Метилетилкетон – це...

Метилетилкетон – це...

Метилетилкетон (бутанон, МЕК) – це хімічна сполука, аліфатичний кетон з усіма хімічними властивостями, характерними цьому класу речовин, у вигляді безбарвної рухливої легколеткої рідини. За запахом нагадує ацетон. Змішування з водою обмежене (з утворенням азеотропної суміші), а з органічними розчинниками змішується в різних співвідношеннях. При поєднанні з повітрям небезпечна вибухом. Найчастіше використовується як розчинник, ароматизатор та в органічному синтезі.

Молярна маса – 72,12 г/моль, густина – 0,8050 г/см³. Термовластивості: t плавлення – -86,3 °C, t кипіння – 79,6 °C, t спалаху – 16±1 °F. Формула: C4H8O.

 Отримання

Світове виробництво МЕК становить близько 800 тисяч тонн на рік. Промислове отримання основане на використанні бутенів, які є складовою частиною бутиленової фракції газів нафтопереробки. Спочатку бутени гідратують 70-85 %-ю сірчаною кислотою при t 30-40 °C і тиску приблизно 0,1 МПа. Виходить 2-бутанол з проміжним 2-бутилсульфатом. Потім 2-бутанол піддають ректифікації і під час дегідрування при 400-500 °C із застосуванням цинково-мідного сплаву або окислення дегідруванням при 500 °C за участю срібла трансформують у метилетилкетон. Різні етапи при цьому характеризуються різною селективністю: гідратація бутенів – 80-85 %, дегідрування 2-бутанолу – приблизно 99 %, окислювальне гідрування – 85-90 %.

Варто зазначити, що у цього способу є певні мінуси. По-перше, на стадії гідратації утворюється багато стоків. По-друге, витрати енергії значні, оскільки існує потреба в концентруванні H2SO4. Однак, обійти зазначені недоліки реально. В Японії та Німеччині вже розробили і впровадили в практику чудові альтернативи. Пряму гідратацію бутенів здійснюють, задіюючи як каталізатори гетерополікислоти й сульфокатіоніти. Як ще один перспективний варіант – окислення бутенів катіоно-водним розчином паладієвої солі і окислювача з оборотною дією (приклад – фосфорномолібденванадієва гетерополікислота).

Що стосується лабораторного синтезу, то в його основі – дегідрування 2-бутанолу. Щоб ідентифікувати бутанон, створюють його похідну семікарбазон. 

Застосування

Використання цієї речовини так чи інакше пов’язане з лакофарбовою та хімічною галузями. Метилетилкетон використовують для розчинення (розведення) широкого переліку матеріалів, таких як: фарби (нітроцелюлозні, перхлорвінілові і друкарські), поліакрилові ЛФМ, клеї.

Він є проміжним продуктом при виготовленні 2-амінобутану, антиоксиданту, пероксиду МЕК (затвердіння поліефірних смол) та інших сполук. З його допомогою здійснюють депарафінізацію мастил-змазок (зменшують кількість парафіну в мастилах) і позбавляють від олії парафіни (видаляють сукупності олія + низькоплавкий парафін, а також інші однотипні домішки при виготовленні чистого парафіну).

Ця речовина може слугувати і ароматизатором, уводитися в парфумерну продукцію, лаки для нігтів і доглядову косметику для волосся (шампуні, кондиціонери тощо).

Важливу роль, у зв’язку зі значними функціональними можливостями, вона відіграє у виробництві канцелярської продукції. З її участю виготовляють чорнила і реалізують краплеструменеву технологію друку із застосуванням відповідного виду принтерів для нанесення маркування (дати виготовлення, термінів придатності, номеру партії...) на різного роду продукцію.

Крім того, з його допомогою можна знежирювати шкіру. Однак медицина цю властивість не використовує, позаяк ефектом оздоровлення цей матеріал не відзначається.

Важливо!

Метилетилкетон – це прекурсор. Його закупівлі, застосування і зберігання можуть здійснюватися тільки при наявності ліцензійної документації.

Вплив на людину

Маючи справу з бутаноном, важливо дотримуватися техніки безпеки. Ця сполука здатна подразнювати носоглотку, слизові оболонки очей і шкірні покриви (при трьох-п’ятихвилинній концентрації в повітрі 0,1 мг/л, при перевищенні показника в 0,2 мг/л подразнення стає нестерпним). Також вона викликає головні болі, призводить до сильного знежирення шкіри і дерматитів. Не є винятком придушення функціонування центральної нервової системи, токсичний вплив на ЦНС і печінку. Постійна токсична дія загрожує погіршенням репродуктивних функцій.

Крім того, не можна забувати про горючість та вибухонебезпечність метилетилкетону при 2-10 %-й концентрації.

ГДК в повітряному просторі робочої зони, відповідно до Держстандарту, становить 200 мг/м³.

Для перевезень можна використовувати залізничні цистерни, ізотермічні контейнери і бочки.

Зберігати цей реактив необхідно в упаковці виробника в добре вентильованих приміщеннях.

Замовлення дзвінка
Дякуємо за Ваше звернення. Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом
Сталась помилка при надсиланні листа. Зв'яжіться будь ласка з менеджером.