Антикорозійне покриття автомобіля – безпечне видалення іржі та захист від корозії

Сьогодні ми хочемо розглянути таку тему, як антикорозійна обробка авто. І одразу ж обґрунтуємо, чому. Чому вона потрібна та важлива? Чому автовласникам не слід залишати її поза увагою?

Ні для кого не секрет, що автомобіль не належить до товарів повсякденного попиту. Це не їжа, засоби гігієни та інше, що купується часто, здебільшого без розмірковувань та з мінімальним порівнянням із подібними пропозиціями. Не належить він і до товарів попереднього вибору (одяг, посуд, текстиль для дому…), вибір яких хоч і здійснюється переважно ретельно, з зіставленням ціни, якості, вигляду тощо, однак не супроводжується тим рівнем відповідальності, котрий характерний третій групі. Мова йде про товари особливого попиту – престижну дорогу продукцію, на вибір і придбання котрої покупці ладні витрачати сили, час та чималі кошти. Саме сюди і належить автомобіль. Будучи важливою та далеко некопійчаною інвестицією, авто потребує особливої уваги і надійного захисту, аби його експлуатація тішила функціональністю, безпекою й іншими перевагами впродовж тривалого часу.

Один із ворогів, які здатні зруйнувати усі сподівання на довгострокове та успішне використання машини – корозія (іржавіння). Це серйозна проблема усіх автовласників, адже йдеться не лише про зіпсований зовнішній вигляд авто через появу ділянок окисленого металу, а й про суттєвий вплив на безпеку водіння, про негативи машини в плані довговічності та функціоналізму, а ще, відповідно, про непланові витрати на дорогий ремонт. І хоча одні автомобілі менше піддаються корозійному впливу, ніж інші, повністю від цієї проблеми не застрахований жодний транспортний засіб. Корозія рано чи пізно може проявитися на будь-якому металевому виробі, а яке авто не має поверхонь та технічних елементів з металу? Звісно, питання риторичне й чітко пояснює, чому іржа на кузові – проблема, вирішення або, що куди краще, запобігання котрій актуальне для кожного автовласника.

Під запобіганням мається на увазі саме протикорозійна обробка автомобіля як важливий етап догляду за ним, який допомагає зберегти його зовнішній вигляд і технічні характеристики протягом тривалого часу. Їй ми і пропонуємо приділити особливу увагу. Запрошуємо просто зараз ознайомитися з усіма навколокорозійними нюансами, що можуть актуалізуватися у вашому автомобілі, аби профілактично мінімізувати ймовірність появи іржі, захистити металеві деталі від руйнівного впливу, тим самим збільшивши термін експлуатації ТЗ, а також зекономивши на майбутніх ремонтах.

Чому корозія це небезпечно

Корозія – природний і неминучий хімічний процес (окислення), що характеризується руйнуванням матеріалів. Вона – це поступова зміна хімічної й фізичної структури бетону, кераміки, деревини, пластмаси і, звісно ж, як у випадку з автомобілями, металу, передусім металу. Іржа негативно впливає на технічні параметри та естетичну складову, ослаблює конструктивні елементи і може призвести до серйозних проблем з безпекою. На пошкоджених корозією ділянках метал втрачає міцність, стає крихким, що збільшує ймовірність поломок та аварій. Окрім цього, процеси іржавіння знижують вартість автомобіля, оскільки кузовом втрачаються його вигляд та первинна цілісність. При її появі вкрай важливо негайно реагувати, а ще ліпше, профілактувати, щоб не дати найменшого шансу зіпсувати ваше авто. Працюйте на випередження, незалежно від того, чи ваша машина – щойно з салону, чи вже досить пристойного віку. З проблемою можна впоратися в обох випадках, якщо проявляти належну пильність, розуміти, що до неї здатне призводити та як їй протистояти.

Зверніть увагу! Більшість автовиробників, підходячи до справи відповідально, ще на етапі виготовлення машини піклуються про її протикорозійний захист. Для захисту металу від окислення вони застосовують ґрунтовку, емаль, фарбу, лак. Усе це – добре і потрібно, але протистояти експлуатаційним навантаженням повною мірою не здатне ніщо. Адже існує чимало приводів для появи іржі на тому чи іншому етапі користування автомобілем.

Основні причини виникнення іржі:

• зовнішній вплив хімічних речовин навколишнього середовища, кислот, солей та інших реагентів, застосовуваних для дорожніх покриттів. Вони провокують електрохімічну корозію (до слова, чи не найрозповсюдженіший із варіантів у випадку автомобільних металів) та наносять серйозну шкоду цілісності кузовних елементів, особливо, якщо ті незахищені;
• експлуатація ТЗ у певних несприятливих кліматичних умовах. У вологому кліматі, до прикладу, корозія з’являється та розвивається посилено, порівняно зі сухим;
• накопичення конденсату. Волога, яку провокують температурні перепади, шкідлива передусім для поверхонь, на яких уже є певні ураження, і не обов’язково поки що корозійні. Подряпини, сколи, відсутність ЛФП – першочергова ціль іржі. Відтак до переліку причин можна запросто зарахувати ще одну: несвоєчасне усунення кузовних дефектів;
• навіть незначна ДТП. Якщо при ній порушилась цілісність хоч найменшої ділянки на лакофарбовому покритті, і цю цілісність вчасно не відновити, можете одразу готуватися, що іржа невдовзі дасть про себе знати;
• погані умови зберігання. Сюди належить як вуличне зберігання з усією масою дощів, снігів та інших атмосферних впливів, так і гаражне, якщо не підтримуються оптимальні параметри температури та вологості. До прикладу, вогкий, ніколи не провітрюваний гараж нічим не кращий, ніж вулиця. Ба більше, застояне повітря, коли в гаражному приміщенні не обладнана система вентиляції, навіть може слугувати каталізатором процесу;
• неналежний догляд за авто. Іржа може з’являтися, якщо авто мити надто рідко, своєчасно не усувати з його поверхонь бруд, реагенти, сніг тощо. Аналогічно нічим добрим не супроводжується надмірно часте та ретельне миття, поміщення машини після нього у вогкий гараж без попереднього висихання та ін.;
• обробка кузова, а точніше її відсутність або погана якість. Корозія прекрасно розвивається на неоцинкованому металі без спеціального антикорозійного опрацювання.

Тож, можна зробити перший маленький висновок, що іржа на кузові – це результат впливу клімату та/або недбалого ставлення до автомобіля. Якщо, як належить, не задовольняти його потребу в догляді, регулярно не обслуговувати, не слідкувати за зовнішніми негативами, проблеми будуть тут як тут. Ба більше, навіть якщо приділяти належну увагу авто під час його експлуатації, корозія все одно може датися взнаки, адже низка з перелічених причин її появи – поза зоною відповідальності водія. Що ж робити та як вирішувати питання, обов’язково розповімо трохи нижче. Зараз же – кілька слів про провоковану нею небезпеку.

Чому не слід закривати очі на руді плями/горби або бульбашки під фарбою на кузовних елементах машини (саме так і проявляється іржа)? Тому що окислений метал, а заразом і оксиди, які мають характерні візуальні прояви – це не просто негарно. Відбувається роз’їдання внутрішнього шару матеріалу з виштовхуванням фарби та провокуванням її відпадіння. Не лише руйнуються основні металеві деталі кузова, а й зазнають послаблень шасі, балки, двері тощо. Втрачається цілісність автокузова, а авто загалом не має належного рівня безпеки, що несе загрозу водію та пасажирам. Наскрізь прогнилий метал, що характерно для особливо запущених випадків – це не тільки неприємно, неестетично, а й небезпечно, про що завжди слід пам’ятати. У випадку ДТП кінетична енергія не розподілиться, як слід, тому інтенсивність травмування буде куди більшою, ніж могла би бути без корозійних уражень авто. Та навіть і без аварій корозія – це, м’яко кажучи, не дуже-то й добре. Автомобіль стає менш довговічним. У серйозних випадках, коли вже доходить до гниття, може актуалізуватися потреба в капремонті та заміні кузовних деталей. Розповсюджуючись на гальмівну систему чи підвіску, корозія значно зменшує їхню ефективність, що максимізує ризик виникнення поломок під час руху. Котрийсь із компонентів може відійти з потрібного місця чи взагалі відламатися – небезпечна ситуація на дорозі забезпечена. Особливо, якщо ТЗ зазнає додаткових навантажень, приміром, при різкому раптовому гальмуванні чи швидкому виконанні маневрів під час руху.

Що ще слід знати, так це те, що іржа буває різною: точковою, поверхневою, внутрішньою, глибокою і наскрізною. А ще сухою та вологою. Перша відбувається на початкових етапах, а її дія триваліша в часі, друга розвивається в рази інтенсивніше та швидше, а перелік реагентів, котрі впливають на процес, різко збільшується. З якимись видами/стадіями корозійного розвитку справитися легше, з іншими важче, проте усі вони є небезпечними. Одні – з огляду на те, що встановити їх при звичайному огляді свого авто практично неможливо, поки ситуація не зазнає суттєвого погіршення, інші – власне, уже самим ступенем ураження та надзвичайною складністю подолання проблеми.

Ділянки автомобіля, які найбільш схильні до корозії

Корозія здатна вражати різні деталі та поверхні авто. Яскравий приклад – її присутність в гальмівній системі. Вона може розвиватися як на зовнішніх елементах, що постійно перебувають на видноті, так і на внутрішніх, схованих, де встановити її наявність не так вже й просто. Фактори, що прискорюють її появу, аналогічно поділяються на зовнішні (параметри середовища, зокрема, температура, вологість, атмосферний тиск тощо) та внутрішні (характеристики металу, стан поверхні, види застосованого захисту). Обидві групи небезпечні. І саме це пояснює, чому найбільш схильні до іржі кузовні елементи.

Саме кузов найбільше та найчастіше перебуває під впливом дощу і снігу. Саме він першочергово страждає від бруду та солі. А ще на нього припадає основана маса механічних пошкоджень, яка в сукупності з високою частотністю контактів з водою при митті авто дає корозію у всій її «красі».

Практично аналогічним спектром впливів можна пояснити й те, що поряд із кузовом стоїть обробка днища автомобіля. Нижня частина ТЗ не менше схильна до іржавіння, ніж кузовні поверхні, позаяк повсякчас страждає від вологи, дорожньої солі та дрібних камінців, які дряпають поверхню. А відтак обробка днища авто від корозійних проявів має неабияке значення.

Доповнити перелік можна колісними арками, порогами, нижніми частинами дверей, кришки багажника і капота – усе це також насамперед потребує уваги. А заодно не забудьте передивитися щілини, заглиблення і дренажні канали, які часто забиваються брудом, піском, сухим листям та іншим, що не дає вчасно висихати воді. Накопичення води призводить до окислення металу – іржа починає свою підступну роботу.

Що таке антикорозійне покриття

Антикорозійне покриття автомобіля – це прекрасний спосіб протистояння корозійним ураженням, пропрацьовування усіх згаданих причин їх виникнення шляхом формування захисного шару. Полягає у спеціальній обробці автомобільних поверхонь, яка створює бар’єр між металевими деталями і агресивними до них зовнішніми факторами, здатними спричинити корозію. Обробка здійснюється із застосуванням відповідних засобів, які запобігають проникненню вологи, кисню та хімічних речовин у металеві поверхні автомобіля. Захист антикорозійним покриттям є надзвичайно важливим для автомобіля, для збереження його міцності та тривалості служби.

Антикорозійний захист може бути різних типів і наноситися різними методами. Один з найпоширеніших способів – це нанесення спеціальних матеріалів на основі бітуму, воску або мастил, які мають властивості відштовхувати вологу. Ці матеріали проникають у важкодоступні місця автомобільних поверхонь, створюючи водонепроникний шар. Існують також електрохімічні методи захисту, при яких використовується струм для запобігання утворенню рижиків, а також гальванічні, коли на поверхню автомобіля наноситься шар корозійностійкого металу (наприклад, цинку).

Крім запобігання корозійним проявам, антикорозійна обробка авто також допомагає захистити автомобіль від механічних пошкоджень. Наприклад, захисні продукти створюють міцну оболонку, яка витримує удари камінців, що летять з дороги, і захищає від подряпин та тріщин. Протикорозійна обробка особливо корисна в умовах суворих зимових кліматів або підвищеної вологості, коли автомобіль постійно піддається впливу вологи та реагентів. Завдяки такій обробці машина зберігає не лише свої експлуатаційні характеристики, але й привабливий зовнішній вигляд, що дозволяє виграти на її вартості при продажу.

Беззаперечна перевага використання антикору для авто – можливість запобігти появі проблеми, а не потім її вирішувати. Вже окислений метал створює чималі труднощі у спробах привести його до ладу. Видалення іржі передбачає низку непростих, недешевих і нешвидких процедур. Попередити її виникнення куди простіше та розумніше.

Коли потрібно проводити антикорозійну обробку автомобіля

Антикорозійка, або обробка авто від корозії – процедура, що має здійснюватися завчасно, позаяк її суть полягає не в усуненні наслідків, а в недопущенні появи проблеми. А завчасно – це коли? Наведемо кілька орієнтирів:

1. Якщо вашому авто більше 3 років, і ви хочете надалі зберегти його у хорошому стані для себе чи на продаж, не нехтуйте антикорозійною обробкою. Чому саме такий вік? Тому що орієнтовно на такий термін вистачає заводського антикора.
2. Якщо ви тільки-но придбали вживане авто і плануєте певний час ним користуватися, доповніть діагностику і стартове технічне обслуговування нанесенням антикорозійки. За мінімальним сценарієм, рекомендуємо обробити дно та колісні арки. Матимете змогу, то краще опрацюйте усі поверхні, що найбільш схильні до корозійного впливу.
3. Якщо купуєте новий автомобіль, а гарантія поширюється лише на наскрізну корозію, не зайвим буде доповнити заводські заходи обробкою днища та інших елементів. Це допоможе подовжити, як правило, трирічний захист і мінімізувати клопоти під час експлуатації машини.
4. Наносьте захисний шар після будь-яких видів кузовного ремонту, котрими передбачалось зварювання або виправлення геометрії. Антикорозійка, яка була присутня до цього, точно зазнала порушень. Аби не спровокувати прискорення руйнування металу, захист необхідно відновити.
5. Оптимальний час для антикорозійних заходів – весна або осінь (тепла суха погода), перед літнім або зимовим сезоном. Особливо перед зимовим. У цей період автомобіль ще не піддається впливу критичних факторів, таких як інтенсивні опади та дорожня сіль – саме час як слід підготуватися.

Як часто проводити антикорозійну обробку автомобіля?

Такий захист має реалізовуватися у міру потреби. Якщо витримувати надто великі проміжки, корозійних проблем уникнути не вдасться. Якщо повторювати захисні заходи частіше, ніж слід (доки попереднім покриттям ще не втрачені свої властивості або воно не зникло саме), це може стати причиною руйнування металевих поверхонь. Мовчимо уже про даремно витрачені час та кошти.

Здебільшого до антикорозійної обробки рекомендовано вдаватися раз на 1-2 роки,  залежно від кліматичних умов, експлуатації авто та особливостей його моделі. Для нових автомобілів така обробка може проводитися рідше, а для машин зі значним пробігом і тривалим періодом служби – частіше. Також можете орієнтуватися на пробіг. Середні показники для міських умов в помірному кліматі – 20-30 тис. км (для масляних засобів) або до 100 тис. км (для плівкових).

Професійна антикорозійна обробка чи самостійна?

Існує два шляхи, коли актуалізується потреба в антикорозійній обробці: можна звернутися до професіоналів або виконати роботу самостійно.

Професійна антикорозійна обробка кузова виконується фахівцями з використанням спеціального високотехнологічного обладнання та засобів, які не завжди доступні в домашніх умовах. Об’єктивно вона характеризується вищою ефективністю, позаяк передбачає вмілішу підготовку поверхні, якіснішу технологію нанесення антикору та його краще прилягання. Суттєвий мінус полягає у тому, що ціна професійних послуг може бути досить високою. Хоча, якщо вона відповідає якості, то такі затрати є повністю виправданими.

Самостійна обробка може зекономити кошти, але потребує певних навичок, обізнаності з процесом і чималих зусиль. Теоретично вона менш надійна, проте чимало автовласників зупиняють вибір саме на ній і залишаються задоволені результатами.

Коли варто звернутися до фахівців, а коли доцільно взятися за роботу самостійно – вирішуйте самі. Проте відштовхуйтеся не лише від фінансової компоненти, а й від стану авто та ваших планів на його подальше використання.

Антикорозійна обробка арки та днища авто

Якщо вирішите взятися за справу самостійно, візьміть до уваги оптимальну етапність процесів, дотримання котрої допоможе в забезпеченні надійного захисту авто:

• забезпечення безперешкодного доступу до ділянок, які підлягатимуть обробці. До прикладу, арки слід завчасно звільнити від усіх додаткових деталей, а щоб мати доступ до днища, машину треба підняти на естакаду;
• підготовка поверхні. На цьому етапі здійснюються очищення від бруду, іржі (якщо є) та старої фарби, зачищення наждаком і/або зачисним кругом, миття автошампунем з подальшим ретельним просушуванням (якщо робота відбуватиметься зі збереженим ЛФП), а також захист датчиків й електророз’ємів плівкою (це особливо важливо, якщо поверхня оброблятиметься пульверизатором). Підготовка – надзвичайно значимий етап, оскільки від правильності її виконання залежить ступінь контакту антикору з металом;
• власне, реалізація антикорозійного захисту. Залежно від його виду, місця виконання та інших факторів, може мати певні відмінності. Так, у деяких випадках після очищення може знадобитися попереднє нанесення ґрунту для запобігання контакту з вологою та іншими негативами. Після висихання ґрунту – нанесення безпосередньо антикорозійки, котрій характерна висока адгезія до металу та стійкість до агресивних речовин. Наносити її можна пензлем або пульверизатором, але мінімум двічі, даючи змогу кожному попередньому шару повністю висохнути перед нанесенням наступного. Для додаткового захисту може застосовуватися фінішна обробка у вигляді фарбування чи лакування.

Загалом усе зрозуміло. Нічого надто складного немає. Для порівняння розповімо, як видаляти іржу, аби ви ще раз переконалися, що попередження її появи значно краще.

Видалення іржі, корозії з кузова автомобіля

Існує два способи усунення корозійних проявів з автомобільних поверхонь: механічний та електрохімічний. Перший полягає в обробці спеціальними абразивними матеріалами. Передбачає використання наждачного паперу або шліфувального апарата. Також може застосовуватися техніка піскування. Саме механічним способом іржа видаляється в домашніх умовах. Другий спосіб, електрохімічний, доступний тільки на СТО і передбачає відновлення структури металу шляхом його деіонізації.

Якщо оберете механічне очищення і будете працювати самі, дотримуйтеся чіткої послідовності дій:

• помийте машину;
• усуньте пошкоджений лакофарбовий шар;
• знежирте поверхню та позбавте її від пилу;
• застосуйте перетворювач іржі (він усуне рижики й не допустить розширення окисленої ділянки);
• після висихання хім. розчину, обробіть ділянку ґрунтовкою і, якщо потрібно, вирівняйте шпаклівкою;
• нанесіть захисний шар (фарбу і лак).

Аби під час роботи не витрачати зайвий час на пошуки необхідних матеріалів та інструментів, підготуйтесь заздалегідь. Обов’язково наготуйте таке:

• малярний скотч;
• чисті ганчірки;
• наждачний папір різної градації, щітку по металу;
• комплект хімічних засобів (перетворювач іржі, протикорозійний препарат, очисник, знежирювач);
• ґрунт, шпаклівку, автоемаль відповідного кольору, лак – високостійкі до корозійних змін та агресивних середовищ матеріали;
• усе інше, використання чого передбачає саме ваша ситуація.

Коли варто звернутися до фахівців для видалення іржі на авто? По-перше, коли у вас обмаль вільного часу і ви не можете витрачати весь день (а то й більше) на усунення рижиків. По-друге, якщо сумніваєтеся у власних силах, не маючи достатньо знань та навичок у цій справі. По-третє, якщо потрібно, щоб робота була виконана електрохімічним способом, а не механічним. Якщо звернутися у надійний сервіс, майстри виконають свої завдання уміло, швидко та професійно. Нададуть вашому авто заводського (або максимально близького до такого) вигляду. Вам не доведеться витрачати час та сили, не маючи цілковитої упевненості у позитивному результаті.

Вимоги до антикорозійних засобів – на що звернути увагу?

Антикорозійні засоби для авто мають відповідати низці важливих вимог, щоб забезпечити надійний захист автомобіля на тривалий термін. Вибір якісного антикору відіграє значну роль у збереженні кузова та інших металевих елементів машини, тому потрібно враховувати кілька ключових аспектів:

1. Стійкість до механічних пошкоджень. Дороги часто бувають засмічені піском, камінцями та іншими абразивними частинками, котрі можуть пошкодити поверхні ТЗ. Тому засіб з протикорозійним ефектом повинен утворювати міцний захисний шар, здатний витримувати механічний вплив під час руху. Він має бути стійким до подряпин та ударів, аби зберегти ефективний захист навіть в умовах інтенсивної експлуатації. Сучасні антикорозійки, зокрема бітумні і полімерні, в змозі створювати досить товстий шар, який не відшаровується й витримує серйозні механічні навантаження.
2. Непіддатливість впливу хімічних речовин. На дорогах часто використовуються хімічні реагенти, особливо в зимовий період, що можуть завдати шкоди кузовним поверхням й антикорозійному шару. Високоякісні засоби повинні протистояти впливу солей, розчинників, мийних засобів, які застосовуються на автомийках. Вибір матеріалу зі стійкістю до хімічної дії є необхідністю для збереження антикорозійних властивостей на тривалий час.
3. Стійкість до температурних коливань. Як правило, автомобіль експлуатується в різних кліматичних умовах, за будь-якої погоди, тому антикорозійна продукція має бути стійкою до температурних змін. В умовах сильної спеки або, навпаки, значного похолодання, деякі матеріали можуть втрачати свої властивості: ставати надмірно крихкими, тріскатися чи позбавлятися еластичності. Високоякісні антикорозійні засоби розраховані на великий діапазон температур, що дозволяє їм зберігати свої захисні властивості навіть за екстремальних умов. Наприклад, полімерні та гумові антикорозійні матеріали зберігають еластичність за температур від -50 ℃ до +100 ℃, що робить їх придатними для використання в різних регіонах та сезонах.
4. Тривалість захисного ефекту. Ще одним важливим критерієм є стійкість засобу до зношування. Якісні антикорозійні засоби можуть захищати автомобіль протягом 1-3 років, залежно від умов експлуатації та типу нанесеного продукту. Скажімо, засоби на основі воску потребують оновлення раз на рік, тоді як полімерні і гумові можуть служити значно довше. Це знижує потребу у частому повторному нанесенні, заощаджує час та кошти автовласника.
5. Легкість нанесення й здатність проникати у важкодоступні місця. Якісний протикорозійний матеріал має добру адгезію, тобто здатність міцно кріпитися до поверхні, а також уміло проникає у важкодоступні місця кузова, ефективно заповнює подряпини, відколи тощо. Це особливо важливо для захисту прихованих ділянок і щілин, де часто накопичується волога, що є ідеальним середовищем для корозійного розвитку. Спеціальні засоби у вигляді аерозолів або мастил допомагають наносити шар рівномірно навіть на складних ділянках, таких як внутрішні частини арок коліс, поверхня днища, шви та зварні з’єднання.
6. Нетоксичність і екологічна безпека. Оскільки антикорозійні засоби наносяться на поверхні автомобіля і можуть контактувати з навколишнім середовищем, важливо звертати увагу на їхній склад. Високоякісні продукти не повинні містити шкідливих або токсичних речовин, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини чи довкіллю. Багато сучасних виробників пропонують засоби на основі натуральних смол та мастил, які є безпечними для природи й не виділяють шкідливих випарів. Крім того, такі засоби легше утилізувати, і вони відповідають вимогам екологічних стандартів.
7. Збереження властивостей при зберіганні та використанні. Антикорозійка має забезпечувати стабільність своїх властивостей як під час нанесення, так і протягом зберігання. Це означає, що засіб повинен зберігати свою однорідну структуру без розшарування, розтріскування чи осаду, навіть після тривалого зберігання або впливу температурних коливань. Однорідність важлива для рівномірного нанесення і ефективного захисту поверхні авто. Утворювана плівка не має пропускати вологу та електроліти. Також значимою характеристикою є вогнетривкість антикорозійного матеріалу, оскільки цей показник підвищує безпеку під час зберігання і застосування. Вогнетривкий засіб значно знижує ризик займання або поширення вогню у випадку надзвичайної ситуації.

Що входить до складу антикорозійних засобів?

Усі антикори можна умовно поділити на дві великі групи – на бітумній основі з додаванням синтетичних смол і такі, котрі основуються на воску. Кожна із основ доповнюється різними добавками: цинком, каучуком, полімерами тощо. Суттєва різниця в застосуванні засобів цих двох груп полягає в тому, що відкриті зони обробляються матеріалами, що тверднуть, а приховані порожнини – навпаки, продуктами, які до кінця не висихають.

Загалом же антикорозійні засоби, якими здійснюється обробка днища авто, кузова та/чи інших поверхонь, можуть містити широкий спектр компонентів, покликаних у синергії забезпечувати надійний захист металу. Різні складники таких продуктів виконують варіативні функції – від створення водовідштовхувального бар’єра до захисту від хімічного впливу та окислення. Розгляньмо їхні основні функціональні групи:

• антикорозійні інгібітори. Ці речовини відповідають за запобігання та пригнічення корозійних процесів, перешкоджаючи взаємодії металу з корозійними агентами. Вони створюють пасивний захисний шар, що додатково ізолює поверхню від корозійних чинників. Одним із ефективних інгібіторів, що використовується в багатьох антикорозійних засобах, є оксиетилідендифосфонова кислота (ОЕДФ). Вона діє як стабілізатор, що запобігає окислювальним процесам і утворенню іржі, захищаючи металеву поверхню від агресивних середовищ, зокрема від кислот та лугів;
• стабілізатори структури та зволожувачі. До цієї групи належать гліцерин і бутилгліколь (бутилцелозольв), які допомагають зберігати однорідність структури антикорозійного засобу та забезпечують його еластичність. Гліцерин діє як зволожувач, завдяки чому антикорозійним шаром не відбувається втрата своєї гнучкості навіть за перепадів температур. Також він часто використовується в системах захисту від корозійних уражень через свої властивості, які запобігають окисленню. Бутилгліколь, своєю чергою, виконує функцію пластифікатора, який запобігає розтріскуванню покривного матеріалу під час його висихання і гарантує його стійкість на поверхні;
• антиоксиданти. До складу багатьох антикорозійних засобів входять антиоксиданти, що знижують активність окислювальних процесів, які є причиною іржавіння. Наприклад, ефективним антиоксидантом (а заразом зволожувачем і стабілізатором) є пропіленгліколь, який не тільки захищає метал від корозійних негативів, але й забезпечує тривалий захисний ефект. Він формує плівку-захист, котра надійно перешкоджає проникненню кисню та вологи до металу, попереджаючи тим самим появу іржі;
• луги для очищення поверхні і не тільки. Яскравий приклад – натрій гідроксид (каустик). Він часто задіюється у складі антикорозійних засобів для попереднього очищення поверхні від жирів, бруду та іншого, що може завадити ефективному нанесенню захисного матеріалу. Також нейтралізує кислі домішки на поверхні, що допомагає антикорозійному покриттю міцніше зв’язуватися з металом. Натрій гідроксид виступає не лише як засіб для очищення, а й забезпечує лужне середовище, яке знижує активність корозійних процесів;
• захисні смоли та мастила. Утворюють водовідштовхувальний шар на поверхні металу, захищаючи його від вологи. Вони допомагають уникати контакту металу з вологою, яка є основним фактором іржі. Водовідштовхувальні компоненти, такі, зокрема, як воски та силікони, створюють надійний захисний бар’єр-блокатор води та забезпечують тривалий ефект.

Таким чином, у складі антикорозійних засобів поєднуються різні компоненти, кожен з яких має своє призначення: від корозійного захисту до підтримання оптимальної структури засобу і збереження його властивостей при тривалому зберіганні. Ці елементи працюють разом, щоб створити міцний, довговічний захисний шар, який не тільки запобігає іржі, але й довго зберігає поверхні автомобіля в належному стані.

Який антикор для авто обрати – практичні поради

Вибір антикорозійного засобу для автомобіля – важливе рішення, яке залежить від різних аспектів. Щоб обрати найкращий варіант для захисту автомобіля, варто врахувати кілька моментів:

• кліматичні умови. Якщо автомобіль експлуатується в регіоні з високою вологістю, частими дощами або снігом, доцільно обирати засоби з водовідштовхувальними властивостями, які створюють товстий захисний шар і стійкі до впливу вологи. У таких умовах бітумні та полімерні антикори, що утворюють густий, щільний шар на днищі, є оптимальним вибором, оскільки вони ефективно запобігають проникненню води до металу;
• тип оброблюваної поверхні. Днище автомобіля та арки коліс потребують товстішого шару захисту, позаяк ці зони найбільше піддаються впливу бруду, піску, солі та води з дороги. Для цих ділянок краще обирати засоби, які створюють міцний і довговічний захист. Для менш навантажених поверхонь, як от для кузова, підійдуть продукти на основі воску або спеціальних мастил, які легше наносити та оновлювати;
• частота експлуатації автомобіля. Якщо автомобіль використовується щодня, особливо на дорогах із поганим покриттям, варто обирати антикорозійні засоби з підвищеною стійкістю до механічного зносу. Такі засоби зазвичай містять спеціальні добавки, що підвищують міцність і допомагають зберегти цілісність захисного шару навіть при інтенсивній експлуатації;
• особливості складу. Звертайте увагу на компоненти антикорозійного засобу. Наприклад, наявність бутилгліколю в його складі свідчить про еластичність і стійкість до тріщин, а гліцерин допомагає зберегти належні показники еластичності в умовах низьких температур. Засоби з оксиетилідендифосфоновою кислотою підходять для середовищ з підвищеною вологістю, оскільки вони додатково захищають метал від іржавіння навіть при частому контакті з водою;
• тривалість дії засобу. Якщо ви хочете зменшити частоту повторної антикорозійної обробки автомобіля, варто обирати засоби з тривалим захисним ефектом, які зберігають свої властивості протягом декількох років. Полімерні та гумові антикори можуть забезпечувати захист на термін до трьох років і більше, тоді як засоби на основі воску зазвичай потребують оновлення щороку;
• простота нанесення та можливість потрапляння у важкодоступні місця. Деякі антикорозійні засоби важко наносити самостійно, особливо на складні ділянки автомобіля. Якщо ви плануєте обробляти машину самі, обирайте засоби у вигляді аерозолів або рідин, які легко проникають у важкодоступні місця і рівномірно розподіляються по поверхні. На арки, порожнини, а також для внутрішніх поверхонь дверей краще підходять засоби з високою проникаючою здатністю, які дозволяють максимально ефективно захистити всі частини авто;
• вогнетривкість. З міркувань безпеки корисно звернути увагу на вогнетривкі антикорозійні засоби, які здатні протистояти займанням. Це особливо актуально для власників позашляховиків та автомобілів, які використовуються в умовах підвищеної небезпеки займання або при контакті з джерелами високих температур. Засоби, що мають вогнетривкі властивості, забезпечують додатковий захист автомобіля у випадку екстремальних умов експлуатації.

Таким чином, правильний вибір антикорозійного засобу залежить від ваших потреб і умов експлуатації автомобіля. Ретельно обирайте протикорозійне покриття для днища, кузова та інших поверхонь з урахуванням його складу, простоти нанесення, довговічності та стійкості до зовнішніх впливів, щоб забезпечити надійний захист авто на тривалий час. А ще зверніть увагу на додаткові засоби профілактики автомобільних корозійних уражень, які доповнюють дію антикорів, зменшуючи шанси утворення іржі та збільшуючи термін служби металевих елементів авто:

• регулярне миття автомобіля. Особливо у зимовий період, коли на дорогах використовується велика кількість реагентів. Очищати слід не лише кузовні поверхні, а й дно, де часто скупчується сіль та волога, що є основними причинами, через котрі розвивається корозія;
• час від часу огляд днища та інших ділянок. Особливо після зими або їзди по бездоріжжю. За наявності перших корозійних ознак краще одразу вжити заходів, щоб зупинити процес;
• своєчасний ремонт і обробка дрібних пошкоджень. Подряпини, відколи та тріщини на лакофарбовому покритті важливо якомога швидше усувати, адже такі місця стають вразливими до окислення. Згодом навіть маленький, майже непомітний дефект може перетворитися на осередок іржі, якщо вчасно не забезпечити його герметизацію;
• періодична вентиляція салону і багажника. Накопичення вологи всередині автомобіля може сприяти роз’їданню металевих частин зсередини. Особливо це стосується прикритих поверхонь і кріплень. Регулярно перевіряйте, щоб в салоні та багажнику не було зайвої вологи, та провітрюйте ТЗ;
• захист від вологи під час тривалого зберігання. Якщо автомобіль не використовується протягом довгого часу, варто вжити додаткових заходів для захисту від іржі. Це передусім його знаходження у сухому, провітрюваному приміщенні або хоча б накривання спеціальним чохлом від вологи. Для внутрішніх порожнин – використання засобів, які видаляють зайву вологу;
• уникнення довгочасного контакту з мокрими предметами. Це можуть бути, до прикладу, вологі килимки або багажі. Вони не повинні надовго залишатися на металевих поверхнях автомобіля. Килимки слід регулярно сушити та переконуватися, що на них немає вологи, особливо у зимовий період;
• використання воскових покриттів і полірувальних засобів. Вони створюють додатковий бар’єр, який перешкоджає потраплянню вологи до металевих частин. Не тільки покращують зовнішній вигляд автомобіля, а й максимізують захист від іржі;
• застосування додаткових захисних елементів та покриттів, як от накладок, бризковиків, підкрилків або плівок, які запобігають зношуванню, механічним пошкодженням і заразом захищають від окислювальних реакцій.

Усе це в комплексі з якісним антикорозійним покриттям (не лише виконаним вчасно та уміло, а й за допомогою вдалого антикору) забезпечить неймовірні результати. Стане розумним доповненням до нанесення спеціального захисного шару на авто від корозійних проявів як надійного способу значно подовжити життя автомобіля, зберігши його від пошкоджень і зменшивши витрати на ремонти впродовж багатьох років. Цього вам і бажаємо, сподіваючись, що наш матеріал стане для вас справжнім помічником у питанні, як захистити авто від іржі.