Кислота для чистки каменю

Кислота для чистки каменю

Камінь, кам’яні поверхні інтер’єру, кам’яну кладку екстер’єру в певних випадках (запобігання появі моху, грибків, лишайників, сольових нальотів, атмосферних забруднень або позбавлення від них) необхідно обробляти деякими матеріалами, зокрема, і кислотами. Саме кислотні засоби ефективно справляються зі сильними забрудненнями.

Часто в цій справі застосовується сильна одноосновна кислота – соляна у вигляді прозорої безбарвної їдкої рідкої речовини різних концентрацій.

Чому соляна? Не обов’язково вона. Досить хороші аналоги: щавлева, фосфорна, фтористоводнева, лимонна, оцтова та мурашина кислоти. Але у хлоридної є низкка переваг і своє поле функціональних обов’язків. По-перше, вона у вигляді розчину невеликої концентрації – найкращий варіант для очищення кременистих каменів (граніту, кварциту, сланцю, пісковику, зокрема, залозистого і блакитного), що складаються з частинок кремнію й кварцу. Вони стійкі до зносу і добре реагують на м’які мийні розчини кислот. По-друге, соляна кислота на «відмінно» справляється з брудом неорганічної природи, видаляє цементний розчин, вапно та іржу з натурального каменю.

Як виглядає процес обробки? Спочатку кам’яну поверхню необхідно кілька разів обробити розведеною до потрібної концентрації кислотою в значній кількості. Після обробки каменю кислотою не забудьте добре промити поверхню чистою водою. Іноді для нейтралізації впливу хлористоводневої кислоти може знадобитися мийна композиція, що складається з води та лугу.

Що врахувати, щоб не нашкодити? Візьміть до уваги, що через деякий час хлорид заліза може призвести до утворення на камені нальоту іржі (забарвлення поверхні в рудий колір). Тому важливо добре розбиратися, як реагує соляна кислота з тим чи іншим видом каменю. За необхідності можна провести пробне тестування на невеликій ділянці.

Багато видів каменю чутливі до дії кислот. Останні знімають шар забруднень, після чого проникають в місце з’єднання каменю і бруду, внаслідок чого можуть частково зруйнувати кам’яну поверхню. Також може з’явитися сіль, видалення якої досить складне.

Не чистьте за допомогою соляної кислоти мармур (поверхня стане мутною і втратить блиск), а також з обережністю обробляйте вапняк. Основний компонент вапняного каменю – карбонат кальцію, який не стійкий до кислот.

Буває, що від кислотних засобів відмовляються на користь нейтральних або лужних. Однак усі вони мають право бути застосованими в очищенні кам’яних поверхонь. Просто в кожному конкретному випадку з очищенням краще дає раду або той засіб, або інший.

Так і соляна кислота. Вона добра для чистки каменю, але не завжди і не для кожного. Перед застосуванням вивчіть питання з усіх сторін, а при використанні чітко дотримуйтесь рекомендованих концентрацій і правил обробки. Тоді ризики вдасться звести до мінімуму, а результат виправдає всі очікування.

Замовлення дзвінка
Дякуємо за Ваше звернення. Наші менеджери зв'яжуться з Вами найближчим часом
Сталась помилка при надсиланні листа. Зв'яжіться будь ласка з менеджером.