Пошук

Калійні добрива та їх застосування

Калийные удобрения

Калійні добрива – це одне з головних підживлень для рослин, переоцінити значення якого складно. Досвідчені садівники та квітникарі про це добре знають. Будучи одним з найбільш важливих елементів, калій – основа калійних удобрювальних композицій – в органічному складі флори практично відсутній. Його в іонній формі є трохи в цитоплазмі та клітинному соку в нових частинах рослин. А ось у старих, у кореневій системі, насінні та бульбах ще менше. Логічно, що потрібно подбати про його надходження ззовні, в складі МД, особливо, якщо в ґрунті відсоток цього елементу незначний.

Видобуток калійних добрив здійснюється з калійних руд. Рослинний світ відчуває в них, мабуть, найбільшу потребу, в порівнянні з іншими корисними елементами. Їх вміст у рослинах і ґрунті розраховується, як правило, в оксидній формі (K2O). Наприклад, щоб овочі розвивалися, як слід, на 1 га, де вони висаджені, необхідно внести 250 кг K2O. Якщо мова йде про зернові, то знадобиться трохи менша кількість підживлень.

Значення калію для рослин

Навіщо потрібен калій? Щоб зелені насадження розвивалися, як годиться. Він допомагає транспортувати цукри по тканинах, забезпечуючи тим самим належне живлення вирощуваних культур і формування солодких плодів з бездоганними смаковими характеристиками. Ріст і розвиток зеленої маси, підвищення стійкості до недуг і шкідників, максимізація урожайності також в його компетенції. Якщо плоди достатньою мірою насичені калієм, вони мають естетичний вигляд, добре зберігаються взимку й при перевезеннях.

Якщо К надходить до рослин в необхідному обсязі, то:

– інтенсифікуються окислювальні процеси в клітинах;

– підвищується клітинний обмін;

– культура простіше реагує на недостатню кількість вологи, що надходить до неї;

– фотосинтез відбувається швидше;

– ферментативна активність збільшується;

– обмінні процеси, пов’язані з білками та вуглеводами, відбуваються легше;

– адаптація до низьких температур реалізується оперативніше;

– органічні кислоти формуються в більшому об’ємі;

– опір до згубних факторів максимізується.

Якщо К занадто мало, не є винятком такі наслідки:

– прості вуглеводи не стають основою для появи складних;

– білок у клітинах не утворюється;

– розвиток репродуктивної системи здійснюється з уповільненнями;

– стебла слабшають.

Калійдефіцит найчастіше спостерігається на легких ґрунтах. А його симптоми найбільше проявляються, як правило, в літній період, коли настає фаза інтенсивного росту.

Про те, що час заповнити дефіцит цього елементу, свідчать такі ознаки:

– кладоспоріоз (покриття зеленої маси бурими плямами);

– нехарактерні зміни кольору листя (спочатку на жовтуватий, а потім на брунатний, також можлива поява блакитного забарвлення з бронзовим відтінком);

– кінчики і краї листків відмирають;

– жилки листя надмірно йдуть в основу тканини;

– стебла стають тонкими і менш щільними;

– інтенсивний ріст рослини припиняється;

– поверхня листків стає зморщеною;

– листя скручуються всередину, формуючи трубчасті утворення;

– бутони формуються дуже повільно.

Особливості застосування калійних добрив

Нестача калію, а відтак і доцільність внесення підживок, що містять цей елемент, можна визначити або візуально, відстеживши наведені вище ознаки, або проаналізувавши агрохімічні характеристики ґрунту. Хочете високу врожайність – приділіть вирощуваним культурам достатньо уваги.

Калійні МД вносять в ґрунт будь-якого типу: чорноземний, глинистий, піщаний та ін. Найменша кількість доступного калію є в легких механічних ґрунтах (піщаних та супіщаних), а також торфовищах. Саме вони потребують відповідної обробки першочергово.

Крім типу ґрунту, необхідно враховувати потреби конкретної культури. Найвище винесення калію властиве картоплі, кормовим коренеплодам та капусті. Саме їх важливо забезпечити цим елементом, перш за все.

Не забудьте врахувати ставлення рослин до хлору. Якщо відсутні сірчанокислі солі, потрібно вносити хлористі калієвмісні підживки. Щоб запобігти згубному впливу хлору, внесення необхідно виконувати в осінній період у вологий ґрунт. За досить тривалий період хлор, як аніон, який ґрунт не поглинає, буде вимитий, а його негативний вплив мінімізується. Якщо в розпорядженні – кислі ґрунти, підвищити ефективність калійних добрив можна вапнуванням.

Оскільки калій не вимивається (його поглинання ґрунтом чудове), можливе насичення ним «про запас» на два-три роки вперед (спільно з фосфорними підживленнями). Забезпечення калієм переважної кількості ґрунтів більше, якщо порівнювати з P і N. З цього випливає, що якщо двох останніх елементів недостатньо, калійні добрива не приносять бажаних результатів. В іншому випадку, при внесенні композицій, що містять азот і фосфор, ефективність збільшується.

Зверніть увагу! Через підвищену кислотність калійних міндобрив, їх внесення добре поєднувати з удобрювальними матеріалами, що містять кальцій, або вапном.

Як покажуть себе калійні МД, залежить також від культур-попередників. Наприклад, шляхом практичних досліджень було доведено, що застосування К на середньопідзолистих легкосуглиняних ґрунтах, де раніше протягом трьох років поспіль вирощувалися зернові, позитивно на урожай картоплі не впливає. Якщо ж вирощувалася конюшина, то урожай картоплі на четвертий рік збільшується на 18 %.

У тому випадку, якщо раніше ґрунт був рясно угноєний, ефективність калійних сполук незначна. Це пояснюється наявністю в гної чималої кількості доступного К. На збагачених гноєм ділянках можна відмовитися від залучення калійних добрив. Не доцільні вони і при підживленні низки культур, наприклад, гречки. Позитивний ефект не буде отриманий, оскільки вона посилено засвоює ґрунтовий калій, у додатковому ця рослина потреби не має.

Коли найкраще вносити підживлення, що насичують рослини калієм? В осінній період, під зяблеву оранку, у вологий шар ґрунту, спільно з іншими удобрювальними композиціями. Що з приводу припосівного внесення? Воно не рекомендоване, оскільки не є винятком зниження сходження насіння.

Які культури найбільше потребують калійних МД? По-перше, томати. Тут калій впливає не так на врожайність, як на якість плодів. По-друге, огірки – одна з найбільш вимогливих до всіх елементів культур. Завдання калію – оптимальний розвиток і врожайність. По-третє, виноград. Його насичувати калієм потрібно щороку через ґрунтове внесення, оскільки цей елемент щосезону споживається культурою в значних обсягах. Ну і, звичайно ж, квіти, адже саме К забезпечує розвиток здорових пагонів та утворення великих бутонів.

Якщо ви працюєте з ділянками, де запланований високий урожай, калійні добрива потрібно вносити не тільки під ті культури, які мають потребу у великій кількості калію, а й під зернові теж. Примітно, що такі підживки, внесені в ґрунт, практично повністю засвоюються рослинами.

Популярні калійні МД: короткий огляд

Весь обсяг цих удобрювальних матеріалів можна розділити на прості та комплексні. Калій добре компонується з іншими мінералами, формуючи комплекси. Та й найбільший ефект він показує саме при поєднанні зі сполуками, що містять азот та фосфор. Тому їх сукупності використовуються аграріями найчастіше.

Що стосується окремих калієвмісних добрив, то у наш час вони існують в достатній кількості. Основні ми зараз з вами і розглянемо більш детально.

Калійна селітра (нітрат калію/калій азотнокислий). Комплексне водорозчинне МД, головні компоненти якого – К (38-40 %) і N (13-14 %). Саме вони вважаються найважливішими для оптимального росту і значної врожайності. Але одночасно вони доступні рослинам винятково на нейтральному ґрунті. На кислому азот не функціонує, а на лужному – калій.

Нітрат калію особливо необхідний рослинам у період плодоношення (влітку), а ось при цвітінні застосовувати його не рекомендовано. Активно використовується в закритому ґрунті в кількості 36 г/м2 до висадки розсади або 18-20 г/м2 при кореневих підживленнях. Норма внесення як зовнішнього підживлення – 20 г/м2 (з розведенням в 10 л води). У рідкому вигляді вноситься навесні, в період розвитку нових пагонів. Оптимальний час останнього підживлення – за місяць до збору врожаю. Також може використовуватися в сухій формі. Восени внесення небажане через присутність азоту. Крім того, не можна компонувати азотнокислий калій спільно з гноєм і сірчанокислим амонієм.

Якщо будете використовувати відразу кілька підживлень, у складі яких є азот, зменшуйте дозування вдвічі. Загалом, дотримання дозувань при роботі з калійною селітрою дуже важливе, адже як малі, так і надмірні обсяги діючих речовин можуть призвести до згубних наслідків.

Монокалійфосфат (монофосфат калію). Вважається чи не найефективнішим фосфорно-калієвим МД. Має високу концентрацію основних компонентів: 29 % К і 23 % Р. Добре живить овочі, плодові та квіткові культури, виноградники. Задіюється як у відкритому, так і в захищеному ґрунті. Підходить для різних ґрунтів та субстратів.

Можливі способи внесення: позакореневе підживлення і крапельний полив. Спільно з поливальною водою вводиться в землю в концентрації 0,1-0,2 %.

У воді розчиняється повною мірою, тому не формує шкідливих осадів і чудово засвоюється рослинами. Серед визначних впливів: збільшення врожайності, поліпшення якості плодів і підвищення зимостійкості. Для обробки декоративних рослин застосовується з метою прискорення настання цвітіння і збільшення його періоду, а також поліпшення якості визрівання пагонів. Крім живлення, піклується про протистояння грибковим хворобам.

Це досить чистий хімічний продукт. У його складі відсутні шкідливі солі хлору, натрію і важкі метали. З огляду на це, навіть якщо переборщити з концентрацією, при підживленні та обприскуванні унеможливлені опіки листя і кореневої системи. Крім того, йому властиві низька електропровідність і стабільний pH фактор, а це – передумови високої ефективності.

Що стосується сумісності з іншими удобрювальним матеріалами, то практично із будь-яким з них спостерігається хороша взаємодія. Наприклад, разом зі сполуками азоту інтенсифікується розвиток коренів. Через це монокалійфосфат часто задіюють у комплексному живленні. Однак є й такі препарати, з якими поєднання не рекомендоване. Їх небагато, але вони є. Це магнієві та кальцієві сполуки.

Хлорид калію (калій хлористий). Концентроване КД, що легко розчиняється у воді. Якщо перерахувати головний діючий компонент на K2O, то його кількість становить 52-62 %.

В якості основного добрива використовується на різних типах ґрунту. Особливу ефективність демонструє при обробітку картоплі, коренеплодів, соняшнику, ягідників, плодових дерев та інших культур.

Оскільки в його складі присутній хлор, внесення потрібно виконувати завчасно: тільки перед настанням зими, перед оранкою. Підживлення перед висадкою рослин суворо заборонене, оскільки не виняток – згубний вплив хлору.

Сульфат калію (калій сірчанокислий). Оскільки більшість рослин погано реагує на хлор, безхлорний сірчанокислий калій для них – бездоганне рішення. Він більш як наполовину складається з K2O, не гігроскопічний і не містить сполук натрію та магнію.

Позитивні ефекти: стійкість рослин і плодів до хвороб, зокрема, до чорної гнилі, збільшення кількості цукрів та вітамінів у плодах, поліпшення смакових характеристик, надання готовій продукції соковитості й корисних властивостей.

Основні культури, під які його вносять: виноград, тютюнові рослини і гречка. Бездоганно показує себе при тепличному вирощуванні овочів. Також показаний культурам, для яких важлива сірка (наприклад, хрестоцвітим і бобовим), оскільки і цей елемент присутній в сульфаті калію.

Спосіб внесення – в ґрунт (в лунки). Оптимальний період: осінь/весна. Дозування для осіннього внесення – 30 г/м², а для весняного – не більше 5 г/м2. Скільки саме цього препарату вносити навесні, визначається окремо в кожному конкретному випадку.

Чи можна поєднувати його з іншими удобрювальними продуктами? Можна, і без найменшої шкоди для вирощуваних культур!

Нітроамофоска (азофоска). Це NPK добриво, що містить всі три основні елементи, такі значимі для рослинного світу: 17 % азоту + 24 % фосфору + 28 % калію. Будь-які садові культури, зокрема виноград, від нього тільки виграють. Але найбільша користь відчутна для томатів. Якщо їх удобрити азофоскою, то вони будуть значно менше схильні до фітофтори, парші та гниття стебел й коренів.

Внесення можливе на ґрунтах різних типів. Найкраща взаємодія відзначена з чорно- і глиноземними ґрунтами.

Карбонат калію (калій вуглекислий/поташ). Лужне МД високої концентрації, основне завдання якого – підвищення врожайності. Містить до 65 % оксиду калію, трохи магнію і сірки, а хлору в своєму складі не має.

Важливий для культур, які виявляють чутливість до хлору. Активно задіюється при вирощуванні картоплі, найбільш часто на дерново-підзолистих кислих ґрунтах як основне добриво.

На норми внесення впливають пора року і завдання, яке необхідно виконати. Так, як звичайна підживка поташ використовується в обсязі 15-20 г/м², як пізня – 16-18 г/м², як осіння – 35-65 г/м², як весняна – до 85-100 г/м².

Отже, калійні підживлення дуже важливі для розвитку рослин і їх плодоношення. Саме калій – запорука високої врожайності будь-якої культури і ефективний захист від шкідників та хвороб. Завдяки йому в рази збільшується виживання, плоди зберігаються протягом тривалого періоду, а їх смак стає чудовим.

Якщо вас цікавить додаткова інформація про калійні добрива та їх застосування, звертайтеся! Допоможемо до кінця розібратися в цьому питанні!

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *