Пошук
Добрива

Термін «добрива» використовується для позначення усіх поживних сукупностей, призначених для стимуляції росту рослин, збільшення родючості ґрунту та підвищення врожайності культур. Такі продукти поставляють зеленим насадженням один або декілька дефіцитних хімічних складників, важливих для оптимального росту та розвитку. Щоб ефект був досягнутий бажаний, внесення потрібно здійснювати правильно і систематично. Обов’язково слід враховувати особливості ґрунту на ділянці, тобто його родючість, забезпечення поживними компонентами, механічний склад, реагування середовища на ті чи інші матеріали, вік насаджень та ін.

Щоб комплексно осягнути цю тему, необхідно розглянути важливі підтеми, для прикладу «добрива та їх характеристика», «добрива їх застосування», «добрива та їх види». Не можна залишити поза увагою й властивості. Тож давайте далі детальніше зупинимося на кожному з цих аспектів.

Загальна класифікація добрив

Надважлива класифікація добрив – це класифікація добрив за хімічним складом (або ж класифікація добрив за походженням), яка виділяє мінеральні, органічні, органічно-мінеральні й бактеріальні різновиди цих матеріалів для аграрного сектору. Окремо існують комплекси й мікродобрива.

Також є класифікація добрив за агрохімічним впливом, або способом дії, за якою розрізняють продукти прямого й непрямого впливу.

З інших характеристик, які можуть бути в основі розподілу:

  •  агрегатний стан (рідкі, напіврідкі, тверді);
  •  спосіб внесення в ґрунт (для основного, передпосівного, підкормового, внутрішньоґрунтового й поверхневого внесення);
  •  спосіб підживлення рослин (для кореневого й позакореневого підживлення).

Добрива: класифікація за хімічним складом

Мінеральні (штучні добрива). Бувають простими і складними (комплексними). Перші містять один поживний компонент, другі, відповідно – декілька (два, три і більше).

Мінеральні добрива – це продукти сільськогосподарського призначення, покликані поповнювати запаси передусім таких поживних речовин у ґрунті, як фосфор (P), калій (К) та азот (N). Тобто на першочергову увагу заслуговують фосфорні, калійні та азотні добрива (Україна).

Зверніть увагу! Застосовуються мінеральні добрива у рибництві, а не лише в аграрному сегменті.

А зараз розгляньмо основні різновиди МД за вмістом поживних елементів:

Азотні. Мінеральні добрива, що містять нітроген, називають азотними. Добрива азотні мають в складі у легкодоступній для зелених насаджень формі один з надважливих елементів живлення – азот. Його нормальне (своєчасне й у потрібних кількостях) постачання до рослин не лише позитивно впливає на урожайність, а й покращує якість плодів. Спостерігається виражене збільшення об’єму білка й загалом накопичення цінніших білків.

Якщо азоту достатньо (мінеральні добрива, що містять нітроген, використовуються у правильних об’ємах), ростові процеси відбуваються швидко, листя має насичене темно-зелене забарвлення і добрі розміри. Якщо кількість цього елементу недостатня, гальмується ріст усіх органів рослини, зелена маса світлішає (у зв’язку з малими запасами хлорофілу) й дрібнішає. Урожайність, як і вміст білків у плодах, знижується. Це означає, що, коли азоту органічного в ґрунті замало, його необхідно вносити, використовуючи спеціальні мінеральні добрива (що це таке і для чого потрібно, зрозуміло).

Слід звернути увагу, що негативами супроводжується і надмірна кількість N для рослин. Вона погано позначається як на самому ґрунті, так і на людях, тваринах. До того ж, забруднює довкілля. Маючи справу з цією категорією МД, не нехтуєте нормами застосування.

Класифікація азотних добрив об’єднує три групи:

  1. Аміачні (сульфат амонію, хлорид амонію).
  2. Нітратні (кальцієва/натрієва селітра).
  3. Амідні (карбамід).

Також є варіанти, які містять цей елемент одразу в двох формах: аміачній і нітратній (для прикладу, аміачна селітра).

Купити найкращі азотні добрива в Україні можна на сайті компанії «Система Оптимум».

Фосфорні. Фосфор – елемент не менш важливий для рослинного організму, ніж азот. Він задіюється у різноманітних обмінних реакціях і бере участь в енергопостачанні, є елементом ДНК і РНК й входить до складу інших речовин, без яких неможливий повноцінний розвиток рослин.

Фосфорні мінеральні добрива – що це? Це продукти, які збільшують стійкість культур до морозів та посух, забезпечують їх стабільний розвиток, міцний імунітет та гарний зовнішній вигляд. Вони незамінні для репродуктивної системи, яка без них практично перестає функціонувати. Крайній дефіцит Р небезпечний цілковитою відсутністю насіння, припиненням росту пагонів, листових пластин у баштанних культур й частковим або повним скиданням листя. Від зернових у такому випадку не дочекатися бажаного врожаю. Загалом нестача фосфору в ґрунті небезпечна відсутністю повноцінного розвитку, цвітіння й плодоношення. Щодо надлишку, то він можливий дуже рідко і практично не несе жодної шкоди. Р – пасивний елемент, тобто рослини здатні споживати його у таких об’ємах, які їм потрібні. Купити фосфатні добрива в Україні можна у компанії «Система Оптимум».

Розраховувати кількість фосфорних добрив потрібно, залежно від виду насадження. Внесення має бути якомога глибшим, позаяк фосфор характеризується малорухомістю. Крім того, на ефективності позначається тип ґрунту. А ще фосфорні добрива (ціна, яких, до речі, не «кусається») якнайкраще показують себе у тандемі з азотними. Якщо сукупність Р + N у чорноземі оптимальна, коренева система рослин розвивається, як належить: швидко й активно росте, добре протистоїть посусі і не вимагає надто частого поливу. Також цей тандем просто незамінний на лісових ґрунтах, на виснажених, малородючих ділянках зі збільшеною кислотністю.

В яких добривах є фосфор? Класифікація фосфорних добрив передбачає наявність трьох категорій:

  1. Водорозчинні (суперфосфат, подвійний суперфосфат, суперфос). Особливо добре стимулюють ріст кореневищ й укріплюють їх.
  2. Лимоннорозчинні (кісткове борошно, преципітат, термофосфат). Найкращий час для застосування – перед сівбою насіння. Це чудовий спосіб збагатити ґрунт фосфором у випадку його дефіциту.
  3. Важкорозчинні (амофос, діамофоска, фосфоритне борошно, вівіаніт). Тут варто зазначити, що такі добрива фосфорні взаємодіють лише зі сильними кислотами, як от азотна або сірчана. Зі слабкішими взаємодія не спостерігається.

Усі перераховані фосфорні добрива в Україні можна замовити у ПП «Система Оптимум» на вигідних умовах.

Калійні. Добрива з калієм – це МД для с/г рослин, основним поживним компонентом яких є калій. Вони допомагають рослинам засвоювати вуглекислоту, сприяють транспорту вуглеводів та збільшують стійкість до морозів і посухи. Для їх виготовлення застосовують природні поклади калієвих солей, зокрема сильвін та сильвініт, карналіт і каїніт, шепіт, алуніт та інші. Класифікація калійних добрив, відповідно до використовуваної сировини, передбачає поділ на калій хлористий, сульфат калію, калійну сіль і калімагнезію. Всі калійні добрива в домашніх умовах застосовувати легко, оскільки вони характеризуються доброю розчинністю у воді. Внесення в ґрунт супроводжується швидкою розчинністю ґрунтовою вологою і вступом в обмінні реакції. К споживають ґрунтові колоїди, що приводить до зменшення його рухомості, проте він все одно лишається доступним для рослин.

Хлор, який містять добрива калійні, затримується в ґрунті, а потім з легкістю із нього вимивається. Добрива, що містять хлор, у збільшених кількостях можуть негативно вплинути на деякі насадження, тому варто попіклуватися про їх оптимальні дози. Для цього калійні добрива (в Україні купити можна за доступною ціною) слід вносити восени, коли відбувається основна обробка ґрунту, й в правильних дозуваннях. Осінь-зима – сприятливий час для вимивання хлору з землі дощовими водами. При цьому молекули К залишаються у потрібному місці й є доступними для рослинних організмів.

Розглядаючи питання «калійні добрива і їх характеристика», варто зазначити, що:

  •  внесення у верхній шар ґрунту небажане;
  •  всі форми цього елемента взаємодіють одна з одною;
  •  на середніх та важких суглинкових ґрунтах калій не потрапляє глибше кореневмісного шару.

Комплексні добрива

Містять у своєму складі 2 і більше поживних елементів. Класифікація комплексних добрив виділяє подвійні і потрійні матеріали. Перші – азот + фосфор, азот + калій, фосфор + калій. Другі – азот + фосфор + калій (добрива НПК). Також є розподіл на складні (містять кілька поживних елементів) і змішані (є механічними сумішами різних речовин, у складі яких – потрібні поживні елементи).

До цього виду добрив належать передусім калійна селітра, амофос, діамофос, нітроамофоска (азофоска), нітрофоска, карбофос та ін. Вони, як правило, більш концентровані, тому й вигідніші у застосуванні. А ще зручні й з покращеними фіз. властивостями. Кожне має свою сферу використання. Так, для цибулинних і багаторічних рослин найкраще підходить калійна селітра. Додатково для однорічників – нітроамофоска. Якщо розглядати, для прикладу, амофоску, то вона – чудовий варіант для передпосадкової підготовки ґрунту.

Також неабияке значення для сільськогосподарських насаджень мають добрива з вмістом сірки. Рослини відчувають потребу у цьому мікроелементі в незначних обсягах (всього 2-6 кг на га), проте не варто його недооцінювати. Сірка є складником деяких вітамінів, відіграє неабияку роль у формуванні смаку гірчиці, цибулі, часнику й допомагає кондиціонувати ґрунт. Популярні добрива з сіркою: сульфат амонію/калію/магнію, калімаг, простий суперфосфат та ін.

Не варто залишати поза увагою і добрива з магнієм, для прикладу, нітрат або сульфат магнію, які швидко ліквідують дефіцит цього елементу. Магній збільшує врожайність і покращує якісні параметри плодів. Без нього як без центрального атому молекули хлорофілу не відбувається фотосинтез. Він інтенсифікує ростові процеси, поділ клітин, підтримує рівень білків, бере участь у побудові пектинових речовин клітинних стінок та сприяє фосфорозасвоєнню.

Серед аграріїв користуються популярністю і добрива, що містять кальцій, наприклад, сульфат кальцію. Ca важливий для розвитку пагонів та плодоношення, для іонного балансу рослин. Він уповільнює ефекти солоності натрію і протистоїть низці захворювань.

Мікроелементи. Сьогодні на ринку є різні добривні суміші, які, окрім P, К та N (тобто крім макроелементів), містять інші поживні компоненти. Це різноманітні добрива з мікроелементами: бором, цинком, марганцем, молібденом, кобальтом і йодом.

Передусім хочемо звернути вашу увагу на добрива з бором (борну кислоту, буру, борний суперфосфат та ін.). Цей елемент має надходити в оптимальних кількостях, позаяк на насадженнях негативно позначаються і його дефіцит, і його надмірні об’єми. Бор задіюється в обмінних процесах, допомагає засвоювати кальцій і регулює насичення ним рослинних організмів. Він разом із кальцієм бере участь в побудові та діленні клітин, утворенні їх стінок. Без нього не відбувається вуглеводневий метаболізм і переміщення цукру з більш розвинутого листя до молодого і плодів. Особливо важливий він у період цвітіння й плодоношення, оскільки допомагає формуватися квіткам та зав’язям. Також бор є учасником синтезу фітогормонів.

Мінеральні добрива у сільському господарстві незамінні. Вони переважно є швидкодіючими. Норми внесення визначаються з урахуванням родючості ґрунту, потреби рослин у них і вмісту діючих поживних речовин у самих добривах. Можуть випускатися у вигляді порошку або гранул. Останні мають перевагу, позаяк менше піддаються злежуванню і краще розсіюються. Крім того, дедалі більшою популярністю користуються рідкі добрива, як от зріджений аміак або аміачна вода.

Органічні. Найбільш натуральними та безпечними вважаються органічні добрива. Вони є пріоритетними для вирощування екологічно чистої продукції. Органіка, що випускається промисловістю, дуже зручна у застосуванні. Однак сьогодні нерідко застосовують і природні матеріали: торф, гній, попіл, біогумус, пташиний послід, кісткове борошно, компост тощо. Тобто готують органічні добрива своїми руками. Це можуть бути також:

  •  добрива з кропиви, які мають у складі калій, кальцій, магній та значну кількість баластних компонентів-мікроелементів. Добриво із кропиви готується нескладно, а ефект дає неперевершений;
  •  добрива з трави, у яких за умови правильного приготування є всі речовини (мікроелементи і мінерали), що трава витягнула з ґрунту;
  •  добрива з курячого посліду як одні з найдоступніших натуральних матеріалів, що містять азот, фосфор, калій і магній.

Органічні добрива, їх класифікація – сегмент широкий. А їх використання несе чималий перелік бажаних ефектів. Попіл допомагає зменшувати кислотність ґрунту. У його складі є такі важливі для рослин компоненти, як сірка, фосфор, бор, марганець і калій. А хлору при цьому немає. Кісткове борошно – ще один продукт для пониження кислотності, багатий азотом, фосфором і кальцієм. Гній сприяє значній урожайності. Торф і деревна тирса часто слугують матеріалами для розрихлення важких ґрунтів.

Загалом добрива органічні збагачують ґрунт легкорозчинними поживними елементами, покращують його структуру та фіз. властивості й активізують функціонування потрібних мікроорганізмів.

Органічно-мінеральні. Це гумінові сукупності, які сформовані органічним компонентом та зв’язаною з ним неорганічною або адсорбційно-мінеральною сполукою. Їх отримання виглядає як обробка гумінових кислот або матеріалів, що такі містять, аміаком, аміачними розчинами фосфатів, фосфорною кислотою, солями калію. Із популярних органічно-мінеральних добрив: гумофос, торфоаміачні добрива, гумати натрію та ін.

Бактеріальні. Добрива бактеріальні (нітрагін, фосфоробактерин, азотобактерин тощо) підвищують родючість ґрунту й трансформують азот у форму, доступну для рослин.

Окремо хотілося би сказати кілька слів про добрива з дріжджів. Вони містять амінокислоти, білки та вітаміни, важливі для садово-городніх й кімнатних рослин. З-поміж примітних впливів: збільшення міцності й витривалості розсади, імунітету насаджень, інтенсифікація росту вегетативної маси, посилення формування коренів, покращене вкорінення живців та пагонів. Добриво із дріжджів чудово позначається й на ґрунті, змінюючи його склад таким чином, щоб активізувалася життєдіяльність корисних мікроорганізмів.

Добрива та їх класифікація за агрохімічним впливом

За агрохімічним впливом, або характером дії, класифікація хімічних добрив передбачає поділ на прямі та непрямі.

Прямі. Містять необхідні рослинам поживні компоненти й безпосередньо позитивно впливають на с/г культури. Добрива з азотом покращують азотне живлення культур, з фосфором – фосфорне і т.д.

Непрямі. Як правило, використовуються не саме для покращення живлення рослин певними елементами, а для зміни властивостей ґрунту, реакції ґрунтового розчину, посилення мобілізації поживних речовин, що є у ґрунті. До них належать вапняні добрива, гіпс та бактеріальні.

До слова, класифікація вапняних добрив виглядає так:

  •  тверді вапняні породи, які потрібно розмелювати або обпалювати;
  •  м’які вапняні породи, які не потрібно подрібнювати шляхом розмелу;
  •  промислові відходи, збагачені вапном.

Різноманітні добрива, їх види – питання, вкрай важливе для аграріїв. Необхідно добре орієнтуватися, що для чого може згодитися і як підібрати або створити найкращий добривний продукт у тому чи іншому випадку. Добрива мінеральні, ціна яких сьогодні у доступних межах – на піку популярності. Однак не слід лишати поза увагою і органіку, і органічно-мінеральні, й бактеріальні композиції.

Властивості добрив

Щоб правильно зберігати, перевозити, компонувати, готувати й використовувати різні добрива, необхідно знати їх властивості. Адже від цього, не в останню чергу, залежить результат застосування. Тож давайте розглянемо це питання детальніше.

Хімічні властивості добрив:

  •  масова частка елементів живлення (обов’язковий для усіх добрив показник). Азот визначається як, власне, відсоток N, фосфор – у вигляді Р2О5, калій – як К2О, магній, кальцій, натрій, сірка – через вміст оксидів, мікроелементи – як самі елементи (B, Zn, Fe, Cu, Mo, Co);
  •  масова частка домішок (кількість допустимих включень, водонерозчинного залишку, натрієвих солей, хлоридів та токсичних компонентів);
  •  вологість (обсяг води, що залишається у добриві при конвекційному впливі за певних умов або після обробки хім. шляхом). Позначається на більшості механічних характеристик (злежуваності, крихкості тощо);
  •  кислотність (об’єм вільної кислоти у складі). Показник, характерний суперфосфатам та сірчанокислому амонію. Впливає на гігроскопічність, вміст вологи, що, в свою чергу, позначається на зберіганні, транспортуванні та внесенні добрива.

Фізичні властивості добрив

Мається на увазі, власне, їх агрегатний стан:

  •  твердий (порошок, гранули, кристали, зерниста форма);
  •  рідкий (розчини, суспензії, зріджені гази).

Із фізико-хімічних не слід лишати поза увагою розчинність, гігроскопічність та рН, із фізико-механічних – гранулометричний склад, об’ємну масу, густину й динамічну в’язкість.

Технологічні властивості добрив:

  • щільність;
  • розміри гранул;
  • сипкість;
  • розсіюваність;
  • в’язкість;
  • злежуваність;
  • гігроскопічність.

Властивості мінеральних добрив

Надважливі хімічні, фізичні, фіз.-механічні, фіз.-хімічні та технологічні властивості МД, які визначають їх поведінку під час зберігання, транспортування та внесення в ґрунт: вологість, гігроскопічність, вологоємність, злежуваність, сипкість, кут природного укосу, гранулометричний склад, міцність гранул, крихкість та ін.

Хімічні властивості мінеральних добрив

До тих параметрів, які не можна лишати поза увагою, якщо цікавить бездоганна якість продукції, належать: масова частка основного елемента/елементів живлення, кількість домішок, вміст вологи та кислотність. Особливу увагу радимо звертати на два останні показники (жодним чином не применшуємо значення двох перших, та все ж), позаяк при неналежній вологості може бути завдана шкода механічним характеристикам продукту, а кислотність з відхиленнями від норм шкодить зберіганню, перевезенню й внесенню добрива.

Фізичні властивості мінеральних добрив

Це значний перелік важливих характеристик, сукупність фізичних, фізико-механічних та фізико-хімічних властивостей. Ось основні із них: розчинність у воді, гігроскопічність, злежуваність, вологоємність, розсіюваність, гранулометричний склад та міцність гранул.

Фізико-хімічні властивості мінеральних добрив:

  • розчинність, або маса добрива в кілограмах, яка може розчинитися у 100 кг води при заданому температурному режимі;
  • рН (встановлення, як реагує розчин певної концентрації);
  • гігроскопічність (здатність до поглинання атмосферної вологи з інтенсивністю, яка залежить від температури і вологості атмосфери). Впливає на вибір пакувальних матеріалів. Для добрив із гігроскопічністю понад 6 балів слід використовувати повністю герметичну упаковку (ПЕ мішки). Для тих, у яких цей показник становить 3-6 балів – герметичну (мішки із паперу, просоченого бітумом, або ті ж поліетиленові). Якщо менше 3, можливе зберігання без тари.

Фізико-механічні властивості мінеральних добрив:

  • гранулометричний склад (тонина помелу для порошкоподібних). Визначає, скільки яких фракцій міститься у добриві. Для вимірювання задіюється просіювання на ситах різного діаметру. Це одна з надважливих характеристик, позаяк позначається на агрономічній ефективності, зниженні фізичних втрат при внесенні та рівномірності внесення;
  • об’ємна маса (насипна густина). Маса одиниці об’єму твердого МД, що виражається в тоннах на м3. Має значення для зберігання (визначення потрібної ємності складів) та перевезення (встановлення вантажопідйомності). Ось, наприклад, об’ємна маса деяких популярних добрив: 0,81 т/м3 – у аміачної селітри, 0,63 т/м3 – в карбаміду, 0,91 т/м3 – в хлористого калію, 0,9 т/м3 – у амофоски;
  • густина (показник, що визначає, якою є густина рідких і суспендованих добрив у кг/м3);
  • динамічна в’язкість (протидія потоку рідких і суспендованих добрив в Па/с).

Якщо говорити про технологічні властивості мінеральних добрив, то це:

  • колір (колірні зміни під час перевезення та зберігання). Визначення відбувається візуально;
  • густина (0,8-1,7 т/м3). Зазначений діапазон густини є широким, проте у більшості популярних добрив цей показник коливається в звуженому діапазоні, а саме 0,9-1,2 т/м3;
  • розміри гранул (1-4 мм). Якщо розмір буде більшим від зазначеного, гранули ставатимуть менш міцними, а відтак руйнуватимуться й призводитимуть до погіршення висіву;
  • сипкість. Визначає здатність проходження через отвори. Вимірюється числом туків, що висипаються через одиницю площі за певний час. Цей параметр подається через кут природного укосу (до 35° для порошкоподібних матеріалів, до 40° для гранульованих);
  • здатність до розсіювання (до проходження через апарати для висівання з вузькими вихідними щілинами). Оцінка відбувається за десятибальною шкалою;
  • злежуваність. Здатність добрив переходити в зв’язаний ущільнений стан, утворюючи грудки й суцільні маси, втрачаючи сипкість. Оцінка відбувається за семибальною шкалою, де 7 означає дуже сильне злежування. На цей показник впливає вологоємність добрива, його гігроскопічність, гранулометричний склад, щільність гранул, умови та тривалість зберігання. Висока злежуваність характерна, зокрема, карбаміду, аміачній селітрі, дрібнокристалічному хлористому калію;
  • гігроскопічність (здатність поглинати вологу з повітря). Для визначення використовується 12-бальна система. Що більша цифра, то вища гігроскопічність.

Властивості азотних добрив

Азотні добрива бувають амідними, аміачними та нітратними. Їх виробляють, в основному, зі синтетичного аміаку. Через високу мобільність сполук азоту його низький вміст у ґрунті нерідко лімітує розвиток культурних насаджень, тому внесення азотних добрив надзвичайно важливе.

Хімічні властивості азотних добрив

 Тут варто звернути увагу на такий параметр, як вміст нітрогену у добриві. Найменший відсоток цього елемента міститься в натрієвій та кальцієвій селітрі (16 і 17 %, відповідно). Дещо більша кількість – у водному аміаку, сірчанокислому та хлористому амонію: 20, 21, і 26 %. Властивості добрива селітра аміачна кристалічна/гранульована передбачають наявність у складі приблизно 35 % азоту, властивості добрива карбамід – 46 %. У безводного же аміаку цей показник становить 82,3 %.

Фізичні властивості азотних добрив:

  • аміачних та аміачно-нітратних. Аміачна селітра як високоефективне добриво, що на третину сформоване азотом, швидко злежується, тому потребує зберігання без контакту з вологою. Перед використанням її потрібно подрібнювати, щоб не створювати надмірних концентрацій у певних ділянках. Сульфат амонію на 20,5 % складається з N, є доступним для рослин, добре закріпляється в ґрунті, підкислює. Порівняно з попереднім добривом, менше піддається зволожуванню, тому є не настільки вимогливим до процесу зберігання. Хлористий амоній, що на чверть складається з азоту, майже не злежується, добре розсіюється й закріплюється в ґрунті. Його N є легкодоступним для рослин. Загалом, фізичні властивості аміачних добрив приблизно схожі й не повинні провокувати надмірних труднощів при використанні;
  • нітратних. Сюди належать натрієва, калієва та кальцієва селітри. Це лужні добрива, які чудово засвоюються с/г насадженнями. Підходять для кислих ґрунтів нечорноземної зони. Не вносяться ці добрива на зиму, позаяк є велика ймовірність вимивання азоту в ґрунтові води. Що стосується також кальцієвої селітри, то потрібно згадати її вимогливість до зберігання, швидке зволоження й злежування. Перед застосуванням її необхідно подрібнювати;
  • амідних. Тут хочемо сказати кілька слів про властивості добрива сечовина. Це високоефективне безбаластне МД з 46 % азоту. Розкладається в ґрунті поступово, однак достатньо рухоме, тому застосування восени не рекомендоване. Потенційна кислотність наближена до аміачної селітри, відповідно, використання на кислих ґрунтах також вимагає задіяння нейтралізаторів. Розкладання карбаміду відбувається під дією ферменту уреази, який є в достатніх обсягах практично у всіх ґрунтах. Однак, якщо МД використовуються спільно з органічними, то така проблема виникати не буде.

Властивості калійних добрив

Збагачення рослин калієм дуже важливе. Однак потрібно добре орієнтуватися у властивостях, щоб робота з калієвмісними добривами принесла бажані результати. Зверніть увагу, що рослини засвоїти калій можуть, лише розчиненим у воді, тому будь-яке калійне добриво є легкорозчинним. А внесення таких продуктів супроводжується швидкою дією.

Хімічні властивості

 Калійні добрива по-різному поводяться, залежно від типу ґрунту, що пояснюється варіативністю їхніх  хім. властивостей, і обов’язково має враховуватися при внесенні. Так, хлористий кальцій – найкращий варіант для місцевостей зі значною кількістю опадів, з кислими ґрунтами. Сульфату калію слід надати перевагу на сухих ґрунтах і при тепличному вирощуванні. Якщо мова йде про землю зі значним вмістом глини, то будь-які калійні добрива потрібно застосовувати восени. Для більш легких ґрунтів допустимі весняні підживлення.  

Фізичні властивості

 Найпопулярніше К-добриво – хлорид калію, крупнокристалічний та гранульований. Він менше злежується, має біле або рожеве забарвлення. Розмір гранул – від 1 до 4 мм. Динамічна міцність – не менше 80 %. Розсипчастість – 100 %. Не є гігроскопічним і не злежується сульфат калію. Загалом фізичні властивості калійних добрив (зокрема й калімагнезії плюс до наведених вище МД) схожі.

Властивості фосфорних добрив

Усі фосфорні добрива є аморфними речовинами біло-сірого або жовтуватого забарвлення. Вони ефективно поповнюють запаси фосфору в ґрунті, збільшують і покращують урожай, інтенсифікують дозрівання, підвищують стійкість до вилягання та посухи. Про основні властивості фосфорних добрив – далі.

Хімічні властивості

 Фосфорні добрива є єдиним джерелом фосфору для поповнення запасів цього елементу в ґрунті. Кількість основного діючого компонента залежить від різновиду та марки добрива і в середньому становить 21-26 %. Інші хімічні властивості фосфорних добрив приблизно однакові.

Фізичні властивості

 Тут передусім хочеться сказати про ступінь розчинності. За нею фосфорні добрива поділяють на такі, у яких Р:

  • водорозчинний, а відтак легкодоступний для рослин (простий і подвійний суперфосфати);
  • нерозчинний у воді, проте розчинний у слабких кислотах, а через це безпосередньо не застосовується рослинами (фосфоритне і кісткове борошно);
  • нерозчинний ні у воді, ні в слабких кислотних сполуках, а під впливом ґрунтової кислотності та кореневих виділень рослин поступово трансформується в засвоювану рослинами форму.

На особливу увагу заслуговують властивості добрива суперфосфат. Це гранульований продукт без сторонніх механічних домішок, з масовою часткою калію – не менше 5 % у перерахунку на К2О, азоту – не менше 3-6 %, води – не більше 2 %. Розмір гранул – 1-4 мм, а їх статистична міцність – не менше, ніж 3 МПа. Розсипчастість маси – 100 %.

Говорити про властивості МД, моноскладів та про властивості комплексних добрив можна довго. Основне ми згадали. Рештою радимо цікавитися, розглядаючи конкретне актуальне для вас добриво.

Властивості органічних добрив

Вище ми згадували, що такі добрива (їх класифікація та застосування розглядаються окремо) користуються популярністю, у зв’язку з доступністю, ефективністю та безпечністю для рослин і довкілля. Однак є низка моментів, зокрема й тих, що стосуються властивостей, які варто враховувати під час використання.

Хімічні властивості

 ОД насичують землю азотом, фосфором і калієм у різних співвідношеннях. З ними досягаються оптимальні параметри родючості та цінності ґрунту. Верхній родючий шар збагачується вуглекислим газом. Створюється ідеальне середовище для вирощування с/г насаджень різних видів та сортів.

Біогумус як екологічно чисте концентроване добриво має у своєму складі збалансований комплекс поживних компонентів. Тут і мікроелементи, й ферменти, ґрунтові антибіотики, й вітаміни, гормони росту і розвитку. Також є значна кількість гумінових речовин. А ось патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів, насіння бур’янів і важких металів у складі немає. Його засвоєння рослинами легке й поступове протягом усього вегетаційного періоду. Тому біогумус без перебільшень можна назвати унікальним добривом для ефективного підвищення родючості ґрунту.

Торфогель містить більше тридцяти макро- й мікроелементів, мінеральних та органічних складників, амінокислоти та вітаміни. Рослини його засвоюють легко, в результаті пришвидшуються обмінні процеси в клітинах рослинних організмів, стимулюється розвиток кореневої системи, збільшується обсяг вітамінів та інших цінних компонентів. А ось кількість нітратів у продукції мінімізується.

Гумінові добрива каталізують біохім. процеси в ґрунті, збільшують наявність спорових та целюлозних бактерій, грибів й актиноміцетів, покращують фізичні, фіз.-хім. властивості ґрунту, його повітряний, водний і тепловий режими.

Гній при правильному використанні мега ефективно покращує якість будь-яких типів ґрунтів й збільшує врожайність.

Фізичні властивості

 Натуральні добрива повільно розчиняються в ґрунті і забезпечують тривале живлення. Можуть застосовуватися в твердому й рідкому стані (у вигляді водних розчинів). Кожен із видів цих добрив має специфічний зовнішній вигляд. Так, торф виглядає як однорідна коричнева маса, перегною характерна рихла консистенція і т.д.

Застосування добрив

Неабияке значення мають добрива в сільському господарстві. Проте добрива з магнієм, добрива з кальцієм та іншими поживними елементами важливі й для підживлення кімнатних рослин, квітників, газонів тощо. Кожна зі сфер застосування має свою специфіку, з чим і пропонуємо ознайомитися без зволікань.

Для кімнатних рослин

Розглядаючи підтему «добрива та їх застосування для кімнатних рослин», потрібно розуміти, що справа не лише у прикрашанні інтер’єру. Вазони очищають повітря, поглинають шкідливі речовини, а натомість виділяють ефірні олії та фітонциди. Щоб квіти у горщиках були здорові та красиві, мало їх вчасно підливати – без правильного своєчасного підживлення не обійтися. Тут актуальні передусім натуральні підживки.

Необхідність застосовувати добрива для кімнатних рослин пояснюється найперше незначною площею їх живлення. Навіть якщо нещодавно мало місце пересаджування у більш просторий горщик, додаткові підживлення не втрачають актуальності. Винятком хіба що є період спокою: лише тоді рослини якийсь час не потребують внесення добрив.

Якщо ви бачите, що домашні квіти повільно ростуть, їх стебла – слабкі та витягнуті, листя поникло, а цвітінням і не пахне, потрібно щось робити. Краще до такого стану не доводити, проте трапляється різне. І якщо зараз саме такий момент, застосуйте правильні добрива – і ситуація буде змінена докорінно.

Що може допомогти? Чайна заварка або кавова гуща, цукор, цибулиння, добрива з дріжджів, яєчна шкаралупа, бананові шкірки, попіл та ін. Якщо говорити про спеціальні матеріали, що сьогодні широко випускаються у промислових масштабах, то це такі основні види добрив, які наведені нижче.

Гранульовані

 Прості й зручні у використанні. Розсипаються по поверхні й, як правило, не потребують додаткових маніпуляцій. Можливе змішування гранул зі субстратом. Вони менш розчинні, порівняно з порошками, і не призводять до опіків кореневої системи.

Рідкі

 Зазвичай мають вигляд концентратів і потребують розведення водою у вказаних в інструкції пропорціях. Діють максимально швидко, оскільки поживні елементи у них перебувають в розчиненому вигляді. Це найпоширеніший тип добрив для кімнатних рослин. Вони ефективні (корені краще засвоюють поживні елементи в рідкому стані), зручні, їх склад – збалансований й розробляється до потреб конкретного виду рослин. З ними можливе позакореневе підживлення. Додаткова перевага полягає у тому, що рідкі органічні й мінеральні добрива ціни мають невисокі.

Мінеральні

 Для кімнатних рослин МД застосовують як азотні, калійні, фосфорні, так і комплексні. Які елементи постачати вазонам і у яких обсягах, залежить від потреб певного виду і стадії розвитку. Мінеральні добрива, їх раціональне використання у цьому сегменті виглядає так:

  • азотні добривні матеріали необхідні в період активної вегетації, тобто у весняно-літню пору, щоб досягнути максимального росту і розвитку пагонів та листя. Ними найчастіше підживлюють декоративно-листяні види;
  • калійні МД також сприяють зростанню кімнатних рослин, а в тандемі з фосфатними є запорукою рясного цвітіння. Добрива, що містять багато калію і фосфору – найкращий варіант для декоративно-квітучих видів;
  • комплексні мінеральні добрива і їх використання для домашніх квітів є універсальним. Вони підходять для більшості видів.

Готуючи робочу суміш, враховуйте, що суперфосфат погано піддається розчиненню, а азотні добрива бувають амідними, амонійними та нітратними (рослини засвоюють лише амонійну форму, всі інші трансформуються в неї, за допомогою біохімічних реакцій).

Органічні

 Гній, перегній, курячий послід, компост, добрива з трави тощо – бездоганні постачальники азоту для вазонів. Деревний попіл – джерело калію та кальцію.

Чи доцільне застосування таких добрив для кімнатних рослин? Досвідчені квітникарі мають різні думки з цього приводу. Однак не підлягає сумніву, що завдяки ним ґрунтова суміш зволожується і стає більш повітропроникною. Перегній стимулює активний ріст зеленої маси. Попіл – взагалі, на думку багатьох фахівців, бездоганна для вазонів органіка.

Проте, застосовуючи цей вид підживлень, важливо орієнтуватися у його специфіці. Використовувати органіку не слід для цибулинних і бульбо-цибульних видів. Якщо підживлення буде здійснюватися неправильно, декоративно-листяні види можуть зазнати небажаних змін у плані забарвлення. Перед використанням ОД потрібно робити стерилізацію, тому найкраще купувати їх у готовому вигляді.

В розсадниках

Підживлення рослин у розсадниках – один з основних агротехнічних заходів, який підвищує родючість ґрунту, покращує мінеральне живлення посадкового матеріалу й збільшує вихід з одиниці площі. Тут актуальне насичення насаджень як макро-, так і мікроелементами, кожен з яких має специфічні функції і переважно не може бути замінений іншим.

Наскільки успішним буде вирощування посадкового матеріалу в лісових розсадниках, чи не першочергово залежить від забезпечення рослин елементами мінерального живлення. Слід враховувати таке питання, як мінеральні добрива і їх класифікація, адже різні види допомагають досягати тих чи інших результатів. Маються на увазі насичення ґрунту поживними речовинами, забезпечення сприятливих трансформацій реакції ґрунтового середовища, покращення його фіз. властивостей, підвищення життєдіяльності корисних мікроорганізмів. Завдяки добривам спостерігаються позитивні зміни розмірів і фітомаси посадкового матеріалу. Покращуються його якісні параметри. Сіянці та саджанці мають потужніші стовбури, добре розвинені корені, окремі частини більш сприятливо співвідносяться між собою. Також відбувається накопичення запасів поживних елементів, які до того витрачаються при пересадці, під час регенерації кореневої системи і при початковому рості. Однак не варто перевищувати дозувань – це нічим добрим не закінчиться.

У розплідниках потрібно правильно застосовувати мінеральні добрива, їх види у всій різноманітності, а також органіку, мінерально-органічні суміші та мікробіологічні підживлювальні продукти.

В сільському господарстві

Сільське господарство – один з основних споживачів добрив. Цілі, які досягаються при цьому – різноманітні: від збагачення ґрунту до збільшення врожаю і покращення його якісних показників. Агрономи повинні знати, які добрива, коли, в якій формі та кількостях вносити у той чи інший ґрунт для певної культури.

Застосування азотних добрив

 Виготовляються шляхом поєднання азоту повітря з воднем. Таким чином утворюється аміак, який підлягає окисленню до азотної кислоти. Аміак + азотна кислота дають найпопулярніше азотодобриво – аміачну селітру. Також аграрії використовують рідкий аміак, сірчанокислий амоній, натрієву й калійну селітри, карбамід. Усі ці добрива – запорука якісного врожаю. Вони допомагають боротися з хворобами, що виникають, у зв’язку з азотним голодуванням. Збалансований тандем органіка + мінеральні компоненти забезпечує інтенсивний ріст та розвиток без перенасичення нітратами.

Застосування таких добрив актуальне, коли спостерігаються ознаки азотодефіциту: повільний ріст та розвиток, побіління листя, поява великих жовтуватих плям тощо.

Вносячи добрива з азотом, необхідно враховувати низку факторів, що перешкоджають засвоєнню цього елемента:

  • збільшена кислотність ґрунту;
  • надто мала ґрунтова температура;
  • підвищена рихлість і піщаність ґрунтів тощо.

Залежно від цих факторів, потрібно підбирати форму добрива: аміачну або нітратну. Перша найкраще підходить для нейтрального прогрітого ґрунту, друга – для непрогрітого з підвищеною кислотністю.

Способи внесення можуть бути різними. Проте спільною є необхідність закладання в ґрунт, позаяк уже через кілька годин перебування на сонці й відкритому повітрі кількість азоту суттєво зменшується. Оптимальна глибина внесення – 10-15 см. Глибше цей елемент проникає сам разом із дощовою або поливальною водою.

Застосування калійних добрив

С/г культури дуже часто відчувають нестачу калію, що призводить до низьких врожаїв та частих захворювань рослин. Нерідко цей елемент є у ґрунті, але в недоступній для насаджень формі. Через дефіцит калію гальмуються біохімічні процеси, спотворюється обмін речовин, молоде листя жовтіє, коричневіє й відмирає. Особлива ознака калієдефіциту – «крайові опіки» та дрібні руді плями.

Найбільшу потребу у калії відчувають ріпак, соняшник, соя, цукровий буряк, плодові дерева та кущі.

Популярні добрива з калієм: хлористий і сірчанокислий калій, калійна сіль, калімагнезія. При їх застосуванні необхідно враховувати певні моменти, зокрема тип ґрунту. Найбільша ефективність спостерігається на легких дерново-підзолистих землях, вилужених чорноземах, сірих лісових ґрунтах і на осушених торфовищах. Найкраще внесення – під основну обробку з зароблянням в ґрунт із важким/середнім гранулометричним складом. Калій піддається абсорбції й утримується в оброблюваному шарі ґрунту, а хлор разом з тим вимивається атмосферними опадами. За умови достатнього зволоження на легких ґрунтах калієвмісні добрива можна вносити навесні під час передпосівної обробки.

Незначні обсяги таких добрив (10-15 кг/га) варто використовувати під час сівби с/г культур. Особливою ефективністю відрізняється одночасне застосування із фосфоровмісними добривами при сівбі озимих культур (так забезпечується їх зимостійкість).

Застосування фосфатних добрив

 Рослини відчувають потребу у фосфорі від початку життя. Добрива фосфорні позитивно впливають на кількість і якість урожаю. Озимі культури, завдяки їм, стають зимостійкішими. Дозрівання інтенсифікується.

Як впливають фосфати на насадження, залежить від способу їх внесення. Основну частину таких продуктів потрібно застосовувати під зяб, поєднуючи з рядковим внесенням. Якщо має місце значне зволоження або зрошування, певна кількість може бути застосована у якості підживки.

При основному внесенні зверніть увагу, щоб глибина закладення була достатньою (місце розташування кореневої маси). Це пов’язано із слабкою міграцією фосфорної кислоти. Якщо закласти фосфор у верхні шари ґрунту, які швидко пересихають, коріння рослин його використовуватиме недостатньо.

Застосування комплексних добрив

 Це найпростіший варіант підживлення, оскільки в складі таких добривних продуктів є весь комплекс необхідних рослинам речовин. Одним завезенням можна відновити родючість землі, яка роками зазнавала шкоди.

Тут передусім слід правильно обирати час внесення МД. Для азотних найкраща пора – початок літа, для фосфорних та калійних – кінець сезону. І ще неабияке значення мають і дозування: ніколи не перевищуйте рекомендованих пропорцій.

Зрозуміло, що кожна сільськогосподарська культура