Мінеральні добрива для яблунь, груші

Минеральные удобрения для яблонь, груши

Висадка плодового саду, що складається, наприклад, з яблунь і груш, є чудовим вкладенням у недалеке майбутнє. Вибираєте хороший посадковий матеріал (або підготовлюєте його самостійно), висаджуєте в потрібний час у призначеному місці, правильно доглядаєте та своєчасно підживлюєте – і вже через кілька років отримуєте бажаний урожай, що збільшується з кожним роком. У найближчі 30, 40, а то і 50 років їсти яблука і груші зможе не одне покоління ваших рідних та близьких. Цікаві яблуневі та грушеві сади і в комерційному плані: при порівняно невеликих видатках кожен сезон можна отримувати в неабияких кількостях товар, що користується попитом на харчовому ринку України і не тільки.

Вибір сортів, розплідника саджанців, відведення місця для посадки і забезпечення умов вирощування – в цих питаннях все індивідуально. А ось такий аспект діяльності як мінеральні добрива для яблунь, груші, їх підбір і застосування, залежно від часу, типу ґрунту і т.д., вважаємо за потрібне розглянути зараз в обов’язковому порядку.

Способи внесення МД. Мінеральні добрива необхідно використовувати як для кореневого, так і для позакореневого підживлення, щоб досягти оптимальної сукупності поживних елементів у ґрунті. Не варто при цьому забувати про збільшену ефективність, яку дає поєднання мінеральних і органічних сполук.

Найкращий час для кореневого підживлення – осінь. У цей період рослині потрібно дати половину азотних добрив, другою варто доповнити вже навесні. Якщо осіннє підживлення пропущене, можна ввести всю порцію в ґрунт ранньою весною.

Важливі моменти кореневого підживлення:

– вносити тверде добриво необхідно в пристовбурні смуги і кола, спочатку розкидаючи їх, а опісля закладаючи на глибину до 12 см (на відстані 15-20 см від стовбурів глибина повинна становити до 8 см). При цьому пам’ятайте, що закладення на велику глибину (30 см і навіть 40-50 см) дає більшу ефективність. Але щоб його виконати, не обійтися без додаткових пристосувань: плуга, шприца, гідро-, турбобура тощо.

– рідкі та розчинні форми добрив найкраще закладати в шпари на глибину півметра. Також це можна робити за допомогою шприців. Цей спосіб внесення ефективніший удвічі.

При позакореневому підживленні (обприскуванні) підживка оперативніше стає доступною рослині. Особливо примітний цей спосіб внесення, якщо присутній зримий дефіцит у будь-якій поживній речовині. Обприскувати яблуні та груші необхідно в ранковий або вечірній час. Оптимальні умови для виконання процесу: невисока температура навколишнього середовища і підвищені показники вологості, при яких мінімізується випаровування розчину.

Що і в яких кількостях вносити під яблуню та грушу?

У початковому періоді вегетації (цвітіння, ріст кореневої маси, пагонів і плодів) дерева потребують повного NPK-комплексу МД. У другому (наростання плодів, закладка бруньок, переміщення речовин до штамбу, гілок та коріння) задіюють PK-сполуки (без застосування азоту). Важливо: в азотних добривах немає потреби також у перші два роки після посадки. Крім того, добрива не вносять у перші два-три роки, якщо початково при висаджуванні в яму були додані компост і суміші із калієм та фосфором. Якщо це не було зроблено, то компенсувати дефіцит необхідно в перший або другий рік. Відповідні пропорції на 1 м2: 4 кг компосту + 20 г амонійної селітри + 50 г суперфосфату + 20 г калієвої солі.

Кількість використовуваних добрив у подальшому залежить від багатьох факторів. При внесенні в пристовбурні кола дозування на 1 м2 виглядає приблизно так:

– плодоносний сад потребує 3-4 кг органічних добрив раз на два-три роки. Спосіб внесення – розкидання по всій поверхні плюс неглибоке закладення;

– у проміжкові роки МД потрібно вводити в лунки в кількості 26 г амонійної селітри, 21 г подвійного суперфосфату і 15 г хлориду калію;

– щорічне внесення вимагає 2-4 кг компосту, 15 г амонійної селітри, до 18 г суперфосфату і до 10 г хлориду калію;

– при внесенні через рік-два вищенаведені порції необхідно збільшувати в два/три рази відповідно.

Ефективні мінеральні добрива для яблунь та груш

Розгляньмо, які МД на загал потрібні плодовим деревам, що вони собою являють, якою специфікою володіють і яку роль виконують у житті рослин.

Нітроамофоска (азофоска). Одне з найпопулярніших сучасних добрив. Універсальний NPK-комплекс, що містить всі три головні поживні елементи (азот, фосфор і калій). Виробляється в гранульованій формі. Колір гранул – сірий. Розчинення у воді – добре. Для позакореневого підживлення дерев задіюється в рідкому вигляді. Користується неймовірним попитом, завдяки висококонцентрованому і повному вмісту поживних компонентів (не менше  30% від загальної маси), економії коштів при придбанні та часу при використанні. З мінімальними зусиллями і витратами дозволяє удобрювати великі посадкові площі. Підвищує врожайність до 70 %!

Калій сірчанокислий (сульфат калію). Біла дрібнокристалічна порошкоподібна маса (допустимий жовтий/жовто-коричневий/сірий відтінок). У воді різної температури розчинення різне. Це універсальне безхлорне висококонцентроване (до 50 % K2O) добриво. Джерело калію і сірки, яке проявляє ефективність при кореневому та позакореневому підживленнях, на різних типах ґрунту, через будь-які поливальні системи. Сульфат калію допомагає деревам протистояти хворобам і шкідникам, позитивно впливає на кількість врожаю, а також суттєво покращує смакові якості яблук і груш.

Калій хлористий. Калій – надважливий елемент живлення плодових дерев, що підвищує врожайність, морозостійкість, стійкість до хвороб та шкідників рослин і плодів. Крім того, завдяки йому, плоди містять збільшені дози цукрів. Особливо потреба в додатковому внесенні калію є на піщаних, супіщаних і торф’яних ґрунтах. Орієнтовна доза калієвмісних добрив, необхідна яблуням і грушам на рік: від 12 г/м2 оксиду калію, що дорівнює 24 г/м2 сульфату і хлориду калію, а також 30 г/м2 калійної солі.

Кальцій азотнокислий (кальцієва селітра). На вигляд це білі або безбарвні кристалічні структури. Високогігроскопічна і добре розчинна у воді речовина (гранульована форма не гігроскопічна). Нітратне добриво для плодових дерев, до складу якого входить близько 15 % азоту. Фізіологічно є лужною підживкою. Підходить для різних типів ґрунту. Є бездоганним джерелом азоту для дерев, покращує їх ростові процеси, підвищує стійкість до негативних проявів зовнішнього середовища і збільшує врожайність.

Амоній азотнокислий (селітра аміачна). Білий/світло-жовтий порошок, сформований кристалами. Легко розчиняється у воді і відрізняється швидкодією на культури в якості добрива. Азоту в його складі – 34-35 %. Оскільки йому властиве об’ємне вбирання вологи, може злежуватися у великі грудки і брили. Що стосується гранульованої форми, то вона піддається злежуванню значно слабше. Позаяк азотнокислий амоній є фізіологічно слабкокислим, то його внесення найдоцільніше на нейтральних і лужних ґрунтах. Можна застосовувати в осінній період під перекопування або здійснювати підживлення з метою інтенсифікації росту рослин.

Сечовина (карбамід). Зовні є білою порошкоподібною масою, що складається з кристалів. Випускається також у гранульованій формі. Це фізіологічно нейтральне, висококонцентроване добриво (46 % азоту), що добре розчиняється у воді. Задіюється для позакореневих обробок дерев, при яких не провокує опіки зеленої маси. При кореневому способі внесення потрібно виконувати оперативне забивання в ґрунт, щоб уникнути втрат азоту. Особливу результативність проявляє на кислих і легких ґрунтах.

Борна кислота. На вигляд це позбавлені кольору кристали у формі лусочок. Запаху немає, розчинення у воді – легке, кислотні властивості – слабкі. Як одна з найпростіших і доступна боровмісна сполука, активно вводиться в різні комплекси добрив. Серед позитивних впливів на рослину: нормалізація азотосинтезу, поліпшення обмінних процесів, підвищення відсотка хлорофілу в листках і врожайності, досягнення оптимальної лежкості плодів та загальної опірності рослини згубним факторам. Неабиякий ефект дає використання борної кислоти на дерново-підзолистих, сірих і бурих лісових ґрунтах, але легкі чорноземи без неї також не обходяться.

Цинк сірчанокислий (сульфат цинку). Зовні – безбарвні кристали. По суті для сільського господарства – цинкове добриво, що містить сірку. Розчинення у воді різної температури різне. Найчастіше задіюється при позакореневій обробці дерев. Покращує якість і кількість яблук та груш.

Марганець сірчанокислий (сульфат марганцю). На вигляд є кристалічною речовиною білого/блідо-рожевого кольору. У с/г використовується як марганцеве мікродобриво, що містить сірку. Найчастіше вноситься спільно з азото- і фосфоровмісними сумішами. Час обробки – весна, способи – кореневе та позакореневе підживлення. Доведений позитивний вплив цього добрива на утворення хлорофілу, мінімізацію його руйнування, головним чином, уночі. Крім того, марганець сірчанокислий збільшує стійкість рослин до хвороб, а при зберіганні продукції збільшує її лежкість.

Замість висновку. Щоб своєчасно заповнити дефіцит поживних компонентів, необхідно чітко орієнтуватися, яких саме мікроелементів рослині бракує.

Ознаки дефіциту:

√ Азот. Уповільнення ростових процесів молодих пагонів. Дрібне та бліде листя, що осипається.

√ Фосфор. Відмерлі ділянки тканин на листі. Нехарактерне темно-зелене забарвлення зеленої маси з бронзовим/червоним/фіолетовим відтінком. Перехрещення росту. Втрата смакових характеристик плодів.

√ Калій. Закручування, збліднення і опадання листків. Виникнення по краях бурих плям.

√ Кальцій. Відмирання верхніх листків на пагонах першого року. Блідість молодих листків, закручування їх догори. Опадання зав’язей.

√ Залізо. Пожовтіння і знебарвлення молодого листя при залишку зеленого забарвлення на жилках. Уповільнення росту пагонів. Відмирання пагонів та країв листя.

√ Магній. Виникнення блідих жовтих плям на зеленій масі. Міжжилковий хлороз. Відмирання листя. Погіршення якості плодів.

√ Бор. Зморшкуватість поверхні листків, зменшення їх у розмірі, скручування і передчасне опадання. Пожовтіння жилок. Зупинка росту молодих пагонів. Хлороз молодого листя. Деформація плодів.

√ Цинк. Припинення розвитку верхніх листків, їх вузькість, зморщеність та дрібність. Всихання пагонів. Недорозвинення плодів.

√ Марганець. Пожовтіння старого листя при зеленому забарвленні жилок. Швидке осипання.

√ Мідь. Відмирання верху молодих гілок. Збліднення, млявість і скручування листя, поява на ньому брунатних плям.

Використовуйте мінеральні добрива для яблунь, груші правильно, доречно і вчасно – рясний урожай плодів високої якості та доброго смаку гарантований!

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *