Пошук

Застосування сульфату олова

сульфат олова

Сульфат олова (олово сірчанокисле) – це сполука неорганічної природи, сіль Sn і H2SO4. Розрізняють дві модифікації цієї речовини: сульфат олова (II) і сульфат олова (IV). Обидві виглядають як тверді кристалічні маси білого кольору (кристали безбарвні). У воді, як і в більшості кислотних розчинів, розчиняються.

Характеристики першої: молярна маса – 214,77 г/моль, густина – 4,18 г/см³, t плавлення – 360 °C (з розкладанням). Формула: SnSO4. Отримання відбувається при розчиненні Sn в концентрованій H2SO4 або підкисленому розчині сульфату міді, а також при розчиненні в сульфатній кислоті гідроксиду/хлориду олова.

Характеристики другої: молярна маса – 310,83 г/моль, густина – 4,5 г/см³. Розкладанню піддається при нагріванні до 150-200 °C і під впливом лугів. Формула: Sn(SO4)2. Отримання відбувається, аналогічно як і в попередньому випадку, при розчиненні хлориду або оксиду олова в H2SO4.

Застосування

Задіюють сірчанокисле олово на виробництвах різних напрямків і в лабораторній практиці. Це, перш за все, популярний хім. реагент. Використовується в хімічній галузі при виготовленні олововмісних реактивів. В гальваніці та гальванотехніці виступає компонентом гальванічних ванн. У ЛФ промисловості бере участь в електролітичному забарвленні анодованого алюмінію. Також тут і в друкарській сфері з його допомогою здійснюють моріння. Знаходить ця речовина застосування і в приладобудуванні. Вилужування, покриття деталей оловом, вилучення перекису водню з органічних розчинів – ось ще низка важливих процесів з її участю.

Сульфат олова як важлива частина електроліту

Електролітичне фарбування алюмінію як підвид його колірного анодування передбачає осадження в пори алюмінію, що перебуває в електроліті (в нашому випадку – із SnSO4), частинок металу (Sn). Крім сірчанокислого олова, електроліт, як правило, містить приблизно однакову з ним кількість H2SO4, а також добавки (органічні й неорганічні).

Які кольори можна отримати, впливаючи на метал таким способом? Різні відтінки бронзи: від світлих до темних, аж до чорного забарвлення. Все залежить від часу, протягом якого здійснюється обробка (0,5-20 хвилин).

Важливо, щоб рівень електроліту в робочій ванні анодного окислення був більшим, ніж у ванні електролітичного фарбування. Інакше не є винятком виділення водню, а відтак і можлива поява дефектів.

Варто зазначити, що ванна, приготовлена із задіянням розглянутої сполуки, має тривалий термін експлуатації. За винятком тих випадків, коли спостерігаються забруднення або відбуваються аварійні ситуації. Загалом, у повному скиданні час від часу і заміні потреби немає. Якщо періодично здійснювати фільтрацію і вносити додатковий робочий матеріал, заповнюючи витрачену частину, кілька років служби такої ванни гарантовані. Але при цьому варто враховувати властивість електроліту на основі сірчанокислого олова втрачати працездатність при самостійній трансформації іонів сульфату олова (II) в сульфат олова (IV).

Упаковують цей реактив або в барабани, бочки, або в мішки з паперу, доповнені ПЕ вкладками. Перевезення допустиме будь-яким транспортом. Зберігати його необхідно в сухому провітрюваному приміщенні, при кімнатній t і в щільно закритій тарі виробника. Термін зберігання – 12-36 місяців з дня виготовлення.

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *