Пошук

Мінеральні добрива для зернових, кукурудзи, соняшника

минеральные удобрения

Мінеральні добрива для зернових, кукурудзи та соняшника – це об’ємний пласт неорганічних сполук, що містять необхідну для рослин кількість тих чи інших поживних елементів. Вони можуть бути простими (такими, що містять фосфор, калій або азот, плюс мікродобрива) і комплексними (до складу яких входять два і більше основних компоненти живлення).

Сучасний ринок підживок представлений широким асортиментом різних форм: рідких, капсульних, гранульованих і водорозчинних. Капсульні та гранульовані прийнято вважати найбільш економічними, вони прості в застосуванні і найдоступніші. Крім того, гранульована форма дозволяє максимально точно розрахувати кількість необхідного підживлення, за рахунок чого вдається досягати бажаної ефективності. Часто перевагу віддають і рідким добривам, оскільки рослини засвоюють поживні речовини з рідин.

Потреба зернових, кукурудзи та соняшнику в різних МД різна. Далі детальніше розглянемо специфіку внесення добрив для кожної з цих культур.

Мінеральні добрива для зернових

Зернові культури є основою с/г галузі, що займає в сучасному аграрному комплексі дві третини всіх земель, які обробляються. Це, перш за все, пшениця, овес, ячмінь, просо, рис і жито. Сюди ж зараховують і гречку, хоча, по суті, до зернових вона не належить.

Озимі зернові, наприклад, пшениця, за допомогою МД насичуються корисними речовинами. Рідкі добрива, до того ж, забезпечують оптимальну вологість ґрунту. Ярові сорти потребують підживлення на початку вегетації.

Високі показники врожайності пшениці досягаються внесенням азотно-фосфорних добрив. Азотодефіцит провокує стерильність пилку, недостатня кількість фосфору – зниження загального числа квіток, а звідси і недобір зерен.

Овес, невимогливий до підживок органічної природи, потребує мінеральних добрив, передусім, азотних. Їх внесення слід виконувати ранньою весною, під час передпосівної культивації, осінні підживлення неефективні. Найкращий варіант – комплексні рідкі МД.

Озиме жито чудово удобрюється мінеральними підживками. Комплекси, зокрема, і в поєднанні з органічними речовинами, дозволяють досягати максимальної ефективності. Потреба в азотовмісних сполуках зростає зі збільшенням кущіння. Скільки саме підживки потрібно, вирішується індивідуально, залежно від сорту.

Рис об’ємного насичення живильними елементами потребує, перш за все, при сходженні та кущінні. На кількість впливає не в останню чергу регіон вирощування.

Гречка, яка не потребує органічних добрив (оскільки є небезпека засмічення), добре реагує на мінеральні. Вони, головним чином, азотовмісні підживки, дають чудовий ефект і високу результативність. Але до цього процесу важливо підходити з усією акуратністю, не перевищуючи рекомендованих дозувань. Що стосується фосфорних і калійних добрив, то вони не збільшують урожай, а в надлишку можуть навіть зашкодити. Особливо примітні в цьому с/г сегменті аміачна селітра, магнієві та комплексні добрива.

Міндобрива і кукурудза

Кукурудзу найкраще вирощувати на чорноземах, темно-каштанових і темно-сірих ґрунтах. Високий урожай без достатніх порцій добрив отримати не вдасться. Оскільки вегетація у цієї культури більш тривала, то вона повніше, ніж інші зернові, використовує мінеральні добрива.

Потреба в тому чи іншому елементі залежить від зони вирощування, типу ґрунту, погодних умов та інших агрофакторів. Найкраще кукурудза відгукується на азотовмісні добрива. Додатково в фосфорних є потреба на звичайних і південних чорноземних ґрунтах, а сипкі, торф’яні і заплавні ґрунти потребують, головним чином, калійних. Крім основних МД при вирощуванні кукурудзи важливо задіювати мідь, марганець і бор, а також інші мікро- і ультрамікродобрива.

Ця культура добре засвоює, перш за все, рідкі аміачні азотні добрива і комбіновані. Внесення необхідно виконувати в якості основного, але якщо це не відбулося або було зроблено в недостатній кількості, можна внести добриво при передпосівній обробці ґрунту.

Роль мінеральних добрив при вирощуванні соняшника

Соняшник бере з ґрунту різні поживні елементи, передусім, калій. На початку вегетаційного періоду спостерігається особлива потреба в фосфорі, що сприяє великій олійності. Азотні підживки позитивно впливають на ріст рослин, формування великих листків, стебел і кошиків. Однак, якщо з ними переборщити, це може погано позначитися на насінні, підвищиться вміст білка і в рази зменшиться олійність.

Найоптимальніше підживлення для соняшника практично у всіх товарних зонах вирощування – азотно-фосфорне. Окремо азот і фосфор бажаного результату не принесуть. Що стосується калію, то на чорноземах він урожай не збільшує, його застосування доцільне там, де ґрунти містять його в малих кількостях.

Рекомендований спосіб внесення – під оранку.

Огляд ефективних добрив для зернових, кукурудзи та соняшника

Калійна селітра (калій азотнокислий). Зовні є безбарвною речовиною, якій властиві легка гігроскопічність, нелеткість, відсутність запаху і хороше розчинення у воді. Це популярне МД, ідеальне для підживлення рослин, які не сприймають хлор. Азот прискорює ріст рослин, а калій збільшує силу кореневої системи, сприяє засвоєнню поживних речовин з грунту. Крім того, спостерігається позитивний вплив на дихальні процеси в клітинах, імунітет рослин підвищується, у них з’являється стійкість до хвороб, результатом чого є збільшений урожай.

Кальцієва селітра (кальцій азотнокислий). Розчинне у воді, сильно гігроскопічне МД у вигляді великих гранул. Колір – кремовий. Кількість азоту – 17 %. Використовується в формі рідкої підживки з розрахунку 30 г/мг. Серед примітних властивостей речовини – підлуження ґрунту, що пояснює доцільність її задіяння на кислих землях.

Карбамід (сечовина). Зовні це кристали, що не мають кольору і запаху. Технічному продукту властиве біле або жовте забарвлення. Азоту в його складі – близько 46 %. Добре розчиняється у воді, причому, зі збільшенням температури збільшується і розчинність. Особливо ефективний на легких кислих ґрунтах при місцевому внесенні, а не при рівномірному розподілі.

Аміачна селітра (амоній азотнокислий). Кристалічна біла маса з високим розчиненням у воді. Основний діючий компонент – азот (26-35 %, залежно від сорту). Також до її складу входить 3-14 % сірки. Це бездоганне підживлення для весняного внесення. Хоча вона і є фізіологічно кислим добривом, ґрунт з нормальним рівнем рН не підкислює. Головна роль аміачної селітри в житті рослин – активне насичення азотом.

Сульфат магнію (магній сірчанокислий). Виглядає це добриво як безбарвні кристали, що не мають запаху. Це складна сполука магнію і сірки, що заповнює нестачу цих елементів в ґрунті. Вносять її, як правило, в якості основного добрива навесні спільно з добривами, що містять азот і фосфор, а також як підживку під час вегетації. Серед примітних функцій: підвищення якості продукції та насіннєвої якості врожаю, збільшення кількості білка і сухої речовини, сприяння сходженню та проростанню, вироблення у рослин стійкості до грибків і згубного впливу зовнішнього середовища.

Сірка. Світло-жовтий порошок. Сама по собі сірка як МД практично не застосовується, а ось у складі різноманітних комплексів використовується, і то дуже активно. Серед її позитивних для рослин впливів: правильний у плані якості та кількості стан білків, амінокислот, формування олій і ферментів, сприяння фотосинтезу, позитивний вплив на метаболізм азоту.

Монокалійфосфат (монофосфат калію). Білий концентрований порошок, повністю розчинний у воді. Цілком правомірно вважається одним з найефективніших фосфорно-калійних добрив. Підходить для застосування і у відкритих, і в закритих ґрунтах для будь-яких типів земель. Внесення відбувається в формі позакореневого підживлення і при краплинному зрошенні. Монокалійфосфат добре засвоюється рослинами, інтенсифікує вироблення вітамінів і цукрів, що, в свою чергу, покращує якість агропродукції, підвищує врожайність. Крім живлення, виконує і захист культур від ураження грибками.

Калій хлористий (хлорид калію). Випускається у вигляді дрібнокристалічного порошку або гранул білого чи бурого кольору. До складу цього добрива входить близько 60 % оксиду калію. Способи внесення: основне, під оранку, якщо мова йде про легкий ґрунт, то під культивацію. Позитивно впливає на ростові процеси, допомагає рослинам засвоювати азот, разом з тим, значно зменшує засвоєння нітратів і радіонуклідів.

Сульфат амонію (амоній сірчанокислий). Безбарвні кристали (в масі – білі або сірі з синявою/червоністю), розчиняються у воді, малогігроскопічні. Азоту в його складі – не менше 21 %. Це популярне мінеральне добриво, яке вносять в якості основного під різні культури. При тривалому впливі окислює ґрунт. Сульфат амонію забезпечує рослини азотом протягом усього вегетаційного періоду, позитивно позначається на зростанні, розвитку і врожайності.

Аміак водний (аміачна вода). Водний розчин аміаку, рідка прозора речовина (можливий жовтий відтінок) з різким запахом. Відсоткова кількість компонентів: вода – 70 %, аміак – до 30 %, азот – до 24,6 %. Застосовується як основне добриво під будь-які культури, також можливе внесення при міжрядній обробці. Це одне з головних азотних джерел для рослин, яке забезпечує високі та стійкі врожаї, покращену якість продукту, а також збереження і відтворення ґрунту.

Нітроамофоска (азофоска). Концентрований препарат, що складається з гранул, випускається в різних марках. Один з найкращих у своєму сегменті. Головні поживні елементи, що входять до його складу: фосфор, калій, азот і сірка. Це універсальне і високоефективне МД, яке підходить для різних типів ґрунтів і добре заповнює дефіцит важливих для рослин поживних компонентів.

Діамонійфосфат. Маса, що складається з кристалів білого кольору (можлива наявність жовтого або сірого відтінку). Комплексне добриво, до складу якого як головні діючі елементи входять фосфор і азот. Застосовується на різних типах ґрунтів і під різні культури. Покращує якість і кількість врожаю, підвищує стійкість до хвороб і шкідників.

Сульфат марганцю (марганець сірчанокислий). Біла порошкоподібна маса, що складається з кристалів. Це мікродобриво, яке, завдяки кристалічній формі, рівномірно розподіляється по полю і тривало діє в ґрунті. Марганець перешкоджає хлорозу, затримкам у зростанні та усиханню, підвищує стійкість насаджень до хвороб, протистоїть лежкості с/г продукції при зберіганні.

Сульфат цинку (цинк сірчанокислий). Порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору. Універсальне мікродобриво, яке ефективно заповнює дефіцит цинку в ґрунті. Особливо потрібен карбонатним ґрунтам, у кислих є більш рухливим і доступним для вирощуваних культур.

Перед тим, як вибирати і застосовувати мінеральні добрива для зернових, кукурудзи та соняшнику, проведіть ретельний аналіз ґрунту, окресліть бажану врожайність і врахуйте параметри, засновані на вирощуванні попередньої культури. Пам’ятайте, що надлишок, як і дефіцит поживних елементів, може привести до небажаних наслідків, наприклад, до збільшення вегетативної маси, вилягання рослин, аж до втрати врожаю.

Використовуйте мінеральні добрива для зернових, кукурудзи та соняшника зі знанням справи – будете радіти ефекту з року в рік!

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *