Що краще – тосол або антифриз. Складові речовини та їх вплив

Коли в черговий раз настає необхідність купити охолоджувальну рідину (ОР) для авто, актуалізується все те саме питання: що краще – тосол чи антифриз? Конструкція автомобіля така, що для підтримки продуктивності та функціональності весь час потрібно задіювати низку спеціальних рідин, одна з яких – охолоджувач для двигуна. Здавалося б, вона потрібна завжди, купувати її доводиться неодноразово, значить питання має бути з’ясоване і зрозуміле. Але так буває, якщо один раз взяти і розібратися в його суті ґрунтовно. Якщо ж сильно не вникати у призначення, склад та інші аспекти, щоразу заливаючи те, що в магазині чи на СТО порекомендували, повного розуміння картини не вийде. Час від часу знову виникатимуть непорозуміння щодо актуального рідкого охолоджувача.

Розмитість інформації здатна призводити до неправильного (невідповідного) вибору спецрідини. І це погано, адже від ОР залежить ефективність охолодження двигуна транспортного засобу. Щоб був реалізований належний захист ДВЗ від перегріву, слід відповідально вибирати охолоджувальну рідину.

Рекомендуємо раз і як слід у всьому розібратися, зокрема у призначенні, складниках та виконуваних ними завданнях. Які відмінності мають тосол з антифризом, що краще в тому чи іншому випадку тощо – відповіді на всі ключові запитання отримаєте з цієї статті.

Охолоджувальна рідина, тосол, антифриз: розбір понять

Охолоджувальна, або рідина охолодження (ОР) – це рідкий теплоносій для охолоджувальної системи двигуна внутрішнього згоряння. Крім передачі теплової енергії (основна функція), функціоналом передбачаються захист системи від корозії та накипу, запобігання розривам, які здатні провокувати замерзання та нагрівання, захист самої рідини від негативних термохімічних змін. У сучасних варіантах перераховане покладено на спеціальні присадки, що вводяться до складу. Основою ж охолоджувача прийнято вважати сукупність води та антифризу. У продажу може бути як готовий до використання продукт, так і ОР у вигляді концентрату, який перед заливкою в систему необхідно розвести з водою в певній пропорції.

Усі рідини охолодження поділяються на дві групи:

1. Літні. Експлуатуються в теплі сезони та в безморозних кліматичних умовах. Зазвичай це суміш води з присадками, що інгібують корозійні прояви.
2. Зимові. Вони ж – низькозамерзаючі, або антифризи. Крім води та спеціальних присадок від корозії, вони передбачають входження низькозамерзаючого компонента (етиленгліколю або пропіленгліколю). Сучасні антифризи мають настільки примітні експлуатаційні параметри, що при помірному та холодному кліматі можуть застосовуватися цілий рік, нівелюючи потребу у застосуванні літніх ОР.

Відтак, антифриз – це поняття, що визначає всі охолоджувальні рідини, які не піддаються замерзанню, коли температура опускається нижче 0 ℃. Взагалі антифризи знаходять застосування у дуже різній техніці та залучаються з варіативними цілями. Використання якісного автомобільного антифризу – запорука оптимального охолодження ДВЗ у будь-якому робочому режимі.

Що стосується тосолу, то на просторах інтернету і в прямому спілкуванні можна зустріти варіативні визначення цього поняття. Різні виробники навіть можуть давати цю назву інакшим продуктам й робити це не завжди правильно, заводячи споживачів в оману. Поширена думка, що тосол – це рідина охолоджувальна для вітчизняних автомобілів, у той час, як антифризи призначені для іномарок. Хтось тосолами вважає ОР вітчизняного виробництва, а антифризами – зарубіжного. Чимало людей, які у своєму розумінні між цими двома поняттями ставлять знак рівності, взагалі їх ніяк не розділяючи. Ми хотіли б вас зорієнтувати так: тосол – це теж антифриз, але не кожен. Це окрема формула, яка має давню практику, матеріали під торговою маркою «Тосол» (від ТОС – технологія органічного синтезу) набули широкого поширення в радянські часи, а сьогодні підходять далеко не для всіх авто. Інакше кажучи, хоча антифриз в народі нерідко називають тосолом, це не обов’язково відповідає дійсності.

Для чого потрібні ОР: призначення та параметри ефективності

Під час експлуатації на охолоджувальну рідину покладається виконання цілої низки функцій. Вона повинна відводити тепло, реалізовувати корозійний захист, змащувати рухомі елементи, перешкоджати появі відкладень, брати участь в опалюванні салону в холодну пору року та ін. На старті справляючись з усім на «відмінно», з часом вона втрачає свої властивості та підлягає заміні.

Якщо узагальнити, то ОР як невід’ємні учасники автосистем, що відповідають за підтримку оптимальної температури силового агрегату, транслюють тепло в охолоджувальних системах двигунів та інших механізмах. Відводять/передають тепло з одних елементів на інші. Сприяють контролю та управлінню робочою температурою деталей авто.

Відомо, що двигун при експлуатації автомобіля виконує свою роботу при дуже високих параметрах t і без належного охолодження він може перегрітися й пошкодитися. Рідина-охолоджувач відіграє ключову роль у цьому процесі, забезпечуючи стабільну температуру мотора та не допускаючи його перегріву. Теплонадлишок з її допомогою підлягає відведенню в атмосферу через систему охолодження.

Загалом, ОР переносить тепло, охолоджує та обігріває. Плюс виконує чимало важливих додаткових функцій.

Ключовий функціонал можна систематизувати таким переліком:

√ Охолодження двигуна. Основним завданням рідин, що розглядаються, є відведення тепла від двигуна. Внутрішнє згоряння та тертя в моторі породжують величезні обсяги тепла, і без належного охолодження двигун швидко досяг би критичної температури, що могло б спричинити його поломку. ОР, циркулюючи через силовий агрегат, як вже було сказано, забирає надлишкове тепло й відводить його до радіатора для подальшого охолодження.

√ Перешкоджання замерзанню та перегріву. ОР також призначені для захисту двигуна від екстремальних температур. У зимовий період при від’ємній t навколишнього середовища вони запобігають замерзанню рідини в системі, що могло б пошкодити радіатор і трубопроводи, а також не допускають «заморожування» самої системи. У літні спекотні дні вони, навпаки, не допускають перегрів ДВЗ, забезпечуючи його стабільну роботу. Завдяки хорошій теплопровідності та теплоємності здійснюється ефективне відведення тепла від автомобільного мотора. Це допомагає підтримувати оптимальну температуру та запобігати перегріву.

√ Захист від корозії, іржі та накипу. Зазначена група автомобільних рідин передбачає наявність спец. добавок та інгібіторів, на які покладено протистояння корозії, утворенню іржі та різних відкладень. Все перераховане є небезпечним для радіатора, насосного обладнання, трубопроводів та інших ділянок, для яких важлива хороша функціональна система охолодження. Кожен аспект цілком здатний спровокувати серйозні поломки та витоки охолоджувача.

А щоб зазначена рідина (антифриз чи тосол) виконувала свій комплекс завдань якнайкраще, вона повинна мати такі параметри ефективності:

• макс. висока t закипання (понад 100 ℃);
• оптимальна теплопровідність;
• антиспінювання;
• непровокування появи відкладень;
• ненанесення шкоди гумовим та металевим деталям;
• відсутність кристалізації в морозних умовах;
• значний експлуатаційний ресурс.

Оскільки і антифризу, й тосолу характерна максимальна відповідність переліченому, вони і знаходять широке застосування серед споживачів.

Тосол і антифриз – яка між ними різниця

Як тосол, так і антифриз – автомобільні рідини для охолодження силового агрегату. Незважаючи на те, що обидві використовуються для підтримки температурного режиму двигуна, між ними можуть бути деякі відмінності, знак рівності можна поставити, але не завжди. Давайте про ці відмінності й поговоримо:

1. Склад і призначення.

Тосол був розроблений у сімдесяті роки минулого століття радянськими фахівцями як задоволення запиту на охолоджувальні рідини вищої якості, порівняно з тими, що використовувалися раніше. Був створений та закріплений певний стандарт за складом. Матеріал являв собою суміш води, етиленгліколю та низки присадок. Рецептура, власне, відповідала тодішнім зарубіжним аналогам, принципових відмінностей не було. Але у дев’яностих роках створення тосолу за ГОСТом припинилося. Починаючи з того часу і до сучасних варіантів, це рідини, склад яких не підлягає жорсткому контролю. Різні виробники варіюють компоненти та їх співвідношення, керуючись власними внутрішніми нормами.

Антифриз є більш загальним терміном і може описувати різні рідини, які не замерзають при негативних температурах і використовуються для охолодження. Він може бути як органічним, так і неорганічним. Може мати різний хімічний склад. Застосування можливе у дуже різній техніці та з широким переліком цілей.

2. Колір. Тосол за класикою має синій колір. Це зумовлено додаванням специфічних барвників, які допомагають ідентифікувати його та відрізняти від інших рідин. Антифризи можуть бути різних кольорів, залежно від складу, наприклад, червоними, зеленими або фіолетовими.
3. Ефективність у різних умовах. Що вибрати – синій тосол чи іншого кольору антифриз – найчастіше залежить від температурних параметрів довкілля. Температура замерзання тосолу – -40 ℃. Він найбільш ефективний у запобіганні замерзанню та корозії, якщо немає ризику, що температура опуститься нижче. Антифризи ж можуть охоплювати найширший температурний діапазон, і вибрати з них відповідний у конкретному випадку варіант не складає труднощів.
4. Змішуваність. Змішувати тосол і антифриз з водою найкраще у певних пропорціях, щоб забезпечити правильне співвідношення та ефективну роботу охолоджувальної системи. Антифризи, які потребують змішування з водою, можуть передбачати різні оптимальні пропорції. У кожному окремому випадку важливо дотримуватися рекомендацій конкретно одного виробника.

Що входить до складу тосолу та антифризу?

Розвиток автомобілебудування привів до того, що просто воду для охолодження стало неможливо застосовувати. Вода не відповідала новим вимогам, які почали висуватися до теплоносіїв для охолодження ДВЗ. Розширення спектру робочих температур було покладене на різноманітні хім. сукупності складників.

Сьогодні, незалежно від того, хто та яку рідину для охолодження створює, склад передбачає перелік постійних компонентів:

• двоатомний спирт. Здебільшого етиленгліколь і пропіленгліколь, що володіють оптимальними теплопровідністю й тепловідведенням (купити і той, і інший, до речі, для створення ОР на вигідних умовах в Україні можна у компанії «Система Оптимум»). Етиленгліколеві антифризи – більш бюджетні, пропіленгліколеві – дорожчі, але є найбільш екологічними, безпечними для людини та довкілля;
• дистильована вода. Завдання цього компонента – підвищувати поріг замерзання рідини. Дистильованість – обов’язкова умова, що дозволяє протистояти утворенню накипу на різних ділянках системи;
• присадки. На спирт та воду припадає близько 90-95 % складу, який мають тосол чи антифриз. 5-10 % займають присадки (мінеральні або органічні добавки). Вони використовуються недарма. З їхньою допомогою рідина одержує нові захисні властивості. Завдяки їм не допускається корозійний вплив на метали. Більш детальна інформація про значення присадок – трохи нижче.

Довідкова інформація, або Які класи охолоджуючої рідини існують

Раніше кожна з ОР належала до одного із двох класів: G11 або G12. Сьогодні виділяють п’ять основних класів, з особливостями яких ми пропонуємо ознайомитися, аби все-таки зрозуміти, що краще – тосол чи антифриз:

1. G11. Рідини, що складаються з дистильованої води, етиленгліколю та невеликої частини антикорозійних (органічних або неорганічних) присадок. Реалізують комбінований захист системи охолодження ДВЗ. Утворюючи плівку на елементах системи, вони захищають їх від появи іржі. До цього класу належить, зокрема, тосол. Загалом же ці продукти випускаються синіми або зеленими, проте можливі винятки. Тому при виборі слід звертати увагу не лише на колір, а й на маркування. Зазначені рідини рекомендовані для автомобілів з роком випуску до 1996-1998. Термін служби не перевищує 3-х років.
2. G12. Сюди належать водно-етиленгліколеві антифризи з карбоксилатними складами, що доповнюються органічними присадками. Вони безпосередньо діють на корозійні осередки, хороші для алюмінієвих двигунів, не утворюють накипу та нальоту. Такі незамерзайки призначені для машин до 2001 року випуску. Залежно від складу, бувають червоними чи рожевими. Потреби в їхній заміні немає близько 5 років.
3. G12+. ОР, які працюють і на формування плівки-захисту у місцях появи корозії, й на запобігання її виникненню (тобто діють також з профілактичною метою). Досягти подібного вдалося завдяки вдосконаленій сукупності присадок з інгібуючими корозію речовинами на базі карбонових кислот. G12+ – чудовий варіант для авто з потужними моторами, що сильно нагріваються під час роботи. Такі антифризи рекомендовані для ТЗ до 2008 р., хоча не є винятком їх застосування і для сучасних автомобілів. Заміні вони підлягають через 5 років експлуатації або кожні 200000 км пробігу.
4. G12++. Лобридні антифризи, що з’явилися у 2008 році. Передбачають органічну основу та трохи мінеральних інгібіторів. Поєднують переваги органічних і неорганічних присадок. Утворюють дуже тонку плівку, реалізують точковий захист поверхонь ДВЗ від корозії, витрачаються лише у випадках, коли актуалізуються корозійні осередки. Термін ефективної роботи лобридних ОР – до 10 років.
5. G13. Останнє з існуючих поколінь антифризів, в яких замість етиленгліколю використовується менш токсичний пропіленгліколь. Екологічність забезпечується за рахунок оперативнішого розкладання після залучення. Примітні характеристики дозволяють застосовувати рідини G13 в авто з потужними форсованими двигунами, зокрема і в спорткарах. Міжсервісний інтервал – десятиліття.

Зверніть увагу: описані вище G-класи рідин охолодження сертифіковані автоконцерном Volkswagen. Крім автомобілів VW, вони повністю підходять для таких марок, як Audi, Bentley, Bugatti, Ducati, Lamborghini, Seat, Skoda та Porche. Орієнтація винятково на вагівські стандарти може бути згубною для інших моторів, зокрема багатьох японських та американських марок авто. Тому про G-класи потрібно знати, але не сприймати їх як єдине правильне рішення у всіх ситуаціях. Таким чином, оптимальним варіантом буде керуватися допусками ОР, які вказані в технічній документації конкретного транспортного засобу.

Присадки та їх функціональні ролі в антифризі/тосолі

Присадки в антифризі є хімічними сполуками, які додаються до складу з метою поліпшення характеристик рідини та забезпечення більш ефективної й надійної роботи системи. Вони виконують різні функції і можуть містити різноманітні речовини. Розробники антифризів ретельно підбирають присадки, щоб задовольнити специфічні потреби системи охолодження автомобіля.

Основні функції присадок в антифризі:

• підвищення тепловіддачі, поліпшення теплопровідності матеріалу. Присадки-теплопровідники покращують здатність антифризу передавати тепло від двигуна до радіатора, що реалізує ефективніше охолодження. Це особливо важливо тоді, коли ДВЗ працює при високих навантаженнях або в спекотних кліматичних умовах;
• запобігання корозії. Антикорозійні компоненти (корозійні інгібітори) захищають металеві деталі охолоджувальної системи від іржі та корозії. Це насамперед актуально в регіонах з агресивними кліматичними умовами та при використанні води поганої якості. Але загалом практично жоден сучасний антифриз не виробляється без добавок із цим функціоналом. Зокрема, виробники використовують силікат, бензоат або нітрит натрію, ортофосфорну кислоту, фосфат натрію двозаміщений та ін.;
• підтримка стабільного рН антифризу. Це важливо для запобігання корозії та належного функціонування системи в цілому. Різні типи антифризів можуть мати різний рівень рН, і присадки-регулятори рН допомагають його регулювати;
• підвищення терміну служби рідини для охолодження. Присадки здатні робити тосол чи антифриз більш довговічним та стабільним при різних умовах експлуатації. Це означає, що автомобілістам не доводиться занадто часто змінювати ОР, що заощаджує час та гроші;
• зниження піноутворення. Добавки-піногасники (антипіноутворювачі) стоять на варті спінювання, яке може бути дуже серйозною проблемою для систем охолодження. Піна здатна перешкоджати нормальному циркулюванню рідини та погіршувати охолодження;
• перешкоджання кавітації. Цей фізичний процес формування розривів (порожнеч) у рідких середовищах може сильно зашкодити системі охолодження. Він здатний негативно позначатися на трубопроводах, гільзах циліндрів та інших ділянках. Близькість бульбашок до металевих поверхонь призводить до їх псування. Також актуалізуються послаблення кріплень, викривлення різьблень, розгерметизація ущільнень, внаслідок чого мотор поступово втрачає працездатність. Антикавітаційні присадки покликані перешкоджати всьому згаданому.

Як бачите, присадки відіграють важливу роль в антифризі, забезпечуючи його ефективність та надійність. Вони покращують тепловіддачу, запобігають корозії, підтримують стабільний рН та збільшують термін служби антифризу. При виборі антифризу для вашого автомобіля важливо враховувати склад та наявність відповідних присадок, щоб забезпечити належне охолодження і захист системи від шкідливих факторів.

Тосол, антифриз та вода: змішувати чи ні?

Розділимо цей пункт на два підпункти. Перший – змішування різних рідин між собою. Другий – поєднання антифризів із водою.

Отже, що стосується першого... Чи можна змішувати різні за складом ОР? Така можливість визначається техумовами та стандартами виробника автомобіля. Якщо створення двох рідин було здійснене на основі різних тех. стандартів, їх складники можуть вступати в небажані та заздалегідь непередбачені взаємодії. І захисні, й інші важливі характеристики антифризів можуть втрачатися. В майбутньому може дати про себе знати чимало проблем, зокрема корозійні ушкодження системи, поява тріщин на патрубках, виникнення шлаків і осаду, забивання радіатора та ін. Відтак різні групи антифризів змішувати не рекомендовано. Група доливального матеріалу повинна бути тією ж, що характерна вже використовуваній рідині.

Тут хочемо вас застерегти. Якщо дві рідини мають однаковий колір, це зовсім не говорить про ідентичні склади та можливість змішування без негативних наслідків.

Потрібно чітко розуміти, які матеріали з якими можна поєднувати. А якщо є сумніви і немає в доступі чітко відповідного антифризу, при необхідності доливання рідини в охолоджувальну систему краще використовувати дистильовану воду. Найнадійніший же шлях – промивання системи + заміна антифризу на новий, такий, який відповідає рекомендаціям виробника. Але не змішування незрозуміло чого з чим.

Тепер щодо другого… Коли йдеться про можливість/неможливість компонування охолоджувача з водою, то, навіть трохи занурившись у питання, можна зрозуміти, що таке допустимо. Але слід зважати на деякі моменти. По-перше, воду доливати можна винятково дистильовану. По-друге, в такому випадку не варто розраховувати на повну ефективність ОР. Чим більшим буде розведення, тим меншою ефективність – це закономірно. До того ж, t замерзання рідини підвищиться, а t кипіння навпаки знизиться. Тому змішування антифризу і води має місце, але лише як тимчасовий захід для збільшення об’єму рідини в системі. Як тільки з’явиться можливість, слід долити відповідний антифриз чи тосол або здійснити повний злив рідини з подальшою повною заміною.

Антифриз чи тосол – що краще і чому віддати перевагу?

Відповідаючи на це запитання і загалом підбиваючи підсумки, хочемо сказати таке: найкраще те, що рекомендовано виробником конкретного автомобіля. Якщо візьмете тосол, то повинні усвідомлювати, що різниця між тосолом і антифризом не виключена. Що тосол за своїми властивостями рівнозначний антифризам G11, трохи слабший, ніж G12 і G12+, а в порівнянні з G12++ та G13, гірший за всіма пунктами.

Твердження про найкращість того чи іншого рідкого охолоджувача не може бути однозначним. Ось це завжди добре, а це погано – так говорити неправильно. У всіх ОР є свої плюси та мінуси, що визначаються умовами залучення, параметрами ефективності, широтою дії, фінансовою компонентою тощо. Вибираючи рідину, відштовхуйтеся від керівництва з експлуатації своєї машини. Те, що рекомендує виробник і що зазначено у супровідній інформації до ТЗ – не порожні слова.

Також наша вам порада: звертати увагу на склад антифризів, що пропонуються продавцем. Є компоненти, присутність яких ті чи інші автомобільні бренди забороняють у складі охолоджувальних рідин. Наприклад, у Volkswagen під забороною борати та фосфати. А у складі продуктів, які пропонують вітчизняні виробники, їх нерідко можна зустріти, оскільки так вдається зменшити собівартість.

Обрати тосол чи антифриз в іншому виконанні – вибір залишається за вами. Але пам’ятайте, що правильний вибір охолоджуючої рідини в поєднанні з її своєчасною заміною – важлива передумова довговічної безперебійної роботи двигуна, без необхідності вирішувати додаткові проблеми і мати зайві фінансові витрати.

Якщо залишилися запитання, пишіть або телефонуйте нам. Номер телефону та інші контактні дані вказані на сайті.