Мінеральні добрива для картоплі, сої, часнику, томатів

Мінеральні добрива (МД) – це сполуки неорганічного походження, до складу яких входять важливі й незамінні для різних культур поживні елементи. Вони бувають простими (фосфорні, калійні, азотні, плюс мікродобрива) і комплексними (складаються з двох і більше елементів живлення). При вирощуванні картоплі, сої, часнику і томатів має місце застосування всіх видів мінеральних добрив. Фосфор регулює водний режим у клітинах, ферментах і вітамінах, позитивно впливає на швидкість росту і якість врожаю. Калій бере участь у вуглеводному і білковому обмінних процесах, у діяльності ферментів й так само, як і фосфор, впливає на якість плодів. Азот, у свою чергу, максимізує зростання і розвиток рослин, збільшує кількість білку.

Побутує думка, що екологічно чистий продукт із задіянням цих речовин отримати не можна. Але це не так. Живильні компоненти входять у МД в доступній культурам формі, найчастіше розчинній у воді та такій, що оперативно поглинається. Шкідливі для людини сполуки, наприклад, нітрати, в рослинах накопичуватися можуть, але тільки в тому випадку, якщо вносити добрива не збалансовано. Тобто, якщо знати, що, як і до чого, шкоди не буде. До речі кажучи, накопичення нітратів можна спостерігати і при використанні органічних форм добрив, наприклад, самого лише гною, якщо в теплиці буде недостатньо світла. Тож безпека залежить не від виду підживки, а від уміння правильно її застосовувати.

Важливо вносити мінеральні добрива в потрібний час, правильно на різні типи ґрунтів і дотримуючись рекомендації для того чи іншого виду культури.

Мінеральні добрива та картопля

Якщо картоплю при вирощуванні удобрювати калієм, можна поліпшити форму бульб. М’якоть при чищенні буде білішою, з меншою кількістю темних смуг і плям, при розрізанні вона буде хрустіти і довго не стане прив`ядати при кімнатних умовах зберігання. Крім того, можна позитивно вплинути на смак продукту, досягти смачного, м’якого і борошнистого стану після варіння, оскільки калій збільшує крохмальні зерна в розмірі.

Максимальні збільшення врожаю картоплі можна отримати при оптимальному поєднанні мінеральних добрив (азотних і азотно-фосфорних) з органічними. Без останніх МД слід задіювати в збільшених дозах.

Крім того, необхідно враховувати, що ранні сорти вимагають більших кількостей добрив, ніж пізні, оскільки вони інтенсивніше засвоюють поживні елементи і більш сприйнятливі до підживлення. В отриманні раннього продукту величезну роль відіграє фосфорне живлення.

МД, до складу яких входять фосфор і калій, на чорноземах і дерново-підзолистих ґрунтах краще вносити з осені. Тільки на легких ґрунтах у досить вологих зонах весняні підживлення покажуть кращий результат, ніж осінні, оскільки калій має властивість вимиватися з ґрунту. Оптимальний час внесення азотовмісних добрив – весняне переорювання або передпосівна культивація, амонійних і аміачних – осінь.

Міндобрива для томатів

Цій культурі найчастіше достатньо тільки основного внесення, але іноді виникає необхідність і в підживленні, щоб уникнути дисбалансу поживних компонентів.

Томати воліють фосфорні добрива. При їх нестачі спостерігається нехарактерний для нормального стану низу листя багряний колір, з’являються плями по всій поверхні, жилки набувають фіолетово-червоного забарвлення.

Азотодефіцит у цієї культури проявляється затримками в рості, втратою достатнього зеленого забарвлення зеленою масою, листя стає дрібним і темним, жилки, особливо знизу листків – темно-червоними, стебла – твердими, волокнистими, як і жилки, темно-червоними, квіткові бруньки набувають жовтизни і відмирають.

Недостатня кількість калію стає причиною затримок росту, на молодих листках з’являються дрібні зморшки, а старі набувають спочатку попелясто-сірого відтінку, а опісля стають жовто-зеленими по краях.

Роль мінеральних добрив для сої

Які живильні елементи і в яких кількостях потрібні сої, визначають її біологічні особливості. У початковому періоді (до цвітіння) речовин необхідно небагато. Період від цвітіння до наливання бобів знаменується найбільшою потребою в живленні. Фосфор найбільш необхідний у перший місяць, азот – за два тижні до цвітіння і протягом двох тижнів після нього. Якщо в цей час не подбати про культуру, врожайність знизиться в рази, і навіть подальше внесення добрив не змінить картину на краще.

Калій і фосфор як основне добриво потрібно вносити восени, а для азоту найкращий час – весна. Кількість азоту не повинна перевищувати 30 кг, його необхідно використовувати вдвічі менше, ніж фосфору.

В цілому, азот має величезне значення в життєвому циклі сої. Саме він дає можливість наситити продукт великою кількістю якісного білка. Без азоту не обійтися в таких випадках:

• нерівномірне забарвлення зеленої маси по всьому периметру насаджень;
• кислий ґрунт (рН менше 5,5);
• малий відсоток органічних речовин у ґрунті, його еродованість або висока щільність;
• якийсь час на полі сою не вирощували, і ґрунт недостатньо насичений азотом;
• відсутність або мала кількість активних бульбочок на коренях.

Мінеральні добрива для часнику

Щоб отримати хороший врожай часнику, при його вирощуванні не обійтися без внесення МД на органічному тлі. При розрахунку дози варто враховувати планову врожайність і попередній винос поживних компонентів.

У цій справі мають чимале значення кількісні параметри внесення речовин. Половина всіх необхідних культурі фосфорно-калійних добрив вноситься під оранку, інша половина – в якості підживлення. Азотні ж вносяться так: третина – під передпосадкову культивацію, решта – як підживлення.

Також важлива форма добрива. Азотні добрива часник найкраще сприймає у вигляді аміачної селітри, фосфорні – суперфосфату, калійні – в сірчанокислій формі.

Огляд популярних мінеральних добрив для картоплі, сої, часнику і томатів

Нітроамофоска (азофоска). Універсальне комплексне МД, що характеризується високою ефективністю. Вміст основних поживних елементів – близько 50 %. Підходить майже для всіх с/г культур. Вноситься як основне або припосівне добриво. Ефективне на різних типах ґрунтів, але особливо на чорноземі та сіроземі при зрошенні.

Сульфат амонію (амоній сірчанокислий). Зовні це порошкоподібна маса, що складається з кристалів. Колір – білий/сірий. У воді розчиняється. Азоту в його складі – 21 %. Цій речовині властиве сильне підкислення ґрунту, тому вона використовується переважно під ті рослини, які люблять кислі ґрунти. Фома внесення – підживлення. Дозування – приблизно 30 г/мг. Із золою не змішувати!

Сульфат магнію (магній сірчанокислий). Кристалічна речовина, що не має кольору. Підвищує кількість сірки і магнію в ґрунті. У воді розчиняється. Використовується при основному внесенні разом з азото- і фосфоровмісними добривами на різних типах ґрунту. При цьому, чим вища кислотність ґрунту, тим більше вона потребує сірчанокислого магнію. Вплив на культури: підвищує врожайність і покращує смак.

Сульфат калію (калій сірчанокислий). Біла порошкоподібна маса, що застосовується у відкритому і закритому ґрунті. Калію в його складі – більше 50 %, хлор відсутній. Позитивно впливає на всі с/г культури, збільшує кількість вітамінів і цукрів, підвищує стійкість до хвороб і збереження кінцевого продукту. Рекомендований для кислих ґрунтів.

Калій хлористий (хлорид калію). На вигляд це біла  дрібнокристалічна порошкоподібна маса або бурі гранули. Оксиду калію в складі – близько 60 %. Внесення – основне, під оранку, на легких ґрунтах – під культивацію. Бере участь в ростових процесах, сприяє засвоєнню азоту, мінімізує засвоєння нітратів і радіонуклідів.

Діамонійфосфат. Білі кристали (допустимий жовтий/сірий відтінок). Комплексне МД, основними компонентами якого є фосфор і азот: оксиду фосфору – 50-52 %, аміаку – 23-23,5 %. Нітрати і хлор до його складу не входять. Підходить для різних типів ґрунтів і для будь-яких культур. Позитивно впливає на кореневу систему, підвищує стійкість до хвороб, шкідників і згубного впливу зовнішнього середовища. Добре позначається на якості та кількості врожаю.

Карбамід (сечовина). Найбільш концентроване з азотних добрив (46 % азоту). Розчиняється у воді. Випускається в гранулах. Підходить для всіх видів рослин, максимальну ефективність проявляє в рідких підживленнях. Використовується для некислих ґрунтів, оскільки має властивість їх легкого підкислення. Середня доза внесення протягом сезону – 100 г на 1 м².

Сульфат кобальту (кобальт сірчанокислий). Мікродобриво з високою ефективністю, червона кристалічна маса. До його складу входить 21 % кобальту. Позитивний вплив на рослини: інтенсифікація ферментної активності, нормалізація метаболізму, стабілізація кількості білків і аскорбінової кислоти, надання стійкості до засух і підвищених температур.

Молібдат амонію (амоній молібденовокислий). Білий дрібнокристалічний порошок, добре розчиняється у воді. Кількість молібдену в його складі – 52 %. Рекомендована доза внесення в ґрунт: 1 кг/га. Найбільша ефективність спостерігається при передпосівній обробці насіння і позакореневому підживленні рослин. Найзатребуваніший на кислих ґрунтах.

Сульфат цинку (цинк сірчанокислий). Біла порошкоподібна маса, що складається з кристалів. Універсальне мікродобриво, яким заповнюють цинкодефіцит у ґрунті. Найбільш потрібний на карбонатних ґрунтах, у кислих поводиться більш рухомо і в більшій мірі доступний для рослин. Цинк рослини потребують протягом усього життєвого циклу. При його нестачі спостерігаються зменшення листя, освітлення їх верхівок і утворення розеток.

Аміачна селітра (амоній азотнокислий). Гігроскопічне, розчинне у воді добриво, що випускається в гранульованій формі. Кількість азоту – 34 %. Через вбирання вологи легко піддається злежуванню. Порівняно зі сечовиною, більше підкисляє ґрунт. Виправдане змішування з суперфосфатом. Застосовується для кореневих підживлень під зростаючі культури в період ранньої весни і літа.

Калійна селітра (калій азотнокислий). Біла кристалічна безводна сіль (допустимий жовтий відтінок). У воді різної температури розчиняється по-різному. Основні діючі компоненти: калій та азот. Вноситься під будь-які культури на різних типах ґрунтів як важливе підживлення протягом вегетаційного періоду.

Сірка. Зовні це світло-жовта порошкоподібна маса. Відіграє надважливу роль у житті рослин: входить до складу білків, амінокислот, бере участь у формуванні олій, ферментів. Сіркодефіцит знижує фотосинтез до 40 %, а також негативно позначається на метаболізмі азоту, а відтак і на розвитку всієї рослини.

Використовуючи у вирощуванні розглянутих вище культур мінеральні добрива, важливо дотримуватися правильного їх співвідношення між собою, а також з добривами органічної природи. Допустити перекошення при спільному внесенні в жодному разі не можна. Тільки правильне поєднання тих чи інших елементів у рекомендованих кількостях дозволить всебічно подбати про рослини, підвищити урожай, поліпшити товарні характеристики, досягти необхідної якості, зовнішнього вигляду, смаку тощо. Тому вибирайте і застосовуйте мінеральні добрива для картоплі, сої, часнику і томатів з усією відповідальністю, ретельно підходьте до цього питання – і результат перевершить усі ваші очікування!