Особливості літнього підживлення плодових дерев та ягідних культур

Комплексне підживлення плодових дерев влітку

Напевно, ніхто не стане сперечатися, що своєчасні підживлення плодово-ягідних культур дуже важливі для їх стабільного зростання та врожайності. Не тільки своєчасність, але й регулярність, вид рослини, її потреба в тих чи інших речовинах, а також період вегетації, кліматичні умови і деякі інші фактори важливі для успішного садівництва будь-яких масштабів. Особливе місце в догляді за садом відводиться літнім підживленням, про які більш детально і поговоримо у цій статті.

Значення літніх підживлень для дерев і чагарників

У плодових дерев і ягідних кущів є одна примітна особливість: вони можуть рости і давати плоди кілька років без підживлення. Їм цілком може бути достатньо введення безпосередньо в ґрунт основних добрив, що містять комплекс NPK-компонентів. Далі вистачить незначних доз добрив у весняний і осінній періоди. Заощаджений час садівники можуть витратити, скажімо, на догляд за овочами або квітами. Але якщо на меті стоїть отримання не якихось посередніх, а багатих врожаїв, трошки часу варто приділити і літнім підживленням дерев та чагарників.

Удобрення плодових культур влітку – невід’ємний пункт грамотної програми догляду за садом. Якщо все зробити правильно, врахувати особливості розвитку кореневої системи і пагонів, взяти до уваги терміни плодоношення та інші фактори, вдасться запобігти ураженню рослин деякими хворобами, підвищити їх зимостійкість і, що закономірно, забезпечити стабільний урожай в поточному і наступному роках.

Як будуть рости, розвиватися і плодоносити садові дерева та чагарники, прямо залежить від запасених кількостей поживних речовин у всіх частинах рослин (як у коренях, так і в надземних органах). Слід враховувати, що запаси корисних компонентів не будуть стабільно однаковими. У зв’язку з їх поступовими витратами, стає актуальним їх своєчасне поновлення, за допомогою органічних і мінеральних добрив.

Завдяки живленню рослини влітку і восени, навесні розпускаються бруньки, активно ростуть пагони, розвивається коренева система, сад цвіте. Тому літнє внесення добрив – це як завчасна закладка надійного фундаменту майбутнього врожаю. До того ж, навесні-влітку плодово-ягідні дерева та чагарники максимально інтенсивно засвоюють поживні речовини, потребуючи в цей період відповідної підтримки і підживки. Але тут потрібно діяти без фанатизму, виважено та обережно, щоб не допустити надлишку добрив, їх складових. Інакше вийде інша крайність, що супроводжується згубним впливом на сад різного ступеня, аж до його загибелі.

Добрива для плодових дерев і ягідних культур

Садівники повинні розглянути використання і органічних, і мінеральних добрив. З перших: компост, сидерати, гній і гноївка. З других: азотні, фосфорні, кальцієві, калійні добрива і мікродобрива. Для скорочення підготовки удобрювального матеріалу добре використовувати комплексні добрива (з основними елементами живлення і мікроелементами).

Компост – перепрілі рослинні відходи – повинен задіюватися в розкладеному вигляді, щоб у ньому не було життєздатного насіння бур’янів. Гній славиться як повноцінне органічне добриво, що збагачує ґрунт корисними речовинами, вдосконалює його тепловий режим, проникність повітря і вологи. Він повинен бути пухким, землистим і темно-коричневим. Найбільшу ефективність для плодово-ягідних культур забезпечує пташиний послід, а ось свинячий характеризується малою кількістю поживних компонентів. Завдяки органічним добривам, загалом, поліпшуються використання і засвоєння мінеральних підживлень.

Азотні МД – це, передусім, сечовина, сульфат амонію і амонійна селітра, які інтенсифікують ріст дерев і кущів, а також залучаються до формування плодів. Найкращі результати вони дають на пісках. Чорноземи в найменшій мірі потребують поповнення азотозапасів. Врахуйте, що азотні добрива в ґрунті не фіксуються і з часом вимиваються з нього, якщо до цього не встигли використатися рослиною. Так, азотні підживлення повинні виконуватися регулярно, іноді кілька разів протягом року (навесні та влітку або восени). При цьому, щоб аміак не розсіювався, а ефект від застосування добрива потішив, вносити МД необхідно у злегка вологий ґрунт. Молоді плодові дерева на бідних/легких землях добре відгукуються на два азотні підживлення: ранньою весною + на початку літа. Причому на перше підживлення має припадати 55-65 % річної дози азоту, а на друге – 35-45 %. Добре, якщо після другої підживки передбачається дощ або полив, тоді добриво можна розкидати по поверхні. При сухих погодних умовах необхідно використовувати розчин (25-30 г на 10 л).

Фосфорні МД: суперфосфат, подвійний суперфосфат, а також кісткове і фосфоритне борошно. Вони, як правило, гранульовані. Їх введення здійснюється вглиб ґрунту для міцного закріплення в ньому. Поверхневе внесення сухого матеріалу не дозволяє рослині використовувати його, як слід. Якщо ж при проведенні підживлення ґрунт сухий, не є винятком пригнічення рослини, у зв’язку із різким збільшенням концентрації ґрунтового розчину. Ефективність продуктів цієї групи залежить від того, як вони розчиняються. Наприклад, суперфосфат швидкорозчинний, а відтак діє оперативно. Щоб прискорити ефект повільно розчинних фосфорних добрив, їх добре перемішують з ґрунтом. Фосфорні МД для саду часто застосовують восени, літні підживлення – швидше виняток, ніж закономірність.

Калійні МД, перш за все сульфат калію, допомагають плодовим рослинам виробляти цукор, підвищують засухо- і морозостійкість, а також стійкість до грибкових недуг. У чорноземах накопичення калію відбувається добре, а на пісках і торфах цей елемент утримується гірше. До слова, чимало калію є в деревній золі, тому це природне мінеральне добриво нерідко використовують садівники.

Неабияке значення для розвитку рослин і високоврожайності саду мають мікродобрива, що містять такі мікроелементи: бор, залізо (у вигляді сульфату або хелатів), марганець, мідь, молібден, сірку та цинк.

До вашої уваги – кілька ключових моментів стосовно літніх підживлень саду:

• якщо молоді саджанці отримали достатнє живлення при посадці, наступні два-три роки їх не потрібно підживлювати влітку;
• якщо ґрунт бідний на поживні елементи, то з другого орієнтовно до п’ятого року життя молоді дерева потребують фосфорних добрив в середині літа. Підживлення можна виконувати з липня по серпень. Фосфор в цей період чудово інтенсифікує ріст і розвиток;
• плодоношення ягідників відбувається на другий-третій рік. Щоб ягоди були великими, підживлювати насадження потрібно частіше, але меншими кількостями добрив, починаючи з другого року життя;
• основні обсяги азотних добрив слід вносити навесні та в першій половині літа;
• всім садовим культурам (кісточковим і зернятковим деревам, ягідним чагарникам) з початком плодоношення потрібні фосфор і калій. Супер в цьому плані варіанти – суперфосфат та сірчанокислий калій, який не містить хлору, котрий негативно позначається на якості та смаку плодів;
• зазвичай плодовим культурам необхідне живлення в першій половині літа. Тому оптимальний час для внесення основного обсягу добрив – пізня осінь і весна (при перекопуванні). Влітку актуальне залучення менших кількостей.

Як правильно вносити підживлення влітку?

Дорослі й молоді дерева потребують різних підходів. Способи внесення підживлень для тих та інших мають деякі нюанси.

Коренева система дорослих садових дерев визначається діаметром крони, хоча іноді буває і більшою. Стандартне розташування всмоктуючих коренів – по краю крони в верхньому шарі (на глибині 15-20 см). Підживлення буде доставлене за призначенням при одному з таких способів внесення:

• в лунки/свердловини навколо дерева. Добрий варіант для дорослих, а тим більше залужених садів. Проробляються по дві-три лунки або свердловини на погонний метр на відстані 0,4-0,7 м одна від іншої. У них засипається/заливається підготовлений удобрювальний матеріал, здійснюється полив (як варіант – дощування) і мульчування, наприклад, торфом (у випадку незалуження ґрунту);
• в канавки, виконані по колу крони. Альтернатива попередньому пункту. Замість лунок і свердловин по колу крони прокопуються/нарізаються чотирикутником борозни (одна або дві для кожного дерева), в які вносяться добрива (можливо з попереднім розчиненням). Розмір борозен під кісточкові – 10-14 см, під зерняткові – 15-18 см. Коли поживний розчин вбирається, борозни закриваються ґрунтом, поливаються і мульчуються;
• в розкиданому вигляді з подальшим поливом. Один з найпоширеніших варіантів, з огляду на свою легкість та економію часу. Виглядає як рівномірне розкидання під кроною необхідної кількості добрив + полив зі шланга невеликим напором води або дощування + мульчування;
• шляхом забивання в ґрунт або мульчування рідких добрив.

Найкращий варіант для молодих дерев – внесення підживлень в лунки, зроблені за допомогою лопати на глибину 7-12 см, з подальшим закриванням лунок і поливом.

Окреме питання – застосування органічних добрив. Перегній і компост розкидають по периметру під неглибоке закладення, потім здійснюють полив і мульчування. Із гною та пташиного посліду готують поживні розчини: добриво і вода в співвідношенні один до одного. Після цього йдуть перемішування і настоювання. Для зменшення неприємного запаху, властивого органіці при бродінні, можна використовувати спеціальні засоби. На столітрову бочку вистачає півлітра робочого розчину. Коли підживка вноситься, концентрована рідина розбавляється у воді: літр гною – в 6-8 л, пташиного посліду – в 8-10 л. Розрахунок кількості органічних підживлень: відро на кожні три-чотири метри борозни.

Особливості літнього підживлення плодових дерев

Одне із найбільш частих запитань звучить так: як визначити, скільки добрива потрібно використовувати для плодового саду? Відповідаємо. Щоб розрахувати обсяги на одне дерево, необхідно скористатися такою формулою: діаметр крони плюс одиниця помножити на 3,14. Так отримаємо загальну площу ґрунту, на який слід вносити добриво. Помноживши це число на рекомендовану інструкцією дозу добрива, необхідну для одного квадратного метра, отримаємо необхідні розрахунки.

Визначаючись з дозою підживки під плодові дерева влітку, зверніть увагу на таке:

• після цвітіння на початку плодоношення слід використовувати повне МД, зокрема нітрофоску з розрахунку 50-60 г/м² або суперфосфат + сульфат калію (по 30-40 і 20-25 г/м², відповідно) з додаванням 5-10 г карбаміду. Також добре застосовувати рідку органіку, яка підвищує товарну якість плодів і рівень органічних речовин в тканинах рослин;
• через 5-6 днів після ґрунтового підживлення необхідно внести мікроелементи шляхом позакореневого обприскування. Поживна суміш: 10-20 г борної кислоти + 5-8 г перманганату калію + 2-5 г мідного купоросу + 4-5 г сірчанокислого цинку на 10 літрів води. Під одне дерево може витрачатися 1-3 відра такої підживки, залежно від його віку і ступеня розвитку крони;
• коли цвітіння минає і починають розростатися плодові зав’язі, можна зробити розчин сірчанокислої міді (1 г на 10 л води) і сприснути ним дерева. Це посприяє підвищенню товарної якості плодів;
• коли плоди починають дозрівати (в липні-серпні) можна повторити підживлення, використовуючи подвійний суперфосфат, сульфат калію і золу в кількостях 30 г, 20 г і склянку на квадратний метр площі, відповідно.

Також організовуючи літні підживлення дерев у саду, слід врахувати таке:

• що інтенсивніший режим поливу, то більше потрібно вносити поживних речовин;
• перед плановим обрізанням дерев необхідні збільшені кількості добрив, щоб молоді пагони краще приросли;
• рідкими добривами необхідно виходити за площу крони приблизно на 0,5 м;
• потреба в мікроелементах відпадає при регулярних удобреннях ґрунту золою;
• важливо дотримуватися оптимального рівня кислотності ґрунту (5,5-6,5 рН), зменшуючи її при необхідності вапнуванням (за допомогою вапняної штукатурки або гашеного вапна в формі порошку);
• молодим деревам потрібні удобрювальні матеріали меншої концентрації;
• пізня серпнева підживка безпечна для дорослих рослин, але не для молодих, оскільки всі поживні компоненти в такому випадку йдуть на закладку майбутнього врожаю, а не на активацію росту молодих пагонів;
• кісточкові потребують триразового підживлення протягом усієї вегетації (навесні перед цвітінням, влітку під час наливу плодів і після збору врожаю);
• одночасне використання органіки і мінеральних добрив потребує зменшення їх дози вдвічі.

Якщо все зробити правильно, якщо забезпечити плодовим деревам належне живлення влітку, буде незаперечна користь для кореневої системи (її діяльність активується, живлення посилиться). Внаслідок цього вже влітку, при наявності плодів на деревах, будуть створені сприятливі умови для закладки бруньок.

Зверніть увагу: зерняткові дерева, зокрема яблуні та груші, вимагають збільшених обсягів як органічних, так і мінеральних добрив, порівняно з кісточковими, такими як вишні, черешні, абрикоси і персики.

Оптимальне підживлення дорослих (9-10 літніх) яблунь і груш виглядає так: кожен місяць літа (в червні, липні й серпні) на один м² вносити 3 г калійної солі, 5 г суперфосфату і 6 г сульфонітрату амонію.

Вишню влітку можна підживити так:

• коли будуть наливатися плоди, використовувати розчин, приготований із 3 ст.л. нітрофоски і 2 ст.л. сечовини;
• коли урожай буде зібраний, актуальне задіяння розчину 3-х ложок суперфосфату і 2-х ложок сульфату калію на відро води.

Це посприяє безпечній зимівлі вишні, захистить її від згубного впливу шкідників і хвороб.

Скільки всього підживлень деревам може знадобитися влітку? Одна, дві або навіть жодної, якщо навесні все було зроблено, як треба. Але навіть в останньому випадку можна висіяти в міжряддя сидерати як зелене добриво або виконати залуження саду за допомогою трав і тоді обійтися лише позакореневим живленням після цвітіння або на початку наливу плодів. Під самими деревами висаджувати нічого не потрібно, ні сидерати, ні овочеві культури, ні щось інше.

Особливості літнього підживлення ягідних кущів

Ягідні чагарники необхідно інтенсивно підживлювати, зокрема й влітку. Оптимальне виконання чотирьох підживлень: в середині травня (в період цвітіння), на початку червня (коли активно ростуть пагони), в червні-липні (коли формуються зав’язі й наливаються ягоди), а також після збору врожаю. Кожній з них повинен передувати полив. Також підживлювати можна після дощу.

Оскільки коріння у плодових чагарників розташовується поверхнево (більшість всмоктуючого поживні компоненти – на глибині до 20 см), підживлення потрібно вносити в сформовану по периметру борозну з подальшим мульчуванням або розкидати поверхнею. Перед внесенням рідких добрив ґрунт розпушують. Коли розчин вбирається, здійснюють полив, щоб запобігти опікам кореневої системи. Оптимальна витрата поживних рідин – 1,5-2 л/м².

Ягідним чагарникам у період збільшення ягід влітку потрібні комплексні МД, наприклад, нітроамофоска або спец. добриво для плодових. Розрахунок – 30 г/м². Велике значення має і позакореневе підживлення мікроелементами, в поєднанні з макроелементами, засобами для захисту від грибкових уражень і комах, згідно з рекомендаціями. На один кущ витрачається близько двох-трьох літрів такої суміші шляхом обприскування.

Малина на початку літа добре реагує на рідкі МД. Для її підживлення можна розчинити у відрі води 10 г хлориду калію, 40 г суперфосфату і 20 г карбаміду. Такого обсягу вистачить для обробки 6-7 кущів. Після застосування добрив важливо розпушити ґрунт під малиною. Після першого збору врожаю, особливо у випадку з ремонтантними сортами, бажано внести калійно-фосфорні матеріали. Для всіх сортів актуальна вторинна підживка в кінці сезону, після збору останніх плодів. Так здійснюється належна зимопідготовка і забезпечуються умови для подальшого розвитку. І ще, кожні три роки малину необхідно підживлювати органічними добривами, наприклад, гноєм або перегноєм з розрахунку піввідра-відро на м².

Порічка (смородина) – один з найбільш чутливих до підживлення чагарників. Дуже важливо правильно дозувати калійні добрива, що застосовуються під смородину, оскільки на неї погано впливає хлор.

Якщо восени порічка була удобрена органічними матеріалами, то влітку актуальне задіяння комплексів азотних добрив, наприклад, 35 г азотнокислого кальцію + 15 г амонійної селітри + 12 г карбаміду, розведених в 10 л води. Якщо ж напередодні зими органіка не застосовувалася, то про це слід подбати навесні та влітку. Розведеним у воді гноєм, доповненим сечовиною, підживляти потрібно тричі: навесні перед цвітінням і ще два рази з періодичністю 2 тижні.

У порічки хороший відгук на готові удобрювальні суміші, знайти і купити які сьогодні не складно. Три літні підживлення такими (останнє – відразу після збору врожаю) – і в ягодах підвищиться кількість вітамінів, вони стануть більш смачними та ароматними.

Аґрусу потрібно більше калійних добрив, порівняно зі смородиною. У першій половині літа цей чагарник слід удобрювати азотними матеріалами (13-16 г на м²), компонуючи їх з калієм і фосфором (30 г суперфосфату + 15 г калію сірчанокислого). Якщо під час підживлення посуха, то сухі добрива необхідно розчиняти в воді. У другій половині літа – табу на азотодобрива. В інакшому випадку не є винятком ламкість молодих пагонів, сприйнятливість до борошнистої роси і погана зимівля.

Малина, аґрус і смородина можуть удобрюватися гноївкою і курячим послідом із закладенням в борозни на глибину до 10 см. Альтернатива – 15-20 г аміачної селітри і 50-60 г калієвої селітри. МД розкидаються під розпушування, далі ґрунт поливається і мульчується. Якщо він бідний, концентрація добрива може бути збільшена на 10-15 %.

Якщо спостерігаються зовнішні ознаки дефіциту мікроелементів, приходить час для відповідних позакореневих підживлень. Використовують, як правило, комплекс бору, магнію, марганцю, молібдену і цинку з концентрацією розчину 1-1,5 %.

Кілька слів про позакореневе підживлення влітку

Позакореневе підживлення (обприскування) плодових дерев і ягідних кущів – додатковий метод живлення влітку, що забезпечує поставки корисних рослинам компонентів через листя. Може здійснюватися за допомогою як органіки, так і мінеральних продуктів. Особливо примітне, як згадувалося вище, таке внесення мікродобрив. Бор сприяє активному і багатому цвітінню. Марганець збільшує кількість врожаю і обсяг цукру в плодах. За цинком – підвищення опірності дерев і чагарників до різних захворювань. Найбільшою мірою позакореневі підживлення актуальні при значних обсягах роботи в саду. Щоб заощадити час, можна просто купити готовий мікроелементний продукт і обприскати ним дерева.

Зверніть увагу! З позакореневими підживленнями потрібно бути обережними. Працювати варто зі слабкими розчинами, аби запобігти пошкодженням тканин зеленої маси. Оптимальна концентрація сечовини для такого способу удобрення влітку – до 1 %, сульфату і хлориду калію – 0,5-1 %, суперфосфату – до 5 %.

Для позакореневої обробки груш і яблунь можна використовувати сульфат цинку, сірчанокислий марганець і буру. Перших – по 0,2 г/л, останню – в кількості 1 г/л. Якщо всі три компоненти будуть задіюватися одночасно, дозу кожного з них необхідно знизити в два рази.

Обприскування смородини (відразу обмовимося, має здійснюватися ввечері) можна робити після збору врожаю розведеними в відрі води марганцівкою (5 г), мідним купоросом (10 г) і борною к-тою (2 г). Аґрус дуже добре підживлювати таким чином: калійними і фосфорними добривами з концентрацією 1-2 %, а також мікроелементами: сульфатом марганцю (0,1-0,5 %) і ортоборною к-тою (0,01-0,05 %). Обприскувати малину можна на початку літа і після того, як буде зібраний урожай. Для цього підходять сірчанокислий марганець і цинк (5-10 г на 10 л води), мідний купорос (5 г на 10 л води) і молібденовокислий амоній (1-3 г на відро води).

Підсумуємо. Якщо ви живете в приватному будинку і маєте власний сад, вирощуєте плодово-ягідні культури на дачній ділянці або ж професійно займаєтеся цією сільськогосподарською галуззю, наведена вище інформація повинна стати вам у нагоді. Користуючись відомостями, детально описаними в цій статті, ви зможете бути успішними в садівничій царині. Своєчасне підживлення дерев і кущів, зокрема і влітку, згідно з усіма нормами і правилами – вірний шлях до насолоди зовнішнім виглядом ділянки, отримання високих врожаїв, збору плодів не тільки красивих зовні, але й відмінних на смак.

Якщо ж у вас виникнуть додаткові запитання щодо розглянутої теми, можете задавати їх у коментарях. Також будемо раді, якщо ви поділитеся з іншими читачами досвідом літніх підживлень плодових дерев і ягідних культур, у випадку наявності такого. Знаєте якісь секрети? В арсеналі – оригінальні способи догляду за садом у літній період? Розповідайте. Ваш досвід може стати цінним для інших!