Пошук

Метиленовий синій: властивості та застосування

Метиленовый синий

Метиленовий синій (метиленовий блакитний, метилова синь, метиленблю) – це тверда маса, сформована темно-зеленими кристалами з бронзовим відблиском. Для застосування з медичною метою випускається у формі розчину (темно-синьої рідини зі спиртовим запахом) для зовнішнього нанесення. Отримання відбувається з диметиланіліну.

Ця речовина мало розчиняється у водному середовищі та етиловому спирті, практично не піддається розчиненню в етоксиетані й метилтрихлориді. Легка у плані відновлення. Молярна маса – 319,85 г/моль, t плавлення – 100-110 °C (з розкладанням). Формула: C16H18ClN3S.

Головні сфери застосування:

– текстильна галузь. Метиленовий блакитний є органічним барвником. Задіюється в фарбуванні вовни, бавовни і шовку. Надає текстилю яскравого блакитного забарвлення. Однак у зв’язку з нестійкістю цієї речовини до світлового випромінювання, на світлі колір поступово згасає і руйнується;

– аналітична хімія. Бере участь у визначенні досить великого переліку елементів і хімічних сполук: хлоратів, перхлоратів та катіонів Hg, Sn, Mg, Ca, Co, Cd;

– акваріумістика. Служить антисептиком при інкубації ікри;

– очищення води. Використовується під час виконання тестів над активованим вугіллям;

– фотосправа. У малих концентраціях виступає десенсибілізатором. Якщо ж концентрації високі, десенсибілізуюча дія замінюється вуалюванням.

Метиленовий синій у медицині та ветеринарії

Це давно і добре відомий багатьом антисептик зі знезаражувальною і окислювально-відновною дією. Також служить для поставок водневих іонів і застосовується як протиотрута при інтоксикаціях, зокрема солями синильної кислоти, монооксидом вуглецю і сірчистим воднем. У кількох дослідженнях доведено ефективність препарату при лікувальних заходах, спрямованих на хворобу Альцгеймера.

Зовнішньо метилову синь назначають при піодермії, фолікуліті та інших ураженнях шкіри, зокрема опікових. Нею можна промивати порожнини при запаленнях уретри і сечового міхура. Крім того, при уретриті, циститі та інших недугах сечовивідних шляхів цей засіб вживають внутрішньо. Внутрішньовенне введення показане при отруєннях. Також за допомогою цієї субстанції можна діагностувати ниркову функцію, у зв’язку із набуттям сечею синього забарвлення після внутрішнього вживання.

Для зовнішнього використання беруть 1-3 % спиртовий розчин. Обробку заздалегідь очищених поверхонь здійснюють за допомогою ватного тампона, наносячи ліки і на саму рану, і на прилеглі тканини. Для промивань при циститі й уретриті підходять тільки 0,02 % водні розчини. Внутрішнє застосування повинне відбуватися 3-4 рази на день. Разова кількість залежить від віку. Для дорослих це 0,1 г, для дітей – по 0,005-0,01 г на кожен рік життя.

Аналогічно с/г тварин і птицю можна лікувати за допомогою метиленблю внутрішнім, зовнішнім і внутрішньовенним способами. Дози всередину 0,5-1 % розчину і для внутрішньовенного введення 1 % розчину, відповідно, такі:

– коні та ВРХ – 200-600 мл і 100-200 мл;

– свині та МРС – 50-160 мл і 20-50 мл;

– собаки – 10-30 мл в обох випадках.

Цей лікарський та ветеринарний препарат протипоказаний при індивідуальній чутливості до діючої речовини, не рекомендований немовлятам у віці до року. До того ж, ним заборонено обробляти слизові.

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *