Як розводити гашене вапно для побілки стін або стелі

Вапно – це один із найстаріших будівельних матеріалів, використовуваний з давніх часів. Для його створення застосовуються природні карбонатовмісні породи, як от крейду, вапняки та черепашник. Процес виготовлення передбачає розміщення і витримку сировини у промислових печах при t 1300 ℃ з подальшим подрібненням обробленої речовини. Після цього вона стає придатною для задоволення будівельних, сільськогосподарських та інших потреб. Вапно не втрачає попиту й сьогодні, незважаючи на появу сучасніших та інноваційніших варіантів. Вапняна побілка залишається популярною завдяки своїй доступності, екологічності та здатності створювати безпечний мікроклімат у приміщенні. Але щоб результати застосування матеріалу були найкращими, потрібно орієнтуватися у низці питань, зокрема, як розводити гашене вапно, аби білити стіни, стелю, дерева тощо, де і як правильно його використовувати, у чому полягає різниця між вапном гашеним й негашеним та ін.

У цій статті ми детально розглянемо користь і переваги вапняної побілки, процес розведення гашеного вапна, а також техніку самостійного гашення. З’ясуємо, чому цей природний матеріал такий популярний, на що здатний і де може стати в пригоді. Якщо готові, то почнімо.

Користь від побілки вапном і де воно застосовується

Побілка стін вапном має численні переваги, які роблять її актуальною навіть у наш час як у будівництві, так і в повсякденному житті. По-перше, вапно має антисептичні, антибактеріальні й дезінфікувальні властивості, що запобігають розвитку грибка та плісняви, ураженню шкідливими мікроорганізмами. По-друге, побілка за допомогою вапна забезпечує дихаюче покриття, що дозволяє стінам і стелям виводити вологу, запобігаючи утворенню конденсату. По-третє, стійкість до впливу вологи та температурних перепадів гарантує ідеальність використання вапна для обробки приміщень з підвищеною вологістю і нестабільною температурою, а також здебільшого холодних, таких як ванні й душові кімнати, лазні, сауни, басейни, кухні, підвали, комори, прикомірки та гаражі.

Вапно також має високі показники міцності та адгезію до різних поверхонь, що забезпечує тривалу експлуатацію побілки. Застосовувати його можна як у внутрішніх, так і в зовнішніх роботах. Воно ідеально підходить для побілки стін, стель, фасадів будівель, а також для обробки садових споруд та теплиць. Висихаючи, утворює на поверхні характерну білу плівку, яка роками здатна надійно протистояти стиранню й різним зовнішнім негативам, як от руйнівному впливу дощу, снігу тощо. Це з успіхом використовується у громадських місцях, під’їздах багатоквартирних будинків, дозволяючи тривало не турбуватися про повторний ремонт.

А ще вапняне покриття сприяє привабливому зовнішньому вигляду. Тому традиційне фарбування стін і стелі вапном дедалі частіше відроджується й перевтілюється у нові цікаві дизайнерські рішення.

Загалом вапно – популярний будматеріал з унікальними властивостями, використовуваний для:

• побілки стін, стель, фасадів будинків, малих архітектурних форм, дерев та іншого;
• робіт у житлових і нежитлових приміщеннях, а також на промислових і виробничих об’єктах, фермах та стайнях, у дитячих і медичних установах…;
• створення різних з’єднувальних розчинів, силікатного бетону, утеплювачів у ролі функціональної в’яжучої добавки;
• обробки дерев’яних споруд з метою їх захисту від гниття та пожеж;
• реалізації кладки внутрішньої поверхні печі та ін.

Плюс він знаходить широке задіяння у сільському господарстві, і не лише для побілки дерев як ефективний засіб захисту від шкідників, а й для розкислення ґрунту, і в якості добавки до добрив.

Окрім примітних властивостей, широту застосування пояснюють і такі фактори:

• доступність, наявність вигідних пропозицій на ринку;
• значно вигідніша вартість, порівняно з цінами на інші оздоблювальні матеріали-аналоги;
• екологічність, виготовлення з натуральної сировини, відсутність у складі токсичних компонентів, не виділення шкідливих випарів та неприємного запаху під час роботи, можливість задіяння без шкоди для довкілля;
• універсальність, можливість залучення для косметичного ремонту будь-яких приміщень, вдалість обробки як зсередини, так і ззовні;
• можливість нанесення на різні типи поверхонь, зокрема на бетон, штукатурку, цеглу, дерево, камінь, на стару вапняну побілку, за винятком старої крейдової побілки;
• здатність перекривати незначні тріщини, на відміну від крейдяної побілки;
• простота роботи з матеріалом (добре впораються навіть новачки, просто дотримуючись рекомендацій);
• легке нанесення та безпроблемне розподілення;
• глибоке біле забарвлення із можливістю пігментування;
• стійкість до несприятливих впливів, збереження початкових експлуатаційних характеристик до 5 років.

Аби результати застосування матеріалу були максимально вдалими, а ви могли отримати усі потрібні переваги, він має бути якісним, а ви маєте знати, як розводити гашене вапно для побілки дерев, стін, МАФів та іншого. Тож рекомендуємо продовжити ознайомлення з темою.

Вапно гашене та негашене – у чому різниця?

Загалом вапно буває різних видів, зокрема, гашеним, негашеним, хлорним і натровим (натронним). Натрове, що є сумішшю гашеного та каустичної соди, має єдину ціль застосування, зосереджену на нейтралізації карбонатної кислоти (винятково лабораторне використання). Хлорне відоме здебільшого як антисептик, корисний для приміщень з підвищеною вологістю, тобто з високими ризиками ураження грибком, а також задіюється у садових роботах. Коли йдеться про ремонтні заходи, застосовують переважно гашене та негашене вапно. Чим вони відрізняються один від одного, з’ясовуємо просто зараз:

1. Негашене вапно (оксид кальцію, CaO). Бінарна сполука кальцію й кисню зі сильними основними властивостями. Тверда біла кристалічна маса, утворювана шляхом випалу вапняку. Дуже активна, при необережному/неправильному застосуванні може нести небезпеку, позаяк, реагуючи з водою, виділяє багато тепла, що викликає кипіння. Недорогий варіант, рекомендований для доповнення будсумішей, цементних розчинів, штукатурок, аби зробити їх міцнішими та пластичнішими. Якщо актуальна побілка, негашене вапно слід погасити, що потребує додаткового часу та хоча б мінімального досвіду. А загалом цей різновид, з огляду на широкий спектр властивостей, задіюється у різних сферах.
2. Вапно гашене (гідроксид кальцію, Са(ОН)₂, пушонка). Як уже можна бачити, від негашеного, головним чином, відрізняється хімічною формулою. Є лугом, результатом компонування негашеного вапна та води (процесу гашення) зі слабкою взаємодією з останньою. Характеризується меншою активністю, більшою безпекою застосування й уже на старті є придатним для побілки. Саме воно зазвичай має місце у будівельних роботах, зокрема й у побілці стін та стель. Продається в будівельних магазинах у вигляді порошку або вапняного тіста. Примітне такими перевагами:

• зручність в роботі, відсутність потреби підбирати правильну пропорцію для гашення (виробник уже про це попіклувався), легкість і оперативність нанесення, а відтак економія вашого часу та сил;
• ефективність, однорідність структури, рівномірне розподілення, сприяння довговічності та естетиці побілки, яка не розпушується, не лущиться та не обсипається;
• висока якість, за умови звернення до надійного виробника/постачальника, як от до ПП «Система Оптимум». Компанія пропонує купити вапно гашене, яке чудово показує себе у роботі й гарантує прекрасні параметри побілки на тривалий час.

Орієнтуючись в особливостях кожного виду, ви з легкістю підберете потрібний матеріал, з урахуванням сегмента його використання. Також рекомендуємо звертати увагу на форму випуску та об’єм матеріалу в упакуванні. Форма має відповідати специфіці виконуваних робіт, а об’єм – відповідно, масштабам. Бажано замовляти стільки матеріалу, скільки потрібно для реалізації певних завдань за раз. Особливо, якщо береться негашене вапно, адже воно, контактуючи з повітрям, поступово перетворюється на гашене. В такому випадку кілька менших упакувань (по 2-5 кг) краще, ніж одне велике. Кожне нове можна буде відкривати за потреби без втрати параметрів вапна. Якщо ж матеріалу треба багато, роботи передбачаються об’ємні, покупка у мішках по 25 кг – те, що треба.

Як білити вапном: правила та етапи

Побілка вапном – це простий процес, який можна виконати самостійно, дотримуючись певних правил і рекомендацій, аби покриття вийшло міцним та високоякісним. Як розвести гашене вапно для побілки дерев, стін, стелі тощо – лише одне із запитань, відповіді на котрі потрібно мати, адже увесь процес складається із таких етапів:

1. Підготовка оброблюваної поверхні. Стіни та стелі повинні бути чистими, сухими й гладкими. Видаліть старе покриття, пил, бруд, висоли, іржу та жир для того, щоб побілка лягала рівномірно й передчасно в процесі експлуатації не обсипалася. Жирні плями можна додатково обробити содовим розчином, по іржі пройтися мідним купоросом, а по плісняві – білизною (гіпохлоритом натрію). Тріщини – зашпаклювати й трохи відшліфувати. Для кращої адгезії можна нанести шар грунтівки. Врахуйте: вапно добре лягає на поглинаючих поверхнях, а ось на покриттях із плівковим принципом ні. І ще: якщо є сусідні поверхні, які не потрібно білити (а вони точно є, та сама підлога, вікна, двері або меблі, ті самі розетки та вимикачі, батареї і плінтуси), їх краще попередньо захистити плівкою, скотчем чи папером, щоб запобігти забрудненням у процесі роботи.
2. Підготовка інструменту. Наносити вапно можна різними інструментами: малярною щіткою, валиком, фарбопультом (або фарборозпилювачем). Альтернативою розпилювачу може слугувати і звичайний порохотяг, якщо відповідне обладнання передбачене його комплектацією. Щітка – найдоступніший традиційний варіант, ідеальний для невеликих поверхонь. Перед використанням її бажано замочити на кілька годин у воді, щоб ворс не лишався на оброблюваній поверхні. Валик теж уже можна зарахувати до традиційних інструментів для фарбувальних робіт. У випадку з побілкою вапном він кращий у тому плані, що не лишає характерних для щітки мазків і прискорює процес, проте деякі фахівці не рекомендують його використовувати з огляду на формування товстішого й менш естетичного покриття. Що стосується фарбопульта/розпилювача, то він – запорука отримання рівномірнішого шару побілки й прекрасний спосіб зробити так, щоб витрата вапна була економічнішою. Тому нерідко зупиняють вибір саме на ньому.
3. Приготування розчину. Щоб приготувати вапно для побілки, треба у достатнього об’єму чистій посудині змішати сухий матеріал та воду. Спочатку кладеться вапняний порошок/тісто, а потім потроху доливається холодна вода й усе в процесі перемішується. Воду краще застосовувати без домішок або з такими домішками, котрі не здатні погіршувати якість вапна, зокрема його колір, щільність та рівномірність шару побілки.

На виході має вийти матеріал зручної для роботи консистенції. Оптимальна пропорція – 1:3, тобто на 1 частину вапна слід брати 3 частини води. Якщо її не дотриматися й зробити надто рідкий розчин, то забарвлення не вийде насиченим або доведеться наносити дуже багато шарів. Якщо ж навпаки занадто густий, то покриття буде супроводжуватися смугами, плямами та розводами, а висихаючи, покриватиметься бульбашками й обсипатиметься.

Після того, як розчин замішаний, йому дають настоятися близько 24 годин. Так вапно добре поєднується з водою і стає максимально готовим до використання.

4. Покращення якісного рівня. Існують різні рекомендації для додаткового покращення якості розчину, зокрема стосовно доповнення:

• невеликою кількістю солі (надає особливу білизну і виключає забруднення при дотику);
• господарського мила в сукупності зі шпалерним клеєм (подовжує експлуатаційний період);
• оліфи (захищає від змивання вапна на фасадах).

Але тут уже на ваш розсуд. Це не є обов’язковим.

Що стосується побілки дерев, то особливою ефективністю примітний тандем гашеного вапна та мідного купоросу. Спочатку мідний купорос (300 г) розведіть у теплій воді, після цього додайте у вапно і добре вимішайте. Цей матеріал чудово впорається з пліснявою та грибком. А якщо потрібно подовжити перебування побілки під дощами, на допомогу прийде борошняний клейстер, глина або спеціальний клей.

5. Надання кольору. Варто знати, що білий – не єдино можливий колір побілки. Нерідко у вапно додається синька (метиленовий синій). Вона запобігає жовтуватості покриття, забезпечує білосніжність, та ще й надає легкого блакитного відтінку, що цікаво виглядає при природному освітленні.

Буває, що виникає потреба в отриманні й інших кольорів вапняного розчину. Відтак актуалізується залучення пігментів, але лише тих, котрі за своєю суттю стійкі до лужного середовища (тобто мінеральних, але не органічних). Жовте забарвлення можна отримати, застосовуючи охру, коричневе – умбру, помаранчеве – свинцевий сурик, червонувате – мумію, зелене – оксид хрому (ІІІ), синє – ультрамарин. Для максимізації білизни, надання інтер’єру простору та легкості ще можуть застосовуватися літопон і діоксид титану.

Щоб якість вапняної фарби не підвела, не рекомендовано додавати пігмент в чистому вигляді (у формі порошку), на якому зі згаданих вище ви не зупинили б свій вибір. Спочатку пігмент слід розвести водою до пастоподібної консистенції, дати йому настоятися протягом доби (це можна робити паралельно із настоюванням самого вапняного розчину), а тоді вже компонувати.

6. Нанесення побілки. Береться інструмент, на якому ви зупинили вибір, і реалізується відповідна техніка нанесення. Якщо це щітка/пензлик, то вона мачається у білильний матеріал і рівно направленими мазками розподіляє його по стіні/стелі. Повторне покриття після висихання здійснюється перпендикулярними до перших мазками й дозволяє запобігти появі смуг та непрофарбованих ділянок. Якщо застосовуватимете фарбопульт, процідіть матеріал через сито/марлю/капронову панчоху, залийте в резервуар, закачайте повітря, відрегулюйте і розпилюйте. При надмірній густині отриманого розчину, відтак при його нерозпиленні за допомогою фарбопульта, просто додайте води й перемішайте. Розпилюючи вапно, прилад необхідно тримати на відстані 20-30 см. Який би інструмент не обрали, старайтеся наносити вапно рівномірно, не залишаючи потьоків, надмірно не натискаючи і не формуючи надто товстий шар. Якщо необхідно, можна нанести кілька шарів, дозволяючи кожному попередньому шару підсохнути (з інтервалом у 1,5-2 години). Мінімум двошарове покриття – запорука рівнішої та щільнішої побілки. Оптимальний час для нанесення побілки – вечір або похмурий день, позаяк вапно не любить спеки та прямих сонячних променів.
7. Сушка та догляд. Коли нанесення завершене, слід забезпечити хорошу вентиляцію приміщення для швидкого висихання. При цьому потрібно уникати протягів, щоб побілка не обсипалася. Що стосується догляду покритих вапном стін в процесі експлуатації, то мити їх небажано. Якщо актуалізується очищення стін або стелі від бруду, то здійснювати його необхідно сухим способом. А при сильних забрудненнях доцільніше побілити поверхню заново.

Як гасити вапно самостійно: техніка, пропорції й заходи безпеки

Позаяк вапно гашене зручніше, простіше й безпечніше у використанні, та й для побілки задіюється лише таке, важливо знати не лише, як розводити вапно для побілки дерев, стін, стелі, а й як гасити, якщо у розпорядженні є саме негашений різновид.

Гашення вапна в домашніх умовах виконати цілком реально, але потрібно вміти це робити, а ще використовувати певні інструменти та дотримуватися техніки безпеки.

Для початку слід взяти гранули/грудки матеріалу, покласти у чисту ємність із металу (відро чи миску, але обов’язково без іржі) й обережно додати холодну воду. Пропорція у цьому випадку має бути 1:1. Оскільки матеріал підвищено гігроскопічний і бурхливо реагує, взаємодіючи з водою, виділяє багато тепла, ємність треба закрити кришкою. З цієї ж причини (щоб уникнути небезпеки перегрівання) рекомендовано використовувати дрібні порції. Посуд із пластику застосовувати не можна, позаяк в процесі гашення вапно нагрівається до високих температур.

Коли реакція завершиться, сформований розчин перемішати будь-яким дерев’яним інструментом, наприклад, лопаткою. Також підійде звичайна довга палиця. Потім знову накрити кришкою й поставити для відстоювання в темне прохолодне місце орієнтовно на тиждень (час гашення вапна може варіюватися), аби отримати необхідний якісний рівень будматеріалу.

Відстояну суміш добре перемішати й розвести холодною водою. Якщо потрібен вапняний розчин, то у співвідношенні 1:10 (на 1 кг вапна 10 л води). Аби вийшла однорідна консистенція, тобто така, як треба, додатково необхідно виконати фільтрацію через сітку/сито. Це допоможе позбутися грудочок, нерозчинених часток та іншого. А щоб забезпечити належні міцнісні параметри, доповнити розчин п’ятьма краплями оліфи й щіпкою солі. Якщо ж потрібен не розчин вапна, а вапняне тісто, робите усе те саме, лише з меншою кількістю води (50 %). І не забувайте, що воду слід додавати повільно, порційно (невеликими порціями), помішуючи й забезпечуючи безперервність реакції до її завершення.

Процес гашення вапна нескладний, але відповідальний і при недбалому виконанні може нести небезпеку, позаяк матеріал вважається їдким, а хімічна реакція належить до екзотермічних (таких, що супроводжуються виділенням значних обсягів тепла). Тож, обов’язково дотримуватися заходів безпеки:

• виконуйте усі робочі етапи акуратно;
• проводьте гасіння на відкритому просторі, вільному від сторонніх предметів;
• усе неподалік, що потрібно захистити від забруднень та пошкоджень, закривайте плівкою;
• не допускайте потрапляння пилу в органи дихання та бризок на шкіру і слизові, аби не спровокувати подразнення чи опіки;
• використовуйте ЗІЗ: гумові рукавички, окуляри, респіратор/маску. Найкраще, коли вони будуть використані на додачу до одягу, який закриватиме усі ділянки тіла.

Аналогічні заходи безпеки рекомендовані й безпосередньо при нанесенні побілки, тобто при будь-яких маніпуляціях із вапном.

Пам’ятайте, що вапно гасити самостійно можна, та для побілки краще одразу купити вапно гашене. Продукція компанії «Система Оптимум» – до ваших послуг. Висока якість та доступні ціни на весь асортимент пропозицій (і вартість вапна – не виняток) зроблять ваш ремонт легким та приємним.

Часто задавані запитання:

Як розвести вапно для побілки?

Для розведення гашеного вапна для побілки необхідно взяти 1 частину гашеного вапна і 3-4 частини води, розчиняючи матеріал поступово. Розчин ретельно перемішати до однорідної консистенції. Якщо вийде занадто густим, можна додати ще трохи води, поступово доводячи водою до отримання бажаної консистенції. Розчин має вийти ані надто густим, ані надмірно рідким (прозорим). Як магазинна сметана – те, що треба.

Протестувати консистенцію можна за допомогою палиці для перемішування. Вмокнувши її в розчин, покладіть куди-небудь на сторону для висихання. Соковитість отриманого забарвлення, рівномірне покриття, відсутність відшаровувань – свідчення того, що можна білити стіни вапном.

Де використовується гашене вапно?

Вапно гашене використовується в різних галузях. Основні напрямки застосування:

• будівництво: для побілки стін, стель, фасадів будівель, обробки фундаментів та інших будівельних, ремонтно-оздоблювальних робіт, що поєднують функціональність та естетику;
• сільське господарство: для дезінфекції приміщень, боротьби з грибками та шкідниками;
• садівництво: для обробки дерев і кущів, підвищення родючості ґрунту;
• побутовий сегмент: для захисної деревообробки з метою запобігання гниттю парканів, крокв та ін. дерев’яних виробів, конструкцій.

Яку кількість розведеного гашеного вапна потрібно для побілки однієї кімнати?

Кількість розчину залежить від площі поверхні, яка потребує побілки, та від густоти нанесення шару. Для побілки стандартної кімнати площею 20-25 квадратних метрів зазвичай потрібно близько 10-15 літрів розчину. Це приблизно 3-5 кілограмів гашеного вапна та відповідна кількість води.

Фахівці рекомендують на кожні 2,5 м² поверхні, котру потрібно обробити, розраховувати 0,5 кг вапна і 0,75 л води.