Хімічні зв’язки для зміцнення Вашого бізнесу

Обрізка малини восени: коли і як правильно обрізати для гарного врожаю

Обрізка малини восени: коли і як правильно обрізати для гарного врожаю

Обрізка малини восени – покрокова інструкція з догляду за кущами

Обрізка малини восени – тема, яка хвилює практично кожного садівника, котрий прагне стабільно високого врожаю солодких і ароматних ягід. На перший погляд, може здатися, що цей процес другорядний, адже рослина здатна плодоносити й без втручання людини. Проте практика показує: кущі, які регулярно та правильно підрізають, віддячують не лише більшою кількістю ягід, але й довшим терміном життя і вищою стійкістю до хвороб.

Осіннє обрізування дозволяє сформувати правильну структуру куща, запобігти надмірному загущенню та позбутися старих пагонів, які вже виконали свою функцію. Саме завдяки цій процедурі навесні малинові посадки швидко стартують у рості, не витрачаючи енергію на «баластні» гілки. Важливо й те, що після належної обрізки кущі краще провітрюються та отримують достатньо світла, а це автоматично знижує ризик грибкових захворювань. Досвідчені садівники часто говорять: «Хочеш велику малину – навчися обрізати її восени». І ця порада має під собою вагомі аргументи. Ще одна причина замислитися над осіннім підрізанням – полегшення зимівлі рослин. Вкорочені пагони легше вкривати, вони не ламаються під снігом і витримують морози.

Відтак обрізка малини в осінній період – це не просто рекомендація з підручника садівництва, а реальний інструмент підвищення врожайності, покращення якості ягід і подовження життя насаджень. Й саме тому варто детально розібратися, коли саме її краще здійснювати, як визначати, які пагони видаляти, та які помилки найчастіше допускають новачки.

Чому важливо обрізати малину восени

Передусім зауважимо, що обрізка малини в жодному випадку не має сприйматися, як косметична процедура. Це життєва необхідність для куща, і не інакше. Восени вона виконує одразу кілька функцій, без яких неможливо уявити продуктивну плантацію. Продемонструємо важливість процедури по пунктах:

  • видалення старих пагонів. Кожен пагін малини плодоносить лише один раз. Після збору ягід він стає марним споживачем поживних речовин. Якщо його залишити, він відбиратиме ресурси у молодих гілок, гальмуючи розвиток нових плодоносних пагонів;
  • зниження ризику захворювань. На старих і пошкоджених стеблах часто зимують шкідники та грибкові інфекції. Видаляючи їх восени, ми фактично робимо профілактичне лікування саду без хімії;
  • покращення провітрювання та освітлення. Загущені кущі – ідеальне середовище для сірої гнилі та інших хвороб через недостатній доступ світла й повітря. Правильне прорідження восени гарантує, що наступного року ягоди будуть краще освітлені сонцем, відчуватимуть належну циркуляцію повітряних мас і не постраждають від надмірної вологи;
  • формування врожайності на наступний рік. Осіння обрізка дозволяє залишити лише сильні, добре розвинені пагони, та стимулювати ріст нових гілок, які в своїй сукупності наступного сезону забезпечать максимальні врожаї. Це своєрідний «відбір кращих», що визначає майбутній результат – численні, великі й соковиті ягоди;
  • підготовка до зимових викликів. Передусім до впливу низьких температур. Грамотно обрізані кущі демонструють стійкість, мають сили для зимівлі й загалом куди краще переносять холодний період;
  • полегшення догляду. Кущ із упорядкованою структурою легше вкривати на зиму, простіше підв’язувати та обробляти з метою протистояння шкідникам.

Більшість садівників обрізає малину восени, переслідуючи дві цілі. По-перше, щоб покращити якість та кількість урожаю наступного року. По-друге, аби допомогти рослинам зосередити сили на розвитку молодих та сильних пагонів, що плавно перетікає все в ту ж першу ціль. А на додачу отримується цілий перелік супутніх переваг та зрештою робиться закономірний висновок: обрізування восени – це стратегічний захід, який напряму впливає на здоров’я і продуктивність малини.

Коли обрізати малину восени

Точні терміни назвати не можемо. Час проведення процедури залежить від кліматичної зони та сорту малини, але є кілька загальних правил. Обрізування найкраще здійснювати:

  • після збору плодів. Якщо йдеться про літні сорти, що родять у червні-липні, обрізати можна вже наприкінці літа або у вересні. Ремонтантну малину зазвичай обрізають пізніше, адже вона плодоносить до самої осені. Робота з нею є фактично обрізуванням під зиму (в жовтні-листопаді);
  • з урахуванням температури. Не має бути ні надто тепло, ні холодно. У першому випадку рослини ще можуть не розкрити свій потенціал повністю. В них можуть перебігати активні ростові процеси, яким несвоєчасна обрізка здатна суттєво нашкодити, адже ймовірна повторна поява порослі. У другому, а саме при обрізуванні вже під час заморозків, можна спровокувати те, що крихкі стебла потріскаються, а зрізи не загояться. Оптимально виконати роботи за три-чотири тижні до мінусових температур, щоб рослини ще встигли запастися живленням перед зимою;
  • використовуючи практичний орієнтир: обрізати потрібно тоді, коли листя пожовтіло і почало опадати, але земля ще не промерзла. Саме цей період дозволяє рослині перенести процедуру без стресу;
  • в суху сонячну погоду. Це сприяє безпеці та комфорту садівника, мінімізує поширення хвороб і шкідливих комах, котрі можуть розвиватися на необроблених ранах. Якщо йтиме дощ і у зрізи пагонів потрапить волога, не є винятком загнивання стебел.

Як правильно обрізати малину восени

Як обрізати малину восени так, щоб не нашкодити? Насправді принципи прості, але вони вимагають уважності.

Передусім необхідно провести візуальний огляд куща. Сильні молоді пагони залишають, а старі та пошкоджені видаляють під саму землю. Варто пам’ятати, що малині характерне швидке розростання, тому зайві гілки тільки шкодять.

Основне завдання – залишити оптимальну кількість пагонів, які зможуть забезпечити кущ енергією для формування ягід. Для цього треба навчитися відрізняти різні категорії пагонів і правильно розраховувати їх кількість. Не менше значення для успішного результату має використання відповідних інструментів. Пройдімося окремо по кожному з аспектів.

Відрізняємо старі пагони від молодих

Визначення віку пагонів малини – ключовий момент в обрізуванні. Якщо переплутати й випадково зрізати продуктивні стебла, можна втратити значну врожайну частину. Тому важливо навчитися розпізнавати ознаки старих і молодих пагонів.

Старі пагони легко впізнати. Вони завжди більш дерев’янисті: їхня кора має темно-бурий або сіруватий відтінок, на поверхні часто видно дрібні тріщини, а структура стебла стає жорсткою. Такі гілки вже відплодоносили, і навіть якщо вони здаються ще живими, користі від них у майбутньому сезоні не буде. Вони можуть навіть шкодити – створювати тінь, заважати циркуляції повітря та провокувати поширення грибкових хвороб. Їх обов’язково зрізають під корінь.

Молоді пагони, навпаки, помітно світліші: їхня кора має зелений або світло-коричневий відтінок, стебла гнучкі та гладенькі. Вони добре прогинаються, не ламаючись одразу, а при легкому подряпуванні видно соковиту зелену тканину. Саме ці гілки і є основою врожайності наступного року. Їх і залишають, але теж не всі: обирають найсильніші, найтовстіші, ті, що виросли з кореня, а не з бічних відростків. Це гарантія того, що вони витримають зимівлю і дадуть рясні плоди.

Існує ще кілька допоміжних ознак:

  • листя на старих пагонах починає жовтіти й опадати раніше;
  • старі пагони зазвичай товстіші, але при цьому виглядають втомленими. Молоді можуть бути дещо тоншими, проте більш рівними й енергійними;
  • у старих пагонів часто залишаються сухі відгалуження після плодоношення.

Садівникам-початківцям варто практикуватися: спочатку уважно оглянути кущ і порівняти різні пагони між собою. Через один-два сезони різниця стане очевидною, й визначати вік, а заодно, що обрізати, що залишати, буде зовсім нескладно.

Скільки пагонів залишати на кущі

Правильна кількість пагонів – запорука високих врожаїв. Часто новачки роблять одну з двох крайнощів: або залишають надто багато стебел, думаючи, що це гарантує більше ягід, або ж радикально проріджують кущ, через що рослина виснажується.

Оптимальна схема: на один кущ – 6-8 найсильніших пагонів. У загущених посадках кількість допустимо зменшити, щоб забезпечити доступ світла і повітря. Якщо кущі ростуть у ряду, можна орієнтуватися на відстань 10-15 см між залишеними стеблами. Такий підхід забезпечує рівномірне освітлення та зручність у догляді.

Чому важливо не залишати забагато пагонів? При надмірному загущенні вони починають конкурувати між собою за світло, вологу та поживні речовини. В результаті ягоди дрібнішають, визрівання затягується, ризик захворювань зростає, а частина плодів може навіть згнити через нестачу провітрювання. Запам’ятайте: надлишок пагонів не підвищує врожайність, а навпаки – розпилює сили рослини. Тому краще мати менше, але сильних і здорових стебел, ніж хаотичну купу гілок.

З іншого боку, залишивши лише 2-3 пагони, ми ризикуємо наштовхнутися на слабкість урожаю, адже рослина не реалізує свій потенціал. Крім того, у випадку пошкодження частини пагонів (морозом чи хворобами) кущ може залишитися взагалі без плодів.

Досвідчені садівники радять орієнтуватися не лише на цифри, а й на реальний стан куща. Якщо рослина сильна, добре підживлена та росте на родючому ґрунті, можна залишати 8-10 пагонів. Якщо ж ділянка менш родюча, а обстановка не абсолютно сприятлива, краще обмежитися 5-6 найкращими стеблами. Такий підхід дозволяє адаптуватися до умов вирощування.

Інструменти для обрізки

Не менш важливим аспектом, ніж техніка обрізки, є вибір інструментів. Від них безпосередньо залежить якість процесу. Багато хто недооцінює цей момент і користується старим тупим секатором, через що стебла отримують рвані зрізи, а кущі хворіють.

Найпопулярніший інструмент для видалення зайвих малинових гілок – садовий секатор із гострими лезами. Його найзручніше використовувати для формування рівних зрізів без рваних країв. Він ідеально підходить для більшості пагонів малини завдяки своїй маневреності. З його допомогою легко видаляються слабкі гілки та дрібна поросль. Але нагадуємо: леза мають бути добре наточені, щоб не залишати задирок на зрізі.

Для товстих і жорстких стебел підійдуть садові ножиці або гілкоріз – подовжена версія секатора з великим важелем. Він дозволяє працювати без надмірних зусиль. Якщо пагони дуже старі й товсті, може знадобитися садова пилка з дрібними зубцями. Для корекції обрізання найкраще використовувати садовий ніж.

Секрет якісної обрізки полягає не тільки в гостроті лез, а й у чистоті інструментів. Продезінфіковані до початку процесу, вони зменшують ризик занесення інфекції. Грибкові збудники легко передаються від куща до куща, якщо користуватися недезінфікованим секатором. Саме тому досвідчені садівники не лише стартують з чистим інструментом, а й завжди тримають поруч ганчірку, змочену в дезінфікувальному засобі (наприклад, в спирті), й періодично протирають леза під час та після роботи.

Окрім інструментів для зрізання, не зайвим буде мати й допоміжний інвентар:

  • граблі та відро/кошик для збирання зрізаних гілок і листя;
  • яскраві маркери або стрічки для позначення молодих пагонів, які потрібно залишити, аби уникнути випадкових помилок, особливо коли кущ густий;
  • рукавиці для захисту рук від подряпин.

Обрізка ремонтантної малини восени

Ремонтантна малина має особливість, яка вирізняє її серед інших сортових представників: вона здатна плодоносити двічі на рік – улітку та восени. Ця властивість робить її надзвичайно привабливою, адже забезпечує отримання плодів практично безперервно впродовж сезону. Проте саме через це обрізка ремонтантної малини восени вимагає більшої уваги, своєрідного підходу й визначення відповідної схеми. Від того, який варіант вибере садівник, залежать майбутні обсяг і якість ягід, а ще період їх збору.

До вашої уваги – дві основні схеми обрізки ремонтантної малини:

  1. Повна обрізка під корінь. Це найпоширеніший варіант, особливо серед тих, хто вирощує малину для продажу або хоче мати гарантовано великий осінній врожай. Суть методу проста: після закінчення плодоношення всі пагони зрізають повністю на рівні землі, залишається лише кореневище зі сплячими бруньками. Як результат, навесні з’являються тільки нові молоді пагони, які почнуть плодоносити вже наприкінці літа. Переваги такого методу полягають у простоті виконання, повній відсутності проблем із зимівлею пагонів (їх просто немає), мінімізації ризику хвороб та ураження шкідниками, адже всі старі стебла знищені, а ще в одержанні потужного урожаю саме восени, коли ягоди особливо цінні. Недолік – відсутність літніх ягід. Проте для багатьох садівників це навіть плюс – менше турбот навесні та влітку.
  2. Часткова обрізка з залишенням частини пагонів. Цей варіант підходить тим, хто хоче збирати ягоди двічі – і влітку, й восени. У такому випадку восени видаляють лише ті пагони, які вже відродили, а частину молодих залишають. Їх укорочують, зрізаючи верхівку приблизно на 20-30 см, де зазвичай зосереджене осіннє плодоношення. Переваги методу: можливість отримати два врожаї за сезон, більш тривалий період споживання свіжої ягоди, розподіл навантаження на кущ. До слабких сторін належать: складніший догляд, нижча загальна врожайність, ніж при повній обрізці, більший ризик зимових ушкоджень, адже залишені пагони можуть підмерзати.

Якщо ви мешкаєте в регіоні з холодними зимами та нестабільною погодою, доцільніше застосовувати повне обрізування під корінь. Воно гарантує, що весняні сходи будуть здоровими й сильними. У південних областях або там, де зими м’які, можна практикувати подвійну схему, залишаючи частину пагонів для літнього урожаю.

Обрізка ремонтантної малини восени має свої особливості й не зводиться до єдиної схеми. Проте, якщо розібратися з нюансами, то все видається не таким вже й складним. Головне – визначити, яка мета стоїть перед вами: отримання одного великого осіннього урожаю чи двох, але трохи скромніших. В обох випадках, щоб не нашкодити врожайності, важливо діяти послідовно, знаючи, як правильно обрізати малину на зиму: обов’язково безжально видаляти слабкі й старі гілки, працювати гострим інструментом і не залишати обрізків під кущем. Тоді ремонтантний сорт щороку віддячуватиме щедрим збором соковитих ягід.

Догляд за малиною після обрізки

Обрізка – це лише частина справи. Важливий, один з основних, але не єдиний у своєму роді садівничий захід, який потрібно реалізувати перед настанням холодів. Його слід розглядати, як перший етап підготовки до зими. Наступний крок – правильний догляд за малиною восени після обрізування, адже саме від нього залежить, наскільки добре культура перезимує та з яким стартом увійде у новий сезон.

Після видалення старих пагонів малиновий кущ стає більш вразливим, оскільки відкриваються зрізи, а ґрунт навколо коріння потребує додаткової уваги. Догляд передбачає кілька важливих заходів: очищення ділянки від решток, розпушування й мульчування ґрунту, захист від комах, підживлення та підготовку до зимового укриття. Якщо ці кроки не виконати, кущ може втратити частину врожайності або навіть підмерзнути взимку.

Особливої уваги потребує боротьба з інфекціями: залишені пагони, листя та бур’яни часто стають джерелом хвороб, які зимують на ділянці та активізуються навесні. Якщо говорити про розпушування й мульчування, то вони дозволяють не тільки покращити стан ґрунту, а й зберегти вологу та тепло для кореневої системи. Підживлення фосфорно-калійними добривами сприяє відновленню сил після плодоношення й покращує морозостійкість. Відтак реалізувати комплексний догляд після обрізки не менш значимо, ніж правильно виконати її саму, адже це допомагає зберегти малину здоровою, зміцнити кущі й підготувати їх до майбутнього сезону плодоношення.

Прибирання зрізаних пагонів

Очищення малинника від зрізаних пагонів – важливий складник правильного догляду. Неприпустимо залишати гілки на землі, навіть якщо вони здаються сухими або безпечними. Саме на відмерлій деревині зберігаються спори грибкових хвороб (сіра гниль, антракноз, пурпурова плямистість), а також зимують личинки комах. Якщо залишки не прибрати, вже навесні вони стануть джерелом зараження.

Зрізані пагони краще винести за межі ділянки та спалити, щоб знищити можливі інфекції. Деякі садівники подрібнюють гілки й використовують їх у ролі мульчі, але робити це варто лише тоді, коли немає ознак хвороб. У іншому випадку подрібнена деревина лише поширить грибкові ураження по всій плантації. Важливо також зібрати й опале листя, адже воно є прихистком для шкідників, зокрема малинової стеблової мухи та кліщів.

Своєчасне прибирання залишків – це профілактика, яка мінімізує ризик весняних проблем. Якщо кущі виглядають ослабленими, можна додатково обробити ділянку фунгіцидом або провести обприскування бордоською рідиною, щоб максимально очистити ґрунт від збудників хвороб.

Розпушування та мульчування ґрунту

Після обрізки важливо також попрацювати з ґрунтом навколо кущів: підживити, полити, розпушити та замульчувати.

Розпушування допомагає наситити землю киснем, зруйнувати ґрунтову кірку, зменшити ризик застою води, покращити рівномірність розподілення та проникнення вологи до коренів. Осіннє розпушування особливо ефективне, адже під час нього можна видалити бур’яни, які конкурують з малиною за поживні речовини та вологу. Робити цю процедуру потрібно акуратно, щоб не пошкодити поверхневі корені культури. Оптимальна глибина – 5-7 см.

Далі варто подбати про мульчування. Сухе листя, перегній, солома, тирса або компост створюють природний захисний шар, який зберігає вологу та тепло. Взимку шар мульчі близько 5 см відіграє роль утеплювача для кореневої системи (захищає корені від промерзання), а навесні поступово перегниває й слугує додатковим джерелом поживних речовин. Особливо корисним є застосування перепрілого гною або компосту – вони одночасно утеплюють і живлять рослини. Мульчування також допомагає боротися з бур’янами: шар органіки блокує доступ світла, і небажана рослинність менше проростає. Крім того, мульча сприяє формуванню сприятливого мікроклімату в прикореневій зоні та підвищує активність ґрунтових мікроорганізмів, що позитивно впливає на розвиток малини.

Добрива для малини восени

Осіннє підживлення малини – це важливий етап, який забезпечує закладання урожаю на наступний рік і допомагає кущам краще витримувати зимові морози. Після обрізки рослина витрачає багато сил на відновлення, й без достатнього живлення коренева система та молоді пагони можуть ослабнути. Аби цього не сталося, слід правильно підібрати склад добрив, враховуючи, що в цей період культура має зовсім інші потреби, ніж навесні чи влітку.

У жовтні-листопаді категорично не варто використовувати азотні матеріали. Вони стимулюють ріст зеленої маси, що восени шкідливо. Осінній період – це час підготовки рослини до спокою, коли всі процеси росту повинні поступово згасати, а не активізуватись. Молоді пагони, які з’являються після внесення азоту, не встигають визріти до настання морозної погоди, залишаються водянистими та ніжними, стають джерелом інфекцій. З настанням холодів вони вимерзають, створюючи додаткове навантаження на кореневу систему. Ба більше, азот, внесений у цей період, часто змивається дощами у глибокі шари ґрунту, стаючи недоступним для рослин і водночас забруднюючи ґрунтові води.

Зовсім інша річ – калій та фосфор, які у цю пору не просто бажані, а потрібні. Калій підвищує морозостійкість і робить клітинні стінки міцнішими, а фосфор сприяє розвитку кореневої системи та закладці квіткових бруньок. Тож для осіннього підживлення малини необхідно застосовувати фосфорно-калійні добрива. Добре показують себе тут суперфосфат і сульфат калію. Суперфосфат в обсязі 40-60 г на 1 м² стимулює розвиток кореневої системи, допомагає рослині накопичити енергію для весняного старту. Сульфат калію (30-40 г на 1 м²) підвищує зимостійкість, зміцнює тканини пагонів, робить їх стійкішими до морозу. Іноді калієджерелом може слугувати калійна сіль, але на бідних ґрунтах перевагу все-таки слід надавати сульфату калію.

Часом буває, що малиннику для зміцнення імунітету та збільшення стійкості до холодів слід забезпечити й постачання мікроелементів. З цією метою можна брати сульфат цинку і сульфат марганцю по 3 та 5 г/м², відповідно.

Мінеральні добрива вносяться навколо кущів або в попередньо сформовані канавки. У першому випадку земля спочатку розпушується, потім удобрювальний матеріал розсипається по поверхні та загортається на глибину 7-10 см. У другому – добрива поміщаються у викопані на відстані 30-35 см від кущів канавки й присипаються.

Щодо органіки. Як натуральне джерело калію та мікроелементів може залучатися деревна зола (150-200 г під кущ). Для покращення ґрунтової структури й насичення ділянки поживними речовинами – компост або перегній (5-6 кг під кожен кущ). Ці матеріали одночасно виконують роль і добрива, й мульчі. Їх рівномірно розподіляють навколо кореневої зони малини, злегка заглиблюючи в ґрунт.

Пам’ятаючи, що грамотно підібрані осінні добрива й належним чином реалізовані з їх допомогою підживлення на додачу до обрізки важливі, ви зможете підвищити стійкість малини до несприятливих умов та отримати гарантію щедрої врожайності наступного сезону.

Типові помилки при обрізці малини

Для когось обрізка малини може здаватися зрозумілою й нескладною процедурою, котра не потребує додаткових пояснень. Для інших вона може бути чимось із категорії майже сакральних садових ритуалів, де кожен рух секатором потребує не просто технічної вправності, точності, досвіду, а й відчуття самої рослини, розуміння логіки її росту. Адже варто зрізати не там чи не тоді – й замість очікуваного буяння ягід навесні отримаєш ослаблений кущ, який відновлюватиметься цілий сезон. В будь-якому випадку навіть досвідчені садівники часом припускаються помилок, які здаються дрібницями, але мають серйозні наслідки для всього насадження. Хтось щораз робить одні й ті ж промахи, через що суттєво знижується врожайність і навіть завдається шкода для здоров’я куща. Знати, що може піти не так та чого робити не слід, вкрай важливо, тому акцентуємо на основних аспектах.

Розгляньмо найпоширеніші типові помилки при обрізці малини, щоб уникнути їх, а заодно й проблем у майбутньому, щоб забезпечити кущам правильний розвиток та стабільне плодоношення:

  • запізніла обрізка. Коли обрізати малину на зиму запізно, під час морозів, залишити цю роботу на кінець листопада або початок зими, це гарантовано нашкодить кущам. Пагони в цей час вже втрачають еластичність, стають ламкими й погано переносять вкорочення. Ба більше, у холодну вологу погоду зрізи гірше загоюються, що підвищує ризик ураження грибками;
  • занадто рання обрізка. Якщо поспішити з цією процедурою й обрізати малину ще у вересні, коли стоїть тепла погода, кущ сприйме це як сигнал до повторного росту. Молоді пагони почнуть активно відростати, утворюючи нові бруньки, які не встигнуть визріти до холодів. У результаті вони підмерзнуть, а навесні рослина витратить чимало сил на відновлення замість того, щоб формувати плодові гілки;
  • залишення надмірної кількості пагонів. Часто господарі шкодують вирізати зайві гілки, сподіваючись на більшу врожайність. Насправді це призводить до протилежного ефекту: кущ загущується, світло не проникає всередину, циркуляція повітря погіршується, хвороби розповсюджуються швидше, а шкідники розвиваються інтенсивніше. Рослина затрачає багато сил на утримання непотрібної зеленої маси, а ягоди стають дрібними і кислими. Якщо залишаються зайві старі пагони, то вони ще й відбирають потенціал у молодих;
  • неправильне розрізнення старих і молодих пагонів. Буває, новачки зрізають усе поспіль – і ті стебла, що вже відродили, й цьогорічні, які мають порадувати врожаєм наступного року. У підсумку кущ залишається без плодоносної деревини, і замість щедрого плодоношення наступного літа садівник отримує лише кілька тонких пагінців;
  • вкорочення пагонів не на ту висоту. Надмірно низька обрізка (до 20-30 см від ґрунту) призводить до втрати більшості плодових бруньок, які розташовані вище. Як результат, рослина неправильно формує кущ, спрямовує енергію на утворення нових пагонів, а не ягід, і врожайність різко падає;
  • обрізка тупим або брудним інструментом. Секатор із погано наточеними лезами не зрізає, а ламає стебла, залишає рвані краї, через які легко проникають бактерії та грибки. Тобто зрізи перетворюються на відкриті ворота для інфекцій. Якщо ж інструмент не дезінфікувати після роботи з ураженими кущами, ризик перенесення інфекцій на здорові насадження зростає в рази;
  • ігнорування прибирання зрізаних гілок. Багато хто залишає обрізані пагони просто на ділянці, думаючи, що вони перегниють і стануть мульчею. Насправді це ідеальне середовище для зимівлі личинок шкідливих комах та збудників хвороб, які швидко поширюються навесні. Всі зрізані залишки потрібно обов’язково прибрати й спалити або винести за межі ділянки;
  • неправильна схема обрізки ремонтантних сортів. Ремонтантні сорти мають іншу біологію розвитку, якщо брати для порівняння звичайну малину, тому обрізати їх потрібно інакше. Якщо дотримуючись стандартної схеми, залишити частину старих пагонів, урожаю наступного сезону буде характерна нерівномірність, а кущі ослабляться. Осінню обрізку такої малини доцільно проводити майже під корінь, залишаючи у всіх пагонів короткі пеньки до 5 см, або не обрізаючи лише частину для раннього збору ягід;
  • нехтування доглядом після обрізки. Часто господарі вважають, що після того, як усі непотрібні гілки зрізані, робота завершена. Насправді ж це лише половина справи. Осінній догляд за малиною після обрізування, який передбачає, зокрема, розпушування, мульчування та підживлення, є критично важливим етапом, що має значення не лише для урожаю наступного року, а й для виживання кущів узимку. Без усього переліченого обрізка втрачає сенс, кущ, хоч і очищений від старих пагонів, залишається ослабленим та вразливим;
  • внесення азотних добрив восени. Це одна з найпоширеніших і водночас найнебезпечніших помилок, якої припускаються садівники, намагаючись підживити малину після обрізки. Азотні добрива стимулюють нарощування зеленої маси, змушуючи малину випускати нові пагони, що категорично суперечить природному ритму розвитку восени та шкодить зимівлі. Восени акцент має робитися на фосфорно-калійні комплекси, і не інакше. Суперфосфат, сульфат калію, зола – саме те, що потрібно. Вони не стимулюють ріст пагонів, натомість сприяють визріванню тканин, зміцненню клітинних стінок і формуванню кореневих бруньок, з яких навесні виростуть нові, сильні пагони.

Отже, навіть, на перший погляд, дрібні (не кажучи вже про суттєві) помилки здатні негативно вплинути на стан насаджень та майбутній урожай. Тому, щоб уникнути будь-яких негараздів, варто дотримуватися рекомендацій агротехніки: працювати гострим та чистим інструментом, розрізняти молоді й старі пагони, вчасно обрізати, залишати оптимальну кількість гілок, акуратно прибирати залишки та належно здійснювати постобрізувальний догляд. Це забезпечить здоров’я кущів і рясне плодоношення наступного сезону.

Як висновок до усього, про що ми сьогодні говорили: осіння обрізка малини – ключовий етап догляду за культурою, котрим не слід нехтувати. Він визначає якість урожаю, стан та розвиток кущів, легкість зимівлі. Є запорукою здорової й продуктивної малини. Дотримуючись правил і уникаючи типових помилок, господар отримує не лише красиві кущі, наповнені життєвою енергією, а й повні кошики великих та солодких ягід.

Компанія займається реалізацією хімічних реактивів та сировини, лабораторного та хімічного посуду, лабораторного обладнання, меблів та іншої продукції більше 20 років

Замовлення дзвінка
Дякуємо за Ваше звернення. Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом
Сталась помилка при надсиланні листа. Зв'яжіться будь ласка з менеджером.