Пошук

Система внесення добрив. Як правильно вибирати мінеральні добрива

минеральные удобрения

Мета кожного городника, садівника, який вирощує овочі та/або фрукти для власних потреб, і кожного фермера, в розпорядженні якого перебувають гектари посівних земель – рясний і якісний урожай. Не залежно від обсягів господарства, всі бажають, щоб їх угіддя тішили плодами праці максимально. А для цього необхідно забезпечити культурам правильний догляд і захист від різноманітних негативних чинників, зокрема, використовувати оптимальний комплекс добрив.

Зараз розгляньмо три основних питання, важливих у цій справі: які мінеральні добрива необхідні, як їх правильно вибирати і як використовувати на практиці, задля досягнення бажаного результату.

Основні мінеральні добрива

Мінеральні добрива – це сполуки неорганічного походження, продукти хімічного виробництва. До їх складу входять поживні речовини у формі мінеральних солей. Три основних: фосфор, калій і азот. Вибір і застосування кожного повинні ґрунтуватися на його специфіці.

Фосфор має неабияке значення для рослин в період цвітіння і зав’язки плодів. Він є каталізатором росту кореневої системи і активізує закладання генеративних органів, прискорює всі процеси і підвищує морозостійкість. Фосфоровмісні добрива необхідно вносити в ґрунт восени або ранньою весною задовго до висадки, через їх повільне розчинення.

Калій – це елемент, що забезпечує молодість клітин. Він допомагає зберігати воду, посилює формування цукрів і їх переміщення тканинами. Позитивно впливає на кількість урожаю, підвищує стійкість до хвороб, заморозків і посухи, а також покращує смак плодів. Вносити калійні добрива найкраще під осіннє перекопування або навесні.

Азот – ще один елемент, незамінний для рослинного світу. Є частиною формування органічних речовин. В його функціональних обов’язках – регулювання росту вегетативної маси. Саме він визначає ступінь урожайності практично всіх культур. Вводити азотовмісні добрива (аміачні, нітратні та амідні) в ґрунт можна при основному внесенні та підгодівлі.

Крім того, існують вторинні мезо- (наприклад, сірка гранульована, магній і кальцій у формі сульфату магнію і кальцієвої селітри) і мікроелементи (зокрема, цинк і марганець у вигляді сульфату цинку і сульфату марганцю, йод у складі йодиду калію і бор як складова борної кислоти). Також часто використовуються комплекси або хелати заліза та інших металів. Правильний баланс всіх застосовуваних елементів і дає високу врожайність с/г культур.

Вибір мінеральних добрив. Що потрібно враховувати

При виборі мінеральних добрив для своєї ділянки, головним чином, необхідно врахувати такі моменти:

  1. Рухливість/нерухливість. Тут важливо розуміти, що всім поживним елементам властиве утворення власної хім. формули. Саме вона і визначає, рухливий чи нерухливий елемент у ґрунті, а також як його засвоюють рослини. На рухливість значно впливають структура ґрунту й інтенсивність опадів. Кількість рухливих поживних речовин є запорукою високої родючості ґрунту.
  2. Збалансованість форм. Необхідно враховувати, що вміст у ґрунті різних елементів може впливати на кількість інших. Так, якщо є занадто багато фосфору, то цинк вже точно в дефіциті. В такому випадку мови про збалансоване живлення і бути не може. Поживні речовини повинні по всьому полю розподілятися рівномірно і в оптимальних кількостях, тільки тоді можна розраховувати на добре їх засвоєння рослинами.
  3. Попередня врожайність. Важливо пам’ятати, що високоврожайний рік – це ще й рік виносу з ґрунту значної кількості поживних речовин. Щоб і в цьому році досягти аналогічного результату, потрібно заповнити дефіцит втрачених елементів.
  4. Стан ґрунту. З попереднього пункту випливає необхідність аналізувати стан ґрунту (оптимальна частота – раз на два роки). І вже на основі цієї оцінки підбирати мінеральні добрива.
  5. Стан рослин. Визначити, якого саме елементу бракує, допоможе огляд культур, адже дефіцит кожного з них має різні симптоми. Та чи інша симптоматика допоможе зробити вибір на користь правильного добрива.

Система внесення добрив

Як використовувати мінеральні добрива – питання різноаспектне. Час і спосіб внесення, кількість і співвідношення один з одним – все це має значення. Однак існують загальні моменти, з якими спробуємо розібратися далі.

Системою внесення добрив називають план розподілу різних речовин між культурами. На цей план впливають особливості вирощуваних культур, рівень родючості ґрунту, кліматичні особливості та ін. Побудова системи удобрення зводиться до створення постійного (без перебоїв) живлення рослин, з урахуванням запланованого врожаю, а також до забезпечення родючості ґрунту. Для цього необхідно правильно підібрати вид, форму і дозу елементів, а в подальшому використовувати добрива в найкращі агротерміни і правильним способом.

Терміни і способи. Є три основні методи внесення: основне (допосівне), рядкове (припосівне) і підживлення (післяпосівне).

Дози. На кількість добрив впливають потреба конкретної культури, специфіка ґрунту, добрива, які були використані для попередньої культури, терміни і способи внесення, погодні умови і низка інших причин. Загальні дозування виглядають так: аміачна селітра – 10-25 г на м2, сечовина – 5 г на 10 л води, хлорид калію в якості основного добрива – 20-40 г на м2, калійна сіль як позакоренева піживка – 50 г на 10 л води, монокалійфосфат – 20 г на 10 л води, суперфосфат як позакоренева підживка – 50 г на 10 л води.

Зверніть увагу! У рік внесення рослини в повній мірі добрива не засвоюють: азотні засвоюються на 50-70 %, фосфорні – на 10-30 %, калійні – на 40-80 %. Частина, що залишилася, впливає на наступні врожаї (у другий і навіть третій роки).

Основні правила використання мінеральних добрив:

– для зберігання найкраще використовувати вакуумні упакування;

– якщо добрива злежалися, перед самим внесенням їх потрібно подрібнити/пропустити крізь сито з діаметром отворів 3-5 мм;

– внесення під культуру не повинне перевищувати рекомендованих доз;

– при підживленні через ґрунт важливо, щоб розчин не потрапив на вегетативну масу культури. Якщо таке трапилося, потрібно виконати ополікування за допомогою води;

– добрива, які вносяться сухими, і ті, які містять азот і калій, варто відразу вводити у верхній шар ґрунту, але не надмірно глибоко, щоб до них мала доступ основна частина кореневої системи;

– якщо потрібно пом’якшити концентровані мінеральні добрива, перед внесенням їх варто добре промочити;

– якщо ґрунт недостатньо насичений азотом, то добрива з фосфором і калієм необхідно застосовувати тільки разом з азотом, інакше вони не дадуть бажаного ефекту;

– в глинисту землю добрива слід вносити в збільшеній дозі, в піщану – в зменшеній, але з більшою кількістю підживок;

– найкраще фосфорне добриво для глинистого ґрунту – суперфосфат, для піщаного підходять всі;

– в зонах з об’ємними опадами третю частину основного добрива рекомендовано вводити, власне, при висівці/посадці в ґрунт в лунки і борозенки. Щоб при цьому коріння не обпеклося, використовуваний матеріал важливо змішати з землею;

– чергування мінеральних підживок з органічними допоможе досягти максимального ефекту в плані родючості ґрунту;

– якщо рослини рясно розрослися і зімкнулися, оптимальне підживлення – позакореневе;

– позакореневе підживлення плодово-ягідних культур виконується навесні, коли сформувалося молоде листя, кореневе калійними добривами – восени, на глибину 10 см;

– мінеральні добрива при основному внесенні розкидаються зверху, а опісля обов’язково заглиблюються в ґрунт;

– застосування мінеральних і органічних добрив у комплексі (найефективніший варіант) вимагає скорочення дози мінеральних на третину;

– з точки зору практичності найзручнішою вважається гранульована форма, але вона підходить тільки для внесення під осіннє перекопування.

Залишилися запитання з приводу вибору мінеральних добрив і системи їх внесення? Звертайтеся! Наші фахівці допоможуть вам знайти на них відповіді!

 

 

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *