Чому тріскаються помідори і як цього уникнути

Вирощування помідорів – справа корисна і цікава, але ще й дуже непроста. Важливо враховувати деякі особливості та потреби цієї культури. Потрібно знати, коли і які агротехнічні заходи реалізовувати, щоб отримати смачний і багатий урожай. Скажете, що з будь-якою городньою культурою ситуація аналогічна? І так, і ні. Томати часом бувають настільки вибагливі, що питання, які виникають з іншими овочами на городі, й близько не стояли. Помідори лопаються, деформуються, чорніють, мають надто товсту шкірку – список, який можна ще довго продовжувати. Культура досить примхлива і потребує уваги. Тож якщо хочете вирощувати її з успіхом, знадобиться добре розібратися в особливостях догляду за нею.

Сьогодні ми розглянемо детальніше таке питання, як розтріскування помідорів. Чому так відбувається і як можна подібному запобігти? Після прочитання статті ви будете щонайменше на один крок ближче до хорошого та результативного врожаю томатів. Тріщини плодів не псуватимуть настрій та враження від самостійного вирощування помідорів.

Чому тріскають помідори та чим це погано?

Потріскані помідори – це ні на грам не добре. Розтріскування є одним із непростих дефектів розвитку. Найчастіше актуалізується під час дозрівання, коли невеликі щілини, які з’являються при початковому розтягуванні, робляться більшими і помітнішими.

Незадовільне зовнішнє середовище в ростовий період часто призводить до фізіологічних відхилень. Так трапляється, оскільки відбувається вихід за певні межі й рослини втрачають можливості для нормального розвитку. Фізіологічні відхилення завжди зумовлюють два важливі чинники. Перший – чутливість насаджень. Другий – стресові ситуації в ростові періоди є передумовами багатьох життєвих розладів. Один з таких – підвищений тургор тканин у томатів та супутні розриви. З огляду на низку причин шкірка може бути настільки грубою, що її розтягуванню просто не буде під силу компенсувати високі показники тиску і результати очевидні. Додати сюди той факт, що швидкий ріст стебел шкодить належному формуванню сполучної тканини – й логічні проблеми не забаряться.

Розтріскування буває трьох видів:

1. Радіальне (подовжнє, або «тріщини росту»). Заглиблення всілякої величини, що променеподібно відходять від плодоніжки до верху помідора. Якщо розміри цих тріщин до 1,5 см в довжину і глибина їх невелика, ще є шанси зберегти зовнішній товарний вигляд. Якщо ж щілини довші і йдуть з глибоких шарів, або вони занадто численні, плоди автоматично трансформуються в нетоварні. Найчастіше радіально тріскаються помідори через температурні перепади, дефіцит бору, чергування таких властивостей ґрунту, як пересихання і підвищена вологість. А ще це може бути властивістю того чи іншого сорту. Найпоширеніша передумова формування радіальних заглиблень – оперативне попадання в плоди з водою розчинених компонентів живлення та таких органічних сполук, як асиміляти. При цьому під час набуття плодами зрілості погіршуються такі параметри шкірки, як гнучкість та еластичність. Коли в період росту цукри трансформуються в крохмаль, постачання асимілятів та поживної маси пом’якшується. У ході дозрівання, набуття плодами яскраво-червоного забарвлення відбувається зворотний перехід крохмалю в цукор. Це і є причина, чому помідори стають схильні до розтріскування саме у процесі дозрівання. Розм’якшення стінок плодів у поєднанні з додатковим прибуттям поживного матеріалу максимізує небезпеки.
2. Концентричне. Як зрозуміло із назви, це заглиблення у вигляді кіл та напівкіл із загальним центром у місці фіксації плодоніжки. Товарність/нетоварність у цьому випадку також визначаються за кількістю та розмірами проблемних ділянок. Концентричні тріщини з’являються, коли надходять збільшені дози азотних добрив, не дотримується водний режим, і можуть бути через сортові характеристики. Але найчастіше до них призводить запітніння плодів. У нічний та ранковий час знижується t повітря, а вологість залишається на досить високому рівні. Коли сонце сходить, t починає збільшуватися, а місце біля плодоніжки не те, що не тепліє, а й додатково охолоджується під час вологовипаровування з плода води, що накопичилася за ніч. Значення температури верхівки помідора і ділянки біля плодоніжки суттєво відрізняються, що викликає концентричні щілини. Вони, до речі, можуть виникати ще на зелених плодах, поступово максимізуючи розміри і в ході набуття зрілості стаючи помітнішими. Але що характерно: якщо залишок вологи є лише навколо плодоніжки, то помідори тріскаються тільки на цій ділянці, якщо ж піддається запітнінню весь плід, то тріщини покривають всю або майже всю поверхню. Щоправда, зазвичай вони виглядають уже як сітка, тобто належать до наступного різновиду.
3. Сітчасте. Актуалізується на зеленій стадії дозрівання. Виглядає, як характерна сіточка на верхівці плодів. До сітчастого розтріскування, як правило, призводить невідповідність пропорцій кальцію та калію (надлишок першого + дефіцит другого). Також причиною може бути травма квітки при цвітінні, надлишок азоту в ґрунті, холодне повітря навколишнього середовища при появі зав’язей та бутонів. Хочемо зазначити, що це найбільш малонебезпечний вид розтріскування, адже тріщини при ньому мають мінімальні розміри і підлягають швидкому зарубцьовуванню без посилення негативів.

Якщо ви думаєте, що розтріскування плодів – це проблема лише естетичного характеру, то знайте, що це не так. Коли томати мають тріщини, у них формуються сприятливі умови для інфекційних осередків, розвитку різноманітних хвороб, ураження шкідниками. Ніщо не заважає бактеріям через тріщини проникати всередину. Хвороботворча мікрофлора там активно розмножується, результатом чого стає спочатку інтенсифікація патологічних процесів, а потім – гниття і пліснявіння. Такий урожай – джерело інфекції для людей, здатне провокувати кишкові хвороби. Чи варто вживати такі плоди? Впевнені, ви самі дійшли висновку, що ні.

Помідори з тріщинами від початку більш уразливі до захворювань, термін їх зберігання суттєво скорочується, для консервування в цілому вигляді вони зовсім непридатні (під дією окропу від’єднується шкірка, а м’якоть розварюється), як часто і для продажу через торгові точки. І так, непривабливість теж дається взнаки.

Якщо коротко, то тріщини на томатах – це однозначно погано. Завдання того, хто займається вирощуванням – по можливості уникнути розтріскування плодів. А для цього мега важливо знати, чому тріскають помідори, через які причини такий стан, що провокує грибкові, бактеріальні й вірусні ураження, може дати про себе знати. Перерахуємо найпоширеніші з них:

• сортові особливості;
• невідповідні підживлення;
• порушення водного режиму/неправильний полив;
• нехарактерні температури та різкі температурні коливання;
• надлишок світла;
• неправильне прищипування;
• надто старанне пасинкування.

Не рідкість, коли появу тріщин провокує не один із перелічених пунктів, а відразу кілька. Тоді у плодів істотно мінімізуються шанси тішити своїми характеристиками та виглядом. Але в будь-якому випадку те, що помідори не лишаються цілісними, а тріскаються, є свідченням порушень технології їхнього вирощування. Щоб урожай був повноцінним, слід виключити негативні аспекти.

Давайте детальніше розберемо основні причини розтріскування томатів і з’ясуємо, що з ними потрібно робити.

Нестача добрив або непідхожі підживлення

Томати так само, як і будь-які інші овочеві культури, потребують правильної системи удобрення. Їм потрібне те підживлення, яке корисне саме їм, те, що не нашкодить. Дози, час, способи внесення й інші агротехнічні нюанси повинні бути дотримані до дрібниць.

Ось основні правила стосовно добрив, яких необхідно дотримуватися при вирощуванні помідорів, щоб такий аспект, як невідповідне підживлення, не став актуальною причиною розтріскування шкірки:

• здійснювати дворазові підживлення на місяць у період росту;
• компонувати внесення добрив та полив;
• підживлювати розведеними, підготовленими матеріалами – не концентрованими добривами;
• враховувати, що в період розвитку плодів є найбільша потреба в калії (азот і фосфор у цей час вже не потрібні).

Дуже важливо при вирощуванні томатів постійно відстежувати їхній зовнішній вигляд і стан, щоб своєчасно визначити, чого недостатньо. Приділяйте їм належну увагу – й вони самі підкажуть, що зараз у дефіциті. Приклад: якщо листя набуло жовтого кольору або покрилося плямами, потрібно брати в роботу мікроелементи.

Щоб вам легше було зорієнтуватися, просто зараз опишемо, які ознаки нестачу якого елемента живлення демонструють:

• мало азоту – обмежений ріст рослин, освітлення старого листя, прискорене дозрівання плодів із забезпеченням малих розмірів;
• недостатньо фосфору – аналогічно ростові гальмування, дрібні листки із загнутими краями та фіолетовим відтінком, зі швидким подальшим осипанням;
• брак калію – старе листя виглядає, ніби його обпалили, потім стає жовтим і опадає, а ще після цього такий самий стан (хлороз) переходить на молоді листки. Всередині плодів видніються чорні смуги;
• дефіцит кальцію – листя також жовтіє, набуває нехарактерної форми, покривається ділянками відмерлої тканини (точки, що виникають окремо й поступово зливаються одна з іншою). Нестача кальцію – один із ключових факторів розтріскування томатів. Якщо рослина не буде рівномірно насичуватися цим елементом, тріщини шкірки забезпечені;
• не вистачає міді (часто характерно для торф’янистих ґрунтів) – листя біліє, молоде на додачу ще й дуже дрібне, пагони слабкі, а квітки недорозвинені й невдовзі осипаються;
• обмаль бору – відмирають ростові точки, підвищено утворюються пасинки, рослина набуває збільшеної кущистості, на плодах з’являються чітко видимі місця з висохлою тканиною;
• нестача магнію – старе листя покривається жовто-зеленими плямами, що поступово сіріють/коричневіють. Далі відбувається засихання та опадання зеленої маси, реалізується передчасне дозрівання томатів, відповідно, не стандартного розміру, а дрібного.

Щоб помідори не тріскалися, дуже важливо налагодити для них оптимальне живлення. При цьому потрібно використовувати тільки якісні та відповідні добрива. Пропонуємо вибрати все необхідне на сайті компанії «Система Оптимум» – та забезпечити своїм помідорам усі потрібні поживні речовини у відповідних обсягах та в правильний час. До вашої уваги – кальцієва селітра, калійна селітра, сечовина, амофос, діамофоска, суперфосфат та інші першокласні добрива для томатів, для їхнього здоров’я й повноцінної врожайності. Вибрати та купити необхідні агрохімікати не складе труднощів.

Надлишок та нестача вологи (порушення водного режиму)

Вологісний режим здійснює головний вплив на проблему появи тріщин на помідорах. Це явище особливо актуальне при тривалих періодах вологої погоди, надмірному або позбавленому рівномірності поливі, а також низькому зосередженні поживної частини в розчинах. Ці випадки характеризуються легким доступом коріння до води.

Підвищена вологість ґрунту чи легкість доступу до води призводить до зменшення розтяжності шкірки томатних плодів. Унаслідок цього, в процесі росту та збільшення розміру, плоди починають покриватися безліччю дрібних тріщин, які з часом стають помітнішими. Цей процес обумовлений швидкісним всмоктуванням плодами води, зокрема ранні поливи в умовах холодного клімату, коли рослини ще не прокинулися і їх продихи залишаються закритими. Таке швидке поглинання вологи призводить до розширення розмірів клітин і, відтак, до від’єднання шкірки.

При різкій зміні погодних умов із сонячних на хмарні потрібен час для адаптації рослин до нових обставин. У цей період коріння залишається активним і продовжує здійснювати енергійне вологовбирання, переміщуючи воду до теплих плодів. У той сам час інтенсивність транспірації значно знижується. Жорстка плодова шкірка набуває особливої чутливості до актуальних напруг. Її параметри еластичності підвищуються, коли земля стає менш вологою.

Вибір стійких на розтріскування гібридів та підтримка стабільності у водоподачі рослинам дозволяють звести до мінімуму збитки по врожаю, спричинені цією проблемою.

Взагалі саме невдалий полив – досить поширена причина розтріскування томатів. Коли земля дуже суха, вологи катастрофічно мало, а ви починаєте поливати томати, вони поливальну воду поглинають мега активно, м’якоть набухає, і тріскається шкірка, що не встигла розтягнутися. Не можна заливати насадження водою після кількох днів дефіциту вологи і крапка. Діяти слід поступово, покроково та локально (прямо під рослину): викопати канавку навколо стебла, потихеньку наповнити її водою, почекати, доки відбудеться повне вбирання вологи. І так в кілька етапів. При цьому дуже важливо щоразу вичікувати, поки волога повністю вбереться. Інакше можна сильно нашкодити.

Що ще має значення, так це те, що не лише надлишок поливу, але і його нерівномірність може спровокувати негативи, пов’язані з розтріскуванням. Якщо вологу розподіляти нерівномірно, рослина в гонитві за компенсацією вологодефіциту отримуватиме тріщини. Чудовий варіант для забезпечення рівномірності – застосування крапельного поливу.

На замітку! Оптимальний полив – три-чотириразовий за тиждень. Влітку дуже важливо поливати увечері, після спадання спеки. Денні поливи допустимі лише в прохолодну погоду.

Неправильне прищипування і пасинкування куща

За помідорами потрібно правильно доглядати і в тому плані, щоб зелена маса була в порядку. Інакше це негативно вплине й на плоди. Прищипування (прищипка) та пасинкування – два важливі суміжні агроприйоми, яким слід приділити особливу увагу.

Прищипка передбачає видалення верхівок м’яких пагонів, щоб стебла далі розгалужувалися. Якщо прищипувати помідори неправильно, червоні плоди тріскатимуться прямо на кущах. Позаяк рослина потребує видалення надлишку вологи, її верхівку прищипувати не рекомендується, якщо немає потреби в подальшому рості після того, як завершився період дозрівання.

Пасинкування – видалення бічних пагонів, що виконується для посилення постачання головного центрового стебла – також потребує обережності. Якщо обрізати багато бічних листків та відростків, речовини, які могли б бути спрямовані та рівномірно розподілені між ними, повністю йтимуть у плоди, логічно, що у надмірних обсягах. Закономірний результат – помідори лопаються, бо просто не можуть витримувати таких навантажень.

Зверніть увагу! Часте та надмірне видалення листя – це коли більше трьох листків з одного куща за тиждень. Занадто сильно общипаєте кущ – тріщини не забаряться, оскільки волога не зможе надходити у віддалену зелену масу і переповнить томатну м’якоть.

Висока температура, несприятливе освітлення й загалом невдалий мікроклімат

Ідеально вирощувати томати при температурі довкілля 22-25 ℃. Якщо у відкритому ґрунті або в теплиці спекотніше, ростові процеси припиняються, шкірка грубіє. Щойно температура нормалізується, ріст плодів продовжується, і вони закономірно лопають.

Якщо брати до уваги, що вирощуються помідори в теплиці, то для них особливо небезпечним є потрапляння прямих сонячних променів, що сильно підвищують температуру повітря. Підсумок аналогічний: шкірка грубіє і лопається, оскільки її розтягування здійснюється повільніше, ніж збільшення м’якоті в об’ємах.

Щодо мікроклімату та температури зокрема, то розтріскування томатів найчастіше відбувається, коли значні зміни температурного режиму даються взнаки протягом доби. Коли різниця між t вдень та вночі перевищує 10-12 ℃ – глибокі тріщини росту тут як тут. Плоди розриваються зсередини, висуваючи м’якуш на поверхню, позаяк шкірка не витримує навантаження. Не минає багато часу, як починається гниття. Те саме – просто при сильному підвищенні денних температур. Підвищується гідростатичний тиск газів пульпи на шкірку – плоди, що дозрівають і вже дозріли, розтріскуються.

При вирощуванні томатів у закритому ґрунті найчастіше описане дається взнаки у літні місяці, насамперед у серпні, в південних регіонах – у вересні. Ще теплі дні, але вже прохолодні ночі – й розтріскування неминуче. Навіть якщо здається, що вночі зовсім не холодно (градусів 17-18), а вдень t підвищується до 30 ℃ з гаком, різниця перевищує допустимі межі в 12 ℃. У такій ситуації просто не обійтися без скорочення розриву між денними і нічними температурами шляхом підвищення нічних параметрів до денних. Для цього опалення в теплицях вночі піднімають на 2-4 ℃, особливо вранці. А от якщо для теплиці обігрів не передбачений, нічну температуру відкоригувати немає можливості, вдень пряме сонячне випромінювання додатково максимізує t довкілля, помідори точно потерпатимуть й неминуче покриються тріщинами. В умовах посиленої інсоляції ріст плодів інтенсифікується, цукрів у складі стає більше – помідори покриваються тріщинами.

Таким чином, загалом є два виходи зі ситуації. Перший, про який було сказано вище – дотримання технологічних нюансів обробітку, зокрема те саме скорочення розриву між денними та нічними температурами. Другий – початкове орієнтування на вирощування стійкіших вегетативних гібридів. Ними легше переносяться літні перегріви. Зменшення розмірів листка відбувається у допустимих межах. Передумови для розтріскування мінімізуються.

Як запобігти розтріскуванню томатів: основні правила

Підсумуємо? Вище, розбираючись, чому тріскають помідори, ми то тут, то там торкалися дієвих способів, як протистояти проблемі розтріскування томатів. Зараз хочемо систематизувати інформацію, щоб у вашому розумінні вималювалася цілісна картина актуальних заходів.

До вашої уваги – 7 ключових порад від досвідчених дачників для запобігання тріщин помідорів під час їх дозрівання:

1. Вибирайте сорти (гібриди) зі стійкістю перед розтріскуванням та деформаціями. При виборі сортів томатів звертайте увагу на наявність позначення «стійкість на розтріскування», щоб зробити правильний внесок у здоровий і красивий урожай. Якщо інформації про сорт немає, спирайтеся на власний досвід. Якщо у вас минулого року спостерігалося розтріскування, краще відмовитися від цього сорту в майбутньому.
2. Уникайте різкого та надмірного поливу. Взагалі не сприймайте полив у випадку помідорних грядок як щось просте і таке, що не потребує підвищеної уваги. Різкий полив, коли рослини раптово насичуються великою кількістю води, може спровокувати розтріскування.

Намагайтеся розділяти поливальні заходи на дві-три частини з інтервалом у 4-5 годин, особливо якщо рослина довго не поливалася. Так, волога буде добре просочуватися всередину, а верхній шар ґрунту – залишатися сухим. Це ще й також допоможе протистояти виникненню фітофторозу.

На ранніх етапах, коли формується коренева система та наземні частини, регулярність і рівномірність поливу – те, без чого в жодному випадку не обійтися. У сонячну спекотну погоду оптимально здійснювати полив через три-чотири дні, а в похмуру – через чотири-п’ять, буває, що й через 7 днів.

Якщо ночі холодні (t нижче 13 ℃), поливати можна лише після одинадцятої години дня. А у спеку – лише ввечері, плюс залишати теплицю на всю ніч відкритою.

Хороше рішення – правильно організований крапельний полив. Він допоможе з мінімальними витратами часу та сил забезпечити максимально сприятливі поливальні умови та потрібний рівень вологи.

3. Мульчуйте. Мульчування уповільнює випаровування вологи з ґрунту та допомагає захистити землю від висихання. Для покриття верхнього шару ґрунту підходять тирса, солома, трава. Важливо мульчувати не лише під самим кущем, а й довкола.
4. Притіняйте та провітрюйте. Слідкуйте, щоб різниця між температурою вдень та вночі не виходила за межі 10-12 ℃.

Ультрафіолетові промені можуть спровокувати засихання куща, викликати розтріскування та опіки плодів і рослин. Встановіть тент над теплицею або скористайтеся або скористайтеся спеціальною сіткою розсіювання на грядці, щоб пом’якшити сонячне випромінювання.

Як варіант додаткових заходів – побілити стіни/покрівлю теплиці вапняним молоком, реалізувати зашторювання. Забілювання здатне знизити температуру на 3-5 ℃ і підвищити обсяг розсіяної сонячної радіації, використовуваної рослинами.

Щоб охолодити повітря вночі в умовах захищеного ґрунту, можна розставляти ємності, наповнені водою.

Не забувайте про регулярні провітрювання. Щоб забезпечити належну циркуляцію повітря й відповідну температуру в теплиці, відкривайте двері з обох боків.

Чудово, якщо вдасться забезпечити такий температурний режим: 22 ℃ вдень та 16-18 ℃ вночі.

5. Приділяйте увагу густоті висаджування рослин у теплиці. Успішна технологія тепличного обробітку томатів обов’язково передбачає дотримання цього пункту. Оптимальна густота для зимових теплиць – 2,5 шт./м², для весняних плівкових – 2,8 шт./м².

У випадку зимових теплиць не підлягає сумніву необхідність створювати додаткові пагони, щоб була збільшена густота ценозу в літній період.

6. Не обрізайте нижнє листя. Залиште нижні листки на місці. Жовті плями на них не говорять про те, що вони забирають поживні речовини в плодів. Навпаки, це листя накопичує важливі елементи для росту, будучи додатковим резервуаром-запасним джерелом корисних мікроелементів.
7. Нормуйте кількість плодів. Це допоможе вирівняти плодове навантаження та знизить ймовірність розтріскування. Такий технологічний прийом можна виконувати різними способами.

Висока температура влітку, що знижує якісні параметри пилку, дає порушення в запиленні, слабшає утворення зав’язей, плодів виходить менше. Вони швидше наливаються і можуть через це тріскати.

Зниження плодового навантаження на помідори може бути і при дозріванні дружному, коли за один раз збирається кілограм і більше помідорів з квадратного метра. Таке трапляється переважно після тривалої похмурої погоди, що гальмує дозрівання. Приходить тепло і сонце – процес різко та суттєво інтенсифікується, плодове навантаження швидко змінюється. Ті плоди, що залишилися на рослинах, оперативніше наливаються, в результаті можуть покриватися тріщинами.

Це не всі технологічні прийоми, що сприяють запобіганню тріщин плодів. Також до важливих технологій належать нормування плодів у суцвітті та збирання томатів на початку дозрівання. Ще слід знати про необхідність підтримки досить великих обсягів калію та кальцію, про зниження кількості азоту та загалом про реалізацію актуального і збалансованого живлення.

Як тільки виникають підозри, що можуть з’явитися тріщини, збирайте врожай на ранніх стадіях зрілості, в період найменшої чутливості до виникнення тріщин.

Реалізуйте фаховий догляд за розглянутою плодовою культурою. Не допускайте дефіциту поживних речовин, використовуйте якісні та доцільні добрива. Слідкуйте за вологою, температурою і освітленням. Дотримуйтеся зазначених рекомендацій вирощування томатів у відкритому та закритому ґрунті – й ризики появи будь-яких видів розтріскувань на них будуть зведені до мінімуму. Ви не просто зможете запобігти тріщинам, але й отримаєте багатий, красивий та здоровий урожай!