Пошук

Левоміцетин для тварин

Левомицетин

Левоміцетин – це антибіотик синтетичного походження (натуральний аналог – хлорамфенікол) з активністю від 98,5 %. На вигляд – кристалічна порошкоподібна маса білого, можливо, з жовтим відтінком кольору. Смак – гіркуватий. Розчинення у водному середовищі – слабке, в етанолі, навпаки, добре. Речовині властива стійкість. Руйнуванню піддається тільки в лужних середовищах (якщо рН дорівнює 9,5 і більше), при цьому руйнується оперативно.

Випуск препарату можливий не тільки у формі порошку, але й в таблетованій, і суспензійній. Призначається для прийому всередину.

Для зберігання потрібно використовувати сухе місце, куди не потрапляють сонячні промені. Температура не повинна перевищувати 20 °С. В таких умовах термін придатності становить 5 років (для таблеток) і 8 років (для порошку).

Фармакологія

Протимікробна активність цього ветеринарного препарату обумовлює його зарахування до антибіотиків широкого спектру дії. На нижчі гриби і найпростіші вплив слабкий. Чутливими до нього є ті бактерії, які проявляють стійкість до бензилпеніциліну, стрептоміцину сульфату та сульфаніламідних препаратів (таких, як стрептоцид). При цьому їх звикання у випадку з левоміцетином відбувається дуже повільно. Перехресна резистентність з іншими антибіотиками трапляється вкрай рідко. Тетрациклін, стрептоміцин і пеніцилін – якщо компонувати з цими засобами, загальний ефект плюсується.

Бактерицидний ефект спрямований на мікробів у стані спокою і репродукування. Примітна здатність впливати на внутрішньоклітинних паразитів.

Недуги, при яких назначають левоміцетин: паратиф і ешерихіоз у молодняка корів, коней, свиней і овець, хвороби шлунково-кишкового тракту, бронхогенні пневмонії, сальмонельоз, геморагічна септицемія. Індичок з його допомогою лікують від пулорозу, паратифів, колібактеріозу та інфекційного синуситу, а с/г птицю, загалом – від ІЛТ й кокцидозу.

Механізм дії

Суть впливу грунтується на вибірковому придушенні білкового синтезу в чутливих бактеріях. Біосинтез амінокислот не піддається порушенню, сповільнюється формування з них поліпептидного ланцюга. Це відбувається у зв’язку з придушенням ензимів, що відповідають за каталіз появи пептидного зв’язку в РНК системі синтезування білка.

Поведінка в організмі

При внутрішньому споживанні препарату твариною спостерігається добре його всмоктування зі шлунково-кишкового тракту. Найбільша концентрація в крові досягається через півтори-дві години, а загалом, дія зберігається протягом 8-12 годин. Ефективною стосовно більшості мікроорганізмів, що виявляють чутливість, вважається концентрація 4-10 мкг/мл.

Ефективність проникнення висока в усі рідини і тканини організму. До того ж, відбувається проходження крізь гематоенцефалічний бар’єр. Максимальні скупчення відбуваються в печінці, нирках, легенях та селезінці.

Виділення з організму не затягується, а починається чи не відразу після всмоктування. З огляду на це не відбуваються небажані накопичення. Повне виведення – протягом доби, головним чином, з уриною.

Дози

Розрахунок кількості залежить від виду тварини, її віку та способу застосування (разом з кормом чи водою). У корм підмішують 25-50 мг/кг для дорослої птиці, 3-10 мг для курчат, індичат, гусенят і каченят на особину. Кількість прийомів – два-три на добу. Курс лікування – тиждень. Якщо цю субстанцію дають з питною водою, то пропорція повинна виглядати як 0,5 г на 1 л. Тривалість терапії – 3-4 дні. Кількість, необхідна для телят, ягнят, поросят – 20-35 мг/кг ваги тіла, для дорослої ВРХ – 10-20 мг/кг, для свиней – 20-40 мг/кг.

Замість висновку. Незважаючи на результативність і малотоксичність цього антибіотика, тривале його використання протипоказане, як і в випадку з хворобами печінки й нирок, вагітним самкам і при індивідуальній несприйнятності. Забій худоби і птиці на м’ясо допускається тільки через тиждень після останнього введення левоміцетину.

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *