Пошук

Застосування сірки гранульованої в сільському господарстві

Сірка гранульована

Гранульована сірка має величезне значення для сільського господарства, оскільки цей хімічний елемент займає особливе місце в природному колообігу.

Як технічним, так і кормовим культурам необхідний належний догляд, підживлення на тих чи інших стадіях вирощування: при підготовці ґрунту, в передпосадковий період, при висаджуванні, в ході росту потрібно здійснювати низку заходів, які благотворно позначаться на врожаї. Про це добре відомо і приватним фермерам, і великим аграрним підприємствам. Кожен, звичайно, по-своєму підходить до цього питання, використовуючи різні схеми внесення, різні засоби, зокрема складні мінеральні добрива, популярним компонентом яких є сірка.

Сірка широко поширена в природі і є незамінною для багатьох рослин. Вона – надважлива частина рослинного білка, що задіюється в його виробленні, і деяких амінокислот. Аналогічно і з синтезом жирів та ін. органічних сполук, а також з обмінними процесами (азотним, вуглеводним, білковим). Сірка – незамінний учасник фотосинтезу і дихання рослин. Як складова деяких вітамінів, позитивно позначається на фіксуванні та засвоєнні рослинами мікроелементів і азоту з атмосфери. За нею – поліпшення смако-ароматичних параметрів рослинних насаджень, зокрема цибулі й часнику, плюс підвищення стійкості с/г культур до хвороб і шкідників.

Якщо сірки рослинам недостатньо, якщо реалізується сіркодефіцит, спостерігаються ростові затримки, погіршене протистояння грибковим захворюванням, стебла стають тонкими і довгими, молоде листя жовтіє, врожайність знижується. З урахуванням всіх плюсів, які забезпечує гранульована сірка, і мінусів, які проявляються при її дефіциті, той факт, що вона потрібна сільському господарству, не підлягає сумніву.

Давайте ж розглянемо, чим є цей продукт, які його властивості, які існують способи отримання і навіщо, власне, він необхідний сільському господарству.

Визначення та властивості сірки

Сірка (сульфур) – це хім. елемент 3-го періоду с-ми Менделєєва з атомним номером 16. Йому характерні властивості типових неметалів. З великою кількістю металів має здатність з’єднуватися безпосередньо. При цьому виділяється багато тепла. До того ж, сірка реагує і з усіма неметалічними елементами, але ці реакції перебігають набагато складніше, порівняно з металами.

За стандартних умов має вигляд крихких жовтих кристалічних утворень (сірий і зелений відтінки неприпустимі). У воді не розчиняється (майже нерозчинні в ній і сірковмісні солі), але доброму розчиненню піддається в таких середовищах, як бензен і сульфід вуглецю (IV). Густина – 2,07 г/см3. Термовластивості: t плавл. – 112,85 °С, t кип. – 444,67 °С. При випаровуванні виходить ромбічна сірка з кристалами-октаедрами, кути/ребра яких зрізані. Щодо моноклінної сірки, то її параметри дещо відрізняються: густина – 1,96 г/см3, t плавл. – 119,3 °С. Стійкість їй характерна лише при t вище 96 °С. Якщо температурний режим нижчий, відбувається трансформація в ромбічну сірку. Те, що властивості різних кристаловаріантів відрізняються, пояснюється різницею структури їх кристалів.

Властивості гранульованої сірки такі самі, як і меленої сірки, однак є низка відмінностей:

– вона не піддається злежуванню, якщо довго зберігається;

– при навантажувальних заходах меншою мірою утворює пил, що зменшує ризик потрапляння речовини в організм.

Хоча гранульована сірка вимагає спец. устаткування отримання (про це трохи далі), вона є найбажанішою формою для сільського господарства. З незаперечних переваг цього матеріалу:

– комфорт, легкість і безпека таких процесів, як перевезення різними ТЗ і зберігання в будь-якому місці;

– незначні втрати, збільшений випуск готової продукції;

– відсутність необхідності задіювати спеціальне обладнання під час застосування (можна обійтися підручними засобами);

– поліпшені сан.-гігієнічні умови праці та виробничої культури;

– високий ступінь чистоти, а тому незабруднення довкілля.

Як отримують гранульовану сірку?

Грануляція сірки може здійснюватися такими способами:

– водним (пелетування). Ґрунтується на оперативному охолодженні сірчаних крапель, що падають у воду. В такому випадку примітні великі обсяги одержуваної речовини за обмежений період. Але є і технологічний нюанс: невисокі якісні параметри гранул (неналежна форма і висока ламкість).

– в киплячому шарі. Подача крапель рідкої S здійснюється вгору. Їх охолоджують водне і повітряне середовища, а також змочує рідка сірка, що тонко застигає на гранулах. У результаті виходять 4-7 міліметрові гранули. Як варіант – залучення барабанів-грануляторів, але зазначений процес відрізняється складністю.

– повітряно-баштова грануляція. Сірчаний розплав подрібнюється за допомогою стиснутого повітря в верхньому відділенні грануляційної вежі. Далі краплі опускаються і стають твердими на транспортувальній стрічці.

Оскільки техноприйоми гранулювання сірки варіативні, є можливість коригувати розмірні характеристики (0,5-7 мм) і форму (куля, зерно, окатиш, капсула…) гранул. На сьогодні однією з найбільш вдалих форм твердої сірки вважається сфера. У ній якнайкраще поєднуються вага, обсяг і високо міцність, мінімізується ймовірність запуску ефекту важеля, що підвищує руйнівні сили.

Сірка гранульована: загальна характеристика використання

Один з найпопулярніших напрямків, де задіюється цей матеріал – виробництво пром. хім. продуктів: сірчаної кислоти, діоксиду сірки, дисульфіду вуглецю і взагалі всіляких сульфатів. З нього активно створюють матеріали для дорожнього будівництва: сіркобетон (слугує альтернативою портландцементу) і сіркоасфальт (входить у сіркобітуми). Без нього не обходяться при виготовленні інсектицидів, пігментів, барвників, полімерів, матеріалів, що світяться, целюлозно-паперової (отримання сульфітцелюлози), текстильної (відбілювання) і харчової (цукровиробництво) продукції, а також сірників, піротехніки і вибухівки. Знаходить застосування він і в технології вулканізації гуми (виступає вулканізуючим агентом).

Але нас з вами зараз цікавить щось інше, а саме роль гранульованої сірки для аграрного комплексу. Тут вона, по-перше, використовується як важливе для рослин мінеральне добриво. А, по-друге, в якості фунгіциду, ефективного засобу для боротьби з різними захворюваннями рослин. Що до чого – докладно далі.

Значення гранульованої сірки для сільського господарства

У рослинництві за участі гранульованої сірки здійснюється цілий перелік заходів, зокрема:

– дезінфекційна обробка теплиць. Виглядає як фумігація чистою сіркою перед висаджуванням або після збору врожаю. Аналогічно обробляють обладнання та с/г споруди (фрукто- і овочесховища).

– винищення шкідників. Сірка як акарицид допомагає боротися з комахами, переважно, з кліщами.

– боротьба з хворобами, грибками і цвіллю. Ця речовина є чудовим фунгіцидним препаратом, що перешкоджає виникненню борошнистої роси і кореневої гнилі. Подібна обробка здійснюється в вегетативний період, але не пізніше, ніж за день до збору врожаю, і не більше п’яти разів на сезон. Найбільший попит на сірку існує при хворобах винограду і бавовнику.

– підвищення кислотності ґрунту. Надмірна лужність ґрунту не підходить для рослин, які надають перевагу кислим ґрунтам. Відповідно, кислотність необхідно підвищити. Як? За допомогою гранульованої сірки.

– удобрення рослин. В якості добрива або його складової цей матеріал збільшує засвоюваність інших поживних компонентів і зміцнює кореневу систему.

Крім того, сіркою обробляють виноградники, фруктові та чагарникові (крім аґрусових) посадки, але не тільки. Варто враховувати, що потреба в цьому елементі у різних рослин відрізняється. Відповідно, відрізняються і норми внесення, і час здійснення підживки. Найбільше потребують його горох, соя та ріпак. Також чимало сірки потрібно пшениці, просу та кукурудзі. У менших обсягах вона необхідна люцерні, багаторічним травам, картоплі та цукровим бурякам. Якщо ріпак і пшеницю варто обробляти восени, то кукурудзу та картоплю – навесні.

Загалом, на потреби сільського господарства витрачається приблизно 10-15 % усієї сірки, що виготовляється промисловістю.

Сірка як елемент живлення рослин

Відомо, що врожаї сільськогосподарських культур приводять до відчуження сірки. Залежно від вирощуваної рослини, її біологічних особливостей, фаз росту і розвитку, наявності сірки в ґрунті, повітряному просторі та поливній воді, разом з урожаєм виноситься від 15 до 180 кг цього елемента з гектара. За виносом сірчаних сполук ботанічні групи можна розмістити так: хрестоцвіті, цибулеві, бобові, буряк, злакові, соняшник, картопля, овочеві. Якщо своєчасно і правильно не організували надходження шляхом внесення відповідних добрив, сірчані запаси в ґрунті виснажаться і вирощування на ньому не принесе бажаних результатів.

Слід зазначити, що на деяких ґрунтах внесення сірки може не знадобитися, а саме на тих, де є великі запаси орган. речовин. Але, все таки, різні с/г культури добре відгукуються на використання сірковмісних добрив на багатьох типах ґрунтів, тому що цей компонент їм ще й як важливий.

Сірка – це макроелемент, за участю якого перебігають метаболічні процеси і окислювально-відновні реакції. Вона входить до складу білків, амінокислот, зокрема метіоніну, цистину і його похідної цистеїну, а також вітамінів (тіаміну і біотину). Задіюється в утворенні великої кількості ферментів і олій. За нею – покращене засвоєння культурами азотних сполук, запобігання формуванню небілкових форм азоту (нітратів, нітритів і т.д.) в готовій продукції, а відтак забезпечення високоекологічності. Сірка максимізує стійкість насаджень до високих та низьких температур, допомагає краще переносити посуху. Крім того, розвиває стійкість до радіації. Внесення сірковмісних добрив на тих ґрунтах, де сірки недостатньо, додатково підвищує використання культурами фосфорних, кальцієвих і магнієвих сполук, максимізує врожайність, поліпшує якість і підвищує окупність кожного кілограма NPK добрив.

Зверніть увагу! Багатогранність ефектів сірки пояснює те, що її не можна замінити будь-якими іншими елементами. Вона стоїть в одному ряду з Н, С, О, N і Р.

Дефіцит сірки призводить до погіршення фотосинтезу на 40 %, до розпаду білків і скупчення розчинних азотосполук. Нестача проявляється на молодих ділянках зеленої маси або ростових точках. Симптоми трохи схожі на ті, що супроводжують азотодефіцит, з тією відмінністю, що останній спочатку стає видним на старих нижніх листках. На відміну від азоту, сірка практично не пересувається з нижніх частин до верхніх, а повторне засвоєння не відбувається. Якщо це не врахувати, якщо дефіцит сірки прийняти за брак азоту, а через це використовувати збільшені кількості добрив з останнім елементом, про гарний урожай доведеться забути. До того ж, погіршиться його якість, екологічність і знизиться окупність.

Діагностика сірконестачі

Як визначити, чи забезпечений ґрунт сіркою, доступною для рослин? На сьогодні існує чимало аналітичних способів листяної та ґрунтової діагностики. У деяких регіонах краще показує себе аналіз ґрунту на вміст сірки, в інших – аналітичне вивчення листя.

Наскільки доступна ґрунтова сірка рослинам, визначається, залежно від швидкісного діапазону мінералізації орган. речовин ґрунту. Це пояснює різний ступінь успіху подібних методів. Найбільше відгукуються на S культури на тих ґрунтах, які мають легку текстуру і малу кількість гумусу. Однак відгук спостерігається в багатьох світових регіонах.

Сульфат-іонам характерна порівняно велика рухливість в ґрунті. Вони здатні накопичуватися під верхнім шаром ґрунту (на глибині понад 30 см). Глибина взяття зразка повинна бути відповідною культурі, розмірам її кореневої системи. Так вдасться визначити, чи присутні рухомі форми сірки нижче поверхневого ґрунтового шару. Якщо аналізувати більш глибокі шари, оцінка сірконасиченості ґрунту буде об’єктивнішою.

Щодо рослинної діагностики, то вона вважається надійною в плані встановлення потреби рослин у сірці. Які частини аналізувати і коли відбирати рослинні зразки, залежить, в загальному, від с/г культури. Але зазвичай аналізу піддається молоде листя в той період, коли існує найвища потреба насаджень у сірці. Врахуйте, що при поділі ґрунтового профілю за вмістом рухомих S-форм, цей елемент з глибших шарів ґрунту стає доступний насадженням тоді, коли коріння сягає тієї глибини.

Якщо за результатами будь-якого з видів діагностики визначено дефіцит сірки, стає актуальним використання сірковмісних добрив.

Популярні сірковмісні добрива

Добротних добрив, які не просто містять сірку, а й чудово задовольняють потребу рослин в ній, є чимало. Розглянемо основні з них:

– елементарна сірка (99 % S). Не розчиняється у воді, окислюється до доступної форми мікроорганізмами. На швидкість окислення впливають розмір часток добрива, стан ґрунту і клімат. Дрібні частинки окислюються швидше, ніж великі. Оперативніше перебігає окислення, якщо мікроорганізми перебувають в оптимальних умовах, якщо для них підходять температура, вологість, pH і аерація ґрунту. Низькі показники температури і вологості – передумова того, що сірка буде окислюватися повільніше. Влітку елементарну сірку найкраще перемішувати з ґрунтом, щоб збільшити площу поверхні добрива, яка буде контактувати з ґрунтовим шаром.

– сукупність елементарної сірки і бентоніту (90 % S). Можливе також компонування з мікроелементами, наприклад, Zn, Fe і Mn, які, завдяки сірці, стають більш доступними. Коли такий склад контактує з ґрунтовою вологою, бентоніт набухає, відбувається розрив частинок на більш дрібні, поверхня дотику речовини і ґрунту максимізується.

гіпс (16-18 % S). Повільно розчиняється, сульфат-іони поступово потрапляють в ґрунтовий розчин, а потім до самих рослин.

– простий суперфосфат (11-12 % S). Комплекс дигідрофосфату кальцію і гіпсу. Не надто популярний склад, у зв’язку з низькою концентрацією і економічними негативами транспортування.

сульфат амонію (24 % S). Популярне добриво, джерело сірки і азоту. Добре розчиняється у воді. Підкисляє ґрунт не за рахунок сульфат-іонів, а шляхом нітрифікації.

сульфат калію (17-18 % S). Ще один активно застосовуваний варіант з добрим розчиненням у воді. Чудове джерело сульфатної сірки для різних культур.

– калімагнезія (20-22 % S). У воді розчиняється добре. Крім сірки, забезпечує рослинам поставки калію і магнію.

– сульфонітрат амонію (6-14 % S). Продукт з варійованою кількістю сірки, що отримується в ході нейтралізації газоподібним нітридом водню сірчаної та азотної кислот.

– добрива, збагачені сіркою. Приклади: амофос і діамофоска. Збагачуються доступною для рослин сіркою з тривалим періодом дії. Крім того, збільшується розчинність фосфорних і цинкових сполук в ґрунті.

тіосульфати (10-26 % S). Прозорі розчини, що добре поєднуються з іншими рідкими підживками. Якщо ґрунт належно прогрітий, тіосульфат-іон трансформується в сульфат-іон за 1-2 тижні.

сульфати магнію (14-22 % S). Кізерит і епсоміт. Сірка в них присутня в сульфатній формі, доступній культурам.

– гній і компости (0,3-1 % S). Скільки в них сірки, залежить від с/г тварин, чим ті годуються і в яких умовах утримуються. При мінералізації органічні сірковмісні сполуки вивільняють доступну для рослин сульфатну форму сірки.

Підсумуємо. Гранульована сірка – важливий елемент для різних сільськогосподарських насаджень. Хоча кількісна потреба в ній порівняно невелика (2-6 кг/га), недооцінювати її значення не варто. Вона допомагає боротися зі шкідниками та хворобами, входить до складу вітамінів, бере участь у формуванні смаку і запаху, кондиціонує ґрунт та ін.

Поглинання сірки рослинами відбувається, в основному, через коріння, а також через листя. У ґрунті під час мінералізації здійснюється звільнення. Аеробні умови приводять до окислення за допомогою мікроорганізмів до сульфат-іонів, а анаеробні – до відновлення до сульфід-іонів. 60-90 % всієї сірки, яка присутня в ґрунті, це органічна форма. Гранульована сірка працює протягом усієї вегетації, поступово поставляючи в рослини потрібні обсяги речовини.

Якщо вам знадобився цей реактив, звертайтеся до компанії «Система Оптимум». Розповімо усю необхідну інформацію про нього і ознайомимо з умовами співпраці в телефонному режимі.

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *