Ангідрон для хімії
Ангідрон (перхлорат магнію, магній хлорнокислий безводний) – це речовина, що має вигляд пористої маси білого забарвлення. Їй характерне енергійне поглинання вологи (до 60 % від власної кількості), в процесі чого формується кристалогідрат. Розчинення у воді становить 99,3 г/100 мл, також розчиняється в низці органічних розчинників. Має окислювальні властивості. Не розпливається. Контактуючи зі сильною кислотою, може бути причиною вибуху. Тому не рекомендований для обробки органічних рідких субстанцій.
Молярна маса – 223,2 г/моль, густина – 2,60 г/см³, t розкладання – 251 °C. Формула: Mg(ClO4)2.
Головна мета, для реалізації якої ангідрон задіюють у хімії – глибока газоосушка (позбуття водних слідів). Поведінка цієї речовини, головним чином, залежить від ступеня вологості газу, який осушується, і тривалості процесу осушування. Якщо вологість невелика, перхлорат магнію не розпливається, а поступово твердне. При цьому не є винятком блокування газопотоків. Якщо процес триває занадто довго, то поглинання вологи зупиняється.
Як газоосушувач цю сполуку використовують для таких газів: вуглекислоти, окису вуглецю, сірчистого ангідриду, сірководню, кисню, водню та ін. До речі, відбувається зв’язування не тільки води, але й аміаку, спиртових, ацетонових, діоксанових, піридинових, ацетонітрілових парів та парів інших полярних речовин.
Як відновити магній хлорнокислий після поглинання води? Зневоднити його шляхом вакуумного нагрівання до 200-250 °С. Після цього можливе повторне використання.
Ця речовина належить до найпотужніших осушувачів, але вона не найдешевша і важко регенерується. Тому застосовувати її доцільно тільки в тих випадках, коли необхідний високий ступінь сушіння.
Інші ролі ангідрону:
- електроліт для хімічних джерел струму із задіянням магнію;
- компонент вибухівки, що має незначну швидкість детонації;
- каталізатор ацилювання за реакцією Фріделя-Крафтса;
- окислювач;
- речовина для мікроаналізу.
