Особливості весняного підживлення плодових дерев та ягідних культур

Особливості весняного підживлення плодових дерев та ягідних культур

Щоб сад тішив багатими й смачними врожаями, мало посадити дерева та кущі. За ними необхідно належним чином доглядати, своєчасно підживлювати правильними видами та обсягами добрив. Ми впевнені, це для вас не новина. Але саме з цієї інформації вважаємо за потрібне розпочати розгляд теми «особливості весняного підживлення плодових дерев та ягідних культур».

Чим і навіщо «годувати» сад навесні? Яку мету ставить перед собою весняне підживлення? Якими добривами слід обзавестися? Що не залишити поза увагою садівнику, щоб отримати чудовий урожай? Яких помилок не допустити? Відповіді на ці та попутні запитання представлені в нашій статті.

Навіщо навесні підживлювати плодово-ягідні культури?

Зима з морозами та снігом – вважай, найнесприятливіший період для рослинного світу. Протягом кількох холодних місяців дерева та кущі майже не отримують поживних речовин. А ті, що були в ґрунті з осені, відходять разом із талими снігами та атмосферними опадами. Як наслідок, ранньою весною, на початку вегетаційного періоду, сад (кожна наявна в ньому культура) відчуває гострий дефіцит мікро- і макроелементів. Без своєчасного поповнення запасів поживних компонентів не доводиться говорити про повноцінний розвиток і, як мінімум, задовільне плодоношення.

Сезонні підживлення в різні періоди мають відмінні цілі. Так ось навесні вони такі:

  • сприяння приживанню насаджень;
  • формування передумов для розвитку потужної кореневої системи;
  • оздоровлення ґрунту, оптимізація його фізичних властивостей, реалізація відповідного рівня його родючості;
  • підтримка здорового розвитку культур;
  • зміцнення імунітету, збільшення стійкості до різних захворювань та шкідливих комах;
  • інтенсифікація зав’язеутворення;
  • створення бази для високих показників урожайності, адже належне підживлення дерев навесні є запорукою чудового врожаю восени.

Тобто достатнє весняне живлення саду – надважливий агротехнічний прийом, один із головних доглядових етапів, що впливає, як на зовнішній вигляд рослин, так і на їхній стан, а ще на кількість врожаю. Спочатку він забезпечує багате цвітіння та густі зав’язі, а потім – щедру врожайність.

Варто враховувати, що життя та плодоношення плодових дерев обчислюються багатьма роками, протягом яких, особливо в період визрівання плодів, із ґрунту забирається чимало поживних речовин. Осінні підживлення просто не в змозі повністю заповнити потреби рослин і тим необхідне додаткове весняне живлення. Такої думки дотримується більшість провідних агротехніків.

Весняне підживлення плодових дерев та ягідних кущів не можна недооцінювати і вже тим більше пропускати. Воно важливе й крапка. Ні, ви, звичайно, можете, сподіваючись на досконалість природи та надсприятливу погоду, не вживати ніяких заходів, але самі повинні розуміти рівень ризику в такому випадку.

Максимізувати ймовірність позитивного результату насправді нескладно. Тож наша вам порада: спробуйте. А які підживлення використовувати, як, коли тощо, ми вам зараз детально розповімо.

Роль основних поживних елементів

Чим живити сад навесні, щоб комплексно задовольняти його потреби? Фруктові дерева та ягідні чагарники, як і інші культури, у цей період потребують азоту, фосфору та калію, аби нормально рости та розвиватися. Ми вказали поживні речовини саме в тій послідовності, яка відображає актуальну етапність застосування. Саме за такою схемою необхідно заповнювати дефіцит елементів.

Азот – перше, що потрібне у вегетаційний час. Він є ключовим учасником ростових процесів. Допомагає корінню набирати силу, сприяє приросту зеленої маси, формуванню нових листків, цвіту та плодів. Застосування азотовмісного підживлення – правильний крок до підвищення врожайності та покращення якості плодів.

На другому місці – фосфор та калій. Р важливий у момент формування зав’язей. За ним – активація розвитку, зміцнення кореневої системи та збільшення кількості врожаю. К посилює стійкість до несприятливих зовнішніх умов та хвороб. Він добре позначається на якості та лежкості плодів.

Принагідно актуалізується потреба в мікроелементах, у т. ч. Mg, Fe, S (сірка), B, Mn, Cu, Co. Від їх перебування в ґрунті також залежить здоров’я саду, те, наскільки врожай буде якісним та смачним.

Джерела всіх згаданих вище поживних компонентів – органічні добрива та зрівноважені мінеральні комплекси.

Актуальна органіка

Органічні добрива, які підходять для весняного підживлення: перегній, курячий послід, коров’ячий гній, компост, торф. Також на допомогу може прийти листяна, солом’яна або тирсова мульча.

Найчастіше використовується перегній. Це орган. добриво доступне, добре змінює структуру ґрунту та допомагає розвиватися корінню. Витрачається у кількості п’яти відер на дерево. Зерняткові ним удобрюють внесенням під перекопування, кісточкові – методом розкидання.

Чудове добриво – курячий послід. У ньому міститься багато мікро- та макроелементів. Він швидко заповнює азотодефіцит. Готується цей поживний матеріал так: послід та вода в пропорції 1:10. Для одного дерева використовується 5 літрів такого підживлення.

Органіка, загалом, результативна та хороша для удобрення плодових і ягідних культур. Але користь забезпечити здатна лише при правильному розрахунку співвідношень та обсягів. Якщо перебрати міру, це погано позначиться на стані дерев і кущів.

Ще такий момент: застосування органічних матеріалів є доцільним для сільських мешканців, які мають їх у своєму розпорядженні. Купувати ж гній чи послід економічно невигідно. Альтернативним рішенням можуть послужити сидерати, внесені восени для утворення навесні ефективної натуральної підживки. Але якщо постає питання, які добрива купити для весняного підживлення саду, слід насамперед розглядати мінеральні добавки.

Важливі мінеральні добрива

Мінеральні комплекси розробляються промисловістю з огляду на те, що й у яких кількостях у певний момент необхідно тій чи іншій культурі.

Декілька слів про МД, які можуть знадобитися навесні:

  • суперфосфат. Фосфоровмісне добриво, універсальне в плані того, що підходить для всіх плодових дерев і ягідних чагарників. Забезпечує покращене живлення кореневої системи, інтенсифікує розвиток бруньок та плодів. Не комбінується зі сечовиною й аміачною селітрою. Витрата – 40-70 г на дерево/кущ;
  • сульфат калію. Безхлорне калійне добриво. Підвищує стійкість до поганої погоди (посух та заморозків). Також допомагає рослинам протистояти недугам. Не повинне змішуватися з нітратом кальцію та фосфоритним борошном. Оптимально вносити по 20-30 г удобрювального матеріалу на один кущ;
  • хлористий калій. Концентроване калійне добриво. Сприяє збалансованому живленню, пом’якшує стрес від сильної спеки та морозу, протистоїть хворобам та низці шкідників, покращує формування зав’язей, підвищує збереження врожаю, робить плоди смачними, поживно цінними й надає їм товарного вигляду. Щоб використовувати хлорид калію, необхідно розчинити 20 г у кількох відрах води;
  • нітроамофоска. Джерело трьох основних елементів: азоту, фосфору та калію. Стимулює ростові процеси, рясне цвітіння, насичує рослинний організм енергією, прискорює плодоношення. Під плодові дерева вноситься у розмірі 70-90 г навколо стовбура, під ожину та малину – 40 г/м², для одного куща смородини або аґрусу – 70 грамів;
  • сечовина (карбамід). Азотне добриво, одне з найбільш затребуваних для весняного підживлення плодових дерев та ягідних кущів. Забезпечує активний ріст, робить імунітет міцнішим, добре позначається на врожайності. Застосовується, коли формуються листя та бутони. Не компонується з суперфосфатом та доломітовим борошном. Поживний розчин готується розчиненням 20 г добрива в 10 л води;
  • аміачна селітра. Завдяки цьому азотному підживленню не розвиваються мікроспори-патогени, продуктивність плодових і ягідних культур збільшується, плоди стають смачнішими. Не можна використовувати разом з тирсою та торфом. Витрата добавки становить 30 г для кожного дерева з розкиданням по ґрунту та подальшим ретельним поливом.

Промислові мінеральні добрива примітні не лише ефективністю та простотою застосування, але й балансом, входженням корисних сукупностей макроелементів та мікроелементів, а також володінням цими компонентами у доступній для рослин формі.

Дотримуватися графіку, або Що і як робити з березня по травень?

√ Березень. Першопочатково підживлювати плодові та ягідні культури слід ранньою весною, коли сніг потихеньку відходить, але ще весь не розтанув, тобто в березні. Не можна залишати поза увагою розташування саду. Якщо ділянка знаходиться на схилі, не поспішайте застосовувати добрива. Талі води можуть забрати корисні речовини за межі саду, а не перемістити їх у ґрунт. Почекайте й тоді, коли земля мерзла і вкрита великим шаром снігу. У такому випадку добриво може довго лежати на поверхні й частково вивітрюватися.

Насамперед навесні потрібно використовувати азотовмісні добрива (карбамід, аміачну селітру). Розчинні МД розсипаються по снігу навколо стовбурів. Ці ділянки мають підготовлюватися ще з осіннього періоду, розпушуватися. Сніг танутиме, тала вода проходитиме вглиб до коріння, несучи за собою азот та інші важливі хім. елементи.

Оптимальне розподілення азотних продуктів характеризується рівномірністю, орієнтовно 50-сантиметровим радіусом, в ідеалі – рівним ширині крони. Саме на цій ділянці розташовуються кореневі закінчення, які активно поглинають корисні речовини.

Під молоді дерева, як правило, слід вносити близько сорока грамів азотного МД, під дорослі – 100-120 г. Дуже важливо не перестаратися, тому що надлишок азоту здатний завдати істотної шкоди. Дерево стане занадто інтенсивно розвивати своє коріння і крону, а сил на зав’язі та плоди залишиться обмаль. Також зайвий азот може спровокувати грибкові ураження та погіршити імунітет.

У випадку зі саджанцями й молодими деревами непогано показує себе суміш сечовини, гною та посліду. Ці компоненти розбавляються водою і вносяться безпосередньо під дерева та кущі.

Отже, березень – час для перших азотних підживлень, далі настає черга й інших добрив із внесенням через певні інтервали.

√ Квітень. У цьому місяці настає пора для 2-го підживлення плодових дерев та ягідних чагарників. Коли рослини цвітуть і активно формується листяна маса, актуалізується потреба в К та Р. Їхнє завдання зараз – зміцнити рослинний організм та нормалізувати ростові процеси. Фосфор необхідний насамперед кореневій системі для максимізації її сили, сприяння росту й надійної фіксації у ґрунті. Калій покликаний збільшувати стійкість дерев та кущів до захворювань і згубних зовнішніх впливів, підвищувати рівень цукру у плодах. Він дуже важливий для формування нових пагонів, а відтак для саджанців та молодих рослин загалом.

Хоча квітень і є загальним місяцем для фосфору та калію, досвідчені фахівці рекомендують розділяти внесення цих двох елементів. Спочатку, у першій половині квітня, слід використовувати фосфорне добриво (суперфосфат). Оптимально – по 60 г для дорослих дерев та по 30 г для молодих із заглибленням поблизу коріння на прикореневій ділянці. Далі настає сприятливий час для калійних добрив (сульфату калію, калімагнезії, калійної солі). Вносити по 20-25 грамів для кожного деревця.

Коли цвітіння закінчиться, можна додатково підживити сад органікою.

√ Травень. Це період формування зав’язей та початку росту плодів. Деревам і чагарникам для повноцінного розвитку зараз потрібні органічні підживлення (гній, компост, біогумус). Якщо органіки під рукою немає, можна придбати спеціальне комплексне добриво з деяким переважанням азоту. Важливо, щоб воно відповідало типу ґрунту.

Варіативність способів внесення органічних добрив у травні:

  • закладення у сформовані в ґрунті ямки;
  • під перекопування із землею;
  • змішування з розпушеним ґрунтом у пристовбуровому колі;
  • компонування з мульчею, соломою, прілим листям.

У випадку з яблунями та грушами можливе одночасне застосування у травні органіки та мінеральних продуктів. Ягідні чагарники обов’язково підживити рідким гноєм або карбамідом і трохи калійною селітрою, золою (внесення під корінь) у середині місяця, під час активного цвітіння. Можна також виконувати позакореневе травневе підживлення мінеральними комплексами, з урахуванням того, що кущі на таке відгукуються краще, ніж дерева. Робити це потрібно слабшим розчином, ніж зазначено в інструкції. Зелена маса добре поглинає корисні компоненти, що забезпечує оперативніше насичення рослин. Але кореневе підживлення все одно краще, оскільки забезпечує подовжене збереження мікроелементів у ґрунті.

Правила весняного підживлення, якими не можна нехтувати

Весняне підживлення плодових дерев і ягідних чагарників не найбільш трудомістке, проте має свої тонкощі та специфіку. Є низка правил, які не варто залишати поза увагою. Інакше допущені помилки можуть завдати рослинам шкоди замість очікуваної користі.

Перерахуємо основні рекомендації, які допоможуть досягти бажаних результатів:

  • якщо азотовмісні добрива були застосовані восени, то навесні від цього етапу можна відмовитися, відразу перейшовши до калій-фосфорних підживлень;
  • азотні підживлення та обрізання молодих дерев слід розділяти (не виконувати в один рік), інакше плодоношення може наступити із запізненням;
  • починати удобрювати сад необхідно ще при посадці засобами з фосфором, калієм та органікою. А ось у використанні азоту в цей час потреби немає;
  • підживлювати плодові дерева оптимально з другого року після посадки, коли реалізується повне вкорінення. Однорічним рослинам ця процедура не потрібна;
  • перед використанням добрив рекомендовано прополоти пристовбурове коло, прибрати бур’яни;
  • посилити ефекти добрив і не допустити опіків коренів допомагають внесення на добре зволожений ґрунт + подальший рясний полив та мульчування;
  • мульчування взагалі – корисний агротехнічний прийом, що дозволяє утримувати вологу в землі, перешкоджати росту бур’янів, забезпечувати належну температуру ґрунту у пристовбуровому колі. Товщина мульчі має бути оптимальною – приблизно 15 см. Навесні чудово показує себе компонування мульчі з МД;
  • органічні добрива важливо розводити з водою, мінеральні ж можна застосовувати як у сухому вигляді, так і в рідкому. Враховуйте, які рекомендації виробника;
  • при змішуванні органічних та мінеральних продуктів варто зменшувати дози. Кожен матеріал спочатку необхідно розводити у воді, далі їх всіх з’єднувати і вже потім доводити водою до потрібного обсягу;
  • кісточкові потребують підживлення до віку 4-5 років. Особливість же зерняткових полягає в тому, що для них потрібно залучати збільшені дози підживлень, порівняно з кісточковими;
  • внесення добрив у пристовбурове коло актуальне до п’ятирічного віку. Після цього ділянку доведеться розширювати. Коріння дорослого дерева виходить за крону орієнтовно на півметра;
  • найкращий час для застосування добрив – вечір, похмура погода;
  • вапняні добрива не можна використовувати частіше, ніж раз на п’ять років;
  • склад, структура та характеристики ґрунту мають чимале значення. Якщо ґрунт родючий, органіку можна не задіювати щорічно, достатньо – кожні два-три роки. У випадку бідних земель ситуація зворотна: актуальність в органіці може виникати не те що щороку, а навіть по кілька разів. Від якості ґрунту залежить не лише періодичність, а й дозування. Менше добавок, наприклад, використовувати треба на родючих чорноземах, більше – на лісових ґрунтах.

Кожній культурі – окрема увага

Вище ми розглянули загальну інформацію про удобрення плодових дерев та ягідних культур. Тепер вважаємо за необхідне пройтися окремими найпопулярнішими в нашій країні видами. Адже знати, як підживлювати плодові дерева, добре, але не менш важливо вміти доглядати конкретно, скажімо, за яблунею, вишнею, абрикосом тощо. Свої особливості є й у догляду за ягідними культурами. Різні рослини по-своєму реагують на ті чи інші добрива. Так що весняне підживлення кожного виду слід здійснювати в індивідуальному порядку, підібравши найбільш оптимальний варіант.

Яблуні

Весною яблуні необхідно підживлювати двічі, а то й тричі.

Коли тільки зійде сніг, потрібно виконати перше азотне підживлення за допомогою мінеральних азотовмісних добрив або органіки. Вносити не під стовбур, а в пристовбурове коло по периметру крони з попереднім рясним поливом.

Час для другого підживлення яблунь – період цвітіння. Використовуються суперфосфат, сульфат калію, пташиний послід, карбамід. Якщо підживлення розводиться у воді, то удобрювальні заходи повинні виконуватися в суху погоду. Коли дощить або є ймовірність опадів, добрива можна використовувати тільки в сухому вигляді.

Втретє дерева підживлюють після цвітіння, на початку зав’язі плодів. Залучають нітроамофоску та сухий гумат калію. Як варіант – застосування зелених добрив.

Не кореневими підживленнями єдиними… Яблуні досить добре реагують на внесення добрив позакореневим способом, використовуваним після формування зеленої маси, через три тижні після цвітіння. Обприскувати можна стовбур, гілки та листя. Хороша в цьому плані сечовина, яка не лише підживлює, а й протистоїть низці хвороб. Ще один непоганий для обприскування крони варіант – зола, розчинена у воді. Обробку нею можна здійснювати кілька разів під час дозрівання плодів через кожні 10-15 днів.

Яблуні чудово відгукуються на описані заходи. Їм потрібно багато живлення, але й плоди в результаті виходять численними, смачними та ароматними.

Груші

Схема весняного підживлення груш близька до удобрення яблунь. Перший раз вносити поживний склад (як і для інших культур, азотний) необхідно відразу після пробудження дерев і сходу снігу. Це має бути прикореневе внесення під перекопування коров’яку, гноївки, посліду птиці, аміачної селітри або сечовини. У якому стані – твердому чи рідкому – залежить від наявності опадів. Техніка внесення аналогічна до догляду за яблунями – в пристовбурове коло, починаючи з відстані півметра від штамба. Позакореневе підживлення можна здійснювати карбамідом. Якщо органіка на цьому етапі не буде задіюватися, чи ґрунт у саду бідний, далі слід вдатися до комплексних МД, наприклад, до нітроамофоски.

Загалом, груші потребують дворазового весняного підживлення: до цвітіння і після. Третє підживлення виконується вже влітку.

Вишні

Ці дерева слід удобрити початково при посадці й дати спокій, поки їм не виповниться три роки. Весь цей час їм вистачатиме посадкових поживних компонентів.

Якщо ґрунт, на якому висаджені вишневі дерева, примітний родючістю, може бути достатньо двох весняних підживлень. В інакших випадках знадобляться три: кореневе внесення азотовмісних добрив (селітри або карбаміду), живлення органікою в період цвітіння (зеленою травою чи пташиним послідом), внесення в пристовбурове коло з перекопуванням після закінчення цвітіння гною або компосту.

Якщо вишні погано ростуть, а врожаї не тішать, починаючи з п’ятого року життя, потрібно розглянути застосування під час цвітіння комплексних добрив, а пізніше – нітрофоски або діамофоски.

Сливи

Сливове дерево – любитель лужного середовища, тому, вносячи добрива, необхідно задіювати золу. Починати підживлювати треба з двох років карбамідом. У трьох-чотирирічному віці знадобляться вже три кореневі підживлення, одне з яких слід виконувати на початку травня, й разове позакореневе.

До цвітіння сливу рекомендовано удобрювати комплексом сечовини та сульфату калію або аміачною селітрою з внесенням у землю під перекопування. Потім – карбамідом та нітрофоскою. Коли дозрівають плоди – органікою (пташиним послідом, гноєм, компостом, сухими органічними комплексами).

Абрикоси

Абрикосові дерева навесні відчувають особливу потребу в азотних добривах, вносити які можна кореневим та позакореневим методами. Підживлення слід починати з дворічного віку. Перед цвітінням добре показує себе полив розчином аміачної селітри, а перед набуханням бруньок – обприскування карбамідом. При цвітінні й після нього можна використовувати гній, компост, послід, сечовину, а також мінеральні добрива, що містять азот, фосфор та калій.

Оперативність засвоєння абрикосами поживних елементів залежить від температури довкілля та рівня вологості ґрунту.

Ягідні чагарники

Малина, ожина, смородина та інші подібні культури навесні добре реагують на аміачну селітру та сірчанокислий амоній. Ці добрива слід поєднувати з розпушуванням і поливом. Під корінь можна вносити золу й сечовину, гній та селітру. Якщо жовтіє листя, необхідно використовувати нітрат амонію. У травні корисно здійснювати позакореневі підживлення суперфосфатом і сульфатом калію (особливо їх любить аґрус), сірчанокислим марганцем та борною к-тою. Збільшити врожай можна шляхом обприскування розчином марганцевокислого калію, борної кислоти та мідного купоросу.

Упевнені, ми не відкрили Америку, розповівши про важливість весняних підживлень плодових дерев та ягідних культур. Те, що це важливий і потрібний доглядовий етап, знає кожен більш-менш досвідчений садівник. Весняні підживлення максимізують урожайність, грамотно і своєчасно внесені протягом вегетаційного періоду вони мають неабияке значення для розвитку рослин, їх здоров’я та плодоношення. Але ми сподіваємося, що зуміли розкласти по поличках, чим, як і коли саме навесні слід удобрювати сад.

Приділіть необхідні сили та час плодово-ягідним культурам навесні – й осінь зустріне вас соковитими яблуками, апетитними грушами, смачними сливами та не менш корисними іншими плодами і ягодами, які ви вирішили вирощувати на своїй ділянці.

Замовлення дзвінка
Дякуємо за Ваше звернення. Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом
Сталась помилка при надсиланні листа. Зв'яжіться будь ласка з менеджером.