Чим підживити полуницю весною – схема підживлення полуниці

Полуниця – справжня ягідна королева, яка прикрашає весняні та літні дні яскравим кольором, ніжним смаком і насиченим ароматом. Не просто багаторічна трав’яниста рослина, не лише плоди, котрі дарують насолоду, а ще й джерело корисностей для людини. Вона багата на комплекс вітамінів і мінералів, містить органічні кислоти, поліфеноли, сахариди, пектини й клітковину. З-поміж позитивних впливів полуниці на організм яскраво виділяються антиоксидантний, протизапальний і нейропротекторний. Вона підтримує імунітет, нормалізує рівень холестерину, протистоїть серцево-судинним захворюванням та неврологічним розладам, добре позначається на стані шкіри й здоров’ї очей. Навіть якщо на хвилинку забути про таку різнопланову користь, забезпечувану ягодою, її роль не може бути применшеною, позаяк полуниця – важливий гастрономічний елемент. Її споживають у свіжому й переробленому вигляді. Додають до млинців, панкейків, каш та ін. З неї готують джеми, коктейлі, йогурти, смузі, пироги, мафіни та ще масу корисних і смачних десертів. Є навіть рецепти салатів, супів та інших несолодких страв, які приємно вражають полуничною родзинкою. Говорити про плоди полуниці можна довго, але пропонуємо на цьому зупинитися, відмотати плівку назад і зосередитися на тому, як прийти до всього описаного вище.

Як отримати щедрий врожай великих і смачних ягідок? Яке значення поряд з іншими агрономічними заходами (пересадкою, обрізкою, полінням, розпушуванням, поливом та ін.) мають підживлення? Як, коли і чим підживити полуницю навесні, щоб уникнути надмірного або недостатнього внесення поживних речовин, попередити опіки коренів, листя та дефіцитні явища. Як поєднати мінеральні й органічні матеріали для максимального ефекту? Про все це – детально у нашій статті як повному путівнику по весняному підживленню полуниці, який стане в пригоді й новачкам, і досвідченим садівникам.

Чому важливо підживлювати полуницю навесні?

Весна для полуниці – це початок нової вегетації, період активного нарощування надземної частини та закладки квіткових бруньок, які надалі перетворяться на плоди. Відсутність вчасного підживлення в цей період призводить до уповільненого розвитку листя, слабкого цвітіння та супроводжується дрібними ягодами. Навесні ґрунтові ресурси виснажені після осіннього внесення добрив, а залишки органіки часто недоступні рослинам через низьку температуру й нестачу вологи.

Весняна підгодівля полуниці – це не якась там формальність, це комплексний підхід, котрий передбачає врахування стану ґрунту, сучасних агротехнологій, особливостей кліматичних умов і саме тієї фази розвитку рослини, у якій вона перебуває. Дотримуючись оптимальних термінів та дозувань, можна стимулювати швидкий початок вегетації, закладку квіткових бруньок, нарощування потужної кореневої системи та формування міцних вусів для розмноження.

Підживлення навесні забезпечує:

• швидкий ростовий старт. Азот запускає фотосинтез і нарощування зеленої маси;
• закладку врожайності. Фосфор та калій сприяють розвитку кореневої системи й формуванню квіткових бруньок;
• зміцнення імунітету. Збалансовані добавки мікроелементів покращують стійкість до шкідників і захворювань;
• покращення якісних показників. Коректне дозування добрив впливає на розмір, смак і лежкість плодів.

Своєчасне, помірне й осмислене внесення добрив – це не просто технічна процедура, це вміння розуміти мову рослин і відповідати на актуальні сигнали. Це вирішальна умова для швидкого відновлення рослин після зимового спочинку, для отримання великих та соковитих полуниць. Тож дотримуйтесь рекомендацій, ведіть записи, враховуйте помилки – і вже зовсім скоро ваш город стане зразком природного балансу та ефективного землеробства.

Як весняне підживлення впливає на врожайність?

Урожайність полуниці залежить від різних факторів: від її сорту, від того, яким способом здійснюється вирощування, зокрема, у відкритому чи закритому ґрунті, а ще від типу і стану ґрунтової основи, від зволоження, внесення добрив та ін. Правильні регулярні підживлення у цьому переліку відіграють вирішальну роль.

Підгодовування кущів потрібно здійснювати впродовж усього зростання та розвитку, зосереджуючи особливу увагу на весняному періоді. Весняне живлення полуниці працює як каталізатор метаболічних процесів у рослині. Азотні добрива, внесені ранньою весною, сприяють швидкому нарощуванню фотосинтезувальної зеленої маси: що більше листя, то ефективніша фотосинтетична поверхня. Фосфор з калієм стимулюють утворення генеративних органів, зміцнюють судинну систему рослини і забезпечують швидке транспортування поживних речовин від кореня до плодів.

Правильно підживлена навесні полуниця починає цвісти рясніше, а квіткові бруньки формуються рівномірно по всьому кущу, що безпосередньо впливає на кількісні характеристики. Підживлення калієм, зі свого боку, зміцнює ягідні тканини, підвищуючи їх щільність і лежкість, а мікродобавки бору та цинку запобігають осипанню бутонів під час похолодань. Переоцінити значення весняних підживлень полуниці для її врожайності неможливо.

Які ознаки нестачі поживних речовин у полуниці?

Недостатнє або нерівномірне підживлення культури призводить до характерних симптомів дефіциту:

• затримки в рості, ослаблення й відмирання зеленої маси – недостатньо азоту;
• чорні чи коричневі плями на листках, невеликі розміри листя, його пожовтіння з країв із подальшим висиханням, мало квітконосів – те, що свідчить про потребу в калії, іноді може сигналізувати про дефіцит бору;
• обмежений розвиток кореневої системи, повільний ріст, надміру темно-зелене листя, часом з пурпуровим відтінком, осипання квіток, слабка зав’язь, дрібні ягідки – усе це про фосфородефіцит;
• жовті чи надто світлі листки між жилками – ознака нестачі заліза або магнію.

У полуниці можуть підгоряти краї листя, може деформуватися чи зазнавати некрозу зелена частина. Якщо є проблеми, дуже часто вони проявляються колірними змінами, як от пожовтінням або побурінням. Щось дається взнаки через нестачу вологи, інше – в результаті ураження хворобами чи шкідниками, ще інше – звісно, бо рослина не отримала належних обсягів тих або інших поживних речовин. І тут увага: дефіцит навіть одного елемента здатний суттєво погіршити стан та продуктивність рослин, що вже говорити, коли вони недоотримують цілий перелік потрібних речовин.

Чим підживити полуницю весною

Вибір добрив для весняної підгодівлі полуниці визначає врожайність, якість і стійкість рослин до несприятливих факторів. Досвідченим фермерам відомо, що цій культурі, особливо вирощуваній кілька років на одному місці, потрібні якісні й ретельно підібрані мінеральні добрива, плюс відповідна органіка. Підхід до справи має бути комплексним і виваженим.

Розгляньмо основні групи засобів, застосовуваних для весняних підживлень полуниці, та механізми їх дії:

1. Азотні добрива. Азот – це життєва потреба для зростання та розвитку усіх рослин, ягідні культури – не виняток. Коли азоту бракує, кущі погано ростуть, старі листки червоніють і відмирають, а молоді світлішають та слабнуть. Коли ж цей елемент у надлишку, зелена маса надмірно розростається на шкоду плодоношенню, погіршується імунітет, а ще стійкість до шкідників, засух і холодів, ягода має менш насичений смак.

Для задоволення потреб полуниці в азоті найчастіше використовують аміачну селітру (азотнокислий амоній) та карбамід (сечовину) – класичні азотодобрива, завдяки яким рослини швидше нарощують зелену масу, а їхні корені стають міцнішими.

Аміачна селітра є швидкодійним джерелом нітратного й амонійного азоту. На додачу до основних впливів вона підвищує імунітет рослинних організмів, знижуючи ймовірність зараження патогенними мікроорганізмами. Вона чудово показує себе як перше ґрунтове підживлення навесні, починаючи з другого року життя.

Карбамід характеризується вищою концентрацією легкозасвоюваного азоту (46 %), дає м’яке, але тривале підживлення. Він добре розчиняється у воді. На відміну від селітри, може застосовуватися не лише для підживлення через ґрунт, а й для обприскування рослини по листку

Ще одне добриво, яке не слід лишати без уваги – сульфат амонію (амоній сірчанокислий). Він прекрасно засвоюється рослинами, безпечний для людей, може вноситися на грядку як сухим, так і у вигляді розчину. Іноді для першого весняного підживлення сульфат амонію компонують з коров’яком.

2. Фосфорні добрива. Фосфор є структурним компонентом рослинних тканин. Він вкрай значимий для розвитку коренів і рослини загалом, її загального здоров’я та сили. Він є енергопостачальником, сприяє вкоріненню, стимулює цвітіння, забезпечує значну кількість ягідок, їхні великі розміри й хорошу лежкість. Також за фосфором – покращення холодостійкості, дієвості фунгіцидних обприскувань і зниження числа випадків уражень кореневими гнилями.

Традиційне джерело фосфору для полуниці – суперфосфат. Ще можуть застосовуватися подвійний суперфосфат з підвищеною концентрацією елемента або амофос. На грядку вони вносяться сухим способом або розчиненими у воді в пропорціях, які актуальні для рослин, з урахуванням характеристик і стану ґрунту.

3. Калійні добрива. Калій є вирішальним учасником транспортної системи рослинного організму. Він відповідає за формування квіток та плодів. Якщо не забезпечити його достатніх обсягів, матимете ягідник із невеликими листочками, нечисленними квітконосами. При значному дефіциті калію рослини навіть можуть масово засихати.

При формуванні та дозріванні полуниця має високу потребу в калії. Для її задоволення задіюють передусім сульфат калію й калій хлористий, готуючи розчини відповідних пропорцій і вносячи їх поливом під корінь. Завдяки цим препаратам плоди стають щільнішими, підвищується інтенсивність їхнього смаку та покращується лежкість. Також може застосовуватися калієва селітра – добриво, що зміцнює рослини, піклується про їхню стійкість до хвороб і шкідників, сприяє ліпшому плодоношенню та збереженню плодів.

4. Комплексні мінеральні суміші. На певних етапах вегетації полуниці найкращим рішенням для її підживлення можуть слугувати комплексні мінеральні добрива, тобто такі, котрі містять одразу азот, фосфор та калій у різних варіантах співвідношень, а ще, можливо, ті чи інші мікроелементи. Приклад – вже згаданий вище суперфосфат, який, окрім фосфору, має в своєму складі кальцій і сірку. Також популярним комплексним добривом є нітроамофоска з комплексом NPK 16:16:16.
5. Органічні матеріали та народні методи. Крім мінерального живлення, в контексті догляду за полуницею варто орієнтуватися в органічних підкормках. Не є рідкістю застосування дачниками попелу, біогумусу, курячого посліду, коров’яку, перегною, компостного чаю та іншої органіки. Іноді перевагу віддають саме народним методам, зокрема використанню розчинів дріжджів або йоду і нашатирного спирту. Проте тут важливо пам’ятати, що самим лише таким підходом у всіх випадках не обійтися. Правильне компонування мінеральних та органічних підживлень (дотримання пропорцій, часових проміжків тощо) – ось що дає найкращі результати.

Схема внесення добрив для полуниці навесні

Кожен період життя культури потребує своїх підгодівель. Важливо діяти з урахуванням віку посадки:

• перший рік. Весь комплекс необхідного мінерального живлення рослини отримують під час посадки. Щоб не шкодити розвитку, додатково підживлювати не потрібно;
• другий рік. Необхідні мінеральні й органічні добрива;
• третій рік. Актуальна реалізація лише мінеральних підгодівель;
• четвертий рік. Підживлення і мінералами, й органікою.

Починати підгодовувати полуницю слід навесні. Й узагалі весна – це основна пора для здійснення удобрювальних заходів. Щойно не стане снігу, кущі потрібно підрізати, грядку впорядкувати і внести на неї азотовмісні добрива. У період цвітіння знадобиться задовольнити потребу в фосфорі та калії. Якщо тут вчасно не спрацювати, можна втратити весь урожай. Не варто нехтувати й завершальною підгодівлею, покликаною допомогти рослинам відновитися та належним чином виконати підготовку до наступного сезону

Схема підживлення полуниці – це свого роду дорожня карта, в якій прописані терміни, типи добрив та їх роль на кожному етапі розвитку культури. Інформація, яка допоможе наочно зорієнтуватися, що і коли слід робити, систематизована у таблиці:

Дотримуючись цієї схеми, не забувайте і про такий важливий аспект, як правила здійснення підживлень, методика внесення:

• підживлювати полуницю потрібно в похмуру погоду, найкраще – вранці або ввечері. Це сприяє уникненню опіків зеленої маси;
• перед тим, як вносити добрива в ґрунт, його необхідно зволожити;
• підживлення рекомендовано чергувати з такими агрозаходами, як розпушування й мульчування.

Органічні альтернативи та додаткові підживлення

З мінеральними підгодівлями тепер має бути все зрозуміло. А як щодо органічних? Органіка не лише живить рослини, а й покращує структуру ґрунту та активізує мікрофлору, що в довготривалій перспективі підвищує родючість ділянки.

Важлива інформація про органічні альтернативи – до вашої уваги:

• компост. Повинен мати не менше одного року й застосовуватися у кількості 3-5 кг/м². Розподіл компосту між рядками навесні забезпечує повільне виділення поживних речовин і захист від випаровування вологи;
• перегній. Розсипають у міжряддях шаром 2-3 см або використовують як настій (1 частина перегною на 3 частини води), витриманий 3-5 діб. Оптимальний період для застосування – перед першим поливом;
• курячий послід. Розводиться у воді з дотриманням пропорції 1:10/1:15 й настоюється орієнтовно впродовж тижня. Перед використанням настій потрібно розвести 1:5 й можна поливати полуницю уздовж рядків, не перенасичуючи розчином землю біля коренів. Оптимальна витрата – 5 л/м². Проводити підживлення слід після дощу або рясного поливу. При потраплянні на листя сполоснути чистою водою. Якщо приготувати слабший матеріал (1:20), то його можна вносити безпосередньо під кущі (на 8-10 одиниць одне відро настою курячого посліду);
• деревний попіл. Популярне органічне добриво для насичення грунту калієм, кальцієм та іншими мінеральними речовинами, для захисту від шкідників і захворювань, для відновлення зеленої маси й покращення ягідного смаку та аромату. Можна по жмені попелу висипати прямо під кущі (100-200 г/м²), та на інший варіант застосування – кореневе/позакореневе підживлення розчином – вона реагує ще краще. Настій для поливання під корінь готується так: 250 г попелу залити літрою окропу, настояти й розвести у 10 л води. Для обприскування так: кілограм попелу на 10 л води витримати 1-2 доби, процідити й обприскати полуницю. Щоб пришвидшити появу квіток та, відповідно, плодів у період бутонізації жменю золи можна поєднати з 2 г борної кислоти й кількома краплями марганцівки (на відро води);
• біогумус. Універсальне органічне добриво, що є продуктом переробки с/г відходів дощовими черв’яками. Воно містить гумінові кислоти, натуральні ростові стимулятори, макро- і мікроелементи, а ще корисну мікрофлору. Вноситися під полуницю може у гранульованому або розрідженому вигляді з розрахунку, відповідно, 500 г чи 5 л на кожен квадратний метр;
• трав’яні настої (зелені добрива). Забезпечують живлення корисними речовинами, стимулюють ріст і дають фунгіцидний ефект. Для їх приготування можна брати кропиву, чистотіл, лободу, листя кульбаби та й загалом будь-які бур’яни, які є на ділянці. Зелень помістити у велику тару, залити водою й настояти 1-2 тижні, не забуваючи періодично помішувати. Перед використанням розвести водою 1:4-1:9 (можуть створюватися різні пропорції) й полити полуницю під корінь з витратою 5 л/м²;
• сидерати. Якщо було посіяно гірчицю, фацелію чи горошок, зелена маса заробляється в ґрунт за 2-3 тижні до посадки або підживлення полуничних грядок, сприяючи накопиченню органічних речовин.

Полуницю для хорошого здорового зростання та якісного багатого врожаю можна підтримувати ще різними способами, залежно від умов вирощування, ваших можливостей і бажань. Так, для підгодівлі й антисептичного впливу може бути застосований йод (10 крапель на відро води) шляхом обприскування з пульверизатора. На відро води можна також використати 2-3 столові ложки нашатирного спирту для відлякування комах-шкідників. Цим розчином слід обприскувати рослини так, щоб він потрапляв і на листя.

Ще один помічник на полуничній грядці – дріжджі. Вони позитивно позначаються на рості та розвитку, захищають від хвороб і шкідників, допомагають рослинам краще приживатися після пересадки й сприяють швидшому плодоношенню. До 3 л теплої води додати 12 г сухих чи 25 г пресованих дріжджів та кілька ложок цукру. Поставити в тепле місце для бродіння (почекати, поки не з’явиться піна), довести водою до загального об’єму 10 л й перемішати. В інших джерелах знаходимо інформацію, що можна використати 100 грамів живих дріжджів, розчинити їх у п’яти літрах води і залишити бродити на добу. Після цього кожні 0,5 л настою компонувати з 10 л води й поливати полуницю. В обох випадках під один кущ потрібно розраховувати 0,5 л живильної рідини. Дріжджові підгодівлі можна здійснювати не більше, ніж тричі за сезон: при появі бутонів/на початку цвітіння, на старті родючого періоду та після нього. І тут варто пам’ятати, що дріжджові грибки використовують калій та кальцій, тому аби ґрунт не збіднів на ці елементи, попередньо внесіть під полуничні кущі попіл.

Як варіант – ще один народний метод. Можете взяти чорну хлібину, замочити літрою води, настояти тиждень, вилити матеріал у відро води, розмішати й полити полуницю під корінь.

Позакореневе підживлення полуниці – чи варто застосовувати?

Позакореневе (листкове, фоліарне) підживлення стає дедалі популярнішим інструментом в арсеналі садівника. Воно полягає в обприскуванні рослин водним розчином поживних речовин безпосередньо по листю та квітконосах. Завдяки великій площі листкової поверхні й наявності продихів, потрібні елементи швидко потрапляють у тканини рослин, минаючи обмеження кореневої системи. Позакореневе обприскування корисне при похолоданнях, високій вологості та для корекції локального дефіциту мікроелементів. Воно дозволяє доставити елементи швидко, без потреби активної роботи коріння.

Переваги фоліарного підживлення:

• негайна дія. Елементи одразу засвоюються через продихи, й ефект видно вже за 1-3 дні: листя набуває блиску, поліпшується тургор, квітконоси стають більш стійкими до перепадів температур;
• корекція дефіцитів. Локальні симптоми нестачі бору, цинку, заліза чи магнію легко усуваються, адже невеликі концентрації розчину досягають проблемних зон швидше, ніж у випадку ґрунтового підживлення;
• незалежність від умов ґрунту. За зайвої вологи чи під час засухи коріння може працювати неефективно. При обприскуванні ці фактори ніяк не впливають на результати. Листкове підживлення ефективно вирішує проблему доступу елементів безпосередньо до рослини;
• економія добрив. Концентрації в розчинах зазвичай нижчі, ніж у ґрунтових нормах, що зменшує ризик перенавантаження поживними речовинами.

Недоліки та обмеження позакореневого підживлення:

• не замінює основного внесення добрив у ґрунт. Доповнює, але не замінює, оскільки макроелементи вимагають тривалого забезпечення;
• чутливість до часу й погодних умов. Обробляти грядку слід лише в суху, безвітряну погоду, вранці або ввечері, коли температура повітря перебуває в діапазоні 15-25 ℃;
• можливість опіків. Надміру концентровані розчини або обприскування під прямим сонцем можуть пошкодити листя. Тому вкрай важливо дотримуватися рекомендованих доз.

Хоча фоліарне підживлення – не панацея, воно є дієвою стратегією в критичних фазах розвитку полуниці. Вміло комбінуючи його з кореневим внесенням, можна отримати синергічний ефект: швидку реакцію рослин та довготривалу підтримку через ґрунт.

Обприскування мікроелементами для підвищення врожайності

Листкове внесення мікроелементів – це точковий інструмент корекції стану полуниці, який дозволяє швидко поповнити запаси дефіцитних компонентів. Основні «гравці» тут – кальцій, магній, бор, цинк, марганець, залізо та мідь. Кожен із них відповідає за певний аспект розвитку рослин, що в результаті позначається на врожайності:

√ Кальцій допомагає стеблам формуватися, молодому листю і брунькам – рости, рослинам загалом та плодам зокрема – міцнішати. Також завдяки йому ягідки мають оптимальні параметри твердості й терміни зберігання. Після збору врожаю на них мінімізується відсоток цвілі. Для досягнення усього згаданого полуниця потребує значних об’ємів кальцію.

√ Магній хоч і потрібен у нижчих дозах, порівняно з кальцієм, проте значення для культури має не менше. Його роль зосереджується на підтримці ростових процесів, стимуляції листоутворення та інтенсифікації фотосинтезу шляхом підвищення кількості рослинного хлорофілу.

√ Бор стимулює формування квіткової тканини, забезпечує надійне запилення і зав’язування плоду, протистоїть осипанню бутонів. Усе це в комплексі збільшує кількість плодів та покращує якість плодової маси. Майже третя частина бору, який засвоюється рослиною, зрештою опиняється в ягодах.

√ Цинк регулює синтез білків і хлорофілу, підвищує стійкість до холодів. Він необхідний для утворення нових тканин. Забезпечує належний розвиток і правильну форму плодів, безпосередньо сприяє збільшенню врожайності.

√ Марганець активує ферменти, що беруть участь у фотосинтетичних процесах. Робить насадження здоровішими та сильнішими. Покращує холодостійкість. Також у спектрі його функціонального впливу – антисептичний ефект, знищення патогенних бактерій.

√ Залізо активує ферменти, запобігає хлорозу молодих листків та пригніченню ростових процесів, посилює дію стимуляторів. Після поповнення його потрібних обсягів рослина оживає, відновлює соковите забарвлення зеленої маси. Покращуються фотосинтез, врожайність і якісні параметри врожаю.

√ Мідь – мікроелемент-антисептик, котрий допомагає не допускати грибкових уражень. Він має значення для ферментів, фотосинтезу й фенольного метаболізму.

Для внесення бору, цинку, марганцю й інших мікроелементів способом позакореневого обприскування зазвичай використовують 0,05-0,1 % розчини, відповідно до інструкції. Готують їх у чистих ємностях, ретельно перемішуючи та фільтруючи через дрібне сито або марлю для запобігання засміченню. Технологія обробки рослин передбачає розпилення за допомогою дрібнодисперсного розпилювача із дрібними форсунками з відстані 20-30 см, щоб краплини рівномірно покривали обидві поверхні листя. Невеликі обсяги (2-3 л розчину на 10 м²) забезпечують рівномірне покриття без стікання. Такі обробки потрібно здійснювати не більше трьох разів за сезон, застосовуючи для кожної з них відповідні мікроелементи:

• ранньою весною – те, що стимулює ріст;
• перед цвітінням – елементи для поліпшення запилення та зав’язування ягід;
• в період формування плодів – речовини, які сприяють нарощуванню маси плоду й покращенню смаку.

Своєчасне і точкове внесення мікроелементів забезпечує збалансований розвиток, прискорює приріст вегетативної маси та покращує якість полуниць – вони виходять більшими, соковитішими й ароматнішими.

Чи можна використовувати гумати та біостимулятори?

Окрім запитань, на кшталт, чим підживити полуницю під час цвітіння, які мікроелементи їй потрібні на різних етапах розвитку та ін., важливо отримати відповідь і на таке: гумати й біостимулятори – використовувати чи ні? Однозначно використовувати! І ті, й інші заслужено посідають почесне місце серед засобів для полуниці, оскільки поєднують у собі властивості підживлення та ростової активації.

Гумати, або натуральні солі гумінових кислот, є багатофункціональними сполуками з варіативними хімічними й біологічними властивостями. Вони покращують структуру ґрунту і його здатність утримувати вологу, стимулюють кореневу активність, регулюють ростові процеси, прискорюють обмін речовин, підвищують доступність макро- і мікроелементів, а ще здійснюють адаптогенний вплив, зокрема максимізують стійкість полуниці до стресів та хвороб. Усе це дозволяє запобігти втраті врожаю до 70 % й отримати на виході плоди, які радують солодким смаком, товарним виглядом і тривалим зберіганням. Гумати застосовуються 1-2 рази за сезон у вигляді розчинів 0,1-0,2 % концентрації.

Біостимулятори (екстракти морських водоростей, фульвокислоти, суміші амінокислот) покликані впливати на фізіологічні процеси в рослинних організмах. Вони інтенсифікують фотосинтез, збільшують ефективність живлення й абіотичну стійкість. Приходять на допомогу, коли потрібно стимулювати укорінення саджанців або покращити ріст паростків. Збільшують обсяги зеленої маси, цвіту та плодів. Роблять рослини стресостійкими, резистентними до інфекцій, відновлюють клітинні процеси після заморозків або спеки і підвищують врожайність. А ще подекуди у вигляді 0,5-1 % розчину підсилюють дію гуматів, допомагаючи транспортуванню поживних речовин у рослини.

Відтак і гумати, й біостимулятори – дві групи матеріалів, які потрібні та важливі для полуниці. Вони роблять підживлення більш «м’яким», знижують ризик опіків і дисбалансу, стимулюють природні процеси зростання та розвитку, підвищуючи врожайність і стійкість полуниці до шкідливих чинників.

Використання гуматів та біостимуляторів:

• дворазове внесення (на початку вегетації та перед цвітінням) разом із поливом, з дотриманням інструкції виробника;
• суміщення з кореневим підживленням фосфорно-калійними добривами для синергічного ефекту;
• уникнення спільного застосування з мінеральними препаратами без попередньої перевірки сумісності (можливе випадання осаду чи нейтралізація).

Захист полуниці від хвороб та шкідників під час підживлення

Весняна підгодівля полуниці нерідко збігається з активністю шкідників і збудників хвороб: павутинний кліщ, попелиця та слимаки підстерігають на листі, а грибні інфекції (борошниста роса та сіра гниль) оселяються на квітах і ягодах. Однак грамотно підібрані добрива й додаткові заходи можуть суттєво посилити природний захист рослин, зменшуючи потребу в хімічних обробках. Комплексна турбота допомагає полуничним грядкам тримати імунітет у тонусі.

Стратегії захисту під час підживлення:

• збалансоване харчування. Перевантаження азотом робить рослину соковитішою, але менш стійкою до грибкових хвороб. Уникайте надлишкових доз і поєднуйте азотні внесення з фосфорно-калійними, щоб підтримати фізіологічну рівновагу;
• суміщені обробки. Компонуйте внесення добрив з фунгіцидним обприскуванням для комплексного захисту;
• стимулювання ендофітів. Використання препаратів із біоактивними штамами бактерій (Pseudomonas, Bacillus) при кореневому підживленні створює конкурентне середовище для патогенів;
• контроль вологості. Після внесення добрив мульчуйте грядки соломою чи агроволокном. Це знижує ризики появи захворювань та робить середовище менш сприятливим для гнилей;
• санітарні заходи. Регулярне видалення старого листя й сухих вусів під час підживлення запобігає накопиченню інфекцій.

Які добрива можуть зміцнити імунітет рослин?

У комплексному графіку весняного підживлення полуничних посадок не варто забувати про захисний компонент – спеціальні препарати, які не тільки контролюють шкідників, а й активують внутрішні механізми стійкості рослин. Ось найефективніші з них:

1. Актеллік – органофосфатний інсектицид контактної, кишкової й фумігантної дії (широкого спектра впливу) з діючою речовиною піриміфос-метил. Характеризується потужним акарицидним ефектом, високоефективністю проти шкідників. Він блокує фермент ацетилхолінестеразу у павутинного кліща, трипса, білокрилки, швидко знижуючи їхню активність. Також з-поміж його переваг: короткий період очікування, швидкий прояв результату й отримання необхідних ефектів за будь-яких погодних умов. Зняття шкідливого навантаження дозволяє полуниці перенаправити ресурси на вироблення фітоалексинів і антиоксидантів.
2. Актара – системний неонікотиноїд, сучасний інсектицид з високоефективністю та швидкодією, знову ж таки без залежності від погоди. Активна речовина – тіаметоксам. Актара захищає рослини на тиждень довше, порівняно з іншими інсектицидами. Стимулює синтез захисних ферментів, поліпшуючи стресостійкість. Швидка транспортна дія по судинах рослини дає тривалий захист від попелиці, цикадок та інших сисних шкідників, від личинок хрущів, піщаного мідляка та ін. А при ґрунтовому внесенні це ще й добриво, що регулює ростові процеси, сприяє потужному розвитку кореневої системи. Важлива особливість препарату полягає в тому, що він захищає навіть молоді пагони, котрі з’являються вже після обробки, позаяк діючий компонент має високу розчинність та рухливість в рослинному організмі. Ще одна характерна властивість: він рухається лише вгору, накопичення в плодах не відбувається, що пояснює належність Актари до препаратів малотоксичного класу. Не доводиться хвилюватися й про сумісність з фунгіцидами та мікроелементами, якщо терміни обробки збігаються – Актара сумісна з більшістю із них. З таким захистом полуниця почувається міцною і здоровою, має належний потенціал для щедрої врожайності.

Загалом на імунітет полуниці можуть працювати різні помічники садівника. Це і борна кислота, сульфат калію, кальцію нітрат, магній сірчанокислий, згадані вище гумати, органічні екстракти, компостний чай з біоактивними культурами тощо. Вони підвищують внутрішній захист полуниці та допомагають встояти перед стресами, сприяють синтезу захисних ферментів, ендогенних фітогормонів і зміцнюють клітинні стінки, перешкоджають проникненню патогенів й протистоять розвитку грибниць, покращують біодоступність інших добрив. Їх застосування у складі комплексного підходу до догляду за полуницею забезпечує надійний захист без надмірних витрат і з максимізацією стійкості рослин до хвороб та шкідників. Це дозволяє отримати здоровий та високоякісний урожай полуниці.

Ми розглянули всі ключові моменти весняних підживлень полуниці, окреслили дієву схему, яка має поширену успішну практику реалізації. Тож дотримуйтеся графіка, адаптуйте добрива під місцеві та кліматичні умови – й ваш урожай смачної та корисної ягоди віддячить вам кількістю, якістю, здоров’ям, користю і неймовірною насолодою.