Пошук

Лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи 

Лаборатория ветеринарно-санитарной экспертизы

Ветеринарно-санітарна експертиза (ВСЕ) – це сукупність заходів, спрямованих на діагностику і дослідження тваринних та рослинних матеріалів, які призначені для вживання в якості їжі людьми і тваринами. Суть полягає у визначенні якості та безпеки, а також і того, чи може служити певна партія сировини їжею.

Головне завдання ВСЕ – запобігання загальним для людини і тварин захворюванням інфекційної та інвазійної природи (туберкульозу та псевдотуберкульозу, ящуру, лептоспірозу, антраксу, мальтійській лихоманці, туляремії, правцю та ін.), збудники яких можуть поширюватися разом з продуктами харчування, кормовою й технічною їжею тваринної і рослинної етимології. Зокрема, її проводять для:

– виявлення і попередження поширення певних захворювань (вірусо-, бактеріо-, сірко-, гісто-, паразито- та радіологічна лабораторна діагностика);

– запобігання виникненню нових хвороб, які несуть небезпеку людям і тваринам;

– зниження втрат через хворобу;

– убезпечення споживачів від їжі, яка може бути небезпечною через вакцинації тварин від ящуру, лікування від злоякісного карбункулу, застосування з метою профілактики і лікування антибіотиків, а також гормональних препаратів, які інтенсифікують ростові процеси;

– визначення тих, хто постраждав, щоб уникнути поширення як заразних захворювань, так і незаразних;

– того, щоб убезпечити тваринну сировину і харчові продукти;

– захисту країни від потрапляння і поширення хвороб при імпорті іноземної продукції.

Зрештою, вона життєво необхідна для того, щоб до споживача потрапляли тільки екологічно чисті продукти харчування. Тому м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молокопродукти, а також яйця і інша їжа не можуть поставлятися на продаж без попереднього проходження ветеринарно-санітарної експертизи.

До компетенції ветеринарної служби входить такий спектр питань:

– гігієнічні умови, в яких виконується забій тварин і переробка їх продуктів;

– постзабійне дослідження тушок і органів;

– лабораторне вивчення тварин і рослин;

– ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса, риби, молока і продуктів їх переробки;

– антисептування сировини, яка може бути умовно придатною для вживання і є непридатною;

– аналіз дичини для подальшого сертифікування.

Крім харчових продуктом, об’єктами ВСЕ можуть виступати шкіра, хутро, продовольча та інша сировина.

Варто зазначити, що така експертиза може бути як окремим процесом, так і одним з етапів товарознавчої експертизи, виконуватися як на виробництві, так і в спеціалізованих лабораторіях. Ці лабораторії, в свою чергу, можуть бути стаціонарними і мобільними (пересувними).

Дослідження кожної групи продукції відбувається за загальноприйнятою схемою з чітким дотриманням усіх нюансів. У результаті працівники роблять певний висновок, супроводжуючи партію харчової сировини відповідною довідкою (при збуті в тій же місцевості) або ветеринарним свідоцтвом (при вивезенні за межі адміністративного регіону). Свідоцтво опісля може бути застосоване в ході здійснення товарознавчої експертизи, а також при оформленні та видачі сертифіката відповідності. На оглянутих тушах ставлять клеймо.

Чим користується ветеринарна служба?

В цілому, те, що необхідно ветслужбі, можна розділити на три групи. Перша – це спецодяг, друга – обладнання та інвентар, третя – хімічні речовини, сполуки та різні робочі матеріали.

Спецодяг. Будь-яка професійна дія співробітника ветеринарної служби повинна виконуватися в спецодязі. Основні елементи:

халат. Чудовий варіант – поліпропіленовий виріб (суміш бавовни та поліефірних волокон). Він унеможливлює незручності, дозволяє тілу дихати, легкий у догляді та гігієнічний. До того ж, не втрачає початкового вигляду і якісних показників під час експлуатації. Можливе й використання бязевих халатів. Вони трохи дешевші, але, разом з тим, вимагають більш ретельного догляду і швидше піддаються зносу.

фартух. Найкраще зупинити вибір на одноразових стійких до вологи поліетиленових фартухах, серед позитивних особливостей яких – стійкість до жирних середовищ. Якщо в роботі передбачається залучення кислот і лугів, варто придивитися до прогумованих моделей.

нарукавники. Застосовуються з метою запобігання потрапляння бруду та вологи на одяг, поверх якого і одягаються. Добре в цьому плані зарекомендували себе також поліетиленові вироби.

головний убір. Важливо подбати і про захист волосся, голови. Для цього найкращим чином підійде одноразова шапочка Шарлотка, що запобігає потраплянню пилу, води і т.д. До її позитивних сторін можна зарахувати: стійкість до вологи і кислот, відсутність токсичного впливу і слідів на обличчі після довгого носіння, гіпоалергенність, зручне зберігання, завдяки компактним розмірам.

Устаткування. Перелік техніки та інвентарю, необхідний для роботи ветеринарно-санітарної лабораторії, багато в чому перегукується з комплектацією інших типів лабораторій. На загал, тут можуть знадобитися такі прилади: електрична плита, термометри та ареометри, центрифуги, термостати, стерилізатори та штативи.

Матеріали і реактиви. Які саме речовини і сполуки необхідно задіяти в тому чи іншому випадку, залежить від досліджуваних продуктів, застосовуваних методів та необхідності досліджувати певні характеристики. Розгляньмо найпопулярніші реагенти, що застосовуються у наш час при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи.

Метиленовий синій (метиленовий блакитний, метилова синь). Тверді темно-зелені кристалічні утворення з характерним бронзовим відблиском. У воді та етиловому спирті ця речовина розчиняється мало, в діетиловому ефірі та трихлорметані розчинення практично не спостерігається.

У ВСЕ метиленовий блакитний використовується для бактеріологічного аналізу риби і гідробіонтів, а також молока і молокопродуктів. Є головним учасником редуктазної проби, покликаної виявляти бактеріальні зараження. При наявності в досліджуваному матеріалі редуктази, яку бактерії виділяють у ході своєї життєдіяльності, цей барвник втрачає колір.

Сода харчова (гідрокарбонат натрію). Кисла натрієва сіль вугільної кислоти. Порошкоподібна маса білого кольору, що складається з невеликих кристалів. Запаху не має, смак – солонуватий. Розчиненню у воді піддається легко.

У лабораторії може застосовуватися для виконання різного спектру завдань. Так, з її допомогою можна нейтралізувати кислоту при попаданні в очі працівника, який проводить дослідження. Передзабійним тваринам 5 %-й розчин гідрокарбонату натрію вводять внутрішньовенно, а 2,5 %-й всередину або ректально при проявах ацидозу. Також ця речовина є компонентом сумішей, призначених для обробки ураженої шкіри і слизових оболонок тварин.

Сульфат міді (мідь сірчанокисла). Нелетка мідна сіль, неорганічний гігроскопічний реагент, представлений кристалами/кристалічним порошком. Запаху не має, колір – яскраво-синій, смак – гіркий з металевим присмаком. Мідний купорос добре розчиняється у водному середовищі та гліцерині, в спиртах розчинення майже не спостерігається.

За участю сірчанокислої міді визначають білковий розпад у бульйоні, тобто свіже м’ясо використане чи ні. Ґрунтується такий метод на тому, що іон міді, поєднуючись із первинними продуктами розпаду білків, провокує в бульйоні, приготованому не зі свіжого м’яса, появу пластівців і драглистого осаду, що має блакитний/зелений колір. Щоб осадити білки і перевести в осадову форму сукупність сірчанокислої міді та продуктів розпаду, що залишилися, бульйон із поміщеним у нього реагентом нагрівають. Про свіжість м’яса свідчить прозорість бульйону після виконання згаданих маніпуляцій, про сумнівну свіжість – певне помутніння, про несвіжість – сильне помутніння + пластівці.

Реакція зі сульфатом міді може виконуватися для аналізу різних видів м’ясної сировини: м’яса МРХ і ВРХ, свинини і конини, м’яса нутрій, кролів, свиней і качок, а також оленів, ведмедів та інших с/г і диких тварин. Час, необхідний для виконання завдання – 5 хвилин.

Біхромат калію (дихромат калію). Помаранчева порошкоподібна маса, що складається з кристалів. Не злежується, добре розчиняється у водному середовищі.

Ця сполука застосовується при дослідженні молока для консервування проб (холод + хімічна речовина). Якщо тримати молоко при t 2-5 °С, то воно буде зберігатися лише дві доби, а якщо додати до нього 10 %-й розчин дихромату калію в обсязі 1 мл (10-12 крапель) на 100 мл продукту, терміни зберігання вдасться збільшити до 12 діб. Підвищити консервуючий ефект можна, зберігаючи пробу при низькій t, в добре закритій ємності. Консервування молочних проб має особливе значення в теплу пору року і при взятті зразків на харчових ринках.

Також за участю двохромовокислого калію можливе визначення кількості кухонної солі у вершковому маслі. Для цього беруть його 10 %-й розчин.

Срібло азотнокисле (нітрат срібла). Неорганічна речовина, утворена безбарвними кристалами. На смак гірка. У воді розчиняється добре.

ВСЕ цей матеріал застосовує для виявлення домішки патоки буряків у меді. Виконання реакції виглядає так: мед (10 г) розчиняють у дистильованій воді (20 см3), потім створюють розчин азотнокислого срібла (50 г/дм3) і поєднують ці два середовища. Якщо суміш мутніє і в ній з’являється осад, значить бурякова патока в меді є.

Фенолфталеїн. Барвник, який змінює забарвлення в широкому колірному діапазоні. Початково виглядає як біла порошкоподібна маса, що складається з безбарвних кристалів. У воді розчиняється погано і, навпаки, добре – в спирті та діетиловому ефірі.

Ветеринарно-санітарна експертиза може використовувати цей індикатор для визначення кислотності меду і масової частки сахарози. У першому випадку беруть спиртовий розчин фенолфталеїну (10 г/дм3). Якщо в підсумку кислотність менша за одиницю, то бджоли, від яких взято мед, годувалися цукровим сиропом, якщо більша чотирьох, то маємо справу зі штучною інверсією. У другому випадку беруть аналогічний розчин. Процентну кількість сахарози визначають, множачи різницю цукру, що редукує, до і після кислотного гідролізу на коефіцієнт 0,95.

Також за участю фенолфталеїну досліджують молоко і молокопродукти. Зокрема, визначають кислотність, кількість білку і наявність фосфорорганічних отрутохімікатів.

Сульфатна кислота. Сильна двоосновна кислота у вигляді важкої маслянистої рідкої речовини. Кольору і запаху не має. Смак – кисло-мідний. З водою змішується в різних пропорціях.

Використовується також для аналізу меду і молока. У першому випадку з її допомогою визначають редукуючі цукри з виконанням йодометричного титрування. У другому – кількість жиру в молоці.

Вода дистильована. Вода, що пройшла очищення при відгоні в дистиляторі. У ній майже відсутні домішки і сторонні включення. Практично всі вищезгадані реакції і багато інших відбуваються із залученням дистильованої води. Це дозволяє досягати точності результатів дослідження.

Поживні середовища. Це одно- та багатокомпонентні субстрати, призначені для культивування мікроорганізмів/клітинних культур вищих організмів. Бувають натуральними і синтетичними, рідкими, напіврідкими і щільними, простими та складними, а також основними, спеціальними, елективними, диференційно-діагностичними та транспортними. Різні поживні середовища застосовуються для аналізу різних харчових продуктів.

Лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи – це місце, де здійснюються надважливі для здоров’я споживача різних тваринних і рослинних продуктів харчування аналітичні дослідження. Персоналу важливо не тільки володіти особливими знаннями і вміннями, мати досвід роботи в аналогічних процесах, а й дотримуватися гігієнічних норм, виконувати роботу в спецодязі. Це не тільки захистить самого працівника від забруднень і контакту з вологою, але і допоможе запобігти впливу зовнішніх небажаних факторів на перебіг діагностики. Крім того, важливо, щоб лабораторія була укомплектована всім необхідним обладнанням та реактивами. Тоді потрібний аналіз можна буде завжди виконати якісно, своєчасно і з максимально точними результатами.

Більше інформації стосовно цієї теми можете отримати, задавши запитання, що вас цікавлять, нашим менеджерам за контактними номерами. Звертайтеся – будемо раді допомогти!

Поширити



Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *