Понос у телят – причини, лікування та способи профілактики

Скотарство (розведення ВРХ) є однією з провідних галузей тваринництва в Україні. З великої рогатої худоби отримують молоко, м’ясо, шкіру – продовольство для населення, сировину для харчових підприємств та інших виробництв переробної промисловості. Скотарство є прибутковим напрямком діяльності з достатньо хорошими умовами для розвитку в нашій країні. Однак і ризиків не позбавлене. Чимала їх частина стосується здоров’я тварин. Щоб розведення великої рогатої худоби як в домашніх умовах, так і в масштабах промислового скотарства було успішним, важливо добре орієнтуватися в можливих негараздах зі здоров’ям, уміти їм запобігати та своєчасно й ефективно лікувати. Зокрема, проблема, що не є рідкістю – понос у телят. Саме про неї ми сьогодні детально й поговоримо.

Що може спричинити появу поносу і в чому небезпека? Які профілактичні та лікувальні заходи дієві та заслуговують на увагу? Як подбати про тварин якомога ефективніше? На всі важливі запитання відповідаємо у цьому матеріалі.

Причини виникнення проносу: звідки приходить небезпека

Діарея, або пронос – під такою узагальненою назвою маються на увазі різні порушення роботи травного тракту і відповідні супутні симптоми. Здавалося б, діарея – річ банальна, проте у випадку з коровами, а тим паче з телятами, до неї не можна ставитися легковажно. Банальна-небанальна, а безповоротно нашкодити молодій тварині здатна всього за декілька днів. Саме молодняк найчастіше страждає на це захворювання. У віці до місяця, коли імунітет ще не повністю сформований, а травна система особливо вразлива, основна частина смертей телят провокується саме проносом. Щоб запобігти цьому, важливо передусім знати про можливі причини. А їх чимало. Ось основні:

1. Особливості імунітету. Перші один-два тижні його відсутність і ще деякий час його слабкість. У новонароджених телят не сформований імунітет, потрібні антитіла вони отримують з молозивом матері. Власний імунітет формується лише через тиждень-другий і то якийсь час залишається слабким. В процесі того, як організм за вказаних умов пристосовується до світу, в якому є бактерії, діарея є досить поширеним явищем. Правильні своєчасні протидіарейні заходи можуть вирішити проблему всього за один день. І навпаки, нехтування чи недостатня увага – прямий шлях до вкрай негативних наслідків. Ситуацію з послабленим імунітетом здатні посилити, зокрема, такі фактори, як пізнє перше випоювання молозивом (пізніше, ніж через 40-60 хвилин після народження), недостатня вентиляція в корівнику з нестачею кисню для телят, антисанітарні умови перебування, які водночас для шкідливих бактерій є оптимальним середовищем розповсюдження. Погано на імунітеті позначається й стрес, організм стає більш схильним до ураження вірусами та бактеріями.
2. Годування, яке не відповідає потребам (порушення норм годівлі). Якщо телят годувати не так, як слід, від проносу може загинути значна їх частина. Першочергове значення має якість молока. Воно має бути теплим і не перестояним. Якщо погодувати теля навіть злегка підкислим молоком, інтенсивна діарея не забариться. Також, аби уникнути рідкого стільця, малюків не потрібно перегодовувати, їм не слід давати молочний замінник поганої якості чи різко змінювати раціон. Старші тварини теж чутливі до годівлі. Пронос та загалом проблеми з травленням у них здатен спровокувати надлишок солі в кормі. Серйозна шкода можлива, якщо в їжі присутні нітрити, нітрати та важкі метали. Корови можуть отруїтися. Пронос в таких випадках нерідко супроводжується кров’яними виділеннями і характеризується складністю лікування. Травний тракт, не встигнувши адаптуватися, може зазнати шкоди при різкому переході з зимового на літній раціон. Неякісні корми (цвіле сіно, фураж, кислі відходи) – це погано. Незбалансований раціон годівлі (з дефіцитом/надлишком БЖВ, вітамінів та мінералів) – теж погано. Присутність на випасі отруйних рослин та/або трав і злаків, що оброблені добривами чи інсектицидами – аналогічно нічого хорошого. Усе це – прямий шлях до значних проблем зі здоров’ям ВРХ.
3. Вірусні та бактеріальні ураження. Від різних інфекційних захворювань, що провокують діарею, гине чимало телят та дорослих корів. Телята, ясна річ – в максимальній зоні ризику. На початковому життєвому етапі вони можуть заражатися кишковою паличкою, в результаті чого організм оперативно виснажується, з’являється зараження крові. Не менш небезпечна коронавірусна інфекція: спочатку пронос, потім виразка слизової оболонки ротової порожнини, сильне слиновиділення з формуванням піни на кшталт того, яке характерне при сказі. Загрозливою причиною діареї у телят є й ротавірусна інфекція, при якій теля втрачає апетит, організм виснажується, випорожнення набувають специфічного кислого запаху. Ще проносом у ВРХ можуть супроводжуватися туберкульоз і хвороба Йоне, сибірка, геморагічна септицемія, вірус Шмалленберга, піроплазмоз та інші інфекції. У всіх згаданих випадках без належного лікування на молодих тварин з великою ймовірністю чекає загибель. Меншою мірою, але теж негативно, кожне із цих захворювань позначається і на дорослих особинах.

Отже, несформований або слабкий імунітет, недотримання правил утримання, антисанітарія, стреси, неналежне годування, отруєння, віруси, бактерії та паразити, хвороби ШКТ неінфекційної етіології, постпологові патології, вакцинальна невідповідність – причин діареї у телят та дорослих корів є досить багато. І кожна з них може супроводжуватися згубними наслідками. Вміти не допустити або вчасно вирішити проблему – мега важливо для кожного господаря.

Як визначити діарею: симптоми та діагностика

Порівняно із причинами, варіативними та не завжди однозначними, визначення захворювання простіше. Пронос у теляти, як основний прояв – справа очевидна: рідкі калові маси з неприємним запахом, можливо, зі слизом, з кров’ю та/або піною. Проте зазвичай він не відбувається сам по собі, а супроводжується низкою характерних симптомів:

• збільшення частоти випорожнення кишківника до 5-12 разів на добу;
• піднятий хвіст, що сповіщає про прагнення випорожнитися, у зв’язку з відчуттям позивів до дефекації;
• зневоднення (теля випиває значно більше рідини від норми) зі супутнім западанням очей, сухістю слизових оболонок і пересушуванням шкіри;
• млявість, пригніченість, що явно спостерігаються у тварини, відмова від їжі, проведення значної частини часу в лежачому положенні;
• нездорова температура тіла, занизька чи зависока;
• скрипіння зубами.

Щоб діагностувати актуальне захворювання, необхідно прослідкувати його прояви. Різні хвороби проявляються по-різному. Правильний діагноз – запорука ефективного лікування. Зверніть увагу на:

• консистенцію, запах і колір калу;
• частоту випорожнень;
• температуру тіла;
• стан слизових;
• загальну поведінку тварини.

Пояснимо важливість діагностичних заходів на прикладі колірних параметрів. Вони бувають здебільшого жовтими, зеленими або білими. Жовтий пронос, а також водянистість виділень, плюс підвищена температура тіла – характерні ознаки ротавірусної інфекції. Жовтий і зелений кал з домішками слизу чи крові, нерідко з виразками і зниженням температури – клінічна картина інфекції коронавірусної. Білий пронос дає колібактеріоз (ешерихіоз), джерелом потрапляння якого в організм є молоко, що перебуває у забрудненому приміщенні.

І подібне значення має кожен аспект, який спостерігається за твариною у стані хвороби. Що повнішою буде діагностика, то вища ймовірність позитивного результату лікування. Правильний діагноз дуже важливий для безпомилковості подальших дій.

І головне: дійте одразу ж, як тільки помітили діарею. Щоб уникнути поширення хвороби, відокремте теля від інших. Щоб не допустити загибель від зневоднення та виснаження, починайте лікувати тварину негайно. Якщо не впевнені, як саме слід усувати проблему в конкретному випадку, не нехтуйте допомогою, проконсультуйтеся з ветеринаром.

Чим небезпечний понос у телят? Чому варто бити на сполох?

Коли поносять телята, це є дійсно небезпечно. Мало того, що проблема досить поширена. Для незміцнілого організму вона може мати вкрай плачевні наслідки, загибель з-поміж яких, на превеликий жаль, не є рідкістю.

Якщо тварину своєчасно і правильно не пролікувати, зневоднення посилиться, робота багатьох органів та систем порушиться, загальний стан організму суттєво погіршиться. Всього за добу молода тварина може втратити до 10 % маси тіла, причому все – через зменшення обсягів рідини. Як результат – загущення крові й порушення її циркуляції, а відтак кисневе голодування з негативним впливом на увесь організм. Втрата 7 % рідини вже є загрозливою для життя, 15 % – смертельний випадок.

Відсутність своєчасного лікування практично завжди призводить до летальних наслідків. Навіть якщо забаритися зовсім трохи, запустивши ситуацію, і належне лікування вже може не врятувати. Зневоднення і виснаження призводять до того, що теля впадає в кому і може вмерти протягом 6-12 годин. Кома – та точка неповернення, коли зробити будь-що для порятунку тварини вже стає неможливим.

Якщо теля й виживе, то може зазнати поганих змін, які даватимуться взнаки протягом всього життя. Це цілком можливо навіть при короткочасних порушеннях кровопостачання внутрішніх органів. Важкі інфекції в ранньому віці особливо небезпечні для телят, позаяк з величезною ймовірністю призведуть до погіршення продуктивності в дорослому житті. Телички навряд чи зможуть колись давати бажані надої, а бичкам будуть характерні ростові відставання.

Зверніть увагу, що найбільшу небезпеку становить кривавий пронос. Він супроводжується пошкодженнями слизових шлунково кишкового тракту, кишківник кровить. Загибель теляти може настати вже за кілька годин.

Тож, бити на сполох при діареї у телят обов’язково, адже небезпека існує чимала. Слід правильно встановити діагноз і без зволікань почати лікування, щоб швидко зупинити пронос у тварин. А ще краще взагалі не допустити його появу, здійснивши ефективні профілактичні заходи. Детально і про лікування, й про профілактику – далі.

Медикаментозне лікування діареї

Коли виникає понос у теляти, що робити і як діяти – найперші питання. І тут важливо зрозуміти, що єдино правильного медикаментозного лікування у всіх випадках не існує. Немає таких ліків, які б від діареї будь-якого походження точно допомогли. Потрібно максимально проаналізувати ситуацію, щоб правильно підібрати лікарські препарати для ослабленого організму.

Алгоритм дій, якого рекомендують дотримуватися спеціалісти:

• ліквідація причини проносу (на допомогу можуть прийти антибіотики, сироватки);
• регідратаційна терапія з метою усунення зневоднення (внутрішньовенне введення відповідних препаратів + рясне пиття);
• забезпечення енергопідтримки та поставки вітамінів;
• протизапальна дія.

При спостереженні перших ознак розріджених випорожнень потрібно припинити годування і зробити необмеженим доступ до води. Кількість згодовуваного молока слід мінімізувати, оскільки кишківником хворої особини при діареї воно не засвоюється. Більше того, молоко здатне створювати сприятливі умови, щоб шкідливі бактерії розмножувались і розповсюджувались.

Тримати хвору тварину потрібно в теплі. Через порушення терморегуляційних процесів, які провокує зневоднення, організму самому не під силу підтримувати потрібну температуру тіла.

Далі настає черга вибору і застосування ліків для боротьби із хворобою. Лікування має відбуватися обережно, своєчасно, зі знанням справи. Найкраще – за вказівками спеціаліста.

Які ліки для усунення діареї можуть використовуватися?

Якщо причина проносу – харчове отруєння або вірусне ураження, допомагають такі групи препаратів:

• регідратаційні засоби (пероральні регідрати). Розчини переважно на основі хлориду натрію, що застосовуються для запобігання зневодненню і заповнення нестачі в організмі солей. Інакше кажучи, покликані відновлювати водно-електролітний баланс. Порошкові препарати швидкої дії розчиняють у воді, відповідно до інструкції, і споюють тварині;
• сорбенти. Ліки, які зв’язують і виводять токсини. Зв’язуючи токсичні речовини, вони водночас уповільнюють перистальтику кишківника і зменшують тим самим частоту випорожнень;
• розчини електролітів. Назначаються при сильному проносі. Вводяться внутрішньовенно;
• спазмолітичні та знеболювальні препарати. Забезпечують знеболення при надмірній перистальтиці;
• ферменти і пробіотики. Засоби, які покликані нормалізувати травні функції, відновити мікробіоту кишківника та зменшити у ньому процеси бродіння. Ферменти важливі при актуалізації ферментних порушень (недостатньому їх виробленні печінкою і підшлунковою). Пробіотики незамінні у відновному періоді, позаяк під час хвороби втрачається велика кількість корисних бактерій.

Якщо захворювання спровоковане бактеріями, не обійтися без застосування антибіотиків. На 1 кг ваги здебільшого береться 20 мг антибактеріального препарату. Введення найчастіше відбувається ін’єкційно, іноді перорально. Від другого варіанту часто відмовляються, позаяк він здатний на ще більше подразнення шлунково кишкового тракту.

Регідрон, орасан, активоване вугілля, глюкоза, баралгін, нітокс, тетрациклін, катазол, левоміцетин, лоперамід, дітріх, ацидофілін, гастровет тощо – загалом препарати різних груп для лікування діареї можуть застосовуватися варіативні. До вибору і використання слід віднестися з усією відповідальністю.

Застосування народних засобів: що варте уваги?

Почнімо з дещо іншого запитання: чи можна взагалі використовувати народні засоби для лікування проносу у телят? Загалом так, але є низка нюансів. Іноді застосування ветеринарних препаратів неможливе через банальну відсутність поблизу ветаптеки. А коли діяти потрібно швидко, то вже краще хоча б народними засобами, аніж ніяк. Так, про стовідсоткову ефективність і гарантовану дієвість в такому випадку не йтиметься, однак чимало фермерів з власної практики мають успішний подібний досвід. Тож категоричне «ні» народним засобам не кажемо. Нижче наведемо варіанти, які реалізуються найчастіше. Брати їх до уваги чи ні – вибір за вами. В будь-якому випадку покладатися повністю на народну медицину не рекомендуємо. Оптимальним буде рішення поєднати її із застосуванням лікарських препаратів. І обов’язково враховуйте складність перебігу діареї. Коли причиною є легкі харчові порушення і серйозні бактеріальні ураження – дві зовсім різні ситуації, які потребують суттєво різних підходів.

До вашої уваги – перелік актуальних засобів народної медицини:

√ Злакові відвари (ячмінний, вівсяний, житній). Добре впливають на ШКТ, допомагають відновлювати сили, в перші дні хвороби є непоганою альтернативою молоку. Добре показують себе в дії при легкій формі проносу й допомагають в його профілактиці. Щоб приготувати відвар зі злаків, потрібно взяти 100-150 грамів зерна на літру води, довести до кипіння й варити під кришкою протягом години, періодично помішуючи. Потім процідити, довести за допомогою кип’яченої води до початкового об’єму і давати тварині. З профілактичною метою – по склянці. Для лікування – п’ять разів на добу по 0,5 л замість молока протягом кількох днів. При відмові теляти пити відвар можна споювати його через соску.

√ Лляний відвар. Використовується по факту виникнення діареї. На літру води потрібно взяти 50 г сухого насіння льону. Спочатку слід закип’ятити воду в емальованій каструлі, потім всипати насіння й варити на малому вогні 60 хв. Зняти з вогню, накрити кришкою й обгорнути рушником, щоб засіб настоявся. Потім відцідити й довести до початкового об’єму. Поїти теля двічі-тричі на день.

√ Відвар шипшини і/або звіробою. Має швидку в’яжучу дію, поповнює запас вітамінів в організмі. У першої рослини беруться ягоди, в другої – листя. 100 грамів рослинного матеріалу заливається літром окропу й настоюється протягом восьми годин. Далі відвар проціджується й готовий до використання. Давати хворій тварині по одній склянці (приблизно 250 мл) тричі на день. Після першого разу прослідкувати, чи не виникла алергія.

√ Відвар подорожника. Має в’яжучі в дезінфікувальні властивості. На літр окропу береться 100 г подрібненої рослини. Вариться на малому вогні 20 хв і ще годину настоюється, після чого проціджується. Склянка такого відвару споюється тварині за пів години до годування.

√ Солоний чорний чай з яєчними білками. Готується корисний коктейль так: в 1 л міцного процідженого чаю додати 3 свіжі сирі білки курячих яєць і 1 ст. л. харчової морської солі. Давати теляті з розрахунку 10 грамів на кожен кілограм ваги. Якщо точна маса невідома, керуйтеся принципом: краще трохи менше, ніж переборщити. Випоювати чорним чаєм можна з перших симптомів протягом місяця, навіть якщо хвороби вже немає.

√ Буряковий сік. Використовується для клізм, якщо у випорожненнях присутні домішки крові. Допомагає зупинити кровотечу і здійснює дезінфекцію кишківника. Щойно віджатий сік вводиться по 500 мл кожні дві години протягом дня.

√ Вода + сіль. Такий тандем виводить токсини, відновлює запас мінералів та утримує рідину в тілі. Розвести 5 чайних ложок солі у воді й протягом дня напувати теля. Проте робити це слід обережно, позаяк засіб може спровокувати блювоту.

√ Вода + цукор + сіль. Використовується проти зневоднення. На літр води береться 2 ст. л. цукру і 2 ч. л. солі. Споювати теляті потрібно по 400 мл кожну годину до приїзду ветеринара, щоб підтримувати нормальний, на скільки це можливо, стан.

І це ще не всі можливі народні засоби. Також можна використовувати порошок добре пропеченого хліба, відвар ромашки, кору дуба та інше. Проте слід розуміти, що народна медицина – суто ваша відповідальність. Усі ризики таких процедур лягають на ваші плечі.

Профілактика – найкраще рішення проблеми проносу

Лікування діареї в телят – завдання непросте, але дуже важливе. Чи є варіант спростити собі життя, а тварині мінімізувати ризики виникнення рідкого стільця з усіма супутніми негараздами? Так, профілактика можлива. Більше того, вона при розумному підході – найефективніше рішення протистояння проблемі.

Профілактичні заходи, які потрібно взяти на замітку:

• дотримання санітарно-гігієнічних норм утримання тварин. Зокрема, забезпечення чистоти, порядку й безпеки в приміщеннях, виконання дезінфекції, захист від спекотної та морозної погоди, нівелювання контакту теляти з гноєм тощо;
• вакцинація, відповідно до ветеринарного календаря. Це найкращий спосіб профілактики проносу вірус-бактеріальної етіології. Вакцина, зроблена корові-матері, суттєво збільшує шанси на виживання теляти-малюка, полегшуючи адаптацію до зовнішніх умов;
• відгородження корови і теляти від інших тварин, окреме тримання малюка одразу після народження з матір’ю. Це допомагає максимально прибрати негативні фактори, реалізувати захист від вірусів та бактерій, запобігти їхньому потраплянню в організм;
• серйозна увага до годування. Молозиво має бути якісним і використовуватися у відповідних об’ємах. Корм повинен містити усі необхідні поживні речовини, зокрема вітаміни та мінерали. Тільки якісна свіжа їжа – не інакше.

Зверніть увагу, що все перераховане важливо виконувати в комплексі. Нехтування хоча б одним із пунктів збільшує ймовірність захворюваності телят, наближає до летального результату.

Стінки дріжджових клітин ImmunoWall як ефективний засіб для профілактики діареї у телят

Якщо хочете зробити максимум в плані профілактики, візьміть у помічники пробіотичну кормову добавку ImmunoWall. Це інноваційна бразильська розробка для забезпечення хорошого стану й покращення самопочуття тварин в домашніх умовах та промислових масштабах.

Продукт має кілька ключових завдань, одним з яких і є профілактика діареї. Допомагаючи корисним бактеріям і перешкоджаючи шкідливим, він ефективно захищає травну систему тварин, забезпечує потужну імунну підтримку, підвищує стійкість до стресів та несприятливих зовнішніх умов. Усе завдяки унікальному складу дріжджової фракції ImmunoWall. Вона містить найбільшу кількість бета-глюканів та MOS, якщо порівнювати з подібними продуктами, що присутні на ринку. Причому ці інгредієнти мають синергетичні пропорції, активний і чистий зв’язок. Вони результативно взаємодіють з клітинами вродженої імунної системи, модулюють кишкову мікробіоту, запобігають колонізації патогенних бактерій. β-глюкани і маннанолігосахариди у вигляді ImmunoWall – це надійна підтримка здоров’я ШКТ і сили імунітету. Годування з ними стає ефективнішим, ростові процеси нормалізуються, понос у телят має мінімальні шанси на виникнення, а відтак і смертність не набуває актуальності.

Купити стінки дріжджових клітин ImmunoWall в Україні можна на сайті компанії «Система Оптимум». Доповніть ними протидіарейні профілактичні заходи – доглядайте за телятами уміло, забезпечте їм здорові передумови для розвитку і життєдіяльності.

Причини проносу у телят, як ми з вами з’ясували, бувають різні, як, втім, і методи, й засоби, як і чим лікувати та виконувати профілактику. Яким шляхом піти – вибір завжди залишається за вами. Наостанок лиш хочемо побажати здоров’я вашим тваринам, а вам – ефективно-продуктивного господарювання!