Чому скручується листя на помідорах та що з цим робити?

Помідори – культура примхлива, хоч і звична. Вони щедро віддячують за турботу, але водночас болісно реагують на найменші хиби/недоопрацювання аграрія. Однією з найбільш тривожних і розповсюджених ознак при вирощуванні є скручування листя. Цей симптом викликає хвилювання у досвідчених городників і повну розгубленість у новачків. Чому скручується листя на помідорах? Як розпізнати справжню причину деформації та не припуститися ще більшої шкоди при спробі її усунути?

Скручене листя томатів – це само собою не хвороба і не вирок, це яскравий сигнал, що щось пішло не так, зреагувавши на який своєчасно, можна звести шкоду до мінімуму. Він може вказувати на різні проблеми: від банального порушення режиму поливу до прихованого вірусного зараження. Найгірше, що симптом часто виглядає однаково при абсолютно різних причинах. І якщо реагувати навмання, то можна лише погіршити ситуацію: обприскати фунгіцидом, коли винен кліщ, або внести добрива, коли рослина і так у стресі. Як же тоді правильно діяти?

Ця стаття стане дороговказом у цьому складному питанні. Ми розглянемо основні причини скручування помідорних листків, навчимо візуально визначати тип деформації, поговоримо про заходи профілактики й надамо практичні поради, що саме варто робити в тій чи іншій ситуації. Якщо ви шукаєте не просто відповідь, а повноцінне розуміння процесів, дочитайте до кінця.

Основні причини скручування листя

Скручування листя – це захисна реакція помідорів на дискомфорт. Але джерела цього дискомфорту можуть бути дуже різноманітними. Щоб знайти першопричину, варто проаналізувати цілий комплекс факторів: умови вирощування, догляд, погоду, стадію розвитку рослини. Загалом причини можна поділити на чотири ключові групи:

1. Фізіологічні. Найчастіше пов’язані з неправильним режимом поливу, різкими коливаннями температури чи порушенням вологості повітря. Помідор – теплолюбна, але не посухостійка культура. Якщо земля пересихає, тріскається біля стебел і, можливо, провокує розриви коренів, листя закручується для зменшення площі випаровування.
2. Нутрієнтні. Це недостатня присутність або дисбаланс елементів живлення. Наприклад, нестача бору, магнію, цинку або надлишок азоту. У кожному випадку прояви будуть трохи відрізнятися, тому важливо вміти їх читати.
3. Біологічні. Передусім вірусні, бактеріальні або грибкові інфекції. Ураження хвороботворними збудниками часто супроводжуються додатковими симптомами: мозаїчністю, плямистістю, некрозами. Іноді саме скручування – перша ознака вірусу.
4. Зовнішньо-механічні. Сюди належать вплив шкідників, неправильне формування куща, надто жорстка підв’язка та обробка отрутохімікатами. Рослина може «зачиняти» листя в спробі самооборони.

Важливо знати! Іноді, коли листя скручується, це є сортовою особливістю, а не проявом хвороби, ураження паразитами чи недоліків живлення. Це характерна властивість, зокрема, індетермінантних сортів з тонкими стеблами та верхівками. Їхні листки фізіологічно опущені донизу, мають надрізи й трохи закручуються. Ще закручуватися може листя деяких гібридних сортів томатів чері. У таких випадках приводу для занепокоєння немає, якщо тільки скручування не супроводжується ослабленням і потоншенням рослини або колірними змінами. Скручування + будь-що зі згаданого – це вже не сортова особливість.

Далі розгляньмо основні причини скручування листя, які – зовсім не норма, окремо та детально.

Перелив або нестача води

Вода – головний рушій життєдіяльності томатів. Порушення водного режиму одразу ж позначається на листі. Якщо рослині не вистачає вологи, вона починає економити ресурси: листя скручується догори, зменшуючи площу випаровування. Нестача води особливо критична під час зав’язування плодів. Високі температури лише підсилюють стрес, і листя втрачає тургор. У запущених випадках з’являються тріщини на стеблах, а плоди не досягають очікуваних розмірів. Якщо вдень листя скручується, а на ранок стає рівним, це гарантовано реакція на спекотну погоду в поєднанні з недостатнім поливом. Знадобиться налагодити періодичність та інтенсивність поливальних заходів й забезпечити притінення від пекучого сонця.

Інша крайність – надмірний полив. Коріння в таких умовах задихається, рослина страждає на гіпоксію. Скручування супроводжується млявістю, а згодом – гниллю. Найчастіше подібне трапляється у закритому ґрунті при недбалому поливі або поганому дренажі. Рішення – це стабільний режим: полив не частіше 2-3 разів на тиждень, але з рясним зволоженням, щоб вода проникала глибоко. Поверхневі, але часті поливи можуть шкодити більше, ніж допомагати. Якщо рослини ростуть у відкритому ґрунті, а проблему спровокували значні обсяги атмосферних опадів, може допомогти прикривання кущів плівкою з додатковим розпушенням землі для покращення дренажу та зниження ризиків вологозастоювання в землі.

Брак мікроелементів

Томати мають високі потреби в поживних речовинах, і навіть незначний дефіцитний стан мікроелементів здатний викликати деформації (здебільшого скручування вгору) листя.

Передусім скручування може даватися взнаки через нестачу калію для коренів й супроводжуватися кучерявінням молодих листків, незабарвленими плямами на плодах. На допомогу в такому випадку приходить зола (2 склянки на 10 л води) або калійна селітра (20 г на 10 л води) з поливом під корінь із розрахунку 0,5 л на 1 м².

Якщо листки загортаються, а їхні верхівки підсихають, це свідчить про бідне кальцієве живлення, яке згодом може проявитися на томатах як вершинна гниль. Часто кальцієнестачу провокують довга спека і посуха. Вирішує проблему обприскування, для якого використовують кальцієву селітру (3 ч. л. на 10 л води). Також можливі полив під корінь або прикопування гранул в землю, проте лише у весняний період.

Скручування у помідорів може виникати й через нестачу:

• цинку. Молоде листя стає дрібним, щільним і скручується в спіраль. Особливо помітне на верхівках;
• бору. Краї листочків закручуються всередину, з’являються коричневі точки між жилками;
• магнію. Реалізується хлороз, при якому листя блідне по краях, іноді деформується, актуалізується плямистість;
• заліза. Виникають пожовтіння між жилками та поступове скручування.

Часто городники плутають мікроелементні дефіцити з інфекцією. Але у випадку з мікроелементами симптоми поширюються поступово й симетрично. І одним з найкращих вирішень проблеми є позакореневе внесення мікродобрив у хелатній формі. Як варіант – комплексні добрива зі збалансованим складом.

Зверніть увагу, що значення мають як мікроелементи, так і макроелементи. Взяти хоча б фосфор. При його нестачі листки стають темно-зеленими, а то й фіолетовими, і невдовзі загинаються догори. На допомогу приходять фосфорні добрива, як от суперфосфат.

До слова, негативні наслідки можуть бути не лише через брак добрив, а й через надлишок, особливо, коли йдеться про азотні матеріали. Якщо проявляється кільцеподібне скручування, а листя стає ламким, обсяги азотних добрив мають бути зменшені.

Грибкові ураження та вірусні інфекції

Віруси чи не найпідступніші. Вони проникають у клітини рослини й змінюють механізми її росту. Скручування – типовий симптом вірусів тютюнової мозаїки та бронзовості томатів.

Грибки частіше викликають не скручування, а некрози, але деякі збудники, зокрема фузаріозу, можуть давати скручені верхівки. Ураження супроводжується в’яненням і зміною кольору жилок.

Не варто забувати й про бактерії, адже і вони несуть небезпеку помідорним посадкам. Яскраве свідчення бактеріальної інфекції – швидке загортання всієї зеленої маси назовні. Згодом розсада слабшає і стає блідою, а в дорослих помідорів погіршується плодоутворення.

Два розповсюджені бактеріальні захворювання:

• бактеріоз (бактеріальне в’янення). Все листя загортається догори, розвиток суцвіть і зав’язування плодів зупиняються. Переносять хворобу попелиці. Вилікувати її неможливо. При ураженні бактеріозом молодих рослин, їх слід знищити й висадити на ділянку сидерати для томатів. При прояві недуги під час достигання плодів може врятувати відщипування точки росту, давши рослині сили на дорощування врожаю;
• бактеріальний рак. Скручування супроводжується побурінням з подальшим засиханням. Старт захворювання – ураження судин, у зв’язку з чим уся рослина перестає отримувати необхідне живлення. Встановлення хвороби – за бурим слідом на зрізі нижнього листка. Лікування немає, заражені кущі потрібно повиривати й спалити якомога далі від ділянки.

Що може провокувати ураження та інфекції загалом? Насамперед заражений посадковий матеріал. Також збудники хвороб, котрі переносяться шкідниками.

Як діяти? При грибкових та вірусних проблемах необхідно найперше правильно встановити діагноз. Застосування пестицидів без його підтвердження є основною помилкою городників. У більшості випадків найкраще, що можна зробити – якнайшвидше видалити і знищити хворі рослини, щоб не заразити решту, щоб запобігти поширенню хвороби на інші, поки здорові, кущі.

Атаки шкідників

Кліщі, білокрилки, попелиці – ось винуватці скрученого листя, яких часто недооцінюють. Вони висмоктують соки з листкових пластин і стебел, що провокує деформації, ослаблення, пожовтіння, плямистість та засихання зеленої маси, й як результат – зниження врожайності. Попелиця спричиняє скручування вниз, пожовтіння, почервоніння та появу чорного нальоту. Кліщ – зморщування, плямистість, засихання і опадання. Білокрилки – слабкість і в’янення.

Огляд зворотної сторони листка – перше, що слід зробити, аби мінімізувати негативи шкідників. Часто вони ховаються саме там. Якщо виявили дрібних білих комах або павутинки, діяти треба негайно. Підійдуть біоінсектициди, наприклад, на основі спіносаду, або акарициди проти кліщів.

І врахуйте: що раніше буде ідентифіковано шкідника, то вищі шанси на успішне збереження листкового апарату. А разом з ним – і врожайності. Тож варто звикнути розглядати кожен скручений листок не як проблему, а як підказку до дії.

Яке буває скручування листя – визначаємо проблему візуально

Не кожне скручування однакове. Тип деформації багато що може розповісти про причину. Візуальна діагностика – ключ до правильного рішення. Скручування листя на помідорах може проявлятись у вигляді згортання вгору, донизу, зі зміною кольору або появою плям, у формі спіралі чи з супутніми пошкодженнями.

Симетричне скручування з обох боків часто свідчить про нестачу макро- чи мікроелементів. А ось асиметричне – швидше за все, це вірус або шкідник. Якщо ж змінюється колір – варто підозрювати хвороби або фізіологічний стрес.

Вгору (всередину)

Листя закручується вгору з країв – це один із найпоширеніших сигналів про фізіологічний стрес, типова реакція на нестачу вологи, спеку, пересушений ґрунт. Таке скручування свідчить про прагнення рослини зберегти воду. Часто зустрічається у відкритому ґрунті під час спеки, коли температура повітря піднімається вище 30 ℃, а вологість знижується.

Рослина, щоб зменшити випаровування, рефлекторно згортає листки. Це природна адаптивна реакція, яка спрямована на збереження вологи. При цьому листя згортається догори у вигляді човника або трубочки. Якщо процес тимчасовий, наприклад, у денну спеку, і листя повертає нормальну форму ввечері чи зранку, це не критично. Але якщо скручування фіксується постійно, ситуація вимагає втручання.

Причиною може бути також пересихання ґрунту в глибших шарах. Часто верхній шар здається вологим, але на глибині близько 20 см коренева система вже страждає від нестачі вологи. У такому випадку листя закручується догори, втрачає блиск, в рослини пригнічується ріст.

Ще один поширений фактор – брак бору. Цей елемент впливає на формування клітинних стінок, і при його нестачі листя стає ламким, тендітним, з гофрованими краями, які згортаються всередину.

Також загортання наверх може відбуватися через нестачу калію та бактеріальні інфекції. Якщо процес відбувся дуже швидко і захопив усю зелену масу, найімовірніше в основі – саме бактеріальне ураження.

У теплицях такий симптом нерідко вказує на порушення вентиляції або занадто щільне загущення грядки. Повітря не циркулює, температура локально підвищується, а листя реагує на перегрів скручуванням.

До низу (назовні)

Скручування донизу зазвичай вказує на зовсім іншу групу проблем. На відміну від «вгору», коли йдеться про збереження вологи, цей тип часто є реакцією на перевантаження рослини або отруєння – надлишок мінеральних добрив, особливо азоту, токсини в ґрунті, надмірне зволоження або навіть побічну дію засобів захисту рослин.

Якщо при цьому листя темно-зелене, жорстке, можливо, винен надлишок азоту. Ще у випадках надлишкового азотного підживлення листя збільшується в розмірах, а міжвузля видовжуються. Рослина ніби «жирує», нарощуючи вегетативну масу, але затримуючи цвітіння та формування плодів. Ба більше, такі рослини більш сприйнятливі до фітофторозу та інших хвороб.

Якщо крайове закручування молодих листків доповнене появою бронзових відтінків, дрібнолистістю та розетчастістю, найчастіше проблема у дефіциті цинку. Загортання такого виду також може бути характерне при надлишку марганцю чи нестачі кальцію, при ураженні хворобами або шкідниками.

Інший варіант – надмірне зволоження ґрунту, коли коріння не може дихати. У відповідь на гіпоксію верхня частина рослини змінює тургор, а листя закручується вниз, стає млявим, а іноді ще темніє по краях.

Не менш поширеною причиною є пошкодження кореневої системи при пересадці, механічні травми або кореневі гнилі. Коли корінь не працює, надземна частина отримує «сигнал біди» і реагує опусканням листків.

Іноді цей тип скручування виникає після застосування пестицидів або навіть народних засобів, наприклад, концентрованого настою попелу, господарського мила чи нашатирного спирту, що призводить до хімічного опіку.

Скручування з пожовтінням чи плямами

Є одним із найтривожніших симптомів, бо вказує на глибші фізіологічні чи інфекційні проблеми. Може бути спричинене різними факторами, зокрема неправильним поливом, надлишком чи нестачею добрив (особливо азотних і фосфорних), шкідниками, хворобами та стресовими умовами, такими як спека або різкі перепади температур. На відміну від ізольованого скручування, яке часто пов’язане лише з температурними чи поливними стресами, комбіновані прояви свідчать про нестачу елементів живлення, ураження грибками або вірусні інфекції, що вже вразили судинну систему рослини.

Якщо молоді листочки загинаються, а старі жовтіють/засихають, найімовірніше помідорам не вистачає калію. Зелена маса починає темніти, на ній формуються жовто-коричневі місця, які створюють кайму навколо листка.

Ще це комплекс класичних симптомів дефіциту магнію або заліза. При нестачі магнію пожовтіння зазвичай починається з країв листя, поступово охоплює всю пластину, а краї скручуються донизу або хвилясто. При дефіциті заліза, навпаки, спершу жовтіють молоді листки, причому жилки залишаються зеленими. Це так званий міжжилковий хлороз. У такому випадку листя іноді згортається вгору, стає ламким і поступово втрачає функціональність.

Якщо ж скручування супроводжується не просто пожовтінням, а появою плям, некрозів чи мозаїчних візерунків, слід запідозрити грибкові або вірусні ураження. Наприклад, фузаріозне в’янення проявляється жовтими чи бурими плямами на нижніх листках, які скручуються й відмирають. Вірус тютюнової мозаїки викликає строкатість – чергування світлих і темних ділянок, а листки набувають хвилястої форми або загинаються асиметрично.

Ще серед можливих причин – фототоксичні реакції на неправильне використання засобів захисту: обприскування у спеку чи перевищення дозування мідьвмісних препаратів. У такому випадку спочатку з’являються плямки, потім – опіки, і лише згодом – викривлення.

Скручування, жовтизна між жилками, плямистість, втрата тургору – привід для комплексної діагностики.

Як розрізнити причини:

• симетричне жовтіння з плавним скручуванням – мікроелементний дисбаланс;
• асиметричне пожовтіння з плямами – грибкова або вірусна інфекція;
• жовті ділянки після обробок – хімічний опік.

Спіралеподібне скручування

Цей тип скручування рідкісний, але дуже показовий. Листя закручується не просто вгору чи вниз, а буквально в спіраль або тугу трубочку, ніби в’ється навколо уявної осі. Така деформація є результатом складного внутрішнього порушення ростових процесів і клітинного поділу. Часто це свідчить про глибокий дисбаланс мікроелементів або вірусну інфекцію, яка змінила гормональний баланс рослини.

До такого варіанту деформації листя можуть призвести недостатній полив, особливо в поєднанні з надмірною спекою, надлишок азоту, нестача калію чи фосфору, а ще стрес-фактори (різкі температурні коливання, неправильне пасинкування).

Не менш ймовірна причина – вірус бронзовості помідорів. На ранніх стадіях він проявляється саме спіралеподібним викривленням листків, а згодом – появою фіолетових плям, відмиранням тканин, зупинкою росту.

Іноді подібний ефект виникає після застосування ростових регуляторів або неякісного насіння, яке несе генетичну мутацію, особливо в гібридів.

Аби точно встановити діагноз, з’ясувати причину, обов’язково враховувати інші симптоми та аспекти: зміни кольору та які частини рослини уражені. Також має значення сорт помідорів і умови їх вирощування.

Особливості, на які варто звернути увагу:

• якщо листки спіралеподібні лише на молодих пагонах, проаналізуйте живлення;
• якщо присутні ще плями, некрози чи в’янення, імовірна вірусна природа;
• якщо все листя в’ється спіраллю після обробки, можливе передозування стимуляторами росту.

Деформація та скручування з дрібними дірочками

Цей тип пошкодження – один із найбільш характерних для механічного або ентомологічного (пов’язаного з комахами) ураження. Якщо листя не просто скручується, а при цьому має дрібні дірочки, краєві прокуси або сліди у вигляді точкових ушкоджень, це з великою ймовірністю вказує на активність шкідників, які фізично пошкоджують тканини. Найчастіше дірочки – це саме сліди проколів і харчування комах.

Розповсюджені «винуватці» подібних симптомів: трипси, гусениці, мінери, кліщі, попелиці, а також деякі види жуків. Наприклад, дрібні дірочки часто утворюються після харчування трипсів: ці мікроскопічні комахи прорізають епідерміс листка й висмоктують клітинний сік, залишаючи після себе блискучі або світлі ділянки, які згодом прориваються. Такі ушкодження з часом провокують деформації: краї листків згортаються, зморщуються або навіть підсихають.

Гусениці (зокрема, личинки совок) ведуть прихований спосіб життя: вони скручують листок у трубочку, «зшиваючи» краї павутинкою, і ховаються всередині. Саме всередині таких згортків вони й живляться, прогризаючи дірки. При огляді уражених листків часто можна побачити фекалії або саму гусінь.

Кліщі, особливо галові й павутинні, залишають мікроскопічні проколи, які з часом зливаються у крапкові некрози. Якщо ураження триває довго, листок жовтіє, згортається, а на зворотному боці з’являється тонка павутина, це явна ознака павутинного кліща.

Ще один тип помідорних ворогів – мінери. Їхні личинки створюють звивисті тунелі всередині листка. Спершу вони виглядають як бліді лінії, а згодом як довгі проколи або подряпини, іноді розриви. Через втрату цілісності тканини лист згортається або деформується.

На додачу до механічних пошкоджень, шкідники нерідко переносять віруси, зокрема вірус мозаїки або бронзовості, що ще більше ускладнює картину: ураження листя стає комбінованим: з некрозами, плямами, зміною кольору та вираженим скручуванням.

Важливо не плутати ушкодження шкідниками з хворобами. Основна відмінність перших – механічна природа: краї дірочок чіткі, «виїдені», а сама форма ушкодження частіше неправильно-округла.

Профілактика – як уникнути проблеми у майбутньому

Щоб не шукати, чому скручуються листя помідорів, краще запобігати цьому явищу. Комплекс якісних профілактичних дій ефективніший та доцільніший за будь-яке лікування. Він передбачає збалансоване живлення, розумний полив, правильне формування куща, регулярні огляди для своєчасного встановлення присутності шкідників й застосування стимуляторів росту або біопрепаратів для зміцнення імунітету.

Не менш важливо обирати стійкі до вірусів сорти, особливо якщо вирощуєте томати у теплицях. Там ризики вищі через замкнутий простір і високу вологість.

Позакореневе підживлення

Швидкий і дієвий спосіб компенсувати дефіцит – це обприскування по листу. Позакоренево підживити – це означає надати справжню «швидку допомогу» для рослини. Коли томати страждають від браку мікроелементів, позакореневе підживлення дозволяє надзвичайно оперативно доставити поживні речовини саме туди, де вони потрібні. Особливо ефективне у періоди, коли коренева система тимчасово не може засвоювати живлення через холод, посуху або зараження ґрунту.

Позакореневе живлення не замінює основного удобрення, але чудово його доповнює. Воно дозволяє гнучко реагувати на ознаки дефіциту й вносити ті мікроелементи, яких бракує саме зараз. Наприклад, якщо видно скручування верхівкового листя з ознаками спіралі, можна оперативно внести цинк у хелатній формі. Якщо спостерігається хлороз – одразу обробити хелатом заліза.

Ключові сполуки для позакореневого підживлення томатів від скручування та його першопричин:

• сульфат магнію. Ефективний при хлорозі, покращує фотосинтез, впливаючи на синтез хлорофілу. При нестачі магнію листя стає блідим, краї можуть скручуватись або сохнути. Добриво застосовується в концентрації 5-10 г/л;
• хелат заліза. Потрібен для зеленого забарвлення, запобігає пожовтінню, допомагає у випадках міжжилкового хлорозу. Скручування з пожовтінням – типовий симптом залізного голодування. Хелат заліза ефективний навіть при лужному pH ґрунту, де інші форми недоступні. Застосовується з розрахунку 1-2 г/л;
• хелат цинку. Важливий для верхівкового росту. Якщо молоде листя дрібне, щільне, закручується, найімовірніше, йому не вистачає цинку. Робоча концентрація, як і в попередньої речовини – 1-2 г/л;
• хелат міді. Мідь сприяє формуванню та зміцненню клітинної стінки, бере участь у ферментативних реакціях, а також пригнічує розвиток грибкових збудників, зменшує вразливість до них. Часто вноситься як профілактика фітофторозу або при в’яненні листя;
• монокалійфосфат. Один з найбільш універсальних компонентів для позакореневого живлення. Містить фосфор і калій у добре засвоюваних формах. Стимулює цвітіння та зав’язь, допомагає при стресі, зміцнює імунітет. Ідеальний у фазу плодоношення. Оптимальне дозування – 1-1,5 г/л.

Позакореневе підживлення найкраще проводити при температурі не вище 25 ℃, у похмуру погоду, в ранкові або вечірні години. Важливо не перевищувати дозування, адже надлишок мікроелементів може спричинити опіки. Також не рекомендується змішувати всі хелати в одній баковій суміші, краще чергувати за підібраною схемою.

Загальна рекомендація – 1-2 обробки на місяць, залежно від фази росту та видимих симптомів. Особливо корисне позакореневе підживлення в умовах стресу: після холодних дощів, при різких перепадах температури, після пересадки або при ознаках хлорозу.

Коригування поливу

Правильний полив – це основа, база, фундамент. Томати, хоч і вологолюбні, погано переносять надмірне зволоження. Нестача вологи веде до зневоднення, а її надлишок – до гниття коріння, ураження фузаріозом та зниження вмісту кисню в ґрунті. Належний полив – це не просто «наливання води», а ретельно продумана система з урахуванням параметрів ґрунту, фази росту й погодних умов.

У відкритому ґрунті томати поливають кожні 4-5 днів, при високих температурах повітря – кожні 2-3 дні. Але важливий не так інтервал, як глибина зволоження. Краще поливати рідше, але рясно: вода має проникнути на 20-30 см у глибину. При поверхневому зволоженні коріння залишається у верхньому шарі ґрунту, що робить рослину вразливою до спеки.

У теплицях проблема ще гостріша: там вологість вища, але випаровування повільніше. Через це легко зробити «болото», де розвиваються кореневі гнилі, з’являються грибки. Тому варто не тільки стежити за поливом, а й обов’язково провітрювати теплицю.

Найкращим варіантом вважається крапельний полив, який забезпечує рівномірне і точкове зволоження. Він мінімізує випаровування і не змочує листя, що особливо важливо для профілактики фітофтори.

Крім кількості води, критично важлива її якість. Вода не повинна бути надто холодною або з великим вмістом розчинених солей. Ідеально – дощова або відстояна вода температури не нижче 20 ℃.

Поради:

• завжди стежте за вологістю ґрунту – вона має бути помірною;
• особливо слідкуйте за щойно пересадженими томатами, найкраще потроху зволожувати землю навколо них;
• уникайте різких температурних перепадів;
• не виконуйте полив в обідню спеку, це спричиняє перегрів коренів;
• використовуйте мульчу для збереження вологи, а ще для пригнічення бур’янів і пом’якшення температурних коливань;
• в теплиці обов’язково здійснюйте вентиляцію для зниження вологості повітря.

Обробка від шкідників

Шкідники – часто невидимі вороги, які діють тихо, але руйнівно. Їхній вплив на листя помідорів може бути драматичним: викривлення, скручування, поява дірочок, липкий наліт, втрата тургору. Особливо небезпечні вони на ранніх стадіях розвитку, коли рослина ще не має міцного імунітету.

Найпоширеніші «листозгортальники» помідорного листя:

• попелиця. Висмоктує соки з молодих пагонів. Листя деформується, скручується донизу, покривається липким нальотом (медвяною росою), на якому поселяються сажисті грибки;
• павутинний кліщ. Дрібний, майже непомітний. Викликає зморщування та пожовтіння листя, утворення мікроскопічних дірочок;
• білокрилки. Вражають зворотний бік листків. В результаті скручування спостерігається разом із побілінням або пожовтінням;
• трипси. Залишають сріблясті смуги та точки на листі, яке згодом деформується;
• совки, гусениці. Прогризають дірки, згортають листки в трубочку для захисту.

Для боротьби зі шкідниками важлива системність. Разова обробка часто не дає результату, особливо при великій популяції. Регулярна обробка біопрепаратами – найкраща стратегія. В ідеалі потрібно чергувати засоби, щоб уникнути резистентності, дотримуватися періодичності та враховувати період очікування перед збиранням врожаю. Від попелиці допомагають настої цибулі, тютюну. Проти кліщів – препарати на основі абамектину.

Рекомендовані дії в контексті шкідників:

• здійснювати щотижневі профілактичні огляди нижньої сторони листків. Шкідники часто ховаються саме там;
• для обробки застосовувати біопрепарати. Вони безпечні для людей і при цьому ефективні проти шкідливих комах;
• можна використовувати механічні засоби, як от пастки з феромонами або липкі стрічки проти білокрилки;
• з народних методів слід обирати настої часнику, тютюну, мила або деревної золи;
• інсектициди системної дії мають задіюватися лише як крайній захід при сильному зараженні. Їх треба застосовувати строго за інструкцією та з урахуванням терміну очікування.

Який би засіб ви не взяли собі у помічники, пам’ятайте: дотримання норм і правил обов’язкове. В іншому випадку ризикуєте знищити не шкідників, а врожай і мікрофлору ґрунту.

Скручування листя у томатів – симптом багатозначний. Як ми з вами з’ясували, він може бути сигналом нестачі води, мікроелементів, ураження вірусами чи дій шкідників. Важливо не панікувати, а діяти системно: огляд, аналіз, коригування. Чи не найефективніша стратегія – профілактика. Своєчасне підживлення, обробки, правильний полив та спостережливість допоможуть уникнути багатьох проблем. І що краще ви розумітимете свої рослини, то щедріше вони вам віддячать.