Мінеральні добрива для сливи, абрикоса, вишні

Минеральные удобрения для сливы, абрикоса, вишни

Кісточкові дерева, зокрема, слива, абрикос і вишня, дуже популярні в наших кліматичних умовах. Їх однаково часто можна зустріти на приватних присадибних ділянках, і в садах комерційного призначення. Кожен садівник-любитель і кожна компанія, що займається вирощуванням кісточкових плодів у промислових масштабах, не з чуток знають про необхідність правильно доглядати за цими видами дерев. Нічого надто складного в цій справі немає, але специфіка вимагає наявності певних знань і задіяння певних поживних елементів, тобто правильних добрив, в оптимальних для тієї чи іншої культури кількостях.

Головні компоненти живлення кісточкових дерев, яких вони потребують найчастіше – це азот, фосфор, калій і кальцій. Удобрюючи сад, важливо дотримуватися певних співвідношень цих речовин. Замінювати дефіцит одного з них надлишком іншого не допустимо. Перш за все, ґрунт необхідно насичувати таким добривом, яке містить той елемент, котрого рослина потребує найбільше.

Варто зауважити, що і органічні, і мінеральні добрива для сливи, абрикоса, вишні мають величезне значення. Добрі результати показує чергування тих і інших через рік. З органічних визначну роль має перепрілий гній. З мінеральних особлива роль відведена азотистим. Вони вступають в дію майже відразу після забивання в ґрунт ранньою весною, тоді як органіка стає доступною для кореневої системи тільки влітку, після розкладання. До недоліків застосування винятково органічних підживлень також належить мала кількість фосфору і калію. А кісточковим саме ці елементи потрібні у великих обсягах, особливо при переході в стадію плодоношення. Тому доповнювати один тип добрив іншим – єдино правильне рішення, що дозволяє досягати найкращих результатів.

Мінеральні добрива для вишні

Їх використання буде правильним, якщо враховувати сезонний чинник, тобто період вегетації рослин.

Перше підживлення необхідно виконувати навесні, ще до цвітіння. В цей час вишня добре реагує на азот, для чого можна взяти сечовину або амонійну селітру. Вносити добрива потрібно в ґрунт, у пристовбурні кола, бажано в рідкому вигляді, оскільки при малій кількості листя на дереві позакореневе підживлення ефективним не буде. При цвітінні для обробки бездоганно підійде такий же кореневий метод, але тепер азотовмісні МД необхідно доповнити органікою. Ще одне підживлення, вже після цвітіння, коли ягоди починають наливатися, повинне бути виконане органічними сполуками.

У літній період аналогічно є потреба в кількох етапах внесення добрив – два-три рази засобами, що містять азот. Час першого підживлення – середина липня, опісля – не раніше, ніж через три тижні. Якщо в проміжках спостерігається гостра нестача якогось із елементів, наситити ним рослину можна позакореневим шляхом. У період постплодоношення мінеральні добрива знову ж таки потрібно поєднувати з органічними.

Восени важливо наситити дерева (ґрунтове внесення) такими корисними елементами, як фосфор, калій і кальцій. Додаткове підживлення калієм і фосфором знадобитися вишні перед зимою.

Підживлення абрикоса за допомогою міндобрив

Для абрикосових насаджень величезне значення має своєчасність задіяння добрив. Так само, як і у випадку з вишнею, є потреба в низці кореневих і позакореневих підживлень протягом всього періоду вегетації: з ранньої весни до кінця осені. При кореневому внесенні (внесення в пристовбурні кола) рослини вбирають поживні речовини корінням з ґрунту, при позакореневому (зрошення крони рідкими сумішами) мікроелементи надходять до організму дерева через листя. У другому випадку дія більш оперативна, ефект настає вже через кілька днів.

Навесні абрикоси прийнято підживлювати через ґрунт азотними сполуками (сечовиною, селітрою та ін.). Трьох внесень буде достатньо: рання весна, цвітіння і після нього. З наближенням літа варто також задіяти і органіку.

Власне літо – час для позакореневого підживлення. У спеку необхідні азотовмісні суміші, при дефіциті яких-небудь елементів – добрива, які містять їх у підвищених кількостях. У середині липня можна використати комплекси МД, при кінці літа – органічні ресурси.

В осінній період важливо наситити пристовбурний ґрунт мінеральними препаратами. До настання зими не забудьте збагатити ґрунт калієм, фосфором і кальцієм.

Роль мінеральних добрив у житті сливи

Слива, головним чином, потребує такі поживні елементи: азот, фосфор, калій і магній. При посадці, крім органіки, необхідно задіяти сечовину, сірчанокислий калій та суперфосфат. Далі, протягом першого року, вносити основні добрива не потрібно. У другій рік життя дерева важливо виконати позакореневу обробку сечовиною двічі в червні (на початку і в кінці місяця). Що стосується кореневих підживок сливи за допомогою рідких азотовмісних добрив, то їх час – рання весна і початок літа з другого/третього року. Найефективніше вводити засоби, що живлять рослину, в невеликі заглиблення.

Дерева, які плодоносять, необхідно насичувати до цвітіння (введення МД у пухкий вологий ґрунт). Літні підживлення, як правило, поєднуються з поливальними процесами. Перший раз влітку сливи удобрюють відразу після завершення цвітіння, другий – через два-три тижні після цього. Також дерево потребує підживлення мінеральними речовинами під час наливу плодів і після збору врожаю. Це осіннє внесення є запорукою високої врожайності в наступному році. До перекопування саду, крім усього іншого, внесення фосфорних сполук важливо доповнити калімагнезією. Метод осінніх обробок слив фосфорно-калійними, органічним добривами і сульфатом амонію – сухе заповнення міжрядь на відстані 25 см і більше від дерева з подальшим забиванням.

Короткий огляд популярних мінеральних добрив для сливи, абрикоса, вишні

Сечовина (карбамід). Ця речовина утворена кристалами, що не мають кольору і запаху (в масі допустиме біле/жовте забарвлення). Кількість азоту, що входить до її складу – 46,2 %, так, 100 кг сечовини за його вмістом дорівнює 300 кг натрієвої селітри і 225 кг сульфату амонію. Розчинення у воді – добре, ще збільшується з підвищенням температури.

Як аграрний препарат сечовина належить до азотовмісних агрономічних ефективних добрив високої концентрації. Серед цінних властивостей карбаміду-підживки:

– поєднання високої концентрації азоту і легкого розчинення у воді;

– незначне вимивання діючої речовини в нижні шари ґрунту;

– високорухливість + повільне розкладання в ґрунті;

– в рази менше підкислення, ніж характерне для сірчанокислого амонію;

– кращий ефект на кислих легких ґрунтах, ніж від застосування амонійної селітри;

– можливість використання для позакореневого підживлення;

– значне збільшення врожайності.

Калій сірчанокислий (сульфат калію). На вигляд це біла порошкоподібна маса, що складається з кристалів (можливий жовтий або сірий відтінок). Розчинення у воді – легке. Кількість діючих речовин у його складі: 50 % калію, 18 % сірки, плюс магній і кальцій у невеликих дозах.

У садівництві вагоме значення відведено таким функціям і властивостям сульфату калію:

– можливість застосування на різних ґрунтах (дерново-підзолистих, кислих, торф’яних, каштанових і сіроземах);

– збільшення кількості цукрів та вітамінів у плодах;

– підвищення врожайності;

– забезпечення доброї зимостійкості.

Аміачна селітра (амоній азотнокислий). Біла гранульована речовина (можливий жовтий відтінок). Розмір гранул – 1-4 мм. Не злежується. Бездоганно розчиняється у воді, тому добре засвоюється ґрунтом.

Як аграрне добриво цей продукт примітний універсальністю, можливістю залучення на різних типах ґрунту. Правда, в деяких випадках його потрібно доповнювати іншими підживленнями. Може використовуватися в якості основного добрива і додаткових. При різних типах внесення береться в різних кількостях. Добре поєднується з фосфором і калієм.

Хлорид калію. Калій – елемент живлення, користь якого для кісточкових дерев переоцінити складно. Він підвищує врожайність, засухо- і зимостійкість, стійкість до хвороб і шкідників, збільшує кількість цукрів у плодах. У воді розчиняється, в ґрунті зберігається в місці внесення. Наскільки рухливий, залежить від типу ґрунту. Застосування доцільне, головним чином, на піщаних, супіщаних і торф’яних ґрунтах. Добре вводити калієвмісні добрива разом з фосфорними і гноєм.

Борна кислота. Зовні це безбарвні кристали (в масі білого кольору), позбавлені запаху. У холодній воді ця кислота не розчинна, тільки в теплій і гарячій.

У с/г комплексі задіюється як одне з найкращих боровмісних добрив. Стимулює ріст дерев і зав’язування плодів, зберігає і примножує кількість зав’язей при згубному впливі навколишнього середовища, сприяє утворенню нових коренів і стебел. Крім того, обробка борною кислотою дозволяє забезпечити захист рослин від хвороб, посухи, морозів, а також налагодити надходження поживних компонентів.

Нітроамофоска (азофоска). Найпопулярніше комплексне МД, NPK-добриво, що містить азот, фосфор, калій і сірку. Зовнішній вигляд – сірі гранули. У воді розчиняється добре. При позакореневих підживленнях використовується в рідкій формі.

Як аграрний препарат нітроамофоска має такі особливості:

– високі концентрації і повний склад діючих компонентів (збалансованість живлення);

– простота застосування і доступність;

– значне підвищення врожайності – до 70 %!

На родючих ґрунтах цілком можна застосовувати цей препарат сам, на інших необхідно доповнювати інакшими добривами.

Кальцій азотнокислий (кальцієва селітра). На вигляд це великі кремові гранули, що легко розчиняються у воді. Сильно вбирають вологу і швидко піддаються злежуванню. Азоту, що входить до складу в нітратній формі – 15-17 %.

Як добриво, належить до лужного типу, тому найбільшу ефективність проявляє на кислих ґрунтах. Найкращий спосіб внесення – рідкі підживлення. Це чудове джерело азоту для дерев у період вегетації, що поліпшує ростові процеси, підвищує стійкість до шкідливих зовнішніх факторів і благотворно впливає на кількість врожаю.

Марганець сірчанокислий (сульфат марганцю). Білі або блідо-рожеві кристали, що використовуються в сільському господарстві як марганцеве мікродобриво, яке містить сірку. Часто його вносять разом з азотними і фосфорними сполуками. Підходить для кореневих і позакореневих підживлень. Позитивно впливає на хлорофілоформування, підвищує стійкість дерев до хвороб і збільшує терміни збереження продуктів.

Використовувати перелічені вище та інші мінеральні добрива для сливи, абрикоса, вишні навмання неправильно. Потрібно чітко знати, чого бракує вашому саду, коли і як певну підживку варто вносити. Тільки тоді без зайвих складнощів можна отримати бажаний результат і забезпечити оптимальний догляд кожному дереву.

Якщо залишилися запитання стосовно розглянутої теми, звертайтеся! З радістю допоможемо знайти на них відповіді!

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *