Особливості осіннього підживлення плодових дерев та ягідних культур

Осіннє удобрення плодових дерев і ягідних культур – дуже важливе питання для садівників. Багато, особливо ті, хто поки тільки починає вирощувати дерева і кущі, не завжди приділяють підживленням восени належну увагу. Актуалізується низка помилок, що не проходять для рослин без сліду. Неправильне та несвоєчасне застосування добрив приносить замість очікуваної користі шкоду.

Коли плодові та ягідні культури розвивалися, фрукти й ягоди формувалися і ставали зрілими, тобто у весняно-літній період, рослинами було витрачено багато сил. Вони активно поглинали поживні елементи (зокрема азот, фосфор, калій, кальцій, магній та інші мікроелементи) з ґрунту, тим самим зробивши його біднішим і менш корисним для самих себе. Якщо нічого не здійснити восени, про пишне цвітіння наступної весни і щедру врожайність влітку можна забути, адже хороші результати безпосередньо залежать від заходів, виконуваних у саду в осінній період. Якщо ж, порадівши врожаю, який подарували дерева і кущі, що готуються вже поступово до зимівлі, реалізувати, як слід, підживлення, в наступному році радості буде не менше.

Садівник повинен взяти собі за правило: не потрібно чекати весну і покладатися тільки на догляд та добрива в цей період, необхідно починати удобрювальні заходи восени. Це допоможе деревам і кущам перезимувати без негативних наслідків і максимально підготуватися до весняного відродження. Своєчасні осінні підживлення поліпшать ґрунтовий склад і структуру ґрунту, сформують здорові умови для мікрофлори.

Сьогодні ми постараємося максимально комплексно розкрити тему підживлення плодових дерев і кущів в осінній період, їх підготовки до зими та подальшого сезону. Вибрали для цього формат питань та відповідей: що, як, коли, навіщо і т.д. Як нам здається, він дуже зручний для сприйняття інформації. Читач зможе повністю вивчити матеріал або вибрати ті підтеми, які для нього актуальні. Тож почнемо.

Навіщо удобрювати плодові дерева та ягідні культури восени?

І дійсно, навіщо – запитують деякі садівники-новачки. Навесні та влітку проводяться підживлення. Це зрозуміло, для чого потрібно. Навіщо ще й восени щось робити? Досвідчені ж садівники добре обізнані про роль осінніх удобрень. Більше того, вони знають, що осінь – чи не найсприятливіший період для більшості рослин, аби наситити, збагатити ґрунт. Проілюструвати значення осінніх підживлень можна добре відомим прислів’ям: готуй сани влітку, а воза взимку. Коли настане весна, рослинам знадобиться харчування, щоб піти в ріст. І тоді дуже до речі будуть поживні компоненти, які розсудливо і дбайливо були закладені в землю завчасно.

Піклуватися про плодові дерева і ягідні кущі потрібно на постійній основі. Час перед холодами і періодом спокою – не виняток. Якщо не здійснити підживлення восени, дерева, які витратили великі запаси поживних елементів на ріст, розвиток і формування врожаю раніше, підуть в зиму слабкими. Тільки уявіть собі, якими вони будуть на початку вегетації. Де їм брати сили, якщо не з осінніх добрив?

Врахуйте, що закладка врожаю майбутнього року відбувається саме восени. Як подбаєте про свій сад у цей час, наскільки задовольните потребу культур у необхідних мікро- та макроелементах, таку врожайність і зможете спостерігати на виході.

Загалом, оптимальні осінні підживлення плодових насаджень допомагають в таких питаннях:

• реалізують баланс поживних речовин, заповнюючи дефіцит мікроелементів і макроелементів;
• сприяють безболісній зимівлі;
• прискорюють підготовку до дружнього цвітіння і чудового плодоношення;
• покращують структуру ґрунту, збагачують його склад, насичують корисними мікроорганізмами;
• формують сприятливі умови для належного розвитку коренів та інших частин рослин;
• дозволяють в результаті отримати смачний, багатий і здоровий врожай.

Що необхідно плодовим деревам і кущам восени?

Доцільність осінніх підживлень обґрунтували. Настав час з’ясувати, чим же ці самі підживлення здійснювати, що потрібно плодово-ягідним культурам у період відпочинку. Мінеральне харчування? Органіка? І те, й інше! В осінню пору можна подбати про внесення як мінеральних, так і органічних добрив. Органіку, як правило, вибирають прибічники природного землеробства, мінеральним же підживленням віддають перевагу прихильники нових технологічних рішень. Успішні садівники вдало використовують обидві групи добрив.

Важливі мінеральні добрива

Зайдемо з іншого боку питання і спочатку розповімо, що використовувати не потрібно. З другої половини липня і до початку вегетації слід забути про азотні підживлення. Будь-які плодові дерева і кущі (без винятків) не можна в цей час підживлювати азотовмісними композиціями. Вся справа в тому, що роль азоту полягає в стимуляції росту зеленої маси і рослин, загалом. Завдяки йому активізуються нові пагони, росте листя, розвивається коренева система. Логічно, що такий ефект нікому не потрібен, коли дерева і кущі готуються до періоду спокою. Стимулювати ростові процеси поки ще дуже рано. Це завдання слід відкласти на весняний період. Ба більше, якщо вирішити таким чином завчасно підготуватися до наступного сезону, то сили і ресурси будуть витрачені даремно. Азот характеризується значною рухливістю в ґрунті, здатний випаровуватися з нього в аміачній формі. І поки справа дійде до суті, дерева, які практично не засвоюють азот в стані спокою, не зможуть його отримати і потім, оскільки за зиму він майже весь зникне з землі. Доведеться вносити по-новому, знову витрачаючись на удобрювальний матеріал. Осіннє внесення азотних добрив – не потрібне і не доцільне.

Що ж тоді потрібне? Тут, звичайно, список більший. Це передусім калійно-фосфорні добрива, а також низка мікроелементів, з урахуванням потреб конкретних культур. Калій і фосфор – основа осіннього раціону харчування саду. Вони сприяють визріванню кори на пагонах і зміцнюють коріння, що разом є важливою передумовою успішної зимівлі.

Актуальні мінеральні елементи живлення, рекомендовані досвідченими аграріями:

- Фосфор. Відповідає за ріст і розвиток кореневої системи, допомагає складним амінокислотам, білкам і цукрам формуватися й накопичуватися в деревному соку, сприяє рясності цвітіння та плодоношення. Завдяки йому, добре перебігає зимівля, визрівають паростки і кора, дозрівають плоди. Ще за ним – забезпечення стійкості до різних негативних факторів, у тому числі до хвороб рослин, посух і різких температурних перепадів. Ключове значення фосфор має для молодих дерев і кущів: якщо його не вистачає в ранні періоди розвитку, надалі вкрай складно заповнити дефіцит; найімовірніше, недогодовані рослини так і будуть слабкими та схильними до різних недуг. Про фосфородефіцит свідчать такі ознаки: нехарактерне пурпурне/фіолетове забарвлення листя влітку і восени, зменшені розміри рослини, тонкість і червонуватість пагонів. Найбільші обсяги фосфору містяться в чорноземах, найменші – в супісках.

Популярне джерело фосфору для дерев і чагарників перед зимою – суперфосфат (простий і подвійний, зі збільшеною концентрацією активного компонента). Обидва добрива випускаються в порошковій та гранульованій формах і чудово справляються зі своїм призначенням на ділянках різних масштабів. При осінньому застосуванні вони встигають добре розчинитися і стати максимально доступними для рослин.

Фосфор характеризується складнорозчинністю і малорухомістю, тому розкидання фосфорних добрив по ґрунту – не варіант. Їх бажано глибоко закладати в землю (на глибину розташування кореневих відростків) під перекопування пристовбурних кіл. Для дерев оптимальна глибина дорівнює приблизно 15 см, для кущів – 10 см. Не можна проводити роботи поблизу стовбура. Вносити добрива слід в лунки, зроблені по окружності пристовбурного кола, з подальшим заливанням водою і прикопуванням землею. Скільки суперфосфату використовувати в конкретному випадку, можна дізнатися з упаковки продукту. Середня витрата в саду становить 5-10 г/м².

- Калій. Поживний елемент, який має чимале значення для всіх рослин. Його функціональний вплив досить широкий. Він бере участь в обміні білків і вуглеводів, активує ферменти, стабілізує ґрунтові структурні процеси. Завдяки йому, підвищується якість плодів, нормалізується плододозрівання, м’якоть стає більш поживною, накопичує в собі цукри. Також за калієм – мобілізація захисних ресурсів рослинного організму, підвищення стійкості до зовнішніх негативних факторів, інтенсифікація фітоімунітету плодових дерев і ягідних кущів. Що важливо перед зимою, калій збільшує морозостійкість, виводячи з тканин рідину. Калієдефіцит супроводжується переміщенням наявних обсягів речовини до молодих ділянок рослин, що проявляється загальною слабкістю і вразливістю до зимової погоди. Також нестача цього елемента загрожує неформуванням плодових бруньок, бутонів, зав’язей, зведенням до мінімуму плодоношення.

Калій, на відміну від фосфору, сильнорухомий, його солі безпроблемно розчиняються у воді й безперешкодно виносяться з ґрунту. Тим не менш, тут є нюанси, залежно від виду ґрунту. На глинистих, з багатьма невеликими частинками землях відбувається ґрунтове зв’язування елемента, що розглядається. Тут використовувати калійні добрива восени найдоцільніше. Дерева і кущі почнуть їх застосовувати вже в цьому сезоні (для росту кореневої системи, одеревіння пагонів, збільшення морозостійкості...) і продовжать в наступному. Разом з тим на піщаних і супіщаних ґрунтах, де зв’язування калію ґрунтовими частинками слабше, доцільність осіннього застосування істотно менша.

Одне з найбільш затребуваних калійних добрив – сірчанокислий калій (сульфат калію), який не містить шкідливого хлору. Вноситься шляхом закладення в землю перед перекопуванням (витрата – 5-10 г/м²). Добре показує себе при спільному внесенні з фосфорними підживленнями.

Однак застосування хлоровмісних сполук також актуальне. Йдеться, перш за все, про таке добриво, як хлористий калій (калійна сіль). Так, воно здатне нашкодити кореням, але якщо чітко дотримуватися інструкції, то згубний вплив можливо мінімізувати. Прибирати його з рахунків не варто, позаяк це один з найдоступніших за вартістю варіантів. Правда, виконувати роботи слід дещо раніше, щоб природа встигла знешкодити хлор, аби відбулося своєчасне вимивання з ґрунту разом з поливною та дощовою водою.

Оптимальні варіанти внесення і дози варіативні у різних добрив, культур і умов середовища. Тому необхідно ретельно вивчати інструкції до препаратів.

- Кальцій. Мікроелемент, який потрібен плодово-ягідним культурам, поряд з основними елементами. Як правило, кальцієве харчування плодового саду здійснюється раз на два роки.

- Магній. В цьому елементі плодові дерева та ягідні кущі також мають потребу. Брак магнію проявляється смугастістю листя, а добре усувається калімагнезією. Це добриво, що містить одночасно калій і магній. Воно безпроблемно розчиняється у воді, просто вноситься з поливом. У зв’язку зі слабоконцентрованістю, вимагає витрат в збільшених обсягах.

Нерідко садівники використовують і інші комбіновані мінеральні добрива, що містять відразу кілька діючих речовин. Існує чимало торгових найменувань таких готових продуктів. Популярний монофосфат калію, який використовується для одночасної підживки дерев фосфором і калієм. Він примітний комплексною дією і відсутністю баластних компонентів.

Корисні органічні добрива

Осінь – ідеальний час для збагачення садового ґрунту натуральною органікою. Компост, перегній, перепрілий гній, біогумус, торф, пташиний послід і деякі інші матеріали – актуальна для осінніх удобрень плодових дерев і ягідних кущів органіка. Вона чудово живить ґрунт, удосконалює його структуру, підвищує волого- і повітропроникність землі, не допускає/згладжує зайву мінералізацію, яку провокує перенасиченість хімією. Органіку від мінеральних сполук відрізняють низькі концентрації діючих компонентів і більш повільне засвоєння рослинним організмом. Це запобігає ризикам опіків рослин. Структуропокращення ґрунту органічними добривами – поза конкуренцією. Тобто, якщо стоїть завдання поліпшити структуру ґрунту в саду, вони впораються з ним на відмінно. Додатково посприяють підвищенню родючості землі, багатству врожаю.

Мабуть, найбільше поширення з усіх орган. підживок отримав коров’ячий гній. Однак тут є важливе уточнення: в свіжому вигляді його використовувати не рекомендовано, через істотний вміст аміаку, що несе шкоду кореневій системі. Він повинен бути добре перепрілим (як мінімум, протягом року, а краще – двох-трьох), тоді в ньому не буде азоту в чистому вигляді.

Компост, який складають рослинний залишок, фекальні маси, харчові відходи та садовий ґрунт – чудове харчування для плодових дерев. Те саме можна сказати про перегній і біогумус. Вносяться вони під будь-які культури. Норма витрати компосту – 20-50 кг під кожне дерево, можливо з перекопкою ґрунту на 20-30 см. Порція коригується, залежно від віку і ступеня плодоношення в поточному сезоні. Тим деревам, які дали великий урожай, потрібно найбільше органіки.

Відмінно підживлюють сад перегнилі сидерати (насіяні безпосередньо в пристовбурні кола, потім скошені і там же перегнилі). Іноді висівання сидератів виконують до п’яти разів за літо з розкиданням нового насіння по скошеному матеріалу. Подібним чином деколи вдається збільшити величину гумусного шару до п’яти сантиметрів.

Як варіант підживлення – за допомогою деревної золи. Але її знадобиться багато – мінімум відро на кожен метр квадратний.

І мінеральні, і органічні добрива – добре. А їх розумне компонування і правильне використання при осінньому підживленні плодово-ягідних ділянок – взагалі ідеально! Досвідчені садівники таким шляхом і йдуть, вибираючи для осінньої підживки дерев і кущів комплексні мінерально-органічні композиції. Таке поєднання забезпечує синергічний ефект, оптимальне взаємодоповнення, набуття легко засвоюваних рослинами форм.

Коли саме і як вносити добрива?

Найкращий час для осінніх підживлень саду – 15-20 вересня, після завершення плодоношення. Закінчити всі роботи з підготовки культур до зимівлі рекомендовано до 20 числа. Саме в кінці вересня активно розвивається коріння плодових і ягідних рослин. Якщо в цей час у них будуть в доступі всі необхідні елементи живлення, вони наповняться силами і успішно перебудуть зимову сплячку. Загалом, задіювати добрива в саду можна до третьої декади грудня – не довше. Але краще впоратися з усім раніше, поки земля не промерзла.

Щодо того, як удобрювати, хочемо сказати, що це досить широка тема. Перед початком осіннього підживлення дерев і чагарників слід вивчити особливості догляду за конкретними культурами, адже в удобренні різних дерев можуть бути істотні відмінності. Наприклад, якщо взяти глибину закладення підживки, вона варіюється у різних рослинних видів: для сливи і вишні оптимальна глибина – 15 см, для груші та яблуні – 20 см.

Орієнтовні норми осінніх підживлень саду:

• Яблуні та груші. Внесення в пристовбурні кола 10 кг компосту або перегною, якщо дереву ще немає 8 років, і 30 кг, 50 кг – восьми-десятирічним та тим, чий вік перейшов за десяток, відповідно. Добротний мінеральний тук – 300 г суперфосфату + 200 г сірчанокислого калію – розкидається в пристовбурному колі, злегка присипається землею і щедро поливається. Витрата на кожне дерево – 25-30 г суперфосфату і 15-20 г сульфату калію.
• Абрикоси, вишні, сливи. Коров’ячий гній/пташиний послід рівномірно розкидається по ґрунту з легким в нього закладенням. Через кілька днів, здійснюється полив поживною сумішшю: 8 столових ложок сульфату калію і 10 ст. л. суперфосфату, розчинених в 40 літрах води. Оптимально – два відра такого поживного матеріалу для кожного дерева.
• Малина, смородина, аґрус. Під кожен кущ – 15 кг компосту/перегною, 40 г калійної солі і 60 г суперфосфату. За іншою схемою – 12-14 кг компосту і по 25-30 г зазначених МД. Сульфат калію можна попередньо розчинити у воді. Вноситься все це в викопані по колу борозни, з подальшим закладенням в землю і поливом.

Після того, як добриво внесене, необхідно пристовбурні кола утеплити 5-6 сантиметровим компостним шаром. Це допоможе уникнути промерзання кореневої системи у випадку морозів при відсутності снігу і забезпечить додаткове живлення навесні. Потім компост не доведеться прибирати, його знадобиться лише перекопати з землею, коли розтане сніг і прогріється ґрунт.

Достатньо удобрити чи потрібно зробити ще щось?

Навіть якщо восени удобрити сад за всіма правилами, але більше нічого не робити, можуть виникнути проблеми. Тому, щоб труди не були марними, необхідно приділити увагу ще деяким моментам. Виконати, так би мовити, весь спектр з догляду за деревами і кущами в комплексі.

За сезон рослини добре «попрацювали» і порадували урожаєм. Разом з тим, на них і в ґрунті скупчилися різні інфекції, шкідники та інші негативи, які не слід залишати на наступний рік. Без оздоровчих заходів не обійтися, навіть з урахуванням внесення добрив. Ще сад не встигне прокинутися від зимової сплячки, як активізуються інфекції та шкідники, поширившись по всій території. Допустити цього не можна.

Додатковий догляд за деревами і кущами передбачає таке:

- захист від інфекційних уражень і комах. Осіння профілактика передбачає використання мінеральних фунгіцидів та інсектицидів. Популярні варіанти – мідний купорос і сірчанокисле залізо. Примітний в цьому сенсі засіб, який завжди знайдеться під рукою у дачника, садівника – сечовина (карбамід). Її 7-8 % розчин ефективний і безпечний для викорінювальних обробок саду. Робочим матеріалом слід обприскувати стовбур, крону, пагони, пристовбурні кола – все, починаючи з землі й закінчуючи верхівкою. Вдалий час для процедури – початок листопада, коли з’являються перші жовті листки.

Описана захисна обробка прекрасно підходить для яблуні, груші, вишні, черешні, аличі, сливи, абрикоса, малини, смородини та аґрусу. Завдяки їй, прискорюється опадання листя, інтенсифікується його розкладання, а також залишків плодів під насадженнями. На додаток знищуються грибки і віруси, які скупчилися на деревах, кущах і ґрунті.

Крім цього, ніхто не відміняв звичайне прибирання та утилізацію (спалювання/глибоке закопування) сухих і гнилих плодів, якщо такі залишилися. Це ключовий осередок інфекції плодової гнилі і його важливо знешкодити.

- розпушування прикореневої зони. Перекопати пристовбурні круги і смуги потрібно обов’язково. Це дозволить мінімізувати кількість шкідників, зокрема їх личинок, які сховалися в поверхневому ґрунтовому шарі.

Процедуру слід проводити орієнтовно в жовтні-листопаді, коли земля починає промерзати. В результаті шкідливі комахи виявляються на поверхні і їх неминуче знаходить загибель від холоду і зимуючих птахів.

- мульчування пристовбурних ділянок. Через тиждень після розпушування, необхідно замульчувати прикореневий ґрунт. Ця процедура є обов’язковою для ягідних культур, які мають поверхневу кореневу систему, тобто для полуниці, малини, смородини та аґрусу. Вона захищає коріння від морозу. Може виконуватися за допомогою компосту, торфу, перегною або перепрілого гною. Мульчування для дерев потрібно проводити, коли коренева система стає менш активною, трохи промерзає ґрунт. Найкраще – гноєм. З приходом весни і відтаванням ґрунту, коли відновлять рух ґрунтові води і коріння стане потроху оживати, шар мульчі, дбайливо закладений господарем восени, почне підживлювати коріння, насичувати мінералами та органікою.

Що ще слід врахувати, аби осіннє підживлення вдалося ідеально?

Відповіддю на це запитання ми підсумуємо сказане вище, щось повторимо, щоб акцентувати увагу на ключових моментах, а щось розповімо нове. Це допоможе вам не допустити жодної помилки при підживленні саду восени.

Правильне підживлення саду восени – це:

• своєчасне внесення добрив. Для малини, смородини, ранньої аличі та сливи – серпень-перші заморозки. Для пізньої груші та яблуні – кінець вересня-жовтень. Пам’ятайте, що підживлення, які виконувалися навесні і влітку, осінні замінити не здатні. І не варто боятися пізніх підживлень або сумніватися в їхній ефективності. Як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Але в цьому випадку до моменту, поки ґрунт не підморозиться. Далі холод його ущільнить, поживні елементи не зможуть потрапити до коріння, доцільність удобрення нівелюється;
• безпомилковий вибір удобрювальних матеріалів. Рослини повинні отримати, в першу чергу, калій і фосфор. Від азотовмісних добрив слід відмовитися;
• дотримання дозувань з урахуванням характеристик підживлення, особливостей культури, типу ґрунту тощо. Як правило, це не викликає складнощів, якщо уважно вивчити інструкцію до препарату;
• не нехтування поливом. Не варто припиняти поливати сад восени. Рослини добре сприймають надане їм живлення в розчиненому вигляді. Рясні поливи – запорука того, що коренева система дерев і кущів буде акумулювати поживні компоненти, які накопичилися в наземних частинах.

Якщо всі заходи проводити за планом і з урахуванням рекомендацій досвідчених садівників, проблем з вирощуванням дерев і кущів не буде, чого вам і бажаємо.