Які добрива використовувати в теплиці

Тепличне вирощування, головним чином, овочів оточене безліччю знаків питання, особливо, якщо до справи братися без всебічної підготовки. Які культури краще вирощувати для себе або на продаж? Як обладнати теплицю, щоб створити максимально сприятливий для вирощуваних рослин мікроклімат? Які добрива використовувати в теплиці? Ці та безліч інших запитань рано чи пізно виникають у кожного, хто займається тепличним вирощуванням або подумує про таке. Оскільки тема ця значна і все відразу не охопити, в цьому матеріалі пропонуємо зосередити увагу на одному з основних аспектів, а саме, на добривах.

Сьогодні актуальна тенденція вирощувати овочі в теплиці, використовуючи якомога менше хімії: забезпечувати постійний приплив свіжого повітря, стежити за відсутністю конденсату і несхильністю рослин до хвороб, використовувати правильні добрива, що не шкодять надалі людям, які вживають вирощені плоди. Без добрив, до речі, не обійтися. Адже якщо порівнювати вирощування в закритому і відкритому ґрунті, то тут є низка відмінностей, що стосуються живлення рослин. У відкритому ґрунті велика кількість поживних компонентів присутня природним чином, за рахунок розкладання рослинних і тваринних залишків. При тепличному способі поживні речовини, що перебувають в ґрунті, менш розповсюджені, більш схильні до вимивання і вимагають постійного поповнення. Тут часто немає ні бур’янів, ні комах, утворена, так би мовити, специфічна екосистема. Щоб урожай тішив своїм достатком, якістю та смаком, рослини важливо насичувати різними мікро- та макроелементами. Які добрива в цьому допоможуть – читайте далі.

Популярні добрива для теплиць

У теплиці, як і на звичайному городі, вам знадобляться органічні та мінеральні добрива.

Найпопулярніші органічні: гній, перегній, торф, листяна і дернова земля. Вони достатньою мірою заповнюють дефіцит поживних речовин, добре інтенсифікують життєву діяльність корисних мікроорганізмів і чудово засвоюються рослинами. У їх компетенції – позитивний вплив на повітря, теплову та водну обстановку в закритому просторі. Вони ефективно насичують ґрунт цінним вуглекислим газом. А вносять їх у вигляді компосту і, найчастіше, компонуючи з мінеральними добривами.

Гній містить всі важливі для оптимального живлення елементи: фосфор, калій, азот, кальцій та ін. Під час розкладання він вивільняє CO₂, трансформує речовини, які складно розчиняються, в більш доступні форми. Ґрунт, в який внесено гній, відрізняється поліпшеною структурою і фізичними властивостями (глинистий стає більш пухким, піщаний – зв’язанішим та вологішим). Вносити його свіжим потрібно в осінній період під перекопування, а в перепрілому вигляді – навесні.

Перегній як надцінне органічне добриво – результат розкладання гною, листяної маси і кореневищ. У ньому – багато поживних компонентів. Він просто ідеальний для підживлення розсади, адже суттєво прискорює перебіг мікробіологічних процесів і постачає рослинам все необхідне для щедрого врожаю.

Примітний своїм впливом і торф різних видів (світлий з верхніх шарів, темний з нижніх і перехідний). Використовують його, як правило, влітку і навесні при перекопуванні грядок. Але через значну кислотність його не можна задіювати в чистому вигляді – винятково в компостах.

Що стосується землі, листяної й дернової, то і вона хороша для тепличних овочів не менше ніж попередні добрива. А взагалі, оптимальний варіант внесення органічних сумішей – комплекс, що складається з усіх зазначених вище видів, у вигляді компосту + МД.

Мінеральні добрива. Як органічні добрива не дадуть максимально бажаного результату без мінеральних, так і навпаки: мінеральні не виконають ті завдання, що потрібно, і так, як потрібно, якщо їх не компонувати з ОД. Використовуючи МД, важливо дотримуватися пропорцій. Правильне внесення гарантує підвищення врожаю овочів удвічі або й втричі!

У тепличній практиці сьогодні активно використовуються як прості (покликані насичувати рослини одним конкретним елементом, наприклад, фосфором або азотом), так і комплексні (постачають відразу кілька поживних складників) мінеральні добрива.

Основні групи мінеральних добрив:

- фосфорна. Постачає рослинам фосфор як один з трьох найважливіших елементів у необхідних кількостях. На відміну від калію і азоту, які коригують ріст, розвиток рослин і смак плодів, перед фосфором стоїть інше завдання: він відповідає за обмінні процеси, виступаючи енергетичним джерелом, а також входить до складу ДНК, РНК і низки інших структурних компонентів, важливих для життєдіяльності рослин. Фосфородефіцит загрожує погіршенням репродуктивних функцій рослинної флори: при ньому насіння не розвивається, деякі рослини не просто сповільнюються в рості, а й взагалі перестають рости.

Одні культури фосфор потребують у значних кількостях, інші – в менших, але всім, без винятку, він необхідний. І не бійтеся переборщити, адже навіть надлишок внесеного фосфору в ґрунт не зашкодить насадженням: рослини засвоять тільки ту кількість речовини, яке їм потрібна, і ні краплею більше.

Серед фосфорних МД особливою популярністю користуються: суперфосфат, амофос, діамофос та ін.

- азотна. Азот – важливий компонент амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, алкалоїдів та ліпоїдів. Без нього неможливим є засвоєння енергії сонця, а тому і оптимальний розвиток зеленої маси. Він позитивно впливає на врожай як у плані якості, тому і в кількісному. Завдяки йому підвищується відсоток білків, зокрема, найцінніших, листя стає темно-зеленим, а рослини оперативно розвиваються.

Найбільша його кількість перебуває в молодому листі, але в міру його старіння живильний компонент пересувається до нових листків та паростків. Якщо азоту буде в надлишку, він розташується по всіх органах, що призведе до бурхливого розвитку зеленої маси, а відтак і до гальмування дозрівання і зниження врожайності. Тому при внесенні азотних добрив дуже значимо знати пропорції й дотримуватися їх.

Які азотні добрива варто використовувати? Існує три підгрупи азотних сполук: аміачна, нітратна та амідна. Хороші представники першої: сульфат амонію, хлорид амонію. З другої примітні такі: кальцієва селітра або нітрат натрію. Яскравий приклад третьої – карбамід. Також добре зарекомендувало себе таке добриво, яке містить азот і в аміачній, і в нітратній формах. Це аміачна селітра.

- калійна. Калій – ще один елемент, без якого рослинам не обійтися. Тобто калійні добрива відіграють важливу роль у житті різних культур. При нестачі калію прості вуглеводи не продукують складні, білок у клітинах не формується, діяльність репродуктивної системи загальмовується, стебла втрачають свою силу. Якщо ж калій надходить у достатньому обсязі, інтенсифікуються клітинне окислювання, обмін, фотосинтез і ферментативна активність, обмін білків та вуглеводів здійснюється легше, формується більше органічних кислот, рослини простіше реагують на недостатню кількість вологи, добре підлаштовуються під низькі температури і протистоять патогенним факторам. Необхідно знати, що в калії потреба у рослин найбільша, в порівнянні з іншими корисними речовинами.

Серед популярних калійних добрив: сульфат калію і хлорид калію, калімагнезія й ін.

Що стосується комплексних МД, то в них в оптимальних кількостях містяться різні корисні елементи, які повертають рослини до життя, сприяють повноцінному росту, розвитку і плодоношенню. Гарний приклад – нітроамофоска, що складається 50 % на 50 % з фосфору й азоту.

Інші важливі добрива:

- нітрат кальцію (кальцієва селітра), що насичує рослини кальцієм і допомагає в засвоєнні азоту;

- сульфат заліза, що заповнює залізодефіцит;

- сульфат магнію, який постачає рослинам магній та сірку, ефективно впливає на ростові процеси і врожайність.

Чим підживити огірки в теплиці

Беретеся за вирощування огірків у тепличних умовах? Хочете знати, як їх правильно живити корисними елементами? Читайте далі!

Огірки належать до найвибагливіших до ґрунтової родючості культур. Їх високі врожаї (до 35 кг/м²) потребують величезного обсягу поживних компонентів у ґрунті та їх високої концентрації в субстраті. Задля задоволення потреб у цілісному плані, необхідно вдаватися до дробового використання добрив.

Одна огіркова рослина споживає поживні речовини в таких кількостях: азоту – 23 г, фосфору – 14 г, калію – 58 г, кальцію – 19 г, магнію – 5 г. Огіркам властива розтягнутість періоду поглинання перерахованих елементів. Найбільше живлення необхідне в період, коли утворюються плоди, оскільки саме в плодах перебуває найбільша кількість N, Р і К. Якщо в цей час не заповнити дефіцит мікро- і макроелементів, не стануть винятком опадання зав’язей, потворна деформація плодів та зниження врожайності. Нестача кальцію негативно відображається, головним чином, на листках, оскільки саме тут зосереджуються основні його обсяги. Магнію ж більше в плодах.

Перше підживлення огірків важливо виконувати ще за кілька днів до висадки розсади в теплиці способом обприскування. Це допоможе рослині легше перенести стрес, пов’язаний з пересадкою на постійне місце зростання. Підготовка ґрунту повинна виглядати як внесення в нього гною і дернової землі. У кислий ґрунт додатково знадобиться додати вапно. Якщо теплиця тільки введена в експлуатацію, добре покаже себе внесення органічних добрив і ґрунтових сумішей шарами плюс МД, серед яких: фосфорні (в повному необхідному обсязі), калійні (три чверті дози), магнієві (половина) і азотні (також половина). Залишок добрив вводиться у вигляді підживлення.

Існують три ступеня забезпечення ґрунту теплиці поживними складниками: низький, оптимальний і підвищений. При першому речовини важливо носити в таких кількостях: азоту – 25 г/м², фосфору – 20-30 г/м², калію – 35 г/м², магнію – 8-12 г/м². При другому – в таких: азоту – 10-18 г/м², фосфору – 10-15 г/м², калію – 12-25 г/м², магнію – 5-8 г/м². Що стосується третього ступеня, то при надлишку поживних речовин МД в якості основної заправки під огірки вносити не потрібно. Тут краще підійде догляд у такому вигляді: зняття ґрунтового верху (8-10 см) і заміна його на новий або розведення свіжим торфом з вапном, що містить небагато поживних елементів.

Основне внесення азотовмісних добрив вимагає звернення уваги на кількість аміачного азоту, який міститься в ґрунті теплиці. Це пояснюється збільшеною чутливістю огірків до аміаку в молодому віці. Ґрунт повинен мати аміачного азоту близько 30 % від загального обсягу. Нітратний азот найкраще вносити взимку за умови обігріву теплиць, коли нестача світла і вуглеводів провокує невикористання рослинами аміаку для формування амінокислот та білків.

Якщо ґрунти використовуються повторно, перед висадкою огіркової культури можна внести в них гній і виконати перекопування. Поліпшити фізичні властивості ґрунту допоможуть тирса і солом’яна різка.

Вирощування огірків у закритому ґрунті обов’язково повинне супроводжуватися підживленнями. Азот і калій оперативно вимиваються, до того ж, витрачаються і на розкладання органічних речовин, і на харчування мікроорганізмів. Саме їх, в першу чергу, важливо своєчасно додавати. Фосфор у підживленні можна не включати, його цілком вистачить при основній заправці.

Найкращий час для підживлення – ранковий. Для першої кореневої це через місяць після висадки. Весь обсяг підживлення добре розділяти на 2-3 рази.

При магній- та залізодефіциті необхідно обприскувати огірки солями цих елементів (тут знадобляться магній сірчанокислий, хелат заліза і/або залізо сірчанокисле).

Поєднуйте кореневі підживлення з позакореневими. Обприскування листя особливо корисне при недостатньому освітленні, низьких температурах ґрунту і великих концентраціях у них солей. Позакореневе живлення передусім ефективне для хворих рослин. Однак йому не під силу замінити основне кореневе. Його краще проводити в похмуру погоду або в сонячну у другій частині дня, ближче до вечора. Зі сполук, що насичують мікроелементами, тут можуть знадобитися: калій сірчанокислий, суперфосфат, сульфат марганцю, борна кислота та інші.

Підживлення помідорів в теплиці

Якщо ви хочете успішно вирощувати в теплиці помідори, щоб врожаї були рясними і тішили своїм смаком, не тільки стежте за правильністю режимів температури, вологості і світла, але й правильно, повноцінно та збалансовано, удобрюйте культуру. Якщо томати не доотримають важливих елементів живлення, вони зупиняться у зростанні, зав’язі будуть формуватися, а плоди дозрівати складно. Тут важливо також і не перестаратися: рясний обсяг ОД або МД здатний призвести до пригнічення, аж до загибелі рослин, спровокованої потужним зневодненням. На яких етапах і які підживлення знадобляться – розповімо далі.

Насамперед необхідно подбати про розсаду. Якщо після пересадки на постійне місце вона бліда, тонка і слабка, її потрібно обробити в період першої та другої підживки коров’яком, золою, суперфосфатом, сірчанокислим марганцем і борною кислотою. Слідкуйте, щоб у надлишку не була застосована аміачна селітра, адже це може спровокувати зміцнення стебла і щедрість листя на шкоду цвітінню та плодоношенню.

Існує загальна схема застосування МД для тепличних помідорів. Перший раз їх вносити потрібно через два-три тижні після висадки розсади. Для цього можна взяти нітрофоску. Час другої підживки із задіянням сірчанокислого калію – 7-10 днів після першої, третьої, для якої беруть, як правило, суперфосфат і деревну золу – 2 тижні після другої. Щоб плоди швидше дозрівали при плодоношенні рослини можна удобрювати нітрофоскою і гуматом натрію.

На загал, томати, вирощувані в теплиці, потребують такі макро- і мікроелементи:

- калій. Оскільки помідори належать до рослин, що швидко розвиваються, вони потребують калій, який допомагає стеблам формуватися, а плодам зав’язуватися і розвиватися. Крім того, він впливає на сортові смаки і товарний вигляд продукції, сприяє стійкості до хвороб. Потреба в калії спостерігається при розкритті 3 і 4 справжнього листка, в момент закладки генеративних органів, від початку появи зав’язей до дозрівання помідорів. Калійдефіцит проявляється скручуванням листя по краях, зміною їх забарвлення з насиченого зеленого на жовто-бронзовий, нерівномірністю дозрівання плодів;

- фосфор. Добрива, що містять цей макроелемент, розвивають у рослин стійкість до згубних умов, зміцнюють коріння, допомагають зав’язуватися плодам і засвоювати інше живлення, зокрема, азотне. При фосфородефіциті відбувається згортання листя по основній жилі, на зворотному боці листка утворюються плями червоного або фіолетового кольору, плоди дозрівають повільно;

- азот. Необхідний, головним чином, при висадці розсади в теплиці й після того, як на більшості кущів сформувалися зав’язі. Азот інтенсифікує ріст зеленої маси і розвиток кореневої системи. При правильному застосуванні азотовмісних добрив, вплив азоту буде направлений на формування і розвиток плодів;

- бор. Впливає, в основному, на якість плодів, насичуючи їх цукрами та вітамінами, регулюючи розміри й лежкість;

- цинк. Прискорює ріст, допомагає плодам збільшуватися в розмірі, сприяє їх ранньому визріванню;

- марганець. Забезпечує помідорам нормальний розвиток. Бере участь у фотосинтезі та підвищує стійкість до хвороб;

- магній. Важливий протягом усієї вегетації, допомагає зав’язі утворюватися, а плодам розвиватися.

Тепер ви знаєте, які добрива використовувати в теплиці, чим і як найкраще підживляти огірки та помідори. Залишилося ефективно застосувати ці знання на практиці, чого вам і бажаємо!