Кальцій для рослин

Досвідчені аграрії не з чуток знають, наскільки значуще удобрювати вирощувані культури. А головне, в більшості випадків вже розуміються, що саме потрібно тим чи іншим рослинам, вміють використовувати дієві добрива. Хоча, звісно, бувають і винятки. У садівників та городників-початківців у цій справі зазвичай є прогалини. Навіть розуміючи, що удобрювати потрібно, вони не до кінця усвідомлюють, чим конкретно. З різних джерел вони черпають інформацію про величезне значення для сільськогосподарських культур таких елементів живлення, як азот, фосфор та калій, осягають нюанси їх застосування на практиці. Але при цьому роль деяких мікроелементів, як от бору, кальцію і магнію, залишається недооціненою. А разом з тим без них буває досить складно (іноді взагалі неможливо) досягти хороших результатів в аграрній справі. Наша стаття покликана заповнити одну із тематичних прогалин – повідати вам, навіщо потрібний кальцій для рослин.

Кальцій є важливим елементом збалансованого живлення с/г насаджень. Він сприяє оптимальному росту та розвитку великого переліку культур, запобігає деяким фізіологічним розладам та захворюванням. Якщо ви хочете, щоб вирощувані культури були здоровими, а врожай – примітним і в якісному, і в кількісному значеннях, обов’язково дослідіть усі моменти, пов’язані із застосуванням відповідних добрив (вапна, хелату і хлориду кальцію, кальцієвої селітри та ін.). А ми вам у цьому радо допоможемо.

Давайте одразу перейдемо до суті питання. Поговоримо про роль Са в житті рослин, про те, як проявляється нестача кальцію і чим вона небезпечна. А також розглянемо цінні для аграріїв кальцієві добрива: що навіщо потрібне, як використовувати і т. д.

Роль кальцію при вирощуванні рослин, вплив мікроелемента на с/г культури

Якщо хочете забезпечити рослинам правильний ріст та здоровий розвиток, зробіть це, зокрема, за допомогою кальцію. Зазначений елемент не можна недооцінювати. Особливу цінність має для коренів, зеленої маси, але не тільки.

Дії та ефекти кальцію для рослин, що мають першочергове значення, такі:

• участь у білковому та вуглеводному обмінах;
• поліпшення метаболічних процесів;
• контроль фіз.-хім. властивостей протоплазми;
• скріплення клітин в якості компонента їхніх оболонок;
• нормалізація біохімічних реакцій в рослинних структурах;
• сприяння кислотно-лужній рівновазі у клітинах;
• забезпечення ферментативної активності;
• здійснення впливу на фотосинтез;
• активація залучення резервних білків насіння під час проростання;
• покращення розвитку кореневої системи шляхом сприяння оптимальним для цього умовам;
• допомога у засвоєнні інших елементів живлення, реалізація доступності низки мікро- та макроелементів;
• регулювання водного балансу;
• зниження кислотності ґрунту, поліпшення його механічного складу та структури, волого- і повітропроникності;
• вдосконалення розчинності різних сполук у ґрунті;
• стимуляція активності бульбочкових бактерій, а відтак сприяння фіксації атмосферного азоту;
• зміцнення імунітету, підвищення витривалості, стійкості до різних зовнішніх негативних факторів, зокрема грибкових уражень;
• створення бар’єру для потрапляння радіоактивних елементів, перешкоджання негативам аміаку.

Всі ці впливи позитивно позначаються на рослинах загалом. Участь у великому числі метаболічних процесів у рослинному організмі, допомога у формуванні оптимальної структури стінок клітин та нормалізація їх поділу, сприятлива дія на кореневу систему, листя тощо – це та багато іншого робить кальцій незамінною для рослин речовиною. Без нього і коріння не росте, й утворення клітинних стінок не відбувається належним чином, і такі характеристики й процеси, як проникність мембран, активність ферментів, клітинний поділ та інше, потерпають.

Крім того, є прямий взаємозв’язок між такими поняттями, як кальцій та родючість ґрунту. Завдяки цьому елементу активуються корисні мікроорганізми, земля стає менш кислою, інтенсифікуються амоніфікація і сіркоокиснення, формується гумус, оперативніше розкладаються орган. речовини, нейтралізується надлишок, а відтак і не допускається токсичний вплив заліза, марганцю та алюмінію.

Тож застосування кальцієвих добрив (тієї ж добре відомої кальцієвої селітри) в рослинництві актуальне поза всякими сумнівами.

Дефіцит кальцію – ознаки та наслідки для рослин

Ключовий принцип, за яким повинен бути присутній кальцій у рослинах і на що необхідно орієнтуватися, здійснюючи кальцієві підживлення, полягає в оптимальності його обсягів. Повна відсутність, дефіцит та надлишок – все погано по-своєму.

Не буде кальцію – руйнуватимуться клітини на ростових ділянках коренів через те, що просочування клітинних стінок (пептиди та ліпоїди) не зможе формувати відповідні сполуки.

Не буде кальцію – запасне живлення (білкове, крохмальне) не зможе засвоюватися так, як потрібно. А воно необхідне всім молодим і зростаючим частинам рослин (проросткам, пагонам, листю та ін.). Без Са вони просто почнуть всихати, і, якщо нічого не зробити, дадуть про себе знати ростові та інші проблеми, аж до загибелі рослини.

Якщо елемент не буде надходити в потрібних обсягах, з огляду на його схильність до накопичення в старому листі та інших ділянках, особлива шкода здійсниться для молодих листків та пагонів.

Нестача кальцію в ґрунті дорівнює також його підвищеній кислотності з усіма наслідками, насамперед мається на увазі погіршений ріст та розвиток кореневої системи, плюс недостатня проникність. Як результат, насадження не можуть отримувати з ґрунту необхідне їм живлення, не засвоюють належним чином добрива. Їхня стійкість до різних негативних впливів, зокрема до шкідливих ґрунтових організмів, знижується, вони стають менш витривалими.

Занадто кислий ґрунт – це також умова для погіршення обміну білків і вуглеводів, для ослабленого вироблення протеїну в рослинному організмі. Небілкових форм азоту стає більше, моносахариди не мають можливості трансформуватися у складніші сполуки, розмножуються грибні патогени. Закономірно, що при збільшеній кислотності ґрунту є підвищений ризик ураження рослин грибними паразитами, хворобами, які ті провокують. І саме сильно кислі або засолені ґрунти, а ще торф’яні – ті ділянки, на яких найчастіше дається взнаки нестача кальцію.

Крім проблеми родючості ґрунту, один із ключових факторів ризику – несприятливі погодні умови, невідповідна вологість. Особливу увагу слід проявляти до молодих рослин, до тих, що вирощені в теплиці або з використанням краплинного поливу – саме їм здебільшого цього елемента і не вистачає.

Якщо узагальнити, брак Са призводить до багатьох проблем, зокрема до:

• деформування клітин;
• ростових гальмувань на ділянці коріння з його ослизненням та загниванням, а відтак до недоотримання рослиною вологи та мінерального живлення;
• привернення сапрофітів і збудників захворювань, які залюбки зосереджуються в місцях розкладання кореневих тканин;
• ослаблення та порожнинності стебел з ймовірністю легкого розтріскування;
• погіршення якості покривних тканин;
• підвищення відсотка мало наповнених лігніном міжклітинників та ін.

Симптоми дефіциту кальцію дають змогу своєчасно встановити наявність проблеми. Перший дзвінок – в’янення верхнього листя. Воно надто повільно росте, покривається плямами та відмирає. Нові листки, якщо з’являються, то мають нехарактерну форму, скручуються вниз, спочатку стають жовтими, а потім чорними по краях і опадають. Серединні жилки робляться крихкими та ламаються. Розвиток квітконоса супроводжується слабкістю та пониклістю. При сильній нестачі елемента і квітконоси, й верхівка рослини відмирають. Якщо брати на розгляд плодові, то у них кальцієнестачу можна визначити за такими хворобливими станами, як ямчаста гниль, нектротична плямистість, пухкість, поява тріщин, невеликі розміри плодів, сонячні опіки, склоподібність, потемніння м’якоті та шкірки. Що також погано, навіть якщо врожай буде зібраний, смаком може не тішити, та й зберігатися через брак цього структурного компонента, як слід, не зможе. Плоди будуть надто чутливі до температурного режиму, параметрів вологості та інших умов зберігання готової продукції.

Якщо своєчасно підвищити рівень Са, можна впоратися з більшістю зі згаданих негативів. Насадження стануть здоровішими, менш сприйнятливими до хвороб, механічний склад ґрунту покращиться, кореневу систему, стебла та листя вдасться зміцнити. Але, як ми вже згадували, не лише на нестачу кальцію рослини реагують досить болісно, а й на його надлишок. Якщо перестаратися, цей елемент буде надмірно зв’язувати сполуки заліза, запобігаючи їх доступності для рослинного організму. Азот, калій і бор засвоюватимуться з порушеннями. На зеленій масі проявиться міжжилковий хлороз, поступово виникатимуть світлі плями без спільної форми, які свідчать про відмирання тканин. Знову ж таки, надлишок кальцію може сильно нашкодити й корінню, а відтак і рослині, загалом, спровокувати її слабкість та загибель. Тож важливо забезпечити надходження оптимальних об’ємів аналізованого мікроелемента до вирощуваних культур. Не багато, не мало – а саме стільки, скільки потрібно. Тоді рослини тішитимуть своєю силою та здоров’ям, а ви залишитеся задоволені зібраним урожаєм.

Як і коли краще починати удобрення кальцієм?

До визначення того, що рослинам бракує кальцію, найчастіше приходять у період дозрівання плодів, коли проявляються характерні симптоми. Також висновки про кальційдефіцит роблять під час зберігання плодів (готової продукції), коли зауважують, що виконати його належним чином не виходить. Тобто в тих випадках, коли кількісні та якісні негативи врожаю вже дали про себе знати, і нічого не вдієш. Як ви, напевно, здогадуєтеся, так бути не повинно. У ці періоди вже нічого не зміниш, результат залишається, яким є. Таку проблему, як нестача кальцію, необхідно вирішувати раніше, набагато раніше. І в жодному випадку не можна недооцінювати.

Це той елемент, на який слід звернути увагу на початкових ростових етапах, на початку сезону. Кальцій необхідний рослинам у ранні терміни для оптимального росту, розвитку, формування правильної структури та іншого. Так, без нього не обійтися протягом усієї вегетації, але на початку йому приділяється першочергове значення. Якщо запізнитися з кальцієвими добривами, швидше за все, плоди не досягнуть своїх максимальних розмірів, не матимуть апетитної правильної форми, можуть залишатися сприйнятливими до різних негативів, наприклад, тріскатися від опадів. Дуже важливо, щоб кальцію було достатньо, коли формується зав’язь (діляться та ростуть клітини). Будь-які перешкоди у розвитку в цей час (дефіцит Са – не виняток) – істинний шлях до поганого врожаю.

Правильне поповнення запасів мікроелемента в рослинах має ґрунтуватися на тому, що коли старі екземпляри відмирають, Са потрапляє в ґрунт і стає доступним новим під час природного кругообігу. Але так буває не завжди. Якщо кальцію у ґрунті недостатньо, стає актуальним вапнування або застосування спеціальних добрив. Оптимальні обсяги речовини здатний дати внесений у ґрунт гній. Хороший варіант – обприскування азотнокислим чи хлористим кальцієм. Протягом вегетації для кальцієфілів (видів, що мають особливі потреби у цьому мікроелементі та найбільш чутливі до нестачі) доцільно насичувати ним ґрунт двічі-тричі. Щоб досягти бажаних результатів та не нашкодити, потрібно використовувати якісні добрива. Краще купити спеціальний продукт у надійного виробника, ніж пробувати готувати його самостійно, якщо немає відповідних знань та навичок.

Надходження речовини в рослини відбувається протягом усього активного росту. Присутній в ґрунті кальцій у рослинах виявляється поступово, а ґрунтовий склад паралельно збіднюється. При цьому, якщо є нітратний азот, Са посилено проникає в рослинну структуру, якщо аміачний, то слабше. Створювати перепону для його надходження здатні більші обсяги у ґрунті іонів водню та інших катіонів. Ще така закономірність – що старша рослина, то кальцію в ній більше.

Дуже важливо враховувати, що, навіть якщо мікроелемента, який розглядається, в ґрунтових шарах достатньо, це ще не гарантія, що його вистачатиме рослині. Рухливість елемента і в ґрунті, й в рослинному організмі невисока, що перешкоджає рівномірному розподілу по всіх ділянках. Надходячи через кінчики коренів, він переміщається по рослині до тих частин, які беруть максимум участі у випаровуванні, тобто до зрілого листя. Разом з тим, молоді листки і плоди вологу або не випаровують, або випаровують, але дуже мало, відтак до них кальцій взагалі або практично не потрапляє описаним шляхом. Тому на них насамперед і проявляється дефіцит, особливо в активні ростові періоди, що супроводжується характерними фізіологічними збоями. А оптимальним варіантом поповнення нестачі стають листові підживлення, виконувати які допомагає розчинне кальцієве добриво, що забезпечує пряме надходження елемента через зелену масу.

8 моментів, які слід врахувати при поповненні запасів кальцію:

1. Вапнування кислих ґрунтів, у яких бракує Са – чудовий шлях до оздоровлення насаджень, до запобігання негативам, пов’язаним із гниттям та паршею. Таким чином, покращується склад ґрунту, він краще пропускає вологу та повітря, налагоджується живлення у с/г культур.
2. Різним рослинним видам потрібні варіативні кількості мікроелемента. Безхлорофільним і строкатим він необхідний в куди менших обсягах, ніж зеленим. Мало засвоюють його злакові культури, а сукуленти, багаторічники, бобові, пасльонові та капустяні – навпаки, багато. Сільськогосподарські види, що найбільше виносять кальцій із ґрунту: капуста, люцерна та конюшина.
3. У сільському господарстві кальцій, взятий із ґрунту, повертається через корми, підстилку, а, отже, через гній, плюс запаси поповнюються за допомогою добрив. При вирощуванні різних горщикових культур його надходження реалізуються разом з новим ґрунтом, під час поливальних заходів та підживлень.
4. Необхідно враховувати вид ґрунту. Оптимальна періодичність вапнування кислих ґрунтів, піщаних та супіщаних – п’ять років. На вапняних, натрієвих і нейтральних, в яких зазвичай доступного рослинам кальцію достатньо, додаткове внесення не потрібне.
5. Якість поливальної води має значення. Якщо вона тверда, це означає, що кальцію у ній багато. Відповідно, кожен полив – це додатковий раз внесення елемента в ґрунт. Щоб не перебрати міру, краще поливати насадження м’якою водою, а запаси кальцію поповнювати за допомогою добрив.
6. Потреба в кальції залежить також від клімату та погодних умов. Кількість опадів, співвідношення сонячних та похмурих днів, яка була попередня зима, а ще плодоношення в минулому сезоні, плюс особливості сорту, які добрива раніше застосовувалися і низка інших аспектів – усе прямо впливає на те, чим і як підживлювати насадження в цей час.
7. Оптимальним вважається варіант осіннього чи весняного внесення базового обсягу кальцієвого матеріалу в поєднанні з органікою. Плюс своєчасна фертигація, листові підживлення кожні сім-десять днів. Як закінчиться цвітіння і сформуються зав’язі, необхідно виконати ще хоча б три-чотири листові підживлення із залученням розчинних добрив. Якщо в попередньому сезоні рослини хворіли через кальцієнестачу, позакореневе підживлення рекомендовано збільшити в кількості до п’яти-шести, а то й семи.
8. Удобрення рослин кальцієм слід співставляти із застосуванням інших елементів, щоб забезпечити збалансовану мінеральну матрицю. Якщо одночасно перестаратися з амонієм, калієм чи магнієм, надмірна конкуренція у кореневій зоні призведе до придушення поглинання Са. Дуже важливо для здоров’я рослин досягти балансу кальцію та магнію. Досить тісний взаємозв’язок аналізованого елемента і з бором: якщо актуальний дефіцит кальцію, бор може здійснювати токсичний вплив на вирощувані культури.

Щоб досягти успішних результатів, не заплутатися, забезпечити правильні об’єми, пропорції та інше, найкраще взяти на озброєння якісні сучасні добрива. Їм характерні такі переваги, як чистий збалансований склад, врахування потреб видів за фазами розвитку, ефективність і легкість застосування. З ними підживлення кальцієм дозволить запобігти будь-яким негативам, замінивши їх ймовірність на актуальність успішного вирощування.

Які кальцієві добрива для рослин можна використовувати?

Щоб кальцій забезпечив все необхідне для розвитку рослин, що входить до його спектру впливу (прискорив обмін речовин, зміцнив імунітет, підвищив обсяги корисної мікрофлори, зменшив здатність ґрунту проявляти властивості кислот та покращив його структуру, захистив від температурних стрибків тощо), можна використовувати низку добрив, які мають його у своєму складі. Вони випускаються у різних формах та відрізняються способами внесення. Кожне має певні аспекти застосування та особливості дії. Одні формули оптимально підходять для одних випадків, інші – для інакших. Щоб ефективність підживлення була максимальною, потрібно розуміти, який продукт впливає на що загалом та на що здатний, коли і для чого його краще використовувати. Тож давайте наостанок розглянемо основні кальцієві добрива, їх переваги та застосування.

√ Оксид кальцію (негашене вапно). Використовується для захисту рослин від шкідників. При внесенні в ґрунт ефективно знижує кислотність та покращує структуру. Створює сприятливі умови для проникності води й повітря. Якщо потрібно збагатити ґрунт кальцієм, негашене вапно – чудовий варіант, який поєднує в собі результативність і доступність. Але, використовуючи оксид кальцію, будьте обережні й не переборщіть, щоб не спровокувати залуження ґрунту та не завдати шкоди рослинам. Завжди дотримуйтеся рекомендованих доз і розподіляйте добриво по посадковій ділянці рівномірно.

√ Гідроксид кальцію (гашене вапно). Аналогічно приходить на допомогу, коли необхідно знизити кислотність ґрунту з одночасним покращенням його структури. Налагоджує аерацію та водопроникність, не дає формуватися кірці, тим самим полегшує обробіток ґрунту. Дозволяє досягти не тільки відповідної кислотності, а й благотворної пористості. Інтенсифікує розкладання органічних речовин, активує дію корисних мікроорганізмів. Незаперечна перевага матеріалу – захист поверхні від вологи, а відтак недопущення попадання зайвих л води в рослинний організм. Маючи дезінфікувальну дію, протистоїть бур’янам та шкідникам. Як матеріал для побілки дерев і кущів, допомагає захищати насадження від шкідливих комах та сонця. Може задіюватися під час приготування компосту.

Використовуючи вапно для рослин під перекопування, при визначенні відповідних кількостей потрібно орієнтуватися на актуальну кислотність, глибину загортання та час, що минув після попереднього вапнування. Найбільше вапна знадобиться на важких, глинистих ґрунтах (до 750 г/м²), найменше – на пісках та легких землях (250-450 г/м²).

√ Хлорид кальцію (кальцій хлористий). Кальцієве добриво, примітне ефективністю, але з потребою обережного використання. Застосовується хлористий кальцій для обприскування рослин у вигляді рідкому. Дозволяє саду краще переносити весняні заморозки, що добре позначається на зберіганні плодів.

Підживлювати насадження через листя хлоридом кальцію слід орієнтовно у середині червня. При розрахунку дози необхідно враховувати погоду та час обприскування. Щоб не обпалити листя, у жодному випадку не можна виконувати обробку в спеку, у середині дня. Найкраще – в похмурий день увечері, при нижчій температурі та вищій вологості повітря. Якщо загалом у період обприскування рослин погода спекотна, необхідно використовувати зменшені обсяги добрива (4-5 кг/га). Якщо температура довкілля не перевищує 25 ℃, витрати допустимо збільшити до 6-7 кг га.

√ Хелат кальцію. Водорозчинне добриво, примітне високотехнологічністю та значною практичною ефективністю. Це пояснюється невзаємодією основної речовини в розчинах з іншими компонентами, завдяки чому вона повною мірою зберігається для рослин.

Може застосовуватися для кореневих підживлень (полив) та некореневих (обприскування). В роботу слід брати невеликі дози для поливу – всього 0,1 кг на сотку, а ще менші для обприскування – 0,01 кг. Такі кількості, з одного боку, не здатні компенсувати всю потребу кальцію, але з іншого – це єдиний матеріал, в якому мікроелемент абсолютно доступний для рослин без доважки інших поживних речовин. Якщо необхідно оперативно вирішити проблему гострого дефіциту кальцію, наприклад, при вершинній гнилі на томатах, хелатна форма – чудовий варіант.

√ Нітрат кальцію (кальцієва селітра). Одне з найпопулярніших кальцієвих добрив для саду та городу, при вирощуванні різних культур у відкритому та закритому ґрунті. У його складі – високий відсоток нітратного азоту та кальцію, який аналогічно повністю доступний для насаджень. Супер помічник у компенсації потреби будь-яких культур по кальцію.

Так само, як і попереднє добриво, це водорозчинне, може використовуватися для кореневих та некореневих підживлень кілька разів за вегетативний період. Задіяння кальцієвої селітри можливе у поливальних заходах, що виконуються будь-якою з можливих систем, та для обприскування овочевих і декоративних культур під час вегетації. Але також не є винятком використання й у вигляді сухому. Оптимальна витрата – 1-2 кг нітрату кальцію на ар землі при поливі та 0,1-0,2 кг при обприскуванні.

√ Суперфосфат. Більш відомий як фосфорне добриво, та теж має у своєму складі азот, магній та кальцій. Са із суперфосфату менш доступний для рослин та характеризується повільною дією. Підбираючи кількість продукту, слід орієнтуватися на норми фосфору, а не кальцію. Компенсувати винесення Са суперфосфатом не вдасться, тому його необхідно застосовувати паралельно з іншими кальцієвими підживленнями. Але також треба знати, як. Наприклад, якщо в ґрунт було внесене вапно, то суперфосфат не повинен використовуватися раніше, ніж за тиждень.

Купити будь-яке з перерахованих мінеральних добрив ви можете просто зараз на сайті компанії «Система Оптимум». У нас – великий перелік пропозицій для сільського господарства, продуктів як на основі кальцію, так і інших мікро- та макроелементів. Всі товарні найменування – у високій якості, за доступними цінами й зі швидкою доставкою по Україні. Вирішите замовити – отримаєте у своє розпорядження помічні матеріали для успішного вирощування потрібних рослин у будь-яких масштабах.

Залишилися запитання щодо того, чим і як поповнювати запаси кальцію для сільськогосподарських культур? Звертайтеся до наших консультантів!