що.

Що стосується надлишку цього елементу, то він практично унеможливлений. Рослини споживають таку кількість фосфору, яка їм необхідна, і ні краплею більше. Причому у різних рослин потреби різні. Використавши дещо збільшений обсяг цього міндобрива, ви шкоди не завдасьте, проте витрати матеріалу будуть невиправдані. Враховуйте це і дотримуйтеся дозувань.

Через що може виникнути фосфородефіцит?

Ось основні причини:

– перетворення фосфору в сполуки, які занадто довго затримуються в ґрунті, погано засвоюються рослинами або взагалі до них не надходять;

– виснаження ґрунтової мікрофлори, спровоковане активним уповільненням;

– неналежна обробка ґрунту;

– внесення удобрювальних композицій без дотримання рекомендованих доз;

– одиничне або ж нерегулярне підживлення.

З цього випливає, що нестачі легко уникнути, якщо правильно, тобто своєчасно і в потрібному обсязі, використовувати добрива. Тим паче, що вибір таких у наш час чималий. Вибрати саме ту підживку, яка покаже себе максимально ефективно в кожному конкретному випадку, не проблема.

Коли фосфорні добрива найбільш дієві?

Їх вплив залежить, передусім, від ґрунту. Найбільш позитивний спостерігається на чорноземах. Завдяки фосфору тут відпадає потреба в рясному поливі, коріння розвивається оперативніше й має неабияку силу. Інша передумова прекрасної роботи – компонування з азотом. Без таких комплексів не обійтися на лісових ґрунтах, а також кислих і низькородючих. Якщо тут буде спостерігатися дефіцит азоту, благотворний ефект фосфору істотно мінімізується. Тим або іншим чином відбивається на його дії й присутність нітрогену та мікроелементів. А якщо ви будете вносити гній, зменшіть дозу фосфорного добрива вдвічі.

Класифікація фосфорних добрив

Якщо брати за основу розчинення, то фосфорні добрива діляться на:

– розчинні у воді (простий і подвійний суперфосфат, суперфос). Основне їх завдання – зміцнення кореневої маси;

– нерозчинні у воді, але цитратно-розчинні (кісткове борошно, кальцію гідрофосфат, термофосфати). Використовуються в передпосівний період для збагачення ґрунту;

– такі, що характеризуються складною розчинністю (амофос, діамонійфосфат, фосфоритне борошно та вівіаніт). Взаємодія спостерігається тільки при контакті з H2SO4 та HNO3 (реакції зі слабкими кислотами не відбуваються).

Також можна виділити моно- й двокомпонентні склади. До перших належать фосфоритне борошно (19-30 % Р), суперфосфат (до 26 % легкозасвоюваного фосфору) і подвійний суперфосфат (до 50 %). До других: амофос (44-52 % калію + 10-12 % азоту), діамофос (46-52 % фосфору + 18-23 % азоту) і монокалійфосфат (29 % калію + 23 % фосфору).

Варто пам’ятати, що Р – частий компонент комплексних МД: фосфор + калій, азот + фосфор + калій. А є ще й органічні джерела розглянутого елементу. Це компост і трикальцієвий фосфат.

Основні фосфоровмісні добрива

Щоб вам було легше визначитися з видом підживлення, пропонуємо детальніше розглянути основні добрива-джерела фосфору, що користуються сьогодні найбільшою популярністю у аграріїв.

Монокалійфосфат (монофосфат калію). Одне з найбільш концентрованих добрив, розчинних у воді. Р займає в ньому майже чверть всього обсягу, ще приблизно 30 % – це К. Що стосується відсутності азоту, то це тільки на користь, адже саме завдяки цьому допустиме його застосування в будь-яких системах овочівництва.

Є ідеальним варіантом для помідорів, оскільки обидва його головні компоненти потрібні цій культурі. Виявляє ефект щодо хвороб рослин грибкової природи.

