Особливості застосування щавлевої кислоти
Щавлева кислота (етандіова кислота) – це органічна сполука, двоосновна насичена сильна кислота із групи карбонових. Відповідно, має всі властивості, характерні зазначеній групі. Її солі та складні ефіри іменують оксалатами. На вигляд речовина має кристалічну безбарвну форму. Характеризується гігроскопічністю, відсутністю запаху, розчиненням в H2O (різного ступеня при різній температурі), а також частково в етиловому спирті та діетиловому ефірі; не розчиняється у бензолі, метилтрихлориді, олії Шервуда.
Молярна маса – 90,04 г/моль, густина – 1,36 г/см³. Термовластивості: t плавлення – 189,5 °C, t кипіння – 100,7 °C, t розкладання – 100-130 °C, t спалаху – 166 °С. Формула: HOOC-COOH.
Знаходження в природі та виробництво
У природному середовищі міститься в низці рослин. Це, передусім, щавель, ревінь й карамбола. Промислове отримання виглядає як окислення:
- вуглеводів, спиртів, гліколів за допомогою сукупності азотної та сірчаної кислот у присутності оксиду ванадію;
- етену і етину HNO3 при наявності дихлориду чи азотнокислого паладію;
- пропену рідким діоксидом азоту.
Ще один варіант – синтез з оксиду вуглецю через мурашинокислий натрій.
Використання
Відкриття цієї сполуки стало визначною подією, що внесла зміни в різні сфери діяльності людини, зокрема в промисловість, побут, навіть бджільництво. Окремі якості, багато з яких унікальні, затребувані в текстильному сегменті, хімії, деревообробці, харчопромі, медицині, фармацевтиці та інших галузях:
- у хімічній сфері задіюється у створенні пластику, барвників, чорнил і піротехнічної продукції;
- в металургії – для очищення металів (коли потрібно позбутися корозії, видалити оксиди, накип або іржу);
- текстильний та шкіряний напрямок мають потребу в цій речовині як протраві при фарбуванні вовни та шовку;
- бджолярі – при бджолообробці;
- у виробництві побутової хімії входить до складу значного переліку мийних композицій як відбілювач + дезінфектант;
- хімічний аналіз використовує його як осаджувач РЗЕ;
- лабораторії – для створення діоксиду хлору, хлористого водню, йодоводню;
- мікроскопія – для відбілювання зрізів;
- косметологія – для позбавлення від веснянок шляхом висвітлення.
За участю щавлевої кислоти створюють анодні ванни, призначені для осадження металопокриттів (олов’яних, алюмінієвих і титанових). У людському організмі вона виступає інтенсифікатором м’язової та нервової роботи.
Безпечно чи ні?
Використовуючи цю кислоту з різною метою, важливо усвідомлювати її вплив на людину. Вона належить до помірно токсичних, горючих. Деяким її солям, у зв’язку з поганим розчиненням у воді, властиве осідання в нирках.
Оскільки HOOC-COOH є сильною органічною кислотою, вживання великих доз призводить до подразнення слизових, шлунково-кишкового тракту, органів дихання і шкірних покривів. Не виняток – печіння, кров’яниста блювота.
Щоб уникнути будь-яких небезпек, необхідно:
- дотримуватися рекомендованих дозувань;
- уникати контакту зі шкірою, слизовими та іншими ділянками тіла, а у випадку такого промити водою у великому обсязі;
- використовувати в роботі ЗІЗ, спецодяг;
- застосовувати скляний лабораторний посуд, задля уникнення реагування з іншими матеріалами;
- зберігати в закритій тарі в добре вентильованому приміщенні.
За більш детальними роз’ясненнями стосовно особливостей застосування щавлевої кислоти звертайтеся до наших фахівців!
