Пошук

Хімічна  обробка  при  виробництві  меблів

хімія для меблів, обробка деревини

Виробництво меблів – це часто трудомісткий багатоетапний процес, що складається з послідовних дій. Тільки ретельне, правильне і своєчасне виконання кожної з цих дій дозволяє випускати високоякісні меблі.

Комплекс процесів у меблевому виробництві містить підготовку деревини і допоміжних матеріалів, створення та обробку окремих елементів і заготовок, сполучення їх між собою, облицювальні та оздоблювальні роботи, складання за допомогою внутрішньої фурнітури і монтаж фурнітури зовнішньої (лицьової). Послідовність перерахованих робіт може варіюватися залежно від призначення, категорії обробки і конструктивних особливостей меблів.

Одним з найважливіших моментів, поряд з механічними і комбінованими процесами, є і хімічна обробка при виробництві меблів. Основне її завдання – надати різним предметам інтер’єру додаткові якісні властивості, посилити вже наявні. Також хімія використовується для поліпшення зовнішнього вигляду, надання меблям оригінальності, наприклад, створення ефекту «під старовину» тощо. Тобто обробляти дерев’яні поверхні різними хімічними субстанціями необхідно для захисту від забруднень, впливу вологи, подряпин та інших механічних пошкоджень, дії світла та хімікатів. Як результат, досягається експлуатаційна довговічність виробів. Обробка ж, яка має на меті естетичний аспект, покликана підкреслювати красу деревини, її фактуру, малюнок, колірні особливості та інші зовнішні характеристики.

Групи хімічних засобів для меблів

Для обробки деревини і дерев’яних елементів меблів можуть використовуватися такі засоби: антисептики, просочення, ґрунтівки, олії, лаки, фарби, віск та інші. Далі – детальніше про деякі з них.

Антисептики. Оскільки структурі деревини властива пористість, на неї можуть негативно впливати різні кліматичні чинники. Також у товщі можуть розводитися комахи, що руйнують матеріал, роблять його не таким міцним. Для боротьби зі шкідниками, додання стійкості до атмосферних впливів, запобігання появі цвілі та грибка, а також для створення міцності виробів зусібіч задіюються антисептики.

Ці засоби необхідно наносити на готові поверхні з подальшим покриттям лакофарбовими матеріалами. Так, ви не тільки зміцните деревину, а й зробите її антибактеріальною й екологічною, подовжите термін служби і збільшите витримку до температурних перепадів.

Лакофарбові покриття. Вони закривають поверхню оброблюваного матеріалу, створюючи при цьому твердий міцний зовнішній шар, що запобігає проникненню в структуру дерева вологи і повітря.

Лаки – це різні прозорі субстанції, які надають глянсовості або матовості, а фарби, в свою чергу, містять фарбувальні пігменти, тому забарвлюють поверхні в різні кольори.

У виробництві меблів можуть бути задіяні як неводні, так і водорозчинні фарби. Останні не токсичні й підходять для внутрішніх робіт. Фарби ж, в основі яких лежать органічні розчинники, краще використовувати поза приміщенням, оскільки їм властиві неприємні запахи. Однак до їх переваг належить можливість застосовувати в будь-яку пору року, чого не скажеш про водяні фарби.

Ще один важливий момент у використанні фарбувальних матеріалів – товщина пігментного шару. Її можна регулювати, вводячи додаткові обсяги розріджувачів.

Олійні засоби. З їх допомогою просочують деревину вглиб. Поставлена перед ними мета – збереження природного рельєфу дерева і надання блиску.

Наносити олії необхідно до покриття лаком або фарбою, оскільки вони повинні просочитися і ввібратися. А перед нанесенням важливо виконати механічну підготовку матеріалу – позбутися будь-яких його нерівностей.

Ґрунтівки. Їх призначення полягає в поліпшенні зчеплення верхнього шару покриття з деревиною, збільшенні адгезійної здатності фарби, а також у формуванні міцного шару, який захищає зовнішнє покриття від руйнування смолами дерева. Нерідко до їх складу входять антисептики, що поліпшують біостійкість, і антипірени, що захищають меблі від спалахування.

Наносять ґрунтівки до використання лакофарбових матеріалів.

Віск. Один з перших матеріалів, які застосовувалися для обробки дерев’яних виробів. Йому властиве водовідштовхування, бездоганне підкреслення структури дерева, надання оксамитості й збереження природного тепла. Тобто вощіння дозволяє не тільки захистити меблі, а й досягти декоративних цілей.

Наносити віск необхідно на нічим не оброблені або ретельно очищені сухі поверхні у напрямку волокон. Після нанесення важливо дати йому ввібратися.

Перелік важливих хімічних засобів для обробки меблів

Оксид магнію (палена магнезія). Зовні це дрібний білий гігроскопічний порошок без запаху. У воді майже не розчиняється, однак розчинення можливе в розведеній соляній кислоті та розчині аміаку.

У виробництві меблів застосування паленої магнезії цінне, головним чином, через її властивості вогнетриву.

Хлорид амонію (амоній хлористий, нашатир). Порошкоподібна або гранульована маса солонуватого смаку. Колір – білий, жовтий або з рожевим відтінком, запах відсутній. Добре розчиняється у воді та аміаку.

Застосовується при виробництві меблів з ДСП. Входить до складу субстанцій, що відбілюють деревину. При фарбуванні дозволяє отримувати більш яскраві й чисті тони.

Аміак водний (аміачна вода). Прозора безбарвна рідка речовина (допустимий жовтуватий відтінок) з характерним запахом.

Обробка аміачною водою дерев’яних заготовок для створення меблів підвищує їх водо- і біостійкість. У результаті такої обробки деревина також стає темнішою, за рахунок чого поліпшуються її декоративні властивості. Крім того, завдяки цьому матеріалу дерево отримує збільшені пластичні властивості, що, в свою чергу, дозволяє формувати різні профілі.

Фенол (гідроксибензол). Зовні це кристалічна маса, що складається з безбарвних голчастих утворень, які набувають рожевого відтінку під час перебування на повітрі в процесі окислення. Запах – специфічний. Розчинення у воді, лужних розчинах, спирті, бензолі та диметилкетоні – помірне.

У меблевому виробництві фенол задіюється активно. Найчастіше його вводять до складу деревних плит (у фанеру ФСФ і ламіновану, ДСП і OSB, деякі марки ДВП). Також без фенолу не обійтися при виготовленні деяких клеїв і синтетичних лаків.

Уайт-спірит (розчинник Стоддарда). Розчинна рідина у вигляді прозорої безбарвної рідкої органічної речовини.

З його допомогою можна ефективно розвести лаки і фарби, що застосовуються для обробки меблів. Також він допомагає позбутися забруднень нафтової природи, видаляє рослинні олії та жири, органічні сполуки сірки, кисню та азоту.

Ще один процес, в якому може бути задіяний уайт-спірит – облагороджування покриттів. Після нанесення різних матеріалів на деревину, вона доволі часто робиться хвилястою і шорсткою. Сушка може стати причиною появи патьоків, проколів, бульбашок тощо. Усунути все це вдається шляхом шліфування, важливий учасник якого – охолоджувальна рідина. В її якості часто й використовується уайт-спірит.

Ацетон. Речовина органічного походження, безбарвна летка рідина. Запах – різкий характерний. Змішуванню піддається в різних пропорціях з такими матеріалами, як вода, бензол, метиловий і етиловий спирти, діетиловий ефір та ін.

У виготовленні меблів ацетон задіюється, в основному, в такому процесі, як шпатлювання (непрозора обробка для вирівнювання поверхні дерев’яних виробів). Один з найпоширеніших видів шпаклівок для меблів – нітроцелюлозні швидковисихаючі субстанції. Вони ефективно усувають дрібні дефекти і підходять для суцільного шпаклювання під нітроемалі. Саме їх важливим компонентом і є ацетон.

Сольвент. Прозора безбарвна рідка речовина (можливий жовтуватий відтінок). Має специфічний запах і легко піддається спалахуванню.

Це популярний у меблевому виробництві розчинник. З його допомогою можна підготувати до роботи широкий ряд лакофарбових матеріалів, а також знежирити дерев’яні поверхні і забезпечити захист від шкідливих комах.

Бутилацетат. На вигляд це безбарвна або з жовтуватим відтінком рідка речовина, що має приємний фруктовий аромат. У воді розчиняється слабо.

За своєю суттю бутилацетат є органічним розчинником. Як і згаданий вище ацетон, може застосовуватися при шпатлюванні за допомогою нітроцелюлозних сумішей. Крім того, якщо додати його в лак, то можна запобігти побілінню лакової плівки.

Розчинник 646. Суміш летких органічних речовин, легкозаймиста прозора однорідна рідина без кольору або ледь жовтувата, що має специфічний запах.

Головним чином, розчинник 646 використовують для розведення нітроцелюлозних та інших лакофарбових матеріалів. Це найпопулярніший розчинний склад, який містить згадані вище ацетон і бутилацетат, а також деякі інші діючі компоненти. Він сприяє оптимальному формуванню плівок з лаків та фарб, забезпечує їх гладкість, інтенсифікує блиск покриттів, без появи будь-яких матових плям. Примітно, що випаровуючись, цей розчинник не залишає неприємного запаху.

Хімічна обробка при виробництві меблів була, є і залишиться важливим етапом, покликаним виконувати неабиякої значущості функції. На сьогодні відмовитися від неї вкрай складно, а в деяких випадках узагалі неможливо. Та й не варто. Якщо підходити до роботи зі знанням справи, то негативні впливи можна легко звести нанівець, а ефект, отриманий від застосування хімічних засобів, подарує важливі, іноді унікальні властивості вашим меблям.

Використовуйте хімію в меблевому виробництві коректно – і результат виправдає всі ваші очікування!

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *