Обладнання для контролю якості нафтопродуктів

Контроль якості нафтопродуктів – це невід’ємний етап їх виробництва, реалізації/купівлі, експлуатації, зберігання та транспортування. Які показники і яким нормами повинні відповідати, визначають стандарти. Кожен вид продуктів з нафти (бензин, дизельне паливо, гас, мазут, бітум, мастила тощо) має свій перелік характеристик, які контролюються. В цілому, це можуть бути такі параметри:

- температура спалаху і займання у відкритому тиглі;

- в’язкість (кінематична, динамічна і/або умовна);

- густина;

- колір та прозорість;

- октанове і цетанове числа.

Також НП часто вивчаються на предмет наявності в їхньому складі будь-яких домішок, води, смол, сірки, металів та інших включень.

Перед фахівцями, які здійснюють експертизу нафтопродуктів і ПММ (пально-мастильні матеріали, група різновидів НП) можуть бути поставлені різні завдання. Визначаються вони на основі предмету досліджень, залежать від ситуативної необхідності і завершуються формуванням експертного висновку. Серед основних завдань:

- ідентифікація матеріалу, який вивчається (визначення виду, рецепту, сфери використання і головного призначення);

- визначення, чи належить речовина до легкозаймистих рідин і який у неї хімічний склад;

- аналіз компонентів (обчислення їх вмісту у відсотках);

- встановлення, чи присутні в складі інші рідкі речовини, аналогічний матеріал нижчої якості і чи відповідає НП заявленому сорту;

- вивчення різних об’єктів на предмет наявності на них слідів НП та ПММ;

- визначення термінів зберігання в певних умовах, як давно було здійснено переміщення на об’єкт-носій, чи мало місце застосування матеріалу раніше і чи присутні в ньому забруднення;

- встановлення ідентичності речовини на різних об’єктах.

Ці завдання можуть бути вирішувані із застосуванням різних методик: УФ моніторинг, атомний спектральний аналіз, ІЧ, УФ і видима спектроскопія, тонкошарова та рідинна хроматографія, оптична мікроскопія.

Контроль якості здійснюється в лабораторіях при нафтобазах. За відсутності таких на допомогу приходять найближчі лабораторії. Лаборанти, які виконують дослідження, задля досягнення достовірності результатів повинні мати відповідну практику і володіти запасом певних теоретичних знань.

Контрольний аналіз виконується в таких випадках:

- при тривалому зберіганні бензину і палива для реактивних двигунів (не рідше, ніж раз на півроку);

- при зберіганні дизпалива і мастил (раз на рік);

- після надходження матеріалу в резервуар для зберігання і застосування (протягом доби після відвантаження на основі проб, вилучених із транспортного засобу).

Аналіз відповідно до вимог стандартів обов’язковий тоді, коли:

- на цистернах немає пломб або вони присутні в неналежному стані;

- пломбування цистерн виконане не в місці відправлення, а на проміжній станції;

- номер цистерни не відповідає номеру, зазначеному в документації відправника;

- тара або заводське упакування пошкоджені;

- немає паспорта відправника;

- контрольний аналіз або інформація, зазначена в паспорті, не відповідають вимогам стандартів або технічних умов;

- якісні показники істотно відрізняються від тих, які заявлені в паспорті;

- у паспорті вказані не в повному обсязі необхідні параметри.

Прилади для контролю якості нафтопродуктів

Контроль якості НП безпосередньо залежить від місця виконання досліджень. Процес може відбуватися не тільки в приймально-здавальних лабораторіях, але і в арбітражних у випадку, якщо необхідна думка незалежного експерта. Також при потребі може здійснюватися експрес-аналіз. Серед його плюсів: оперативність і можливість контролю в місці роботи. Мінус – приблизна оцінка результатів. Але на її основі вже приймається рішення, чи варто піддавати матеріал подальшим, більш ґрунтовним, дослідженням, а відтак і рішення про доцільність додаткових витрат часу і грошей.

Закономірно, що для аналізу нафтопродуктів необхідно використовувати спеціалізоване обладнання. На загал, спектр застосовуваних приладів широкий і залежить від багатьох факторів: типу лабораторії і виду досліджень, аналізованого матеріалу і досліджуваних параметрів, їх кількості та ін. У роботі можуть бути використані як багатофункціональні аналізатори НП для отримання цілісної картини, так і спеціалізовані для аналізу тих чи інших параметрів.

Тепер детальніше розгляньмо основне обладнання та прилади, які можуть знадобитися для контролю якості нафтопродуктів.

Пробовідбірники. Є компактними, зазвичай, мобільними пристроями, призначеними для відбору проб із залізничних і авто цистерн, об’ємних сховищ або не дуже великих ємностей для подальшого вивчення стану матеріалу. Можуть застосовуватися при прийманні, видачі і зберіганні. Дозволяють брати різного виду проби: точкові і об’єднані, донні, контрольні та арбітражні.

Найкращі моделі пробовідбірників, або щупів, виконуються зі сталі. Цей матеріал примітний гігієнічністю, стійкістю до перепадів температур і агресивних середовищ, антикорозійністю й відсутністю передумов для іскріння, тривалою експлуатацією і доступністю.

Як повинен виглядати правильний пробовідбірник? Циліндрична форма, висота 15 см і більше, діаметр 5 см, вага від 0,95 кг. Розмір зразка, який може бути отриманий, залежить від моделі щупа: 0,15 л і більше. Крім основної трубки в цих приладах присутні і такі конструктивні елементи, як покришка з корком, шток з обмежувачем і металевий трос із запобіжним кільцем, щоб уникнути втрати пристрою.

Метроштоки. Дозволяють вимірювати рівень бензину та інших ПММ на АЗС. Добротний варіант – метршток МШС. Може бути довжиною 3,5, 4 і 4,5 метра. Виглядає як труба, виготовлена з алюмінію, з механічно нанесеними поділками по 1 мм. На нижній рейці є латунний наконечник, з’єднаний заклепками з нижньою рейкою. Це не дає ослабнути наконечнику і утворитися іскрам під час роботи. За необхідності наконечник можна замінити, така можливість передбачена конструкційно. На заклепках присутнє клеймо, що свідчить про повірку. Рейки (верхня і нижня) добре з’єднані між собою планками-з’єднаннями.

Термометри. Необхідні для контролю температурного режиму при розгоні, визначенні умовної і кінематичної в’язкості, густини, фракційного складу, анілінової точки, температури застигання, помутніння, спалаху, краплепадіння, кристалізації, плавлення парафіну тощо. Застосовуються у віскозиметрах, відкритому і закритому тиглі. Можуть бути ртутними, толуольними і електронними, захищеними від вибуху, працювати в різних температурних діапазонах і мати низку інших важливих характеристик. Серед примітних моделей: ТЛС-22, ТН1М-1, ТН7М, ТН6М, ТН5, ТН4М-3, ТН2М, ТН-3 N2, ТН8М та ін.

Віскозиметри. Пристрої для визначення внутрішнього тертя рідких і газових середовищ (опірності плинних тіл порційному поділу, тобто переміщення їх компонентів відповідно один до одного). В’язкість може аналізуватися динамічна і кінематична, а віскозиметри бути таких видів:

- для класичного оцінювання в’язкості, або капілярні (обчислення часового проміжку, за який певний обсяг рідкої речовини під впливом різниці тисків випливає крізь отвір);

- постійної витрати зі змінним тиском (для дослідження механічних властивостей пружно-в’язких речовин);

- ротаційні (аналогові та цифрові, зокрема, з програмуванням). В одних в’язкість аналізується шляхом встановлення швидкості обертання одного з двох циліндрів (внутрішнього або зовнішнього), в інших – на основі обертального моменту на шпинделі пристрою, який поміщується в аналізоване середовище;

- з падаючою кулькою для виконання замірів в ємностях або трубопроводах вертикального розміщення;

- бульбашкові. Оцінка результатів відбувається згідно з переміщенням бульбашки газу, якій забезпечене вільне плавання в матеріалі;

- ультразвукові (з вібруючим зондом). Результати зчитуються на основі змін резонансної частоти коливань, яка залежить від в’язкості середовища.

Фотоколориметри. Оптичні прилади, призначені для вимірювання концентрації (кількісної наявності) різних речовин в НП та ПММ. Функціонування їх основане на здатності забарвлених розчинів поглинати світло, яке через них проходить. Чим вища концентрація фарбувальної речовини, тим сильнішим є поглинання. Вимірювання проходять в промені поліхроматичного вузькоспектрального світла, що створюється світловим фільтром. Приймачами випромінювання виступають фотоелементи, фотоелектронні помножувачі, фоторезистори та фотодіоди.

Особливості фотоелектричних колориметрів:

- підвищена точність аналізу;

- простота і оперативність досліджень.

Іономіри. Застосовуються для вимірювання активності іонів водню, активності і скупчення інших одно- і двовалентних аніонів та катіонів, ОВП і температури у водних розчинах. Результати можуть бути отримані прямо і побічно, відображатися в цифрах і сигнально. Найкращий іономір – це портативний прилад, простий в експлуатації і такий, що дає точні результати. Моделі, на які варто звернути увагу: АІ-123, І-160МІ і РХ-150МІ.

Ареометри. Спеціальні пристрої, спроектовані з метою вимірювати густину рідких середовищ. Як правило, мають вигляд прозорої трубки, створеної зі скла. Внизу розташований дріб (або ртуть), покликаний надавати приладу ваги. Результат зчитується зі шкали, розташованої, зазвичай, угорі (вужча частина конструкції) при зануренні приладу в НП. Густина визначається відношенням ваги приладу до обсягу, на який відбувається його занурення в рідину. Хороший варіант для нафтопродуктів – ареометр АНТ-2 з ціною поділки 1 кг/м³.

Фільтри беззольні (біла, синя, червона стрічки), або паперові фільтри з кількістю золи не більше 0,01 % маси (а часто цей показник становить 0,001 %), призначені для здійснення кількісного аналізу за різними методиками. Без них не обійтися там, де важливі точність і чистота експерименту. Щоб фільтри були міцнішими, не містили механічних домішок і характеризувалися резистентністю до хімічних реагентів, їх обробляють кислотою. Діаметр фільтрів може бути різним: 55, 70, 90, 110, 125, 150, 180 мм та ін.

Електроплити. Апарати, призначені для безпечного підігрівання різної кількості проб. Робочі поверхні, найчастіше, характеризуються хімічною стійкістю до агресивних середовищ. Матеріал, характерний для корпусів – нержавіюча сталь, що забезпечує антикорозійність та гігієнічність. Особливістю є регулятори, які дозволяють плавно задавати t нагрівання. Якщо вам потрібна електроплита, зверніть увагу на такі моделі: на дві конфорки «ТЕРМІЯ» ЕПЛ 2-2,5 і DELFA DH-02, а також з однієї конфоркою «ТЕРМІЯ» ЕПЛ 1-1,5 і DELFA DH-01.

Пробірки. Є надважливими учасниками різних досліджень. Застосовуються для вимірювань і роботи зі зразками. Бувають різних форм і об’ємів, зі шліфом і без нього. Як правило, виглядають як циліндри. Дно може бути плоским або конічним, стінки – товстими і тонкими, краї – прямими і розгорнутими. Також можлива наявність відведення. Щоб поміщуваний матеріал не прилипав до стінок, вироби часто обробляють спеціальними сумішами. Характеристики хороших пробірок: стійкість до агресивних середовищ і перепадів температур, відсутність реакцій з матеріалами, легкі застосування, обробка та очищення, доступність.

Лійки ділильні. Це вироби різних обсягів, діаметрів і форм, призначені для переміщення рідких субстанцій в ємності з вузьким горлечком і, що характерно їм найбільш, для фільтрації (розділення не змішувальних рідин з різною густиною). Бувають грушоподібними і циліндричними. Комплектуються трубкою і краном для спуску важких рідких речовин. Виготовляються найчастіше з хімічно стійкого скла, завдяки чому гарантують екобезпеку, є універсальними в застосуванні, не вбирають сторонніх запахів, є термостійкими і простими в догляді.

Як бачите, достовірний контроль якості нафтопродуктів неможливий без застосування різноманітних приладів. Вони не тільки впливають на результат, але й спрощують багато завдань, надають можливість виконувати їх швидко і своєчасно. Не будемо загострювати увагу на тому, що обладнання для контролю якості нафтопродуктів має бути технологічним, сучасним і функціональним. Це і так зрозуміло. Хочемо тільки сказати, що на будь-які запитання, які стосуються розглянутої теми, готові відповісти наші фахівці. Адже рішення про придбання пробовідбірників, віскозиметрів, електроплит та іншої техніки має бути зваженим, що неможливо без об’ємної і всебічної інформації про неї.

Звертайтеся! Будемо раді допомогти з вибором!