Антибіотик фуразолідон
Фуразолідон – це ліки зі сильним протимікробним ефектом, що є похідними групи антибактеріальних засобів нітрофуранів. Простіше кажучи, антибіотик. Також можуть застосовуватися як інгібітор МАО. Випускаються, як правило, в таблетованій формі, в блістерах по 10, 20 або 25 штук. Крім основного компоненту, містять кальцій стеариновокислий, лактозу і картопляний крохмаль. Молярна маса – 225,158 г/моль. Формула: C8H7N3O5.
Фармакологія
Цей препарат вносить зміни в життєві процеси згубних бактерій. Виведення з організму – оперативне, головним чином, через нирки, яким, до речі, не шкодить. Проявляє ефективність до грампозитивних і грамнегативних мікробів. Допомагає при грибкових недугах. Мало впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекцій. Загалом, стійкість до нього мікроорганізмів з’являється не скоро, він характеризується широким спектром застосування і має тільки позитивні відгуки про застосування.
Нітрофуранова дія полягає в порушенні дихання клітин, придушенні циклу Кребса і пригніченні інших біохімічних процесів. Як результат, у мікробів руйнуються оболонки або плазмалеми, відтак вони виділяють меншу кількість токсичних речовин. Тому людина починає краще почуватися ще до повного придушення негативного впливу. Примітно, що нітрофурани не пригнічують імунітет, а навпаки, активують його, тому на додачу сприяють відновленню імунної системи.
Показання
Цей антибіотик назначають при:
- інфекціях шлунково-кишкового тракту (ентериті, діареї, паратифі, лямбліозі);
- захворюваннях сечостатевої системи (уретриті, циститі, запаленнях нирок, слизової піхви і трихомонадному кольпіті);
- виявленні у дітей дизентерії, паратифу або інтоксикації.
Також з його допомогою лікують опіки і прибирають зараження з ранових поверхонь, здійснюють профілактику гельмінтів.
Найчастіше, мабуть, фуразолідон використовують при циститі. Оскільки в людському організмі все взаємопов’язано, то препарат веде боротьбу з бактеріями в кишківнику, що одночасно викликають запалення в сечовому міхурі.
Протипоказання
Не можна використовувати ці ліки при підвищеній чутливості до діючої речовини, на термінальній стадії хронічної недостатності нирок, у періоди вагітності та годування грудьми, а також дітям у віці до одного року.
Застосовувати з обережністю варто при хронічній недостатності нирок, дефіциті Г6ФД, хворобах печінки і нервової системи, немовлятам до місяця при місцевому використанні.
Серед побічних явищ: втрата апетиту, блювота і нудота, алергії. Якщо курс лікування занадто довгий, не є винятком поява пухлин нирок.
Застосування, курс лікування, дозування
Цей засіб вживають внутрішньо в цілісному вигляді після прийому їжі, запиваючи водою. В яких кількостях і протягом якого часу, залежить від хвороби і віку (підходить і для дорослих, і для дітей, але в певних обсягах). Так, у випадку з дизентерією, паратифом і харчовими токсичними інфекціями доза становить 100-150 мг чотири рази на добу протягом 5-10 днів. Лікування лямбліозу у дорослих передбачає прийом таблеток 4 рази на добу по 100 мг, у дітей добова доза становить 10 мг/кг ваги з розподілом загальної кількості на 3-4 прийоми. За раз дорослим не можна приймати більше 200 мг, на добу – не більше 800 мг. У дітей можливе лікування циклами. Наприклад, прийом протягом 3-6 днів з перервою в 3-4 дні.
При лікуванні опіків і ран препарат застосовують місцево, зрошуючи пошкоджену ділянку або накриваючи її волого-висихаючими пов’язками, змоченими в фуразолідоновому розчині.
Чим загрожують передозування?
Токсичним впливом на печінку, аж до гострого токсикогепатиту. Також може розвинутися поліневрит і проявитися гематотоксичний вплив. Антидоту не існує. У разі передозування потрібно промити шлунок, прийняти ентеросорбент і сольове проносне. Іноді можуть знадобитися заходи, спрямовані на підтримку водно-електролітного балансу, або антигістамінні засоби і вітамін В. Якщо передозування вкрай значне або не дуже велике, але у пацієнта порушене функціонування нирок, показаний гемодіаліз.
Взаємодія
Поєднання з етиловим спиртом може стати причиною розвитку дисульфірамоподібних явищ. Компонувати з алкоголем суворо заборонено. Сполученння з антидепресантами, інгібіторами МАО, ефедрином, амфетаміном, фенілефрином або тираміном призводить до різкого збільшення артеріального тиску.
Аналоги
У активного антибіотика фуразолідона є аналоги, препарати з аналогічною дією. Застосовувати їх не завжди доцільно, але в певних ситуаціях необхідно. Коли саме – визначає лікар.
