Пошук

Хімічні добавки для цукру

добавки для цукру

Якщо розглядати цукор з точки зору маркетингу, то він закономірно є головним продуктом цукрового виробництва. Він може виступати окремим харчовим продуктом, придатним для вживання, а також може входити до складу різноманітної їжі з різних напрямків харчової промисловості в якості сировинного компонента.

Виробництво цукру – це об’ємний технологічний процес, який складається із таких основних етапів:

– відділення від сировини (цукрових буряків або цукрової тростини) домішок, які ускладнюють отримання стружки і погіршують якість продукту;

– подрібнення в стружку, яке надалі дозволяє вилучати цукор більш оперативно;

– безпосередньо вилучення з отриманої стружки цукру;

– очищення і згущення соку;

– кристалізація цукру;

– розділення кристалічного цукру і цукрового розчину шляхом центрифугування утфелю;

– висушування, в результаті якого з цукру видаляється надлишок вологи.

Окреме місце в комплексі всіх перерахованих вище процесів займає використання хімічних добавок для цукру. Які застосовуються у наш час і в чому, власне, їх призначення, читайте далі.

Хімічні добавки для цукру. Які потрібні і що про них необхідно знати цукровикам

Завдання виробників цукру – виготовлення продукту з високою мікробіологічною якістю. У його складі не повинно бути сапрофітної та патогенної мікрофлор, які можуть надходити разом з сировиною, з’являтися в процесі технологічної обробки, при зберіганні й перевезенні. Буряк або тростина можуть стати зараженими на різних етапах: при механічному збиранні та обрізуванні, при транспортуванні до виробничого підприємства і навіть у процесі внутрішнього мокрого переміщення на заводі. Крім того, важливо велику увагу приділяти не тільки якості сировини, а й санобробці техніки, інвентарю, тари на всіх виробничих етапах. Тільки так вдасться забезпечити високу якість продукту, який буде безпечний в епідемічному плані.

Обробка різних об’єктів, які беруть участь у переробці сировини і виробництві цукру, повинна супроводжуватися залученням мийних засобів і дезінфектантів. Яких саме і в яких кількостях – визначає законодавча база країни.

Класична технологія регламентує використання таких засобів для дезінфекції: формаліну, хлорного вапна, пероксиду водню, вапняного молока, сірчистого газу, речовин аміногрупи (вазину, амбізолю), їх комплексів та ін. Крім того, низку цих та інших речовин, наприклад, іонообмінні смоли, застосовують при відбілюванні цукру (вилучення домішок, що дають жовтизну, непотрібний присмак та запах). Розглянемо деякі з них детальніше.

Формалін 37%. Це водний розчин формальдегіду, стабілізація якого виконується за допомогою метилового спирту. У процентному співвідношенні кількість компонентів виглядає так: вода – 52 %, формальдегід – 40 %, метанол – 8 %. На вигляд це прозора рідка речовина, яка має різкий характерний запах метаналю.

Серед усіх позитивних властивостей цього матеріалу в цукровій промисловості примітні, головним чином, дезінфікуюча та антисептична. Формалін – це найпростіший і один з найпопулярніших дезінфектантів, активність застосування якого неабияк збільшилася в 90-х роках минулого століття і не втрачає своїх позицій до нашого часу.

Хлорне вапно (вапно білильне, хлорка). Це технічна суміш таких компонентів: гіпохлориту, хлориду кальцію і гашеного вапна. Виглядає як порошкоподібна маса з потужними окислювальними властивостями. Колір – білий, запах – різкий хлорний.

За допомогою хлорного вапна в цукровій галузі дезінфікують і відбілюють. Знищення патогенної мікрофлори направлене, в основному, на цукрові розчини. Також ним обробляють воду, що надходить на виробництво.

При використанні хлорки важливо враховувати можливість утворення отрут при контакті у водному середовищі з молекулами амінів. Тому точності дозування слід приділяти особливу увагу.

Гліт свинцевий (оксид свинцю (ІІ)). Тверда сполука, яка складається зі свинцю і кисню. На вигляд – жовтувата порошкоподібна маса, сформована кристалами, що погано піддаються розчиненню у воді. При виробництві цукру застосовується, головним чином, для обробки обладнання, зокрема, для антикорозійного захисту металевих поверхонь.

Пероксид водню 35% (перекис водню, пергідроль). Найпростіший з пероксидів у вигляді позбавленої кольору рідкої речовини. Присмак – металевий. Розчинення у воді, спирті та ефірі – необмежене.

Застосовується в цукровиробництві, завдяки високим розчинним і відбілювальним (знебарвлювальним) властивостям, а також в якості протимікробного та мийно-чистильного засобу. Як дезінфектант не призначений для тривалого впливу, оскільки схильний до саморозпаду і підлягає примусовому розкладанню після того, як його завдання виконане.

Незважаючи на всю нетоксичність цієї речовини, варто дбайливо поводитися з її концентрованими розчинами, оскільки це може бути небезпечно і для людського організму і в плані можливості вибуху.

Сірчистий газ (діоксид сірки). Це сполука сірки і кисню, що представляє собою за нормальних умов безбарвний газ. Запах – різкий сірчаний. У воді розчиненню піддається, при цьому утворюється сірчиста кислота. Крім того, розчинення спостерігається в етиловому спирті та сірчаній кислоті.

У цукровій промисловості виступає одним з п’яти основних реагентів (поряд з негашеним вапном, фосфорним ангідридом, вуглекислим газом і паленою магнезією), необхідних для очищення соку буряка або тростини від різноманітних домішок, які надалі заважають концентрації та кристалізації сахарози. Ці перешкоди, в свою чергу, без задіяння сірчистого газу або інших перерахованих сполук не дають отримати білий цукор.

Якщо є запитання з приводу застосування тієї чи іншої хім. добавки, необхідно проконсультуватися з фахівцями. В цілому, важливо брати в роботу якісні матеріали та дотримуватися рекомендованих дозувань.

Використовуйте хімічні добавки для цукру правильно – забезпечите бездоганну якість продукту і його безпеку для споживача. А відтак, збільшите кількість позитивних відгуків, попит на свою продукцію і доходи підприємства, що і є першочерговим завданням будь-якого виробництва.

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *