Коли садити розсаду квітів

Квітникарство, в яких масштабах воно не здійснювалося б – це не просто вирощування декоративних рослин для створення квітників, оранжерей, для зрізання, прикрашання інтер’єрів та екстер’єрів, на подарунок тощо. Це справжнісінька магія, раз доторкнувшись до якої, так і хочеться осягати все нові грані. Виростити розсаду квітів, а потім і самі рослини – завдання непросте, нешвидке, але мега цікаве та захопливе. Можна переступити перший етап і купити необхідну розсаду у тих, хто на цьому спеціалізується, або просто посіяти квіти (насіння) в ґрунт навесні після заморозків. Величезний асортимент пропозицій у численних розсадниках рослин і навіть в інтернет-магазинах вражає своєю різноманітністю – бери що хочеш. У випадку з висіванням в ґрунт навесні аналогічно: сій, що хочеться, адже багато видів для цього придатні. І те, й інше спростить та прискорить процес. Але, по-перше, дуже раннього цвітіння без розсадного методу, найімовірніше, не вдасться досягти, тим паче, якщо йдеться про рідкісні сорти або ті, що мають насіння занадто дрібної структури. А по-друге, буде втрачена та родзинка вирощування, яка від початку і до кінця, коли можеш спостерігати за повним циклом розвитку рослини, коли від дрібних насінин ти самостійно крок за кроком доходиш до пишних кущів, яскравих різнокольорових квіток. Це зачаровує і точно варте того, щоб спробувати.

Якщо у вас є дачна ділянка або квітник біля будинку, якщо хочете прикрасити квітами балкон чи будь-яке кімнатне вікно, якщо бажаєте не просто купити вже дорослу, ну або майже, декоративну рослину, спробуйте пройти шлях вирощування від самого початку – вам сподобається! Насолода від квітів буде максимальна, настрій – найкращий, прикраса на теплі місяці року – неймовірна. Виростити буквально з зернятка неймовірну квіткову красу, отримати рясне цвітіння і дивовижні аромати під силу кожному. Головне – бути обізнаними, як і коли висівати насіння, як доглядати за розсадою, які умови їй забезпечувати. Трохи зусиль, віра в себе, позитивне налаштування, якісне насіння і ґрунт, багатий на поживні речовини – й у вас все вдасться!

Кому призначена наша стаття? Для тих, хто ніколи не вирощував квіти, питання, задане у назві – темний ліс. Тому систематизувавши всю необхідну інформацію, надавши її в легкому доступному форматі, ми хочемо допомогти розібратися в темі новачкам, які бажають відкрити для себе казковий квітковий світ. Але не варто думати, що людям, які мають певний досвід квітникарства, цей матеріал слід пропустити. В такому випадку також можливе отримання користі зі статті, оскільки вирощування квіткової розсади дуже різнопланове і має різні нюанси. Щось нове і цінне для справи завжди можна почерпнути з хороших тематичних матеріалів. Тож, до якої категорії квітникарів ви б не належали, наскільки великий чи малий досвід розсадного вирощування не мали б, запрошуємо до прочитання!

Що сіяти на розсаду з січня до квітня: гайд по місяцях

Одне з ключових питань у вирощуванні розсади – коли правильно починати? Коли сіяти одні квіти, а коли інші? Як не пропустити відповідний момент або ж не почати занадто рано? Перед наданням відповіді на ці запитання слід вказати, що для розмноження розсадним способом можуть братися як одно- і дворічні, так і багаторічні рослини. Однорічники, які найчастіше висіваються на розсаду – це види з тривалим вегетаційним періодом. Також актуальність розсадного методу властива, якщо хочете, щоб цвітіння настало якомога раніше. Взагалі подібне можна провернути з будь-якими квітами (айстрою, чорнобривцями, бегонією, вербеною, віолою, геранню, календулою, люпином, настурцією, петунією та багатьма іншими), за винятком видів, що погано переносять пересадку.

Коли сіяти розсаду у землю, точно відповісти складно, адже відхилення за актуальними датами варіюються, залежно від погоди в конкретні місяці конкретного року. Має значення і те, яка погода на момент висаджування насіння на розсаду, і те, які погодні умови передбачаються на період висаджування розсади на постійне місце. Не варто поспішати та висаджувати неготові до зовнішніх умов рослини – вони з великою ймовірністю не приживуться. Краще почекати, поки вони зміцніють і будуть здорові, тоді вони з легкістю наздоженуть висаджені раніше екземпляри. Але також важливо не допустити, щоб розсада переросла, інакше вона погано виглядатиме, негативно реагуватиме на пересадку, триваліше приживатиметься на новому місці. Загалом слід дотримуватися середніх термінів посіву насіння та висадки розсади, але враховувати додаткові фактори.

Що і коли сіяти на розсаду, коли йдеться про квіти, розказуємо просто зараз.

Січень (грудень-січень)

Думаєте, що січень – це зарано? Ви здивуєтеся, але фахівці взагалі радять починати з грудня. Тільки закритий попередній сезон, а вже треба приступати до наступного. Грудень – це місяць планування. У цей час добре сформувати список квітів на розсаду, які бажаєте вирощувати, пошукати інформацію про їх особливості та агротехніку. Якщо в списку запланованих квіткових культур є еустома, то в грудні вам не обійтися однією тільки теорією. Саме час сіяти цю квітку на розсаду при досвічуванні. Еустомі характерний довгий вегетаційний період – приблизно пів року від висіву насіння до зацвітання. Тому, якщо хочете милуватися її неперевершеними квітами у червні-липні, висівати насіння у грудні-січні – саме те.

Також тривалий період вегетації у садової гвоздики Шабо (5-6 місяців від посіву до цвітіння) та бульбової бегонії (5,5-6,5 місяців). Тому грудень-січень – оптимальний час висівання насіння і для цих видів. Гвоздика чи бегонія, посіяна наприкінці року/на початку іншого, має міцніше коріння, яке і формується краще, й зберігається довше, якщо порівнювати з тією, життєвий цикл якої починається з березня.

Квіти які ще можна висівати у січні: аквілегія, віола, горечавка (безстебельна та весняна), дельфініум, джефферсонія, ірис, каліантемум, клематис та княжики, дзвіночок альпійський, купальниця, лаванда, лобелія, маргаритка, арізема, пеларгонія, першоцвіт, петунія, проломник, сон-трава, хризантема, а також багато цибулинних. Це ті види, для насіння яких є обов’язковою стратифікація (стимуляція низькими температурами). Ще на розсаду в січні необхідно сіяти тугосхоже насіння багаторічних квітів з товстою/щільною оболонкою, якщо з якоїсь причини не здійснюється його скарифікація (часткове порушення цілісності оболонки насінин, що полегшує їхнє набухання, проростання, підвищує відсоток схожості).

Січнева посівна насіння здійснюється аналогічно, як і пізніші посадки. Але такий ранній початок сезону дозволить максимально подовжити термін життя квітучих рослин. Садові квіти віддячать вам красивим та багатим цвітінням.

Лютий (січень-лютий)

Якщо ви не встигли висіяти види, перераховані вище, у січні, можете це зробити в лютому. Другий місяць також підходить для квітів на розсаду з тривалим періодом схожості, наприклад, для антиринуму, геліотропу, горечавок, дзвіночків, лаванди колосистої, лобелії, пасифлори, шавлії блискучої та садових братків, деяких примул і петуній. Ще навіть не пізно сіяти гвоздику Шабо та бегонію. Можна сіяти рослини, що добре почуваються і на садовій ділянці, й у кімнатних умовах (бальзамін, пеларгонію, фуксію), а також ранньоквітучі літники для підвісних кашпо на лоджії та балкони (зокрема, лобелію й петунію). Але важливо враховувати, що розсада низки квітів потребує великої кількості світла. А оскільки в лютому про велику тривалість світлового дня, а відтак про достатнє природне освітлення, годі й говорити, передбачається штучне забезпечення додаткового освітлення (до 5-6 годин на день).

Загалом, організовуючи лютневі посіви, орієнтуйтеся на характеристики запланованих видів. Зараз слушний час для тих, які мають дрібне насіння, та для тих, яким потрібно довго проростати. Якщо сіянці тривало прокльовуються (до кількох тижнів), неспішно розвиваються і проходять ростові процеси (більше 3 місяців від сходів до цвітіння), лютий – ідеальний місяць для початку робіт з ними. Висівання таких видів в обхід розсадного етапу, розміщення відразу на відкритому ґрунті, дає пропуск майбутнього сезону. Це означає, що насолодитися їхнім цвітінням ви зможете тільки наступного року, і то не факт, що насіння не загубиться в ґрунті, що зможе прорости, як того хотілося б.

Плюси січнево-лютневої посівної незаперечні:

• більш доступне за вартістю отримання розсади, порівняно з її покупкою навесні;
• можливість прикрасити сад та дім квітами вже до кінця квітня/початку травня;
• вирощування сортів, квітів таких форм і забарвлень, до яких лежить душа, а не тих, що обмежуються пропозиціями продавців.

Почавши займатися розсадою із цього часу, ви зможете отримати такі квіти, які не просто купити, навіть якщо є зайві гроші.

Березень

Цей місяць можна умовно поділити на два періоди:

1. Перша половина. Добре висівати насіння колеуса, куфеї, пеларгонії та інших рослин, які однаково добре ростуть і на вулиці, й в приміщенні.
2. Друга половина. Оптимально висівати на розсаду велику кількість однорічників, зокрема, агератум, аліссум, арктотис, безсмертник, венідіум, калістефус, рицину, пенстемон, флокс Друммонда та целозію.

Також можна пророщувати в березні розсаду акантолимона, брахікоми, вербени, іберійки, капуцина, клеоми, кобеї, дзвіночків, левкоя, лобулярії, лев’ячого зева, маурандії, тютюну запашного, ехінацеї та ін. Ще допустимо висіяти ті квіти, котрі ви дуже хочете, але з якихось причин не встигли закласти їхню розсаду в лютому.

Взагалі березень-квітень – час, коли передбачається масово висівати квіткове насіння на розсаду. Час, коли вирощується посадковий матеріал більшості однорічників та багаторічників. При цьому важливо регулярно (читати – щодня) здійснювати моніторинг стану рослин та за потреби (якщо сіянці надмірно витягуються) їх досвічувати.

Квітень

Квітень – це зазвичай місяць для пікірування та догляду за раніше висіяною розсадою. Але якщо щось не встигли посіяти у березні, ще є шанс надолужити втрачене у квітні. Зокрема, можна посіяти насіння агератуму, айстри, венідіуму та лобулярії. Традиційними для квітневого пророщування є аквілегія, амарант, асклепіас, чорнобривці, василисник, жоржини, газанія, годеція, іпомея, календула, кніфофія, кохія, ксерантенум, маргаритка, резеда запашна, скабіоза, цинія.

В який час квітня краще висівати те чи інше квіткове насіння, залежить від ґрунтово-кліматичної зони.

Вирощування розсади квітів: детальний розбір складників успіху

Коли складений план висадки квіткового насіння на розсаду, коли внесена ясність, які квіти в які місяці з грудня по квітень найкраще сіяти – це означає, що зроблено важливу початкову частину у вирощуванні. Однак, це далеко не все, що потрібно знати. Є ще низка аспектів, з якими потрібно розібратися в деталях.

Щоб справа, якій ви присвятите свій час і сили, увінчалася успіхом… Щоб квіти в будинку та біля нього тішили забарвленнями, формами, об’ємами та випромінювали життєву енергію протягом тривалого періоду цвітіння… Для досягнення всього вказаного слід добре подбати про розсаду.

Перше, що важливо зробити, це взяти в роботу якісний посівний матеріал. Якісне насіння – ключова складова успіху. Купувати його краще у надійних продавців, віддаючи перевагу перевіреним виробникам із хорошою репутацією. Якщо ви тільки починаєте справу, не біжіть відразу за складними у вирощуванні сортами. Без достатнього досвіду займатися зараз-таки рослинами, що вимагають специфічних умов та догляду, не варто. Почніть з легкого (з невибагливих однорічних видів) і поступово переходьте до складніших завдань. Коли ви будете досить досвідчені, зможете успішно вирощувати рідкісні квіти, багаторічники або навіть хвойні культури. Головне – діяти поступово, вивчаючи всі нюанси, підходити до справи виважено та розважливо.

Не менш якісною, ніж посівний матеріал, має бути ґрунтова суміш. Значення мають горщики та інші робочі аксесуари, заздалегідь підготовлені. Розсаду потрібно правильно поливати, освітлювати, підживлювати, забезпечувати температурний режим, що їй підходить, і загалом здійснювати за нею ефективний догляд. Кожному аспекту слід приділити увагу, керуючись тим, що у цій справі немає дрібниць. Пропустивши лише один-два з доглядових аспектів, можна запросто звести всі старання нанівець. А вам це не потрібно.

Далі ми докладно зупинимося на кожному з нюансів вирощування квіткової розсади, щоб ви нічого важливого не втратили.

Горщики, ящики, касети – що краще використовувати під розсаду

У чому вирощувати розсаду? Які ємності найкращі? Дуже значимо отримати для себе відповіді ці запитання.

Взагалі вирощувальні ємності для квіткової розсади можуть використовуватися різні. І про них треба подбати заздалегідь. Допустиме застосування як різноманітних пластикових лотків з-під випічки, напівфабрикатів, покупної готової їжі, одноразових склянок з-під напоїв, що є на господарстві (обов’язково мають бути чистими), так і спеціальних ємностей під розсаду зі спеціалізованих магазинів (піддонів, картонних склянок, ящиків, горщиків, касет, торф’яних стаканчиків та ін.). Саморобні ємності під розсаду, контейнери, переспеціалізовані з чогось іншого, окрім того, що потрібно ретельно очистити від будь-яких сторонніх забруднень і продезінфікувати, ще й важливо обладнати внизу отворами для стоку води/виходу зайвої вологи або дренажним донним шаром завбільшки приблизно п’ять сантиметрів. Покупні контейнери вже мають такі отвори, і вам їх робити самостійно не доведеться.

При виборі ємності для висівання та вирощування звертайте увагу на її розміри. Якщо вона початково невелика і в ході наростання коріння стає недостатньою для рослини, знадобиться пересадка у більш просторі умови. Варто з самого початку зіставити особливості розвитку тієї чи іншої культури із розмірними параметрами вирощувальної ємності для розміщення її розсади. Потрібно продумати, що вам підійде більше: початковий запас величини на перспективу або перехід від невеликого обсягу до більшого шляхом пересадки.

Переваги та особливості різних ємностей під розсаду:

• горщики. Зручно сіяти в окрему ємність. Це виключає необхідність подальшого пікірування сходів. Також мінімізується ризик травмування сіянця та його гнильного зараження. Але виростити за допомогою горщиків вдома на підвіконні багато посадкового матеріалу не вийде, оскільки багато тари під окремі сіянці просто не буде де розмістити. Якщо потрібно виростити лише кілька екземплярів розсади, то горщики – чудовий вибір. Якщо ж ви захоплюєтеся розсадним способом, надаєте перевагу вирощувати паралельно багато видів і екземплярів, тоді горщики під розсаду – не те, що вам потрібно;
• пластмасові стаканчики, ящики та касети з піддонами. Це найкращий вибір для тих, хто має великі плани. У таких ємностях можна компактно розмістити чималу кількість сіянців. Зверніть увагу, що рекомендується застосування ємностей саме з пластмаси, а не з картону, особливо не з-під молочної продукції. Сьогодні не є рідкістю обробка такої упаковки речовинами, які при випаровуванні погано позначаються на сходах, аж до зупинки розвитку та завмирання. Найкращий вибір – екочисті ємності, що не несуть шкоди і дискомфорту розсаді. Якщо потрібно підтримувати високі показники вологості, рекомендуємо придивитися до мінітепличок. Це ті ж ящики або касети, але доповнені піддоном і прозорою кришкою, або ж спеціальної конструкції вироби для якісного вирощування вологолюбної розсади;
• торф’яні горщики та стаканчики. Завдяки пористості їхніх стінок реалізується належний вологісний та повітряний обмін у ґрунтовому шарі, що оточує кореневу систему. Розсада, вирощена в такій тарі різних обсягів, може висаджуватися у відкриту землю прямо в ній. Позаяк не відбувається вилучення, запобігається травмування коренів молодих рослин. Якщо передбачається сусідство кількох торф’яних ємностей, наприклад, у загальному контейнері під розсаду, не варто допускати їх дотику, щоб коріння одного сіянця не проросло до інших й не зазнало травм при розділенні перед висадкою в квітник. Для відокремлення можна використовувати щільний целофан. Додаткові переваги торф’яних горщиків і стаканів: відсутність у структурі токсичних компонентів та хвороботворних мікроорганізмів, можливість підбору необхідного для конкретної культури розміру, а ще неабияка міцність як у сухому, так і в мокрому вигляді. Це один із найкращих варіантів для того, щоб вирощувати розсаду. Приблизно нарівні з ним йде хіба що наступний;
• торф’яні таблетки. Складаються з пресованого торфу, ростових стимуляторів та антибактеріальних речовин. Тобто, крім функції ємності, виконують роль ґрунту, та ще й одного з найкращих. Дуже прості та зручні у використанні. При замочуванні протягом 10 хвилин набухають (збільшуються в об’ємі у сім разів), формуючи той самий стаканчик з наповненням торфосубстратом. Створюють оптимальні умови для розвитку рослинного організму. Можуть поміщатися і у звичайні пластикові склянки, і в розсадні ящики, касети. Головне, щоб у ємностях були отвори для дренажу, а під ними – піддон для скупчення зайвої вологи. Посів з ними відбувається легше, час на догляд за сіянцями скорочується, завдання зводяться до віджиму зайвої води, розміщення в невеликому заглибленні насінини та своєчасного поливу. Ще при висаджуванні розсади, вирощеної таким способом, важливо не забути порушити/зняти сітку, що часто оточує вміст, аби той не розсипався. Підходять торф’яні таблетки для невеликих рослин. Є досить хорошим варіантом для сіянців із сильно розвиненою кореневою системою. Оскільки висаджування відбувається разом із субстратом, шкода підземній частині рослини не наноситься. Також чудові для видів, що не люблять пересадки.

Куди робити посів насіння квітів на розсаду в тому чи іншому випадку (для пророщування та вирощування) – вибір залишається за вами. Тільки ви вибираєте розміри та матеріали. Тільки вам вирішувати – купувати спеціальні ємності чи спорудити їх із підручних матеріалів. Просто прийміть до уваги особливості кожного зі згаданих варіантів і виберіть те, що підійде вам найбільше.

Який ґрунт брати для розсади

Щоб розсада була здорова, добре розвивалася, а ви в результаті раділи красі квітів, приділіть належну увагу посадковій землі, коли прийде час сіяти насіння. Застосовуваний для посіву ґрунт має неабияке значення. Він повинен бути досить пухким, пористим і легким, щоб як слід відбувалися повітрообмін і вологонасичення. Дуже важливо, аби характеристики ґрунту відповідали вимогам вирощуваної культури.

Що може бути у складі ґрунту:

• торф верховий, низинний (виморожений/вивітрений) та перехідний;
• річковий, кварцовий, луговий (не городній) пісок чи супісок;
• термооброблена дернова земля;
• сфагновий мох;
• роздрібнена хвойна кора та висушена хвоя;
• зернове лушпиння;
• подрібнена арахісова шкаралупа;
• мінерали (перліт, агроперліт, вермикуліт);
• пінопластові кульки;
• розсипчасті пемза та керамзит.

Чого в ґрунті бути не повинно:

• ніяких компостів;
• перепрілого листя і гною;
• деревної вовни та тирси з просоченням креозотом або обробкою лаком;
• низинного торфу, що не пройшов переробку;
• дернової землі без належної обробки;
• різаної соломи та сінної потерті;
• неочищеного морського та кар’єрного піску.

Корисні поради щодо вибору ґрунтосуміші:

1. Брати на роль розсадного субстрату землю з городу не радимо, оскільки з нею не йдеться про збалансованість мінерального складу. Ба більше, в ній, найімовірніше, присутні хвороботворні бактерії та личинки шкідників, здатні сильно нашкодити незміцнілим рослинним організмам.
2. Якщо купуватимете спеціальний ґрунт (ґрунтосуміш) під розсаду, це максимально спростить вам роботу. Великий вибір пропозицій на ринку здатний задовольнити будь-які запити будь-яких культур. Враховуйте, чого саме потребує розсада квітів, яка запланована вами, і не лінуйтеся вивчати склад ґрунтів, які є у продажу. Візьміть до уваги класику розсадного субстрату: 60-70 % тирси, 30-40 % піску – може, знадобиться. І не забувайте про торф’яні таблетки – вони в багатьох випадках виступають найкращим рішенням.
3. Більшість насіння добре проростає на бідних та легких ґрунтах, наприклад, з торфу та піску в рівних співвідношеннях. Поживних компонентів у них мало, але пропускання та утримання води й повітря – те, що треба для здорового розвитку коренів.
4. Якщо у вас вдома вже є придбаний ґрунт для кактусів, то він і у випадку з квітковою розсадою – непоганий варіант. Але перед посівом може знадобитися відрегулювати його кислотність за допомогою доломітового борошна.
5. Якщо передбачається пікіровка, то посів повинен здійснюватися в легкий ґрунт, а пересаджування – у поживне середовище. Якщо пікіровка не передбачена, рослині від самого початку потрібно забезпечити необхідне живлення. Як правило, найкраще з цим справляються хороші готові покупні ґрунти.
6. Звертайте увагу на входження в ґрунтосуміші добрив. Надлишок фосфору, калію та азоту (300-400 мг/л) може завадити вам насолодитися цвітінням. Ви його просто не побачите, якщо висієте в такий ґрунт насіння. Пишна зелень – будь ласка, але бутони не утворюватимуться. Подібні ґрунти можна використовувати тільки як частину розсадної системи або ж для пікірування вже дорослої розсади. Для насіння це здебільшого небажаний варіант.
7. Прожарювати чи ні? На різних ресурсах можна зустріти інформацію про необхідність прожарювання (стерилізації в духовці/мікрохвильовці) і самостійно створеного, й придбаного в магазині ґрунту перед тим, як у нього щось садити. Ми не рекомендуємо так робити, оскільки великі температури винищують не лише шкідливі мікроорганізми, а й корисні. Земля після такої обробки стає малокорисною. Щоб знешкодити, але не вбити, її достатньо пролити 0,1 % марганцевим розчином.

Догляд за розсадою квітів після посіву

Якщо ви вже з’ясували для себе, коли висаджувати квіти на розсаду, ба більше, вже посадили насіння, обравши відповідні розсадні ємності та ґрунт, потрібно приділити увагу догляду за вирощуваними рослинами.

Дотримання правил догляду після посіву – дуже важливе завдання. Ключові моменти: організація та реалізація освітлення, регулярне зволоження субстрату (полив), підтримка оптимального температурного режиму, своєчасне пікірування та підживлення, якщо у них є потреба.

Додаткове освітлення: коли та навіщо потрібні лампи, які використовувати

Які ресурси необхідні, щоб вирощувати розсаду? Тепло, вода та світло. З теплом і водою найчастіше питання не виникають (хоча і на них ми далі зупинимося ґрунтовніше), а щодо світла з’являються досить часто. Навіщо, коли та чим підсвічувати? Розберемося.

Взимку і на початку весни дні ще досить короткі, сонячного світла не так багато, як потрібно сіянцям для оптимального розвитку. Мало світла – розсада витягується, блідне і хворіє. Стебло може просто зламатися під вагою сім’ядоль або захворіти на чорну ніжку. Тому для вирощування якісної квіткової розсади часто є необхідність в організації додаткового освітлення. Якщо ємності з розсадою розташовані на південній стороні, то штучне підсвічування може знадобитися тільки в ранкові та вечірні години із загальною тривалістю досвічування 6-7 годин на добу. Якщо на північній, то, ймовірно, доведеться підсвічувати весь день (протягом до 15 годин). Визначити актуальність додаткового освітлення в конкретний момент просто: вмикаєте лампу та дивитеся на зміни. Якщо освітленість підвищилася, то нехай лампа світиться. Якщо ні, можете вимикати. Відстань між рослинами та лампами не повинна бути меншою за 30 см.

За допомогою чого можна забезпечувати штучне світло? Підемо від зворотного: за допомогою чого не потрібно. Точно не варто використовувати лампи розжарювання. Вони дають занадто багато тепла і посилено нагрівають повітря, а потрібних рослинам ультрафіолетових променів виділяють недостатньо. При близькому розташуванні здатні обпалити розсаду, а при віддаленні на безпечну відстань не забезпечують потрібну освітленість. Плюс їм характерна надто висока витрата електроенергії.

Вибирати рекомендовано між енергоощадними та фітолампами. Серед перших для пророщування насіння перевагу краще віддати індукційним лампам. Освітлення теплого спектра – хороший вибір для розсад, що увійшли у фазу цвітіння, а денного – для застосування протягом усього вирощування. Встановлювати такі лампи слід перпендикулярно до розсадних ємностей.

Спеціальні фітолампи для рослин можуть використовуватися найрізноманітніші. Особливим попитом користуються:

• світлодіодні. Довговічні, електроенергії споживають мало. Можуть випромінювати червоний та синій кольори, що прискорюють ростові процеси;
• люмінесцентні. Майже не виділяють тепла (тому можуть перебувати ближче до рослин), дають повний колірний спектр (але малувато інфрачервоних променів), характеризуються низьким енергоспоживанням, а відтак економічністю використання;
• натрієві. Підходять для підсвічування розсади незначних об’ємів. Можуть коштувати недешево, але, оскільки дуже економічні, витрати повністю окупаються;
• галогенні. Використовуються рідше, позаяк поступово втрачають початковий рівень теплової віддачі.

Примітне рішення, до якого нерідко вдаються просунуті аграрії – комбіноване підсвічування. Наприклад, вранці розсада підсвічується галогенними лампами з ультрафіолетовим випромінюванням, а ввечері – натрієвими. Також для різних рослин можуть складатися індивідуальні схеми додаткового освітлення із застосуванням тих чи інших видів ламп. Такий підхід – запорука найкращих результатів. Але це вже найвищий рівень професіоналізму. У домашніх умовах зазвичай можна не ускладнювати собі життя. Просто з’ясуйте, яке з розглянутих джерел світла підійде вам найбільше. Виберіть відповідний спосіб розташування: настінний, стельовий або інший. Може, підійде компактний освітлювальний пристрій зі спрямованим променем. Завдяки наявній варіативності нескладно підібрати ідеальне світло на розсаду. Ну а якщо з якихось причин фітолампу ви не встигли придбати, на крайній випадок можете зробити підсвітку власноруч. Берете лампу денного світла, фіксуєте її на віконній рамі – і додаткове освітлення готове. Щоправда, ми все ж таки рекомендуємо готуватися до розсадного вирощування заздалегідь, зокрема й щодо питань, які стосуються підсвічування, щоб таких ситуацій не було.

Рекомендації щодо поливу

Якщо саме насіння при посіві поливати не рекомендується (оптимальним є розміщення у вже зволоженому ґрунті), як і ґрунт після посіву до появи сходів, то паростки, що з’явилися, потребують регулярного поливу. Земля постійно повинна бути вологою, але не мокрою. Правильний полив має чимале значення для успіху в вирощуванні розсади.

Правила поливальних заходів, якими не слід нехтувати:

• дотримуватися балансу вологи. Не варто допускати як пересихання, так і надмірної тривалої вологості ґрунту, що загрожує провокуванням загнивання коренів. Особливо важливо не переборщити зі зволоженням до прокльовування насіння і після того, як з’являться невеликі паростки з декількома листочками. Інакше можна занапастити всі посіви. У цей період краще все-таки не долити, ніж перелити. Часто здійснювати полив не можна;
• поливати акуратно та обережно. Можна зверху, по внутрішній стінці, але краще шляхом опускання контейнера з розсадою в ємність з водою або обприскування з пульверизатора, як варіант – шприцом. Для великих сіянців можливий полив через дрібне ситечко. А загалом оптимальний спосіб залежить від того, яка розсада вирощується. Щоб не знизити її якість, у будь-якому випадку важливо не перестаратися;
• сходи бажано поливати слабким розчином марганцівки, а далі по мірі росту рослин можна використовувати відстояну протягом двох-трьох днів водогінну воду. Добре позначається на розсаді тала вода, особливо, якщо полив нею здійснювати безпосередньо перед висаджуванням в відкритий ґрунт;
• поливальна вода має бути кімнатної температури, але не нижче 21 ℃;
• вдалий час для зволоження ґрунту – перша половина дня. У випадку з вечірніми поливами існує ризик витягування, слабкості та хворобливості рослин;
• для правильної частоти поливу необхідно враховувати вид квітів. Так, жоржини, запашний тютюн та настурцію потрібно зволожувати частіше. А такі, наприклад, квіти, як антиринум, айстри, чорнобривці, петунія, флокс і цинія, потребують рідших поливів (тільки при висиханні верхнього ґрунтового шару).

Розсада і оптимальна температура

Для підтримки оптимального температурного режиму споруджується парник. Це зовсім необов’язково має бути щось хитромудре і високотехнологічне. Можна просто накрити контейнери плівкою чи склом. У деяких випадках для інтенсифікації проростання тугосхожого насіння можна вдатися до нижнього підігріву, що підвищує температуру на +2-3 ℃ до кімнатної. А можна і не вдаватися, тільки не потрібно тримати ємності на холодному підвіконні. Так, світла розсада на підвіконні отримає більше, але тепла їй для росту не вистачить. Як зробити так, щоб і світло, і тепло? Завдання легко вирішується шляхом формування зазору між підвіконням та дном посівної ємності. Для цього підійде будь-яка підставка і навіть шматок пінопласту.

Зверніть увагу: насінню різних культур, що проростає, потрібна варіативна температура: теплолюбні добре почуваються при 25-30 ℃, а холодостійкі – при 15-18 ℃. Зі сходами, що вже з’явилися, немає потреби в теплиці, плівку/скло можна прибрати, забезпечивши температуру близько 20 ℃. Звичайно, це приблизні цифри та рекомендації, адже кожній рослині характерні свої вимоги до температурних параметрів. Але як орієнтир можуть стати в пригоді. Точніші відомості завжди можна дізнатися на упаковці насіння, придбаного в магазині. Якщо ж насіння не куплене, інформацію по конкретній культурі слід вивчати окремо – матеріалів в інтернеті предостатньо.

Пікірування (пересадка)

До того, як виникне необхідність посадити розсаду у відкриту землю, може знадобитися виконати пікіровку (змінити місце росту раніше остаточної висадки). Мета – збільшення числа добре розвинених бічних коренів та площі живлення зростаючої кореневої системи, забезпечення подальшого вільного розвитку, виключення тісності сусідства молодих рослин, зміцнення стебел та розсади загалом.

Пікірування розсади важливо виконувати вчасно – у момент розвитку двох перших справжніх листків (через два-чотири тижні). Якщо затягнути, приживання на новому місці відбуватиметься погіршено. Але буває, що сходи виходять занадто густі, одні рослини впливають на інші, спостерігаються ростові гальмування. Тому дрібно- й середньонасіннєві однорічники може знадобитися пікірувати, як тільки розвинуться сім’ядолі. Щоб не помилитися з усією розсадою, бажано виконати пробну пересадку та на її основі визначити вдалий час для масового розпікірування.

Коли настає час пікірування, постає питання: куди? Можна в торф’яні горщики, разом з якими рослини вже висаджуватимуться в відкритий ґрунт. Можна в окремі ємності або спільний ящик. У другому випадку розсаджувати сіянці великих культур слід по сім’ядольні листки через кожні 5-6 см, а дрібних – через 2,5-3 см.

Старий ґрунт перед розсаджуванням краще злегка підсушити, не поливаючи протягом одного-двох днів до процедури. Так вдасться полегшити вилучення. Новий ґрунтовий склад має бути вже багатшим і добре политим перед розсаджуванням. Сіянці потрібно спочатку піддівати, брати акуратно (не за стеблинки, а за сім’ядолі) разом із земляною грудочкою і кожен окремо переносити на нове місце із заздалегідь підготовленими ямками. При подальшому засипанні ґрунтом сіянці необхідно притримувати. Після цього потрібно виконати помірний полив, зробивши так, щоб навколо коренів не з’явилися порожнечі повітря. І відправити розсаду на кілька днів у прохолодне місце без протягів та прямого сонячного світла. Температура, оптимальна в цей час для холодостійких квітів – 16-18 ℃ вдень та 8 ℃ вночі, для теплолюбних – 20-25 ℃ та 15 ℃, відповідно. Іноді радять накрити на цей період рослини прозорими пакетами. Але, якщо пікіровка виконана правильно, в цьому заході немає потреби, повне приживання практично завжди і так буде забезпечене.

Слід знати, що частина квіткової розсади не потребує пікірування. А є такі рослини, яким цей процес протипоказаний, вони його дуже погано переносять (травмується довге стрижневе коріння). Насіння останніх слід відразу сіяти в торф’яні горщики/стакани по одному або в загальний ящик, але на більшій, ніж зазвичай, відстані один від одного. Пікірування їх не здійснюється, пересадка виконується раз і прямо в відкритий ґрунт, на постійне місце проростання.

Підживлення та захист від хвороб

Якщо ґрунтосуміш правильно сформована самостійно або обрана в магазині, то спочатку підживлювати розсаду немає потреби. Ґрунт має достатньо живлення для оптимального росту та розвитку рослинного організму. Чи це так, можна зчитувати за станом сіянців. Якщо зовнішній вигляд рослин незадовільний, то знадобиться заповнення дефіциту мікроелементів. Бідний ґрунт удобрюється засобами для посадкових матеріалів за інструкцією.

Як правило, необхідність підживлювати розсаду актуалізується тоді, коли якомусь виду квітів не підходить ґрунт із органічними добривами. Також тоді, коли сіянець тривалий час вирощується в одному горщику без пересадки. У такому випадку можна використовувати мінеральні добрива або в міру зростання підсипати поживний субстрат.

Переважно початок підживлення припадає на період тиждень-два після пікірування. Перший раз можна вносити розчин коров’яку (1:10), витрачаючи одну склянку на десять сіянців. Ще через два тижні можна задіяти такий самий розчин, але щоб його доповнювали аміачна селітра (1,5 г/л) та суперфосфат (3 г/л). І тепер уже витрачати одну склянку підживлення на 4-5 сіянців. Коров’як можна замінити пташиним послідом, а друге підживлення – зольним розчином чи покупним комплексним добривом для квітучих рослин.

Готові удобрювальні суміші – один з найкращих варіантів добрив для квіткової розсади. Можуть бути рідкими та кристалічними, взагалі представлені у продажу у великій варіативності. В них чудово збалансований поживний склад. Вони добре розчиняються у воді, безперешкодно засвоюються молодими незміцнілими рослинами, які ще не здатні отримувати живлення з важкорозчинних сполук.

Загальні рекомендації щодо підживлення розсади:

• готувати розчини комплексних добрив менш концентрованими, ніж зазначено в інструкції (виробники вказують цифри, оптимальні для дорослих квітів, а не в період розсади). Якщо розсаду переживити, то після висадки у відкриту землю, що закономірно відрізняється складом, вона може відчути сильний стрес через істотну відмінність попередніх і нових умов. Цього стресу буде непросто позбутися. Краще наперед привчати рослини до майбутніх умов на грядці. Важливо знайти баланс, щоб розсада отримувала стільки живлення, скільки потрібно, але не більше;
• вносити підживлення після поливу, щоб не обпалити тендітне коріння сіянців. З цієї ж причини виконувати підживку рано вранці або пізно ввечері;
• щоб підживлення давали максимальний вихлоп, розсада повинна перебувати в оптимальних тепло-волого-світлоумовах. Тільки так вона буде здатна легко та швидко, а головне, повною мірою засвоювати поживні компоненти;
• підживлювати розсаду тим, що призначене конкретно для її виду;
• якщо якісь квіти не зносять органіку (наприклад, гіппеаструм, кринум та інші цибулинні), удобрювати їх слід винятково рідкими комплексами мінеральних добрив, що мають усі необхідні мікро- та макроелементи.

Крім підживлень при вирощуванні квіткової розсади може актуалізуватися її захист від хвороб. Вона, за аналогією до овочевої, вразлива до певних недуг. Тому важливо регулярно відстежувати її стан і, в разі потреби, вчасно вживати заходів.

Основне захворювання, якого слід побоюватися, оскільки воно здатне винищити всі посіви – чорна ніжка (гниль кореневої шийки рослин). Як правило, може виникати на ранніх етапах розвитку через надлишок вологи в ґрунті поряд з високою температурою повітря. Щоб чорна ніжка не далася взнаки, не можна допускати перезволоження субстрату і витягування розсади. Якщо це вже сталося, при перших же найменших ознаках хвороби всі уражені рослини необхідно прибрати, до решти додати сухий пісок (або дати ґрунту підсохнути) і виконати обробку фунгіцидом.

Ще одна поширена хвороба – борошниста роса (попелиця). Якщо на листі розсади помічений білястий наліт, то це вона. Борошниста роса, як і чорна ніжка, є небезпечним захворюванням, здатним спровокувати загибель сіянців. Боротися з нею слід аналогічно за допомогою фунгіцидів.

Як і коли садити розсаду квітів у відкритий ґрунт

Коли ваша розсада вже зміцніла і готова, ні, не до «самостійного плавання» без вашої участі, а до переходу на новий етап життя, де ви теж будете потрібні, але вже з іншою турботою, настає час підготовки до її висаджування на постійне місце і, власне, пересадки.

Підготовчі заходи слід розпочати орієнтовно за два-три тижні до висаджування. Як ви розумієте, у кімнаті чи теплиці, де зараз перебуває розсада, умови зовсім не ті, що на вулиці. Тому важливо поступово привчити рослини до відкритого сонця, вітру, можливих температурних змін. Іншими словами, потрібно виконати загартовування. Для цього розсадні ємності можна виносити на відкритий балкон у похмуру погоду або надвір у півтінь у теплий день. Якщо розсада вирощується в парнику, для загартовування залишаються бічні отвори або з одного боку відкидається плівка. Якщо в теплиці – відчиняються двері чи робляться кватирки. Обов’язково захищати сіянці від протягів та прямих сонячних променів. Відразу на яскраве світло виставляти наполегливо не рекомендується, особливо після поливу та пікірування.

Холодостійкі види (наприклад, антиринум або цинерарію) можна починати загартовувати при t на вулиці 8-10 ℃, теплолюбним же потрібно, щоб було хоча б стійких 10-12 ℃.

Вперше рослини можна залишати в нових умовах на 2-3 години. Наступного дня – на 3-4, ще наступного – на 5-6 тощо. Поступово можна виключити притінення, щодня збільшуючи перебування як на повітрі, так і на сонці. Приблизно через тиждень можна залишити розсадні ємності ночувати не в приміщенні. Тільки слідкуйте, щоб не передбачалися заморозки або різке зниження температури.

Загартовування – підготовча процедура, важливість якої не можна недооцінювати. Вона прямо впливає на успіх пересадки розсади у відкриту землю, як, втім, і на подальший розвиток рослин. Розсада, привчена до коливань температур, пов’язаних зі зміною дня і ночі, до поривів вітру, сонця різної сили, набагато легше переносить висаджування на постійне місце, ніж та, що загартування не проходила.

Крім загартування, підготовка до висаджування передбачає припинення підживлення органікою, зниження об’ємів азоту, що надходять з мінеральних добрив. Для зміцнення опорних тканин може залучатися кальцієва селітра. Ще потрібно поступово знизити поливальну норму, підсушивши кореневу грудку. А безпосередньо перед висадкою помірно полити для вилучення кореневої грудки з розсадної ємності так, щоб вона не розпалася.

Паралельно з підготовкою самих рослин необхідно підготувати й ділянку під них: скопати та удобрити землю, розпушити і вирівняти поверхневий шар. Добре, якщо ще з осені на ділянці внесені гній та компост. Навесні можна використовувати перегній і мінеральні добрива.

Коли висаджувати розсаду:

• теплолюбні види – коли настане стійке тепло, щоб уникнути загрози шкоди від можливих заморозків. Орієнтир – друга половина травня-початок червня. День висадки має бути похмурим. Або переносити квіти на клумбу у вечірній час, щоб сонце не нашкодило ослабленим пересадкою сіянцям;
• холодостійкі рослини, які досить легко переносять весняні похолодання, можна раніше, тоді, коли прогріється земля. Тест на готовність ґрунту – вам у поміч: взяти в руку жменю сухої землі, міцно стиснути, а потім різко розтиснути кулак. Розпалася на шматочки? Можна висаджувати розсаду.

Врахуйте, що норми та терміни для посадки можуть варіюватися у різних рослин. Тому треба вивчати інформацію по кожному конкретному актуальному для вас виду.

Також важливо забезпечити оптимальну площу живлення рослин, виключити тісноту. Вибираючи відстань між саджанцями, відразу беріть до уваги розміри та гіллястість культури у дорослому періоді. Для висадки у відведеному місці зробіть лунки або борозенки, добре їх полийте, помістіть туди рослини, акуратно, але ретельно розправте коріння, потім присипте землею, щільно притисніть навколо кореневої шийки для видалення зайвого повітря. Після додаткового поливу посипте ґрунт мульчею (торфом, підсушеною травою, корою дуба). На перших порах після висадки квіткової розсади слідкуйте, щоб ґрунт був достатньо вологим, але не надмірно. Якщо видасться прохолодна ніч, не полінуйтеся прикрити рослини пластиковими ковпаками з пляшок або використати геотекстиль для утеплення. Якщо з самого початку буде надто яскраве сонце, попервах краще притіняйте. Зробите все правильно – вже невдовзі побачите нове листя, а значить рослини прижилися.

Звичайно, всього описаного у статті можна не робити. Можна відразу купити готову розсаду, посадити її, керуючись рекомендаціями, викладеними в кількох останніх абзацах – й радіти квітнику. Але ж так хочеться доторкнутися до чарів, хочеться самостійно пройти цей хоч і не легкий, але дуже захопливий і результативний шлях, чи не так? Пориньте у цей надцікавий процес, почніть вирощувати квіти з культивування розсади з насіння – насолоджуйтеся найкращою квітковою красою на клумбі, в саду або на балконі, адже тільки власними руками та стараннями можна досягнути найкращих результатів!