Ртуть (ІІ) азотнокисла – це... Що таке нітрат ртуті (IІ)?
Якщо ви не з чуток знаєте, що таке хімічний аналіз і органічний синтез, вам обов’язково потрібно володіти інформацією про таку речовину, як азотнокисла ртуть (ІІ). І не просто володіти, а вміти застосовувати ці дані на практиці, знати, чим є цей матеріал і в яких випадках він готовий прийти вам на допомогу.
Ртуть (ІІ) азотнокисла (нітрат ртуті (ІІ)) – це сполука неорганічної природи, що є, за своєю суттю, сіллю металевої ртуті та HNO3. Це позбавлена забарвлення прозора кристалічна маса з масовою часткою основної речовини не менше 99 %. Характеризується токсичністю, на що не менш важливо звертати увагу.
Розчиненню піддається в таких середовищах, як диметилкетон, вуглецю (IV) сульфід, азотна кислота і холодні кислі водні розчини. Формує кристалогідрати. Гідроліз можна спостерігати при дії гарячої води. Розчинам характерні значні відновлювальні якості. При контакті з повітряними масами відбувається втрата кристалогідратної води. Щоб запобігти частковому окисленню киснем повітря в розчини вводять вільну ртуть.
Якщо розбавити нітрат ртуті водою, випаде осад лимонного кольору. Це сформується основна сіль Hg2(OH)NO3. Причому на холоді реакція буде перебігати повільніше, а при нагріванні – оперативніше.
З хімічних властивостей варто зазначити такі:
- розкладання при нагріванні до 360 °С на оксид ртуті, діоксид азоту та кисень, а при t більше 400 °С – на ртуть, діоксид азоту і кисень;
- реагування з водою і лугами;
- вступ в обмінні реакції;
- реагування з ртуттю в розведеній нітратній кислоті.
Молярна маса – 324,3 г/моль, густина гідр. – 4,3 г/см³. Термовластивості: t плавлення – 79 °С. Формула: Hg(NO3)2.
Отримання
Синтез цієї речовини можливий різними способами:
- розчинення Hg в нагрітій до 90 °С HNO3 високої концентрації;
- розчинення HgO в розведеній HNO3;
- окислення ртуті азотнокислої закисної за допомогою нагрітої до 90 °С концентрованої HNO3 або киснем у розведеній кислоті;
- реагування Hg і оксиду азоту.
Для отримання безводної солі кристалогідрат піддають сушінню в умовах вакууму при 20-30 °С.
Застосування
Ртуть (ІІ) азотнокисла – це індивідуальний хімічний препарат, призначення якого полягає в хімічному аналізі науково-дослідних і різноманітних лабораторних робіт. Відповідно, основні напрямки, в яких нітрат ртуті (ІІ) знаходить застосування – це хімічний аналіз і органічний синтез в умовах лабораторії. Тут ця сполука відома як важливий реактив. Зокрема задіюється в меркуриметричних методах об’ємного аналізу.
Серед інших процесів, при виконанні яких часто не обходяться без Hg(NO3)2:
- нанесення покриттів із золота і бронзи;
- розпис виробів з порцеляни;
- виготовлення пестицидів і композицій для обробки насіння;
- створення лікувальних мазей для медичних потреб;
- виробництво піротехніки.
Токсичність
Нітрат ртуті(ІІ) – це токсичний хімічний продукт, як втім і сама ртуть та інші її сполуки (його токсичність приблизно дорівнює отруйному впливу хлориду ртуті (II)). Зараховується до першого класу небезпеки, тобто є сильно діючою на людський організм отрутою. Перевезення і зберігання повинні здійснюватися з урахуванням належності в цьому плані до 6-го класу небезпеки хімічних речовин.
У зв’язку з тим, що сполука, яка розглядається, є неорганічною, вона діє менш токсично, порівняно зі субстанціями органічної етимології. Але, позаяк на токсичність безпосередньо впливає ступінь розчинення у воді, її негативний вплив більший, якщо порівнювати з хлоридом або сульфідом ртуті.
Проникнення цієї солі в організм можливе і шкідливе такими способами: дихальними шляхами, крізь шлунково-кишковий канал, шкіру та слизові. Після потрапляння вона не просто на тривалий час залишається в органах і системах, вона акумулюється. Виведення, в основному, відбувається, завдяки ниркам, а також певною мірою за допомогою слинних, молочних і деяких інших залоз.
Азотнокисла ртуть (ІІ) – це отрута тіолової групи, що токсично впливає на основі реагування з меркаптогрупами ферментних клітинних систем. При ізоляції зазначених груп зупиняється функціонування надважливих ферментних систем.
Як визначити отруєння цією речовиною? Початкові симптоми, які свідчать про це: печія і смак металу в роті, больові відчуття за грудиною і в шлунку, ускладнене дихання та інтенсифікація биття серця, мігрені на тлі загального нездужання. Чи не відразу після цього відбувається ураження нирок, мінімізується обсяг урини, а в її залишках виявляються червоні кров’яні тільця, білок і деякі інші невластиві включення. Крім того, з’являються стоматити і гінгівіти. З найгірших наслідків впливу: ушкодження ЦНС, сильне погіршення роботи серця, шок, параліч і навіть смерть.
Техніка безпеки
Щоб уникнути згаданих вище негативів при роботі з цим реактивом, важливо дотримуватися переліку, загалом, нескладних, але, як самі розумієте, життєво важливих вимог. По-перше, подбайте про те, щоб лабораторія була обладнана загальною припливно-витяжною вентиляцією. По-друге, завжди використовуйте ЗІЗ (респіратор, рукавиці з гуми та захисні окуляри) і не нехтуйте заходами особистої гігієни. По-третє, будь-які аналізи із залученням цієї речовини проводьте в лабораторній витяжній шафі.
Пам’ятайте: чим більше автоматизованими будуть дії, здійснювані з зазначеним реагентом, чим мінімізованіша робота вручну, тим краще і безпечніше для вас.
І стежте, щоб ГДК в повітряному середовищі робочого простору не перевищувала допустимих значень, а саме 0,2 мг/м³ або в середньому за зміну 0,05 мг/м³.
Зберігати цей продукт необхідно в критих складах в герметичній тарі виробника, запобігаючи впливу прямого сонячного випромінювання, не довше терміну придатності (півроку з дня виготовлення). Якщо має місце використання після закінчення шестимісячного періоду, результати досліджень можуть піддаватися сумнівам. До речі, герметичності вимагає і технологічне обладнання. Перевезення допустиме будь-якими ТЗ з дотриманням правил, що стосуються кожного з них.
Тепер ви не тільки знаєте, що таке ртуть (ІІ) азотнокисла, але й маєте всі необхідні відомості про те, як правильно поводитися з цією речовиною, щоб унеможливити будь-які негативні прояви. Будьте пильні, бережіть себе – і розглянутий матеріал буде асоціюватися у вас винятково з важливістю і цінністю застосування, а не з небезпекою та шкодою.
