Пошук

Скипідар живичний: властивості та застосування

живица

Скипідар (терпентин, терпентинова олія) – це безбарвна або з незначним жовтим відтінком рідка речовина, якій характерний хвойний запах. Отримують її зі смолистих речовин хвойних дерев, використовуючи різні методи виробництва. Від того, який спосіб задіюється, залежить вид матеріалу: живичний, суховідгонний, екстракційний та сульфатний.

Живичний скипідар – це продукт відгону свіжої деревної смоли (переважно з ялини, сосни, кедра). Він становить основну частину скипідару, який виготовляється промисловістю. Рівних у лікувальних властивостях йому немає до нашого часу, незважаючи на наявність інших зазначених вище видів і можливість отримання сьогодні аналогів хімічним шляхом.

Склад

Про однорідність хімічного складу цього продукту говорити не доводиться, тому що він значною мірою варіюється, залежно від живичного джерела, типу сировини, заготівельного періоду і методів переробки. Все ж основа залишається незмінною. Це сукупність терпенів та терпеноїдів (моно- і біциклічних терпенових вуглеводнів).

Властивості

У наш час властивості скипідару вивчені дуже добре. Його густина становить 0,86 г/см³, t кипіння – 150-180 °C. Він горючий. При контакті з повітрям піддається окисленню і набуває густої консистенції. Добре розчинення відбувається в бензині, ефірі та оцтовій кислоті.

Застосування

Серед головних сфер, в яких ця речовина знайшла застосування: ЛФ виробництво, текстильна галузь і парфумерна промисловість. Тут вона виступає якісним розчинником, що ефективно впливає на лаки, фарби, жири та інші матеріали. Самостійно або спільно з іншими розчинними композиціями може вводитися в олійні фарби та лаки, плюс застосовуватися для змивання старих лакофарбових покриттів. У хімічному напрямку з її допомогою створюють камфору, терпингідрат та ін.

Все ж лідерство використання належить медицині (традиційній і народній), а також ветеринарії. Це пояснюється досить великим переліком лікувальних властивостей живичного скипідару. Він – чудовий антисептик, бактерицидний агент і дезінфектант. Виявляє ефективність стосовно паразитів і гнилі. Крім того, має зігріваючий вплив.

Терпіни в позитивному плані подразнюють шкірні покриви. Минаючи епідерміс, вони діють на нервові закінчення, розширюють судини, сприяють поліпшенню кровоплину і здійснюють аналгетичну дію.

Загалом, лікувальне застосування скипідару здійснюється з давніх часів. Найчастіше це зовнішнє місцеве використання, рідше цей засіб задіювався раніше і задіюється сьогодні внутрішньо. Ним обробляють рани і садна. З його допомогою борються з вошами.

Компонування з тваринним жиром дає можливість отримувати добрі мазі проти кашлю і недуг верхніх дихальних шляхів. Як варіант – інгаляційні препарати від кашлю та нежитю.

Терпентинова олія має легку сечогінну дію. Може застосовуватися при позбавленні від кишкових паразитів і в лікуванні кандидозу.

В наші дні живичний скипідар найчастіше використовують при таких захворюваннях:

– недуги кістково-м’язової системи;

– неврологічні хвороби, зокрема люмбоішалгія й м’язові болі;

– хвороби дихальної системи;

– удари і подразнення;

– ревматизм;

– радикулопатія;

– ангіна;

– геморой.

Якщо страждають суглоби і м’язи, терпентин необхідно наносити на хворі ділянки, злегка втираючи в шкірні покриви коловими рухами. Для позбавлення від бронхо-легеневих захворювань і кашлю скипідар рекомендовано наносити на груди або ж використовувати інгаляційно. Так вдасться забезпечити кращий вихід мокротиння з бронхів і слизу з носа.

Скипідар може в різних мазях служити і діючим компонентом, і ароматичною речовиною. Нерідко його додають до розчинів і емульсій, отримуючи, таким чином, композиції для скипідарних ванн за Залмановим.

У народній медицині скипідаром лікують глисти, п’яткову шпору, остеохондроз, міозит, нариви, коросту та ін.

Шкода, небезпека, протипоказання

Загалом, для зовнішнього застосування цього продукту протипоказань немає. Можуть з’явитися подразнення, але тільки при високій чутливості шкіри. Обережне використання рекомендоване вагітним і матерям, що годують груддю, оскільки його вплив на організм у ці періоди не вивчений.

Головний пласт ускладнень супроводжує внутрішнє застосування. Це судоми, галюцинації, задишка, головний біль, блювота, порушення сну, легеневі кровотечі. Особливо важкі випадки впливу небезпечні комою і навіть смертю.

Скипідар протипоказаний при бронхіальній астмі й кашлюку, оскільки його вдихання може призвести до спазмів дихальних шляхів. Не рекомендований при ниркових недугах: нефриті та нефрозі.

Щоб не нашкодити, а отримати винятково позитивний ефект від лікування препаратами, що містять живичний скипідар, необхідно їх застосування узгоджувати з лікарем.

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *