Властивості метилену хлористого

Метилен хлористий (дихлорметан, метиленхлорид, скорочено – ДХМ) – безбарвна прозора рідка речовина без механічних домішок. Має солодкуватий запах, властивий галогенопохідним вуглеводням. Характеризується легкою рухливістю й леткістю. Доброму розчиненню піддається в органічних розчинниках, поганому – у водному середовищі (всього 2 %, 1,3 г/100 мл при 20 °C).

Компонуючись з H₂O, формує азеотропну суміш. Реагуючи з Cl2, слугує основою для появи метилтрихлориду та тетрахлорметану. Поєднання із йодом – причина формування СН₂I₂ (при 200 °C), із бромом + Al – CHBrCl₂ (при 25-30 градусах). Нагрівання в воді приводить до гідролізу, утворення мурашиного альдегіду та хлороводню, зі спиртовим розчином аміаку – уротропіну (при 100-125 °C), із водним – амінометану, метанової (мурашиної) кислоти й хлорану (при 200 градусах).

Також варто згадати про реакцію Фріделя-Крафтса, в яку цей реактив вступає, поєднуючись з аренами в присутності хлористого алюмінію. Наприклад, коли це бензол, то в результаті виходить дифенілметан.

Молярна маса – 84,9 г/моль, густина – 1,3266 г/см³. Термовластивості: t плавлення – -96,7 ° C, t кипіння – 40 °C, t спалаху – 14 °C. Формула: CH₂Cl₂.

Отримання

Вперше цю речовину було отримано в 1840 р. під час витримки на світлі сукупності хлор + метилхлорид. Сьогодні для цього застосовують пряме хлорування CH₄ за допомогою Cl2. Співвідношення складових – 5:1, t – 400-500 °C. На виході отримується маса, сформована різними хлоридами, серед яких є і ДХМ. Для відділення від інших компонентів здійснюють ректифікацію.

Властивості, які потрібно враховувати при зберіганні

Цей матеріал повільно взаємодіє з киснем. Зберігати його необхідно поміщеним у темну ємність, щоб захистити від попадання прямого сонячного випромінювання. Якщо не запобігти контакту з водою, може здійснитися гідроліз.

Безпека

Задля убезпечення себе при роботі, важливо зважати на деякі особливості метиленхлориду. Компонування з лужними металами небезпечне вибухом. Сам по собі він не є горючим, однак горіння підтримує. Тобто сам не горить, але від вогню дає спалах. Доповнює інші горючі матеріали, коли вирує пожежа, роблячи свій «внесок» у поширення полум’я.

Потрапляння до організму відбувається крізь шкірні покриви, гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри. Всередині здійснюється метаболізм до чадного газу – причини отруєнь.

Згубна дія полягає в подразненні слизових і дихальної системи, головних болях, запамороченнях, розладах свідомості, блювоті та діареї. Важкі отруєння небезпечні непритомністю та зупинкою дихання. Не виняток – провокування наркозу, токсичний вплив на печінку, нирки, селезінку.

Робоче приміщення повинно бути обладнане функціонуючою витяжною вентиляцією. ГДК в робочому просторі – 50 мг/м³, у водоймах – 7,5 мг/л.

Застосування

У зв’язку з незначною вартістю, високою розчинною здатністю стосовно великої кількості органічних матеріалів, легкістю видалення, порівняно малим токсичним впливом хлористий метилен здобув неабияку популярність як розчинник. Його використовують при здійсненні реакцій, екстракції, хроматографії, зокрема, в лабораторіях. Він входить до складу композицій для зняття лаку й знежирення, задіюється при склеюванні деяких пластичних мас. Ефективно розчиняє жири, смоли, бітум. Спільно з полімерами в промисловості застосовується для створення швидкозастигаючих форм. У харчопромі дихлорметан залучають до приготування швидкорозчинної кави, екстракту хмелю та ін. продуктів. Високолеткість обумовлює його використання для спінювання поліуретанів.