Застосування карбаміду в сільському господарстві

Карбамід (сечовина) – широко відомий та повсюдно застосовуваний у сільському господарстві матеріал. Має значення передусім для таких с/г галузей, як рослинництво та тваринництво. У першій затребуваний в якості азотного добрива, в другій – як кормова добавка для ВРХ. Пропонуємо розглянути роль і застосування карбаміду в сільському господарстві, в цілому, дізнатися, навіщо він потрібен, де, як і для чого саме використовується, які плюси та мінуси має.

Карбамід – це…

Карбамідом називається нетоксична хім. сполука, яка є за своєю суттю діамідом вугільної кислоти. Агрохімікат виготовляється у вигляді безбарвних (в масі – білих) кристалів, стійких до злежування при перевезенні та зберіганні гранул. Ароматичних характеристик не має. Добре розчиняється у воді та інших полярних розчинниках, зокрема в етиловому спирті, рідкому нітриді водню та сірчистому ангідриді. При цьому підвищення температури дає ще збільшену розчинність. Хімічна формула – (NH₂)₂CO.

Світове виробництво речовини обчислюється сотнями мільйонів тонн на рік. Виготовлення багатьма підприємствами великих кількостей на постійній основі обумовлене величезним попитом на продукт, що розглядається. Пром. синтез ґрунтується на трансформації аміаку та двоокису вуглецю під дією високої температури (130-140 ℃) і тиску (200 атмосфер) з подальшою грануляцією. На практиці реалізується поєднання карбамідного та аміачного виробництв.

За допомогою сечовини сьогодні створюють сечовино-альдегідні смоли для зчеплення ДВП та меблевих компонентів. Нею в дизельних ДВЗ очищають вихлопи від оксидів азоту. Карбамід – це також харчова добавка Е927b, найбільш задіюювана як текстуратор і покращувач борошна. Також ця сполука знаходить застосування в медицині та косметології. Але однією з основних сфер її залучення незмінно залишається сільське господарство.

Карбамід як найпопулярніше з азотних добрив

Найбільший відсоток усієї сечовини для сільського господарства (марки Б) витрачається в ролі добрива. Його можна застосовувати на різних типах ґрунту для різноманітних с/г культур на будь-якому етапі їх росту. Це високоефективне, універсальне, безпечне і просте в залученні азотовмісне добриво. Найбільш концентрований із азотних агрохімікатів, що вносяться під садово-городні культури. Кількість азоту – щонайменше 46 %. Одна з ключових переваг – відсутність нітратів у складі.

Фермент уреаза, що виділяється бактеріями, інтенсифікує перетворення цього реактиву в аміак і вуглекислоту. Далі відбувається окислення аміаку в нітрит, а вже того – у нітрат. До рослин з ґрунту надходять іони амонію та нітрат-іони.

Що може карбамід:

• сприяє активному росту та розвитку сільськогосподарських насаджень, прискоренню нарощування природної маси та нормалізації кореневої системи;
• розвиває опірність до грибкових уражень, шкідників і несприятливої погоди;
• затримує цвітіння ранньою весною, мінімізуючи ймовірність обсипання цвіту у разі заморозків;
• допомагає добре переносити пересадку, морози та інші негативні погодні умови;
• підвищує масу плодів, з огляду на підтримку рослинних білків, збільшує в них обсяг поживних компонентів;
• покращує смакові параметри врожаю;
• забезпечує високоврожайність.

Застосування сечовини – вагома частина успіху під час вирощування с/г культур.

Переваги зазначеного добрива:

• можливість застосування на всіх землях, у відкритому та закритому ґрунті, в різні періоди життя рослини (до і в момент посіву, під час вегетації, при цвітінні);
• ефективність, безпека, непровокування опіків зеленої маси при позакореневому підживленні;
• досить оперативне засвоєння рослинними організмами, яким властива чутливість до високого рівня рН ґрунту;
• легке та швидке засвоєння всіма видами культур (овочевими, плодово-ягідними, декоративними);
• поєднання оперативного безосадового розчинення у воді зі стійкістю до вимивання з ґрунту;
• непровокування накопичення нітратів у рослинних структурах;
• нетоксичність та вибухобезпечність;
• економічність (1 кг містить стільки ж корисних елементів, скільки 2,25 кг сульфату амонію та 3 кг натрієвої селітри).

З мінусів можна відзначити:

• зниження сходження насіння при занадто великій концентрації в ґрунті;
• виділення шкідливого для молодих паростків газоподібного аміаку при невідповідному внесенні добрива в землю;
• відсутність можливості компонувати з низкою органічних і мінеральних удобрювальних продуктів, зокрема лужних, з деревною золою і крейдою, азотнокислим кальцієм і суперфосфатом (тут же скажемо, з чим все-таки можна: із гноєм, нітратом натрію, сірчанокислим калієм та хлоридом калію);
• необхідність у дбайливому зберіганні та чіткому дотриманні дозування.

Як бачите, мінусів небагато, причому кожному з них можна запобігти, знаючи, що і як треба робити. Дотримання рекомендованих норм та правил внесення – запорука отримання максимальної користі від використання сечовини. При цьому важливо враховувати, що норми внесення окремі для різних культур. До речі, зернові відчувають чи не найвищу підтримку при удобренні карбамідом, завдяки якому у стиглих зернах значно збільшується відсоток білка.

Коли актуально застосовувати сечовину: ознаки дефіциту та надлишку азоту

Якщо в ґрунті недостатньо азоту, даються взнаки уповільнені ріст та розвиток сільськогосподарських культур. Не допустити та виправити подібне можна за допомогою азотного джерела – карбаміду, застосовуваного, згідно з рекомендаціями.

Як дізнатися, що азот – у дефіциті? За станом насаджень, за такими зовнішніми ознаками:

• розвиток відбувається надто повільно, спостерігається пригніченість рослинного організму;
• проявляються невідповідні параметри листя (невластиво малі розміри, блідість, жовтизна);
• осипання листків здійснюється передчасно;
• спостерігаються проблеми з пагонами (вони слабкі, тонкі, короткі, недорозвинені та низько гілкуються);
• чисельність бруньок менша, ніж потрібно.

Кожен із цих сигналів – прямий і наочний заклик до дії. Необхідно не затягувати та удобрювати ґрунт карбамідом.

У той же час, якщо з азотом перебір, теж нічого хорошого не вийде. Тому важливо орієнтуватися і в ознаках, які вказують на його надлишок:

• надто багато зеленої маси, її невластиве накопичення дорослими рослинами;
• тривала вегетація з уповільненням кожної з фаз, що забирає частину часу в періоду плодоношення, а відтак перенесення останнього на пізніші терміни;
• ростові гальмування на початку розвитку насаджень;
• знову ж таки нехарактерні розміри листя, але вже в інший бік – надмірно великі, і набуття ним темного зеленого забарвлення.

Надлишку речовини потрібно намагатися не допустити, суворо дотримуючись норм внесення добрива.

А зрозуміти, що ви все робите правильно, що азот до вирощуваних культур надходить в оптимальних обсягах, можна по:

• насиченості та глянцевості зеленої частини;
• своєчасному і з належною тривалістю кожному етапу розвитку;
• відсутності пожовтінь на листі;
• хорошому розвитку пагонів;
• достатній міцності стебел, яка сприяє значному числу бруньок, а разом з тим і щедрому врожаю.

Особливості та норми внесення

І на невеликих дачних ділянках, й на значних земельних наділах можна отримати максимальну користь від застосування сечовини, орієнтуючись на особливості впливу матеріалу та норми його внесення.

Коли та як вносити?

Осінь у більшості випадків для садово-городніх культур – не найкраща пора. Легка розчинність добрива у воді не виключає того, що взимку воно буде вимите з ґрунту й не дасть очікуваних результатів, оскільки до рослини просто не дійде. З настанням весни азот вже перебуватиме у глибоких ґрунтових шарах, будучи недоступним для насаджень.

Також осінні підживлення не рекомендовані для озимих і багаторічників. Якщо забезпечити їм восени азотне харчування, відбудеться непотрібний у цей час ростовий прогрес, стійкість до майбутньої морозної погоди знизиться. А от коли осіннє внесення сечовини актуальне, так це в тому випадку, якщо в ґрунті переважає піщана частина.

Найбільш поширене підживлення карбамідом саду та городу навесні в передпосадковий період. Готуються спеціальні борозенки або лунки, куди планується висаджування/посів культур. У них вноситься агрохімікат, присипається землею (щоб уникнути прямого контакту з рослинним організмом) і вже потім розміщується посадковий матеріал. Перший полив або дощ запустять процес: азот просочить ґрунт і почнеться реалізація користі для рослин. Максимальну ефективність можна отримати при внесенні сечовини у вологу землю. Молекулярний склад карбамідного азоту забезпечує фіксацію речовини у верхніх шарах ґрунту. Наступні поливальні заходи та опади не призводять до вимивання водою.

Зверніть увагу: на лужних та нейтральних ґрунтах можлива істотна втрата цим добривом своїх властивостей, якщо не закласти його досить глибоко – на 7-8 см.

Щоб запобігти шкідливому впливу на розсаду/насіння газоподібного аміаку, що утворюється під час хім. реакції при попаданні добрива у ґрунт, вносити карбамід можна за тиждень-два до посіву. Ще з цією метою можна поєднувати його внесення з калійними продуктами. Тут же пам’ятаємо, що не рекомендоване одночасне використання з вапном, крейдою, доломітовим борошном та суперфосфатами, інакше нівелюється ефективність сечовини. А якщо раніше ґрунт був підживлений органікою, необхідно задіювати лише третину рекомендованої дози добрива.

Не позбавлене актуальності використання цього агрохімікату й у наступні періоди життя рослин. Якщо даються взнаки ознаки азотоголодування, зав’язі з’явилися і почали поступово обсипатися, слід підживлення карбамідом здійснювати позакореневим способом (обприскувати наземну частину). Для цього готується робочий розчин: на літр води береться, як правило, 5-10 г сечовини (буває і більше, пропорція залежить від потреб конкретної культури). Зазвичай такої кількості матеріалу вистачає для обробки наземної частини рослин мінімум на 20 метрах квадратних площі. Якщо спостерігається блідість листкових пластин, до робочого розчину можна додати три грами сульфату магнію – такий крок підвищить загальну ефективність обробки.

Якщо ж необхідно захистити плодово-ягідні насадження від шкідників і грибкових інфекцій, розчин для позакореневого використання (для обробки крони) повинен створюватися з витратою 600 г карбаміду на десять літрів води. Для них це і дієве підживлення, й чудовий спосіб протистояти шкідливим комахам, грибкам. Але в цьому випадку роботи слід виконувати восени, після опадання з дерев та чагарників листя, щоб не спровокувати опіки. Ця ж причина пояснює, чому сечовину не задіюють від шкідників на овочевих культурах.

Найкращий час для обприскування – ранок або вечір. Вдень здійснювати процедуру не варто, оскільки активне сонячне випромінювання сприятиме оперативному випаровуванню розпорошеної субстанції, насадження не встигнуть поглинути її, а відтак робота буде виконана дарма.

Під час вегетації, коли культури висаджені та потребують внесення підживки, крім позакореневої обробки, агрономи можуть вдаватися до поверхневого методу внесення сечовини на ґрунт. Для цього розраховується відповідна кількість матеріалу, рівномірно розподіляється по грядці та присипається за допомогою с/г техніки.

Скільки вносити?

Сечовина належить до тих агропродуктів, які ретельно вивчені, протестовані та проаналізовані на практиці. Добре відомі норми витрати, що забезпечують максимальну користь і не несуть ризиків для рослин.

Вкажемо інформацію щодо основних городніх культур, які у нас вирощуються (у грамах на метр квадратний):

√ Огірок та горох – 6-9.

√ Кабачки, баклажани, патисони – 10-12.

√ Картопля, буряк, перець, помідори, капуста, цибуля і часник – 19-23.

Для обробки плодово-ягідних культур у 10 літрах води розчиняють 50 г сечовини. Об’єм добрива, який використовують на одну рослину:

√ Зерняткові (яблуні, груші, айва) – 150 і 250 г (для молодих та плодоносних, відповідно).

√ Кісточкові (вишні, черешні, сливи, абрикоси та ін.) – 70 і 140 г (аналогічно, як і в попередньому пункті).

√ Ягідні чагарники (малина, смородина, аґрус…) – 70 грамів.

Полуницю й суницю слід обприскувати розчином 10 г на 2 л.

Що стосується декоративних садових культур, то для їхнього підживлення в літрі води розчиняють 3 г речовини і здійснюють прикореневе внесення. Витрата на 1 м² для квітів (троянди, ірису, гіппеаструму та деяких інших) дорівнює 5-10 грамів. Візьміть до уваги, що не всім квіткам підходить це добриво: наприклад, для тюльпанів, лілій і айстр його використовувати не можна.

Вважаємо за потрібне згадати, що карбамід використовується також для підживлення зернових культур. Тут слід проявити особливу обережність. Найкращі результати будуть досягнуті при внесенні в ґрунт, багатий на сірку. Якщо це не так, вітається спільне внесення з добривами-сіркоджерелами. Скільки сечовини брати? Оптимальна витрата для зернових – 300 г на сотку.

Інформація, яка допоможе краще зорієнтуватися:

• один п’ятдесятикілограмовий мішок – на кожні 50 соток;
• 1 кг – на сотку невеликої ділянки.

Підсумуємо застосування сечовини в рослинництві. Це добриво посідає надважливе місце у підживленнях саду та городу. Воно реалізує багатосторонню підтримку рослинам, допомагає позбуватися низки проблем, чудово позначається на врожаї. Єдине, що потрібно робити для досягнення максимально бажаних результатів – це діяти за інструкцією (дотримуватися норм, вдаватися до відповідних методів) та використовувати добриво вчасно.

Високоефективний і перевірений часом карбамід обов’язково необхідно мати на господарстві. А оскільки попит на нього на агроринку стабільно високий, плюс ціна в сезон може збільшуватися, наша порада: намагайтеся придбати матеріал заздалегідь. Так у потрібний момент він завжди буде у вас під рукою й не доведеться переплачувати.

Значення карбаміду для тваринництва

Не тільки рослинам, а й деяким тваринам потрібний азот. Тому сечовина як його джерело також знайшла застосування в тваринництві як кормова добавка для ВРХ. Застосовується винятково для жуйних ссавців, головним чином, для корів, а також овець, кіз та деяких інших. А ось для решти с/г видів і також для молодняку жуйних, який не досяг віку 6-7 місяців, це отрута.

В силах добавки – заповнення до 40 % азоту, який має надходити в тваринний організм із натурального протеїну. Коли останній у дефіциті, синтетичні, що мають у складі азот, небілкові матеріали є чудовою альтернативою. Вони задіюються в амінокислотному біологічному синтезі, який видає повноцінні перетравлювані білки.

Як у випадку вирощування с/г культур, так і при розведенні великої рогатої худоби, використовувати сечовину слід, неухильно дотримуючись інструкції. Це дозволить запобігти будь-яким негативам. У чистому вигляді препарат здатний спровокувати отруєння, а внесений до корму у необхідних обсягах забезпечує тваринам належну підтримку.

Основні нюанси застосування:

• карбамід – тільки для жуйних;
• якщо перевищити оптимальну дозу, тварина може отруїтися;
• змішування з водою заборонене – винятково з кормом;
• використовувати необхідно не мінеральне добриво, призначене для рослин, а спеціальну кормову сечовину;
• кількість добавки у складі корму не має перевищувати 4 %;
• не згодовувати тваринам, які мають хвороби печінки та травної системи, а також сильно виснаженим.

Застосування карбаміду в тваринництві має під собою економічну доцільність. З його допомогою вдається якісно збільшити продуктивність господарства, при цьому уникаючи підвищених витрат на утримання.

Вимоги безпеки під час використання сечовини

В турботі про рослини та тварин не забувайте піклуватися і про себе. Яку б хімічну речовину не брали в роботу, не нехтуйте технікою безпеки.

Чим може бути небезпечний карбамід? По-перше, якщо ви схильні до алергій, то алергійними проявами. По-друге, отруєнням організму. Щоб уникнути зазначеного, використовуйте карбамід, суворо дотримуючись вимог щодо застосування в с/г цілях.

Під час роботи з матеріалом не нехтуйте особистою гігієною, використовуйте гумові рукавиці, подбайте про непроникнення до організму через дихальну систему. Одягати на город, в поле слід або спецодяг (при великих масштабах насаджень, при комерційному вирощуванні), або, як варіант, старі речі (якщо оброблятиметься незначна ділянка біля будинку). Шкіра, слизові, система дихання повинні постійно перебувати під надійним захистом. Взуття оптимальне закритих моделей. Запобігти отруєнню хімікатами можна за допомогою марлевої пов’язки/респіратора. Наприкінці весь одяг та взуття належить ретельно очистити. Також потрібно добре вимити руки та обличчя. Якщо речовина (сухий матеріал або робочий розчин) потрапить на тіло, в очі або ШКТ, слід промити все великою кількістю води й при необхідності звернутися за допомогою до фахівця.

При обробці рослин важливо відстежувати залишок сечовини на зеленій масі, позаяк з часом вона може накопичуватися у рослинних структурах. А вживати карбамідовмісні продукти в їжу заборонено.

Як видно, запобіжні заходи елементарні. Нічого складного немає. Знання + трохи уважності, акуратності – і все буде чудово.

Ще кілька слів про те, як потрібно зберігати сечовину. Для зберігання підійде сухе приміщення. Подбайте, щоб агрохімікат був поміщений у герметичну упаковку, щоб на нього не потрапляло пряме сонячне випромінювання, було виключене сусідство з харчовою продукцією. Також слід обмежити до нього доступ дітей та тварин. При дотриманні оптимальних умов зберігання карбамід зберігає свої властивості досить тривалий час.

Потрібна сечовина як добриво для рослин? Хочете купити її як добавку для ВРХ? Компанія «Система Оптимум» готова допомогти. В наявності – якісний та недорогий карбамід для рослин і тварин, що має сертифікат якості та швидко доставляється по Україні. Деталі – телефоном. Звертайтеся й уточнюйте все, що цікавить.