Оптимальний спосіб внесення – позакореневе підживлення (обробка зеленої маси). Двох підживлень за сезон з його допомогою цілком достатньо. Використовувати необхідно в кількості 10-15 г на 1 м2.

Амофос (амоній фосфорнокислий). Характеризується доброю розчинністю у воді, що дозволяє використовувати його і для кореневого, і для позакореневого підживлення. Фосфор, що є в ньому, має легкозасвоювану форму.

Виробництво цього добрива відбувається шляхом нейтралізації фосфорної кислоти в присутності аміаку. В результаті фосфору виходить багато, а азоту по мінімуму. Хоча і азоту властиве збереження легкої засвоюваності.

Найбільш часто амофос вибирають для огірків, завдяки чому ті проявляють стійкість до температурних перепадів. Відсутність хлору обумовлює те, що огірки не хворіють хлорозом і борошнистою росою. Ще один плюс – відсутність нітратів.

Найкращий час внесення – осінь (перед оранкою). Ще один варіант – впровадження в ґрунт при висадці рослин. При гострому фосфородефіциті не заборонене використання у будь-який, незалежно від ростової фази.

Рекомендовані дозування: для плодових дерев – 20-25 г/м2, для овочів – 25-30 г/м2, для маленьких квітів – 5-10 г/м2, для великих – 15-30 г/м2, для газонних трав – 20 г/м2.

Діамонійфосфат (діамофос/гідрофосфат амонію). Унікальне універсальне добриво, що застосовується для рослин будь-яких видів у будь-який час і на всіх видах ґрунту, навіть на кислому. Воно ефективно збільшує головні параметри розвитку культур і зменшує кислотність ґрунту. Завдяки підвищеній кількості фосфору, для досягнення бажаного ефекту достатньо використовувати менші дози цього препарату.

Добре показує себе спільно з органічними удобрювальними матеріалами. Однак у такому випадку необхідно враховувати, що, наприклад, якщо скомпонувати діамофос з пташиним послідом, вийде висококонцентрована суміш. Щоб уникнути негативних наслідків, потрібно розвести цю сукупність значним об’ємом рідини і перед застосуванням настояти.

Найчастіше гідрофосфат амонію вносять при посадці і під перекопування. Норми такі: при висадці картоплі – 1 ч.л. в лунку, в пристовбурні кола плодових дерев – 15-25 г, для суниці та полуниці – 5-6 г на погонний метр. Якщо внесення відбувається під перекопування, то у відкритому ґрунті його знадобиться 20-30 г/м2, в закритому – 30-40 г/м2.

Нітроамофоска. Це комплексне МД, що характеризується високо ефективністю. Підходить майже для всіх с/г культур. Ефективність проявляє на різних типах ґрунту, але найбільш позитивний результат спостерігається на чорноземах і сіроземах. Застосовується як основне добриво і при сівбі.

Основні переваги:

– добре розчинення у воді;

– зменшена фіксація в ґрунті;

– обсяг діючих компонентів – не менше 30 %;

– бездоганна крихкість і незлежування при тривалому зберіганні;

– збільшення врожаю до 70 %, залежно від оброблюваної культури.

Оскільки склад фосфору, азоту і калію фіксований, а особливості ґрунтів індивідуальні, як, втім, і потреби різних рослин, при використанні нітроамофоски необхідно регулювати баланс мінералів. Робити це можна за допомогою простих удобрювальних продуктів.

Норми внесення: для картоплі та овочів – 25-30 г/м2, для суниці – 10-15 г/м2, для плодоносних кущів – 20-30 г/м2, для плодових дерев – 40-50 г/м2.

Фосфат натрію однозаміщений. Ще одне добриво з високим відсотком фосфору (близько 26 %). Може також бути складовою NPK комплексів. З його допомогою можна насичувати поживними елементами кореневу систему, підвищувати врожайність і якість готової продукції, запобігати виляганню і передчасному старінню, а також протистояти шкідникам.

Підходить для підживлення пшениці, плодових дерев і овочевих культур. Особливо примітний стосовно тютюнових рослин. Завдяки йому ефективно поліпшується якість тютюнового листя.

Ортофосфорна кислота. Використовується для підживлення різних культур. При цьому важливо враховувати її концентрацію: якщо кислота сильно концентрована, то її потрібно використовувати в зменшених обсягах (не більше 1 ст.л. на 10 л води), якщо розбавлена, то в більших, залежно від ступеня розведення.

При залученні фосфорної кислоти обов’язково враховуйте кислотність ґрунту. Якщо pH дорівнює семи або є меншим від цього показника, все добре, якщо більшим, то не виняток – негативний вплив на рослини через додаткове підвищення кислотності цією сполукою. Що ж робити? Не застосовувати цю підживку на кислих ґрунтах взагалі? Звичайно, застосовувати. Просто додатково використовуйте карбонат натрію або поташ.

Загалом, ортофосфорну кислоту краще задіювати в комплексах. Для овочевих оптимальним варіантом буде такий: 1 ч.л. H3PO4 + 1 ст.л. карбаміду і стільки ж калійного добрива, а також по чайній ложці сірчанокислої міді та борної кислоти на 10 л води. Такі підживлення добре показують себе при внесенні тричі за сезон з інтервалом у десять днів. Якщо необхідно удобрити дерева або чагарники, то найкращим часом для цього буде осінь, а комплекс повинен виглядати так: візьміть на 10 л води 1 ч.л. фосфорної кислоти і 2 ст.л. калійного добрива. При весняному підживленні другу складову доцільно замінити такою ж кількістю карбаміду.

Фосфорні добрива і правила застосування

Зазвичай, при роботі з такими матеріалами труднощі не виникають. Правил, яких необхідно дотримуватися, щоб досягти найбільшої ефективності, не надто багато, та й ті прості у виконанні:

  1. Уникайте передозування. Той факт, що рослини засвоюють фосфор у такій кількості, яка їм необхідна, зовсім не означає, що можна без побоювання надмірно перебільшувати дози. Дотримуйтеся рекомендованих норм внесення, щоб дарма не «забивати» ґрунт і уникати економічної недоцільності. Однак якщо додасьте кілька грамів добрива зверху, нічого мега страшного не трапиться, турбуватися з цього приводу не варто.
  2. Враховуйте, що гранульованій формі не місце на поверхні ґрунту. Саме у верхньому ґрунтовому шарі відбувається зв’язування фосфору з іншими мінералами і реалізується його перехід у форми, які не піддаються розчиненню у воді, а відтак і стають недоступними для рослин. Тому найкращі способи внесення – під перекопування, у вигляді розчинів та заглиблення в ямки для прямого доступу до кореневої системи.
  3. Вносьте ці міндобрива восени. Ця пора вважається найкращою для застосування зазначеного МД, що пояснюється погіршеним розчиненням фосфору у воді, у порівнянні з іншими елементами. Тривалого зимового періоду як раз буде достатньо, щоб речовина, що містить Р, трансформувалася з такої, яка засвоюється важко, в легкозасвоювану. Але якщо підживлення не планові, а виконуються за необхідності, це правило можна упустити.
  4. Пам’ятайте, що при використанні органічних фосфоровмісних матеріалів, на результат доведеться почекати довше. Ефект проявиться не відразу, а десь через два-три роки після внесення. При застосуванні тільки органіки доведеться запастися терпінням.
  5. Особливу увагу приділіть внесенню фосфорних добрив на кислих ґрунтах. Оскільки ефективність тут незначна, її потрібно збільшувати додатковими заходами. Для цього можна використовувати золу або вапно, внісши їх у ґрунт за місяць до використання МД.

Орієнтуючись у таких питаннях, як, що дає фосфор рослинам, які види фосфорних добрив бувають, а також дотримуючись елементарних правил їх застосування, легко досягти максимально позитивного ефекту. Цього ми вам і бажаємо!

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *