Лікування кетозу у корів

Кетоз – одна з найпоширеніших метаболічних хвороб великої рогатої худоби (ВРХ), яка суттєво впливає на продуктивність, відтворення, здоров’я і самопочуття тварин. У світі не знайти жодної ферми, на якій не доводилося б мати справу із кетозом. Відсоток хворих тварин, а також інтенсивність перебігу недуги, звісно, можуть варіюватися, але потреба вирішення цієї проблеми не обходить стороною усіх фермерів. Тому профілактика та лікування кетозу у корів – те, у чому потрібно добре орієнтуватися, те, що слід вміло реалізовувати на практиці задля захисту ВРХ, задля ефективності й прибутковості справи.

Ця стаття присвячена детальному розгляду проблеми кетозу у корів, причин його виникнення, симптомів, методів діагностики, лікування та профілактики. Ознайомившись із матеріалом до кінця, ви будете обізнані у всіх нюансах, знатимете, як правильно діяти, аби мінімізувати ймовірні негативи та якнайкраще попіклуватися про поголів’я.

Що таке кетоз у ВРХ

Кетоз у ВРХ – це у виробничих умовах молочних ферм комплекс метаболічних розладів (порушень обміну БЖВ) в організмі дійної корови на початковому етапі лактації. Може характеризуватися як стан негативного енергетичного балансу. Виникає через недостатнє надходження в організм тварини глюкози з кормом на фоні підвищеної молокопродуктивності. Глюкоза – це основне енергоджерело для корів. Нестача глюкози провокує потребу отримувати енергію з інших джерел, як от з жирів. Це призводить до надмірного жиророзщеплення. Процес супроводжується утворенням і накопиченням в крові кетонових тіл (ацетону, ацетооцтової та β-гідроксимасляної кислот), органічних сполук з великою ймовірністю токсичного впливу. За нормальних умов кетонові тіла є постачальниками енергії для багатьох органів, зокрема для мозку та серця. Жир вступає в реакцію з глюкозою, відбувається розпад на воду і вуглекислоту, тіло насичується потрібними обсягами енергії. Коли ж відбуваються збої, актуалізується недоокислення жиру, кетони потрапляють у кров і, нагромаджуючись тут, призводять до порушень ЦНС, ендокринної системи, серця, печінки, нирок та інших органів. Так виникає кетоз. Інтенсивність прояву хвороби прямо пропорційна вмісту кетонів у крові.

Кетоз зазвичай розвивається у високопродуктивних корів у перші тижні після отелення, коли організм потребує великої кількості енергії для вироблення молока. Це класична недуга у післяродовий період, здебільшого пов’язана зі значною вгодованістю корів у сухостійний період і з недостатнім енергозабезпеченням у перший час після народження ними телят. Негативний вплив відбувається на піку, але наслідки зниження удою супроводжують усю лактацію. Відтак патологія може призводити до серйозних негараздів у тваринницькому господарстві, позаяк через неї може втрачатися до 70 % молокопродукції.

Причини кетозу

Ключове, що слід зрозуміти, розглядаючи причини, котрі актуалізують лікування кетозу: ця хвороба має поліетіологічну природу, тобто може провокуватися різними факторами. Так чи інакше усе стосується особливостей раціону і того, як він впливає на організм тварини. Проте тут важливі деталі. Тож перерахуємо основні причини кетозу, одразу відмітивши, що здебільшого вони є взаємопов’язаними:

1. Негативний енергетичний баланс. Високопродуктивні корови часто не отримують достатньо енергії з корму для забезпечення своїх потреб. Особливу небезпеку енергодефіцит несе в перші дні після отелення та в період інтенсивної лактації, коли корови зменшено споживають корми, а енергії потребують не менше, ніж раніше, а то і більше. Тут же має значення кондиція тіла корови перед отеленням, оцінка якої дає можливість визначити енергетичний резерв молочної тварини. Показник 4 бали і більше свідчить про вищий рівень кетонових тіл, якщо порівнювати з нормально вгодованими або худими коровами.
2. Неправильне харчування. Незбалансований раціон, недостатньо збагачений вуглеводами, з високими обсягами білка та жиру може сприяти розвитку кетозу. Ризикованими є усі патологічні стани, що виникають через неправильну годівлю корів: надлишок або нестача вітамінів та/або мінералів в організмі, зайва чи недостатня вага, дистрофічні процеси тощо.
3. Погана якість корму. Згодовування тваринам кормів неналежної якості є безвідповідальним та вкрай небезпечним. Недоброякісний силос, цвілі корми, їжа, що містить надмір масляної та оцтової кислот – усе це запросто може спровокувати кетоз.
4. Недостатність кальцію в крові (гіпокальціємія). Провокує чимало проблем, як от зменшене споживання сухої речовини, зниження надоїв, ендометрит, репродуктивні порушення. До цього переліку належить і кетоз. Взагалі будь-які порушення в організмі тварини, пов’язані з кальцієм, або ж неправильні дози цього елемента в раціоні – прямий шлях до виникнення кетозу.
5. Стресові фактори. Порушення метаболізму можуть виникати через зміни умов утримання або раціону, через недостатнє перебування на свіжому повітрі, малорухливість та тепловий стрес, у зв’язку з хворобами, травмами, недосконалістю вакцинальної схеми чи інших ветеринарних заходів, через будь-що подібне із загальним негативним впливом на здоров’я тварин. Нерідко стрес, причому хронічний, провокує невідповідна підстилка у стійлах-лежаках. Негативно повпливати на стан тварини може навіть відсутність хедлоків у секціях утримування, адже для всіх технологічних робіт в такому випадку корова переміщується у спеціальні загони, додатково щораз стресуючи під час переганяння. І що частіше актуалізуються стреси, то вищі ризики появи хвороби, позаяк у стресовому стані корова менше їсть, а якщо це відбувається часто чи довго, метаболічні порушення тут як тут.
6. Інші хвороби та патологічні стани. Запальні процеси, паразитарні ураження, гормональний збій, внутрішні неінфекційні патології, гіпоглікемія, хвороби ратиць, різні ускладнення під час отелення – усе це суттєво підвищує ризик кетозу.
7. Спадковість. Слід також враховувати, що деякі породи корів мають генетичну схильність до кетозу. А ще така схильність може бути віковою чи індивідуальною.

Не зважаючи на значну поширеність та численні фактори, що провокують кетоз, сьогодні він не є страшною проблемою, а швидше результатом невмілої чи безвідповідальної організації роботи молочної ферми, котра спеціалізується на розведенні та утриманні ВРХ. Він цілком підлягає профілактиці й лікуванню. І якщо своєчасно вживати відповідні заходи, спектр усіх негативів ймовірно звести до мінімуму. В світлі цього вкрай важливо розібратися, що сигналізує про хворобу.

Симптоми кетозу

Прояви кетозу можуть бути як явними (клінічно вираженими), так і прихованими (субклінічними). Субклінічна форма здебільшого спостерігається упродовж ранньої лактації й піддається виявленню шляхом тестування молока або крові. Серйозні випадки хвороби з проявленою клінікою легко встановлюються без спеціальних тестів.

До основних проявів кетозу у корів належать:

• проблеми з апетитом. Корови починають їсти менше або відмовляються від концентрованого корму, відчуваючи його смак спотвореним. При цьому сіно та корми, здобрені мелясою, можуть споживати краще;
• зменшення продуктивності. Вироблення молока іде на спад. Плюс може погіршуватися його якість, позаяк організму стає складніше протистояти запальним процесам;
• втрата ваги. Продуктивні корови швидко худнуть;
• збої у роботі рубця. Суттєво зменшуються частота та сила його скорочень;
• слабкість і млявість. Тварини стають менш активними, сонливими, можуть повільно реагувати на кормороздачу, тривало перебувати в позі «собаки» з опущеною головою, багато лежати й важко підійматися. Іноді може доходити до сопору і навіть до коматозу;
• сумний і сердитий вигляд. Пригнічений стан з одночасно підвищеною рефлекторною збудливістю;
• задишка і тахікардія. Кількість дихальних рухів на хвилину – до 60, а серцевих скорочень – понад 90, а то і до 130 ударів/хв. Причому у період пригнічення дихання може сповільнюватися до 12 разів на хвилину;
• запах ацетону. Специфічний запах від видихуваного повітря, молока або сечі;
• підвищена чутливість шкіри поряд зі зниженим нервово-м’язовим тонусом. Можуть спостерігатися тремор м’язів і скрегіт зубами;
• зміна консистенції фекалій. Фекальні маси стають надмірно сухими.

У чому небезпека кетозу?

Кетоз є небезпечним у кількох розуміннях. По-перше, тому що може мати різну інтенсивність проявів й навіть зовсім не сигналізувати ніякими симптомами. Можна втратити важливий час для вирішення проблеми, а ситуація за той період дійде до пошкодження нервової системи або навіть летальних наслідків. По-друге, небезпека полягає у чималому переліку серйозних ускладнень:

• зниження імунітету. Корови стають більш схильними до інших захворювань;
• збої у функціонуванні ШКТ (наприклад, зупинка шлунка у корови, що потребує специфічного лікування);
• порушення репродуктивної функції. Кетоз може викликати порушення циклу та проблеми з відтворенням. Через негативний енергобаланс після пологів може значно подовжуватися період до овуляції, а рівень заплідненості після осіменіння – знижуватися;
• ризик розвитку інших метаболічних хвороб, зокрема ацидозу, ліпідозу печінки тощо;
• актуалізація післяпологових проблем, таких як метрит чи мастит.

По-третє, кетоз, з урахуванням двох перших факторів, має негативний вплив на економічну ситуацію у господарстві: знижуються надої, підвищується відсоток вибракування тварин.

Відповідно, причин, щоб кетоз ВРХ лікування мав своєчасне, а ще краще профілактику, є предостатньо.

Діагностика кетозу у корів

Раніше виявлення хвороби зосереджувалося переважно на спостереженні зовнішніх ознак. Але оскільки вони далеко не завжди проявляються, ба більше, можуть тлумачитися ветеринаром як симптоми інших захворювань, логічно, що в наш час надають перевагу надійнішим методам діагностики кетозу. Клінічний огляд (оцінку зовнішніх симптомів та загального стану тварини) доповнюють такими аналізами:

• крові. Визначення рівня кетонових тіл у сироватці крові корів за допомогою спеціального приладу – кетометра (вираховує точну кількість та дозволяє обрати найефективніше лікування) або тест-смужок (забезпечують швидкість постановки діагнозу без використання складного обладнання). Нормою рівня кетонів у крові вважаються значення у діапазоні 0,6-0,8 ммоль/л. Коли показник доходить до одиниці, все ще норма, але слід уважніше придивитися до стану високопродуктивної корови. Результат 1-1,4 ммоль/л свідчить про розвиток хвороби і необхідність лікування, а якщо 1,5 ммоль/л чи більше, це означає, що кетоз прогресує й потребує невідкладних дій;
• сечі. Тест на наявність кетонових тілець у сечі з залученням реактиву Лестраде. Переваги: доступність дослідження і коректність результатів;
• молока. Визначення рівня ВНВ у молоці за допомогою експрес-тесту.

Патологічне збільшення кетонових тіл у крові (кетонемія), сечі (кетонурія) та молоці (кетонолактія) – характерні ознаки кетозу. Відносна частка β-оксимасляної кислоти в крові стає меншою, а ацетооцтової кислоти й ацетону – суттєво більшою. Як результат, інтенсифікується токсична дія. Кетонемію супроводжує збільшений вміст ацетонових тіл у сечі та молоці, а ще розвиток гіпоглікемії. Усе це важливі критерії постановки діагнозу поряд із врахуванням структури й повноцінності раціону корів, їхньої продуктивності та лактаційного періоду.

Перераховані аналізи допомагають виявити субклінічний кетоз у молочної худоби, розпізнати хворобу до того, як вона набуде клінічної форми. Їхнє регулярне виконання – елемент протоколу досліджень корів на підприємстві. Постійний контроль – запорука вчасного виявлення проблеми, своєчасного проведення лікувальних заходів та запобігання появі незворотних негативних наслідків.

Чим і як лікують кетоз у корів

Лікування кетозу у корів має відбуватися комплексно, поєднуючи такі аспекти:

1. Забезпечення тваринам спеціальної дієти без концентратів та неякісних кормів. Корекція раціону має бути спрямована на збільшення вмісту легкозасвоюваних вуглеводів та зменшення вмісту білка і жиру.
2. Нормалізація в крові рівня глюкози для швидкого енергонасичення. Досягається шляхом внутрішньовенного введення безпосередньо глюкози як основного джерела енергії. Зверніть увагу, що потрібна саме глюкоза, а не звичайний цукор чи патока, позаяк ті перетравлюються в рубці, не потрапляють у кров і, відповідно, не забезпечують необхідного ефекту. Також на допомогу приходять гормон глюкагон (інтенсифікує виділення цукру в кров печінкою) і антикоагулянт гепарин (покращує засвоєння глюкози в клітинах). Ефективним засобом протистояння кетозу є й пропіленгліколь, оскільки він сприяє швидкому підвищенню глюкозного рівня в крові та захищає печінку від руйнування. Розповсюджена схема: пропіленгліколь фармакопейний всередину + глюкоза внутрішньовенно + інсулін підшкірно.
3. Використання супутніх препаратів з метою покращення загального стану корів. Для стимуляції апетиту і збільшення споживання корму можуть застосовуватися кортикостероїди, пропіонат кальцію, карнітин та амінокислота метіонін. Остання, до того ж, сприяє виробленню глюкози в печінці. Те, що спрямоване на відновлення електролітного балансу і запобігання зневодненню – глюкозо-сольовий розчин. Також доцільна вітамінотерапія, а саме введення вітамінів групи В (ніацину, холіну) для підтримки обміну речовин. Можуть використовуватися й пребіотики та пробіотики, позаяк вони покращують мікрофлору кишківника і всмоктування поживних компонентів.

Чим і як найкраще лікувати кетоз в конкретному випадку, залежить від тяжкості перебігу хвороби, від стану та індивідуальних особливостей тварин, від того, що саме є причиною кетозу, а ще від інших чинників. Тому для вибору оптимального варіанту терапії рекомендовано проконсультуватися з надійним ветеринаром.

Пропіленгліколь для лікування кетозу у ВРХ

Пропіленгліколь є одним з найбільш ефективних та популярних лікарських засобів від кетозу в корів. Він швидко засвоюється організмом, підвищує рівень глюкози в крові та зменшує кількість кетонових тіл, повністю компенсуючи дефіцит глюкози в організмі. Тварина отримує безпечну енергію, годівля оптимізується, молокопродуктивність і відсоток білка та жиру в молоці підвищуються.

Зазвичай пропіленгліколь вводять перорально або згодовують разом з кормом. Як правило, для лікування легких форм хвороби використовується суха форма речовини, а для важких – рідка. Рекомендується давати 200-300 мл пропіленгліколю на день протягом 5-10 днів. Але загалом схема та дози можуть варіюватися. Починати оптимально ще в сухостійний період, а завершувати тоді, коли фізіологічний стан тварини нормалізується (потреба в застосуванні препарату нівелюється).

Як запобігти кетозу

Профілактика – найкраще, що може бути у випадку з кетозом. Робити усе можливе, аби не допустити появу захворювання, забезпечуючи корів потрібною кількістю енергії – максимально безпрограшний варіант.

Профілактика кетозу передбачає такі важливі заходи:

• повноцінне і збалансоване харчування, здатне забезпечувати коровам достатню кількість енергії та нормальний рівень поживних речовин;
• регулярний моніторинг (профілактичний огляд) тварин на наявність кетозу задля своєчасної корекції раціону та уникнення зайвих витрат на лікування;
• мінімізація стресу, створення комфортних умов утримання та догляду за тваринами;
• використання дієвих профілактичних добавок, як от пропіленгліколю, у періоди високої продуктивності.

Тобто, щоб запобігти кетозу, потрібно правильно організувати менеджмент на господарстві, передусім у процесах відтворення, передзапуску, запуску, сухостою, отільного й новотільного періодів. Слід відповідально управляти годівлею, застосовувати смачні та високоякісні корми. Важливо виключати стрес-фактори, такі як перенаселення корівника, часті переганяння між секціями для виконання різних маніпуляцій, спільне утримання різних груп корів, неналежні умови перебування тощо. Й також не варто забувати, що є дієві засоби для профілактики кетозу в корів, чільне місце серед котрих посідає пропіленгліколь.

Пропіленгліколь для профілактики кетозу

Пропіленгліколь – надійний помічник не лише в лікуванні, а й у профілактиці кетозу. Його застосування для корів фахівці в галузі годівлі вважають оптимальним способом підвищення в крові обсягів глюкози. На відміну від інших пропанових спиртів (пропанолу та пропантріолу), він майже не задіюється мікрофлорою передшлунків і не зазнає у них хім. змін. Легко піддається всмоктуванню слизовими, через кров потрапляє в печінку, де дві його молекули синтезують одну молекулу глюкози.

Пропіленгліколь додають до раціону у період підвищеної продуктивності або при зміні годівлі, щоб забезпечити додатковим джерелом енергії та запобігти розвитку енергетичного дефіциту. З його допомогою також покращуються молочна продуктивність і запліднюваність тварин, нормалізуються метаболізм та біохімічні процеси в організмі, скорочується сервіс-період. Пропіленгліколь допомагає добре знизити інтенсивність кетогенних процесів й налагодити фізіологічний стан корови у післяотельний період.

У різних джерелах можна натрапити на різні схеми використання пропіленгліколю з профілактичною метою. Наприклад, можна давати по 100-200 мл матеріалу на день протягом 1-2 тижнів. Можна за два тижні перед отеленням використовувати щодня по 100-150 г, у день родів – 500-600 г, а потім ще впродовж місяця – по 150-200 г на день з розрахунку на одну тварину. Визначитися з оптимальним варіантом допоможе фахівець. Головне ж, що вже зараз слід запам’ятати: профілактикувати кетоз можна ефективно, якщо у вашому розпорядженні буде фармакопейний пропіленгліколь. Купити в Україні його можна в нашому інтернет-магазині за хорошими цінами та з оперативною доставкою. Спеціалісти компанії нададуть усю необхідну інформацію, допоможуть закрити кількісні потреби й організують комфортні поставки пропіленгліколю за потрібною адресою. Інтернет-магазин ПП «Система Оптимум» – до ваших послуг.

Що ж, кетоз у корів, лікування його і профілактика тепер не є для вас чимось страшним і незрозумілим. Дотримуйтеся рекомендацій, забезпечуйте коровам правильний догляд та здорову годівлю, не нехтуйте профілактичними заходами й регулярно моніторте ситуацію, аби своєчасно виявити і вилікувати кетоз. Це допоможе вам зберегти високу продуктивність та здоров’я тварин, що в кінцевому результаті сприятиме підвищенню ефективності тваринництва. А ще слідкуйте за нашим блогом. Ми періодично публікуємо корисні матеріали. Нові статті можуть стати в пригоді для успішного розвитку вашої справи.