Дезінфекція свинарника: як і чим дезінфікувати свинарник

Питання, чим виконувати дезінфекцію свинарника, не має однієї універсальної відповіді. Засобу, який однаково ефективно працював би проти всіх збудників, був безпечним для будь-яких поверхонь і підходив для всіх умов утримання свиней, не існує. Вибір препарату завжди залежить від мети обробки, типу дезінфекції, виду мікроорганізмів, матеріалів підлоги, стін та обладнання, а ще від температури повітря, наявності органічних забруднень і технології проведення робіт. Незалежно від того, який дезінфектант використовується, існує правило, яке не можна ігнорувати: перед його нанесенням завжди має виконуватися механічне очищення. Гній, кормові залишки, пил і жирові відкладення значно знижують ефективність навіть найдорожчих професійних засобів.

Дезінфекція приміщень для свиней – це комплекс заходів, спрямованих на знищення або максимальне зменшення кількості бактерій, вірусів, грибів та інших патогенних мікроскопічних організмів у місцях утримання тварин. Її основна мета – розірвати ланцюг передачі інфекції, зменшити ризик небезпечних захворювань і підтримувати стабільний санітарний стан господарства. Для знезараження застосовують кілька способів: вологу обробку розчинами, пінну дезінфекцію, аерозольне нанесення або холодний туман, замочування інвентарю, локальну обробку окремих зон. Кожен із цих методів має власну сферу застосування, тому правильний результат забезпечує не конкретний препарат, а грамотне поєднання очищення, відповідного способу нанесення та дотримання технології.

Для чого потрібна дезінфекція свинарника

Дезінфекція потрібна для знищення інфекційних збудників, які залишаються на поверхнях навіть після ретельного прибирання, та для зменшення ризику поширення хвороб серед поголів’я.

Часто миття і дезінфекцію помилково вважають однією процедурою. Насправді це два різні етапи. Під час миття видаляються видимі забруднення: гній, залишки підстилки, корм, пил, жирові нашарування та органічні відкладення. Однак навіть після якісного миття на поверхнях можуть залишатися мільйони патогенних мікробів, котрі, потрапляючи в організм свині, здатні провокувати серйозні порушення. Тому після очищення має здійснюватися дезінфекція. Її завдання – зруйнувати бактерії, вірусні оболонки або пригнітити грибковий розвиток, коли патогени вже не захищені шаром органічного бруду.

Регулярне знезараження дозволяє:

• скоротити циркуляцію інфекції у приміщенні;
• знизити ймовірність повторного зараження тварин;
• покращити санітарний стан верстатів, проходів та обладнання;
• прибрати неприємний запах і посприяти кращому мікроклімату;
• підтримати ефективність ветеринарних заходів;
• попіклуватися про здоров’я й збільшити продуктивність тварин;
• зберегти чисельність свиней, запобігти зараженню поросят, які найбільш вразливі до інфікування;
• зменшити економічні втрати через захворювання та падіж.

Значуще, що системний підхід до очищення свинарника також допомагає підтримувати чистоту обладнання. Менша кількість біологічних забруднень означає повільніше накопичення біоплівок у системах напування, простіше миття годівниць та нижчий ризик розвитку небажаної мікрофлори.

Ще одна причина регулярно проводити санітарну обробку – профілактика занесення зараження ззовні. Збудники можуть потрапляти до свинарника разом із новими тваринами, транспортом, інструментами, взуттям працівників, гризунами, комахами та навіть пилом. А якщо врахувати, що регулярна дезінфекція найчастіше обходиться господарям дешевше, ніж лікування, плюс частина інфекційних хвороб свиней несе небезпеку й для людей, жодні сумніви стосовно доцільності реалізації такого типу робіт не виникають.

Особливо важливо проводити дезінфекцію після вибуття партії тварин. У порожньому свинарнику значно легше обробити всі поверхні без пропусків, а препарати можуть відпрацювати повний рекомендований час контакту.

Водночас навіть регулярна якісна дезінфекція не компенсує порушення загальної технології утримання. Якщо у приміщенні накопичується волога, вентиляція працює недостатньо ефективно або постійно залишається велика кількість органічних забруднень, патогенні мікроорганізми швидко відновлюють свою чисельність.

Плануючи дезінфекцію, слід враховувати, що різні групи збудників мають неоднакову стійкість. Одні бактерії гинуть за кілька хвилин після контакту з дезінфектантом, тоді як окремі віруси, грибкові спори чи яйця паразитів можуть вимагати застосування спеціальних препаратів, вищої концентрації або повторної обробки. Правильно організована система очищення й дезінфекції значно зменшує ймовірність поширення негативів всередині господарства.

Основні типи дезінфекції свинарника

Дезінфекцію свинарника поділяють на профілактичну та вимушену (осередкову), яка своєю чергою буває поточною й завершальною. Кожен тип має власне призначення, тому відрізняються час проведення, інтенсивність обробки й вимоги до вибору препарату. Правильне визначення типу дезінфекції допомагає не лише ефективніше контролювати збудників, а й уникати зайвих витрат на препарати та повторні обробки.

Профілактична дезінфекція. Її регулярно проводять у господарствах, де не зареєстровано інфекційних захворювань, але необхідно підтримувати належний санітарний стан. Основна мета – не допустити накопичення патогенів та розірвати можливі шляхи інфікування. Тобто профілактика, що логічно, покликана запобігати хворобам.

Зазвичай профілактичні заходи передбачають:

• очищення всіх частин приміщення;
• миття обладнання;
• дезінфекцію підлоги, стін, перегородок;
• знезараження інвентарю;
• оновлення дезбар’єрів.

Під час такої обробки використовують препарати широкого спектра дії відповідно до рекомендацій виробника.

Вимушена (осередкова) дезінфекція. Виконують тоді, коли у свинарнику вже є хворі або підозрілі щодо захворювання тварини. Її завдання – максимально обмежити поширення інфекції всередині приміщення, не допустити занедужання інших особин. Після підтвердження особливо небезпечних уражень, в період епідемії або при реалізації за приписом ветеринарної служби вибір препарату, концентрації, експозиції та кратності обробок визначається не власником господарства, а чинними ветвимогами щодо конкретного збудника.

При поточній дезінфекції обробці підлягають:

• проходи;
• верстати;
• місця найбільшого накопичення забруднень;
• інвентар;
• транспортні засоби;
• спецодяг персоналу.

За необхідності процедуру повторюють через 5-7 діб або відповідно до ветеринарних рекомендацій щодо певного захворювання.

Завершальну дезінфекцію проводять після завершення спалаху хвороби, а також після вибуття всіх тварин із приміщення або перед заселенням нової партії. Саме цей вид обробки є найбільш ретельним і передбачає:

• повне очищення свинарника;
• миття всіх поверхонь;
• знезараження обладнання;
• обробку вентиляційних каналів;
• очищення систем напування;
• дезінфекцію транспортних проходів та допоміжних територій.

Якщо є потреба, після висихання виконують повторне нанесення препарату.

 Чим дезінфікувати свинарник

Які препарати краще використовувати – одне з головних питань, але воно не має однозначної відповіді, позаяк не буває так, аби єдиний продукт однаково добре підходив для всіх випадків. Одні засоби ефективніше працюють з вірусами, інші протистоять бактеріям або грибкам. Ба більше, значення мають температура повітря, кількість органічних забруднень, матеріали поверхонь і вимоги виробника щодо часу контакту. Однак передчасно засмучуватися не слід. Ми підготували таблицю, яка допоможе вам зорієнтуватися, визначитися, що і коли застосовувати найкраще.

Засоби для дезінфекції свинарника: порівняння

Як вибрати засіб для дезінфекції

Під час вибору препарату не варто орієнтуватися лише на його популярність або ціну. Значно важливіше, щоб засіб був зареєстрований для відповідної сфери застосування, мав підтверджений спектр антимікробної дії, був сумісним з поверхнями у свинарнику й використовувався відповідно до офіційної інструкції. Навіть найефективніший дезінфектант не забезпечить належного результату, якщо його неправильно розвести, скоротити час експозиції або наносити на непідготовлені поверхні.

Ще таке: одна й та сама схема дезінфекції не підходить для всіх господарств. У невеликому приватному свинарнику та на промисловій фермі різняться щільність голів, режим експлуатації конструкцій, періодичність миття й навіть температура повітря. Тому перед купівлею препарату варто оцінити кілька практичних критеріїв:

• проти яких збудників працює препарат. Насамперед необхідно звернути увагу на спектр дії. В інструкції має бути зазначено, проти яких патогенних груп ефективний засіб: бактерій, вірусів, грибків, спор (якщо така дія підтверджена). Якщо в господарстві проводяться лише профілактичні роботи, зазвичай достатньо препарату широкого спектра. Якщо ж дезінфекцію виконують після підтвердженого захворювання, засіб повинен бути ефективним саме проти відповідного збудника;
• температура в приміщенні. Активність багатьох дезінфектантів залежить від температури. Частина препаратів демонструє максимальну ефективність при температурі понад 10-15 ℃, тоді як за холоднішої погоди час експозиції може збільшуватися або ефективність обробки знижуватися. Якщо дезінфекцію планують проводити взимку в неопалюваному свинарнику, потрібно перевірити, чи допускає виробник застосування засобу за таких умов;
• тип поверхні. Деякі дезінфектанти здійснюють руйнівний впив на ті чи інші конструктивні елементи, тож обираючи засіб, важливо враховувати можливі взаємодії. Ба більше, бетон, дерево, метал, пластик і гума мають різну структуру. Пористі матеріали поглинають більше робочого розчину та складніше очищаються, тому можуть вимагати більшої витрати препарату або повторного нанесення. Деревина також довше утримує вологу, що слід враховувати під час сушіння приміщення;
• ризик корозії. Не всі дезінфікуючі засоби однаково безпечні для металевих конструкцій. Якщо у свинарнику встановлені оцинковані перегородки, автоматичні системи годування, металеві годівниці чи вентиляційне обладнання, необхідно переконатися, що обраний препарат не пришвидшує корозійні процеси та допускається для використання на таких матеріалах;
• необхідність змивання. Після завершення експозиції одні препарати потрібно обов’язково змивати чистою водою, особливо якщо вони контактуватимуть із кормом або питною водою. Інші засоби після висихання не потребують додаткового промивання. Ця інформація завжди зазначається в інструкції виробника і не повинна визначатися «на око»;
• час контакту. Щоб дезінфектант подіяв, він має залишатися на поверхні протягом визначеного часу. Для різних препаратів експозиція може становити від 15-30 хвилин до 1-3 годин. Якщо поверхня висохла значно раніше або змиття розчину було виконане завчасно, ефективність обробки помітно знижується;
• можливість використання у присутності тварин. Більшість засобів призначені для застосування лише після виведення свиней із приміщення. Якщо виробник допускає використання препарату у присутності тварин, це має бути прямо зазначено в офіційній інструкції. Самостійно змінювати порядок застосування або зменшувати концентрацію, щоб не виводити свиней, не можна;
• безпечний термін повернення тварин. Після завершення дезінфекції приміщення повинно повністю висохнути, а за потреби – бути промитим і добре провітреним. Повернення свиней допускається лише після виконання всіх вимог, наведених виробником препарату. Для різних засобів цей термін може суттєво відрізнятися, тому універсального правила не існує.

Дезінфекція свинарника: покрокова інструкція

Ефективна дезінфекція складається з кількох послідовних етапів: підготовки, механічного очищення, правильного приготування робочого розчину, залучення препарату та завершального висушування, провітрювання приміщення. Пропуск будь-якого з них помітно знижує результат.

1. Підготовка до дезінфекції

Перед початком робіт із приміщення виводять усіх тварин, виносять залишковий корм, прибирають підстилку, мобільний інвентар та предмети, що можуть заважати очищенню.

Якщо це можливо, демонтують переносні годівниці, поїлки, перегородки та інше обладнання, щоб окремо очистити й продезінфікувати їх з усіх боків.

Також необхідно:

• відключити електрообладнання, яке не повинно контактувати з водою;
• забезпечити достатню вентиляцію;
• підготувати ємності для приготування робочого розчину;
• перевірити справність обприскувача або піногенератора.

Після цього можна переходити до очищення поверхонь.

2. Механічне очищення свинарника

Цей етап визначає ефективність усієї подальшої роботи. Спочатку механічно видаляють гній, рештки кормів, підстилку та інші забруднення. Потім поверхні миють за допомогою гарячої води, за потреби із застосуванням мийних засобів. Також для роботи використовують щітки та/або скребки. Інвентар має бути достатньо жорстким, щоб належно видаляти бруд звідусіль, і водночас м’яким, аби не пошкоджувати поверхні.

Особливу увагу приділяють:

• кутам;
• щілинам;
• стикам підлоги та стін;
• місцям під годівницями;
• каналам гноєвидалення;
• вентиляційним решіткам.

Саме тут найчастіше накопичуються органічні залишки, які є сприятливим середовищем для мікробів і можуть захищати їх від дезінфекційної дії.

Після миття бажано дати поверхням обсохнути або прибрати надлишок води, якщо це передбачено інструкцією до препарату. Потім перевірити, чи ніде немає поломок. Якщо є, то усунути дефекти, провести ремонтні роботи.

В окремих ситуаціях перед знезараженням систем напування або металевого обладнання доцільно видалити мінеральні відкладення, які не піддаються механічному впливу. В такому випадку застосовується ортофосфорна кислота у концентрації, рекомендованій виробником засобу для очищення. Після розчинення нальоту поверхню обов’язково ретельно промивають водою, і лише потім проводять, власне, дезінфекцію. Такий підхід покращує контакт дезінфектанту з поверхнею та підвищує ефективність обробки.

3. Приготування робочого розчину

Робочий матеріал готують безпосередньо перед використанням. Для цього використовують чисту воду температури, рекомендованої виробником, а концентрацію визначають винятково за інструкцією. Самостійне збільшення дозування не робить препарат ефективнішим, але може підвищити його токсичність або пошкодити поверхні.

Під час приготування необхідно:

• використовувати мірний посуд;
• ретельно перемішувати рідини;
• застосовувати лише чисті ємності;
• не використовувати прострочені препарати.

Якщо розчин втратив прозорість, змінив колір або зберігався довше, ніж допускає виробник, його слід утилізувати та приготувати новий.

4. Способи проведення дезінфекції

Вибір способу дезінфекції залежить не лише від препарату, а й від конструкції свинарника, площі приміщення та матеріалу поверхонь. Якщо для гладкого металу або пластику буде оптимальним один метод, то пористий бетон чи деревина можуть потребувати більшої витрати робочого розчину або повторного нанесення.

Основні методи дезінфекції:

• обприскування. Найпоширеніший спосіб. Робочий матеріал за допомогою обприскувача чи пульверизатора рівномірно наносять на підлогу та стіни, перегородки й обладнання до повного змочування поверхні без утворення сильних патьоків. Метод добре підходить для більшості бетонних, металевих і пластикових конструкцій;
• пінна дезінфекція. За допомогою спеціального обладнання препарат перетворюється на густу піну. Піна довше утримується на вертикальних поверхнях, повільніше висихає та забезпечує триваліший контакт із забрудненнями, тому особливо ефективна для стін, перегородок і важкодоступних місць;
• аерозоль або холодний туман. Дрібнодисперсний аерозоль дозволяє обробити ділянки, до яких складно дістатися звичайним обприскуванням, забезпечуючи рівномірність обробки всіх площин. Такий спосіб застосовують лише для тих препаратів, виробник яких прямо дозволяє аерозольне нанесення, із суворим дотриманням вимог щодо вентиляції, експозиції та подальшого провітрювання приміщення;
• замочування інвентарю. Лопати, скребки, відра, переносні перегородки та інший інвентар занурюють у робочий розчин на час, визначений виробником препарату. Після завершення часу дії інвентар за потреби промивають чистою водою та висушують;
• обробка годівниць і напувалок. Перед дезінфекцією годівниці очищають від залишків корму, а напувалки промивають від забруднень і біоплівки. Після завершення експозиції, якщо цього вимагає інструкція, поверхні ретельно промивають питною водою перед повторним використанням;
• дезбар’єри та дезкилимки. На входах до виробничих приміщень встановлюють дезінфекційні бар’єри або килимки, просочені робочим розчином. Вони зменшують ризик занесення збудників до очищених місць на взутті працівників і колесах візків, однак працюють лише за умови регулярної заміни забрудненого наповнення та підтримання достатнього рівня змочування.

Для більшості вологих методів дезінфекції орієнтовна витрата робочого розчину становить 0,3-0,5 л/м² гладкої поверхні та 0,5-1,0 л/м² пористої або шорсткої основи. Якщо виробник препарату вказує інші норми витрати, необхідно керуватися саме ними.

Також деякі засоби, як-от сухе вапно, можуть залучатися методом рівномірного посипання. А в промислових масштабах часом є актуальними парообробка, озонування та вплив УФ променями. Вони потребують залучення спеціальної техніки, а персонал має бути підготовлений належним чином. Серед плюсів: швидше виконання знезараження, можливість робити його частіше, а іноді – й здійснення дезінфекції без виведення всіх тварин, якщо, до прикладу, дезінфікувати парою різні сектори свинарника по черзі.

5. Змивання, висушування та провітрювання

Після завершення часу контакту необхідно виконати завершальні роботи відповідно до вимог конкретного препарату. Частина дезінфектантів потребує обов’язкового змивання, особливо якщо оброблялися поверхні, які контактуватимуть із кормом або водою. Інші засоби після висихання можна не змивати.

Після обробки свинарник добре провітрюють до повного видалення залишків вологи та запаху препарату. Якщо використовувалися засоби, що потребують промивання, після змивання приміщення залишають відкритим до повного висихання. Зазвичай провітрювання триває 6-12 годин.

Повертати тварин дозволяється лише тоді, коли виконані всі умови, зазначені виробником дезінфекційного засобу:

• закінчився рекомендований час експозиції;
• виконано змивання, якщо воно було обов’язковим;
• поверхні повністю висохли;
• приміщення провітрене.

Якщо після завершення робіт окремі поверхні свинарника залишилися забрудненими або були пропущені під час нанесення розчину, їх очищають і повторно дезінфікують.

Заходи безпеки під час очищення та дезінфекції свинарника

Під час роботи з дезінфекційними препаратами, агресивними речовинами важливо подбати про безпеку. Необхідно використовувати засоби індивідуального захисту, дотримуватися інструкції та не допускати небезпечних експериментів. Навіть відносно безпечні дезінфектанти можуть подразнювати шкіру, очі або дихальні шляхи. Тому будь-яку обробку слід проводити так, ніби залучається потенційно небезпечна хімічна речовина.

Рекомендується застосовувати:

• хімічно стійкі рукавички;
• захисні окуляри або лицьовий щиток;
• водонепроникний захисний одяг;
• гумове чи латексне взуття;
• респіратор відповідного типу, якщо це передбачено інструкцією до препарату або спосіб нанесення супроводжується утворенням аерозолю.

Належну увагу необхідно приділяти приготуванню робочого розчину. Його готують лише у добре вентильованому місці, використовуючи чисті ємності та точне дозування компонентів.

Категорично не можна:

• змішувати різні дезінфекційні засоби без прямої вказівки виробника;
• використовувати препарати невідомого походження;
• перевищувати рекомендовану концентрацію;
• працювати без засобів захисту;
• перебувати у зоні проведення робіт дітям, стороннім особам і домашнім тваринам.

Особливо небезпечним є самовільне змішування препаратів, оскільки між окремими компонентами можуть відбуватися хімічні реакції з виділенням токсичних газів або різким зниженням ефективності розчину.

Під час роботи необхідно уникати потрапляння засобу на відкриті ділянки шкіри та в очі. Якщо це все ж сталося:

• шкіру одразу помити великою кількістю чистої води;
• очі промити проточною водою протягом щонайменше 15 хвилин;
• при появі подразнення або погіршенні самопочуття звернутися за медичною допомогою, маючи при собі етикетку чи інструкцію до препарату.

Концентрати слід зберігати щільно закритими, тільки у заводській упаковці з чітким маркуванням, окремо від кормів, ветеринарних препаратів і харчових продуктів. Не допускається переливання хімічних засобів у пляшки або ємності з-під напоїв чи чогось іншого.

Важливо: головним документом під час будь-якої дезінфекції залишається інструкція конкретного препарату. Якщо її вимоги відрізняються від загальних рекомендацій, перевагу завжди слід надавати саме офіційній інструкції виробника.

Як часто потрібно проводити дезінфекцію

Універсального графіка не існує. Періодичність обробок залежить від системи утримання свиней, щільності тварин, ветеринарного плану господарства та епізоотичної ситуації. Правильно організована гігієна свинарника складається не з однієї великої дезінфекції на рік, а з комплексу регулярних санітарних заходів різної інтенсивності.

Розгляд рекомендованих графіків, відповідно до різних сценаріїв:

• щоденне локальне очищення, дотримання гігієни. Щодня видаляють гній, залишки корму, забруднену підстилку та очищають місця найбільшого накопичення органічних відходів. Такі роботи не замінюють дезінфекцію, але значно зменшують кількість мікробів і підтримують належний санітарний стан між плановими обробками;
• регулярна профілактика. Періодичність профілактичної дезінфекції визначається ветеринарною програмою конкретного господарства. У невеликих приватних господарствах вона може проводитися рідше, тоді як на великих свинокомплексах санітарні заходи часто виконують за затвердженим графіком із урахуванням технологічних циклів. Мінімальна частота, яка тільки може бути – двічі на рік;
• обробка між партіями тварин. Після повного звільнення приміщення від однієї групи свиней рекомендується провести повний цикл: очищення, миття, дезінфекцію, висушування, провітрювання. Саме цей період дозволяє найбільш якісно знезаразити всі поверхні;
• після виявлення захворювання. Якщо у свинарнику підтверджено інфекційне захворювання, порядок і кратність обробок визначаються ветеринарним лікарем. У багатьох випадках однієї процедури недостатньо, тому дезінфекцію повторюють через 5-7 діб або в інші терміни, передбачені схемою боротьби з конкретною хворобою;
• після ремонту чи тривалого простою. Перед повторним заселенням приміщення після ремонту чи довгого періоду без експлуатації доцільно провести повний комплекс санітарної обробки, навіть якщо зовні свинарник виглядає чистим. Будівельний пил, забруднення та випадкове потрапляння мікроорганізмів під час ремонтних робіт можуть стати джерелом небажаної мікрофлори;
• регулярне оновлення дезбар’єрів. Дезбар’єри та дезкилимки ефективні лише тоді, коли в них підтримується необхідна концентрація робочого розчину. Їх змінюють у міру забруднення, після значного розбавлення водою або відповідно до рекомендацій виробника препарату. Використання брудного чи давно приготовленого матеріалу практично не забезпечує знезараження.

У будь-якому господарстві графік санітарних заходів доцільно складати разом із ветеринарним спеціалістом, враховуючи особливості технології вирощування свиней, біобезпеки та циркуляції можливих інфекцій. Це значно ефективніше, ніж проводити обробки за фіксованим календарем без урахування реальних умов експлуатації приміщення.

Типові помилки

Більшість невдалих результатів дезінфекції пов’язана не з якістю препарату, а з порушенням технології його застосування.

Найпоширеніші помилки:

• нанесення засобу на брудні поверхні. Органічні забруднення значно знижують або повністю нейтралізують дію багатьох дезінфектантів;
• неправильна концентрація робочого розчину. Надто слабкий не забезпечує необхідного знезараження, а сильно концентрований може пошкодити поверхні, обладнання та становити зайву небезпеку для персоналу;
• недостатній час контакту. Якщо змити препарат або допустити його висихання раніше рекомендованого терміну, частина патогенів може залишитися життєздатною;
• пропуск щілин, стиків, годівниць, напувалок та інвентарю. Саме у важкодоступних місцях найчастіше накопичуються біоплівки й залишаються осередки бруду;
• змішування різних препаратів. Такі експерименти можуть не лише зменшити ефективність обробки, а й призвести до небезпечних хімічних реакцій;
• повернення тварин до повного висихання або завершення провітрювання. Це підвищує ризик контакту свиней із залишками препарату;
• використання одного засобу для всіх ситуацій. Препарат, який добре працює під час профілактичної обробки, не завжди буде оптимальним після спалаху конкретного захворювання;
• нерегулярна заміна розчину в дезбар’єрах і дезкилимках. Забруднений або надто розбавлений матеріал практично не виконує своєї функції;
• ігнорування заходів безпеки при використанні хім. речовин. Відсутність засобів індивідуального захисту, недотримання вимог інструкції й неправильне поводження з концентратами підвищують ризик травм, хімічних опіків та отруєнь. Порушення правил – це ризик небезпеки як для людей, так і для тварин.

Поширені питання про обробку свинарників

Як прибрати запах в свинарнику?

Насамперед потрібно регулярно видаляти органічні відходи, мити приміщення, забезпечити ефективну вентиляцію, контролювати вологість, застосовувати натуральні запахопоглиначі та усувати джерела запаху, а не просто маскувати його дезінфекційними засобами.

Коли слід проводити дезінфекцію свинарника?

Після механічного очищення під час планових профілактичних заходів, між партіями тварин, після ремонту, у випадку виявлення захворювання або відповідно до ветеринарного плану господарства.

Чим обробити свинарник від мух влітку

Для боротьби з мухами застосовують зареєстровані інсектицидні препарати, якими обприскують/змащують стіни, вікна й поверхні, де збираються комахи, та приманки (липкі стрічки, пастки). Дезінфекція приміщення не замінює дезінсекцію (усунення комах), як, до слова, і дератизацію (знищення гризунів).

Чи можна дезінфікувати свинарник у присутності тварин?

Можна лише тоді, коли це прямо дозволено інструкцією конкретного препарату й передбачається обраним методом, в інших випадках свиней необхідно вивести з приміщення.

Чим обробити годівниці та напувалки?

Після ретельного миття гарячою водою (можна додатково застосовувати мийні лужні засоби) їх обробляють дезінфекційним препаратом, дозволеним для таких поверхонь. Це може бути йодерин (0,5 % розчин), продукти на основі четвертинних сполук амонію або хлору. Також можливе проходження паром. Після експозиції деззасобу годівниці та напувалки обов’язково промивають чистою водою, якщо цього вимагає інструкція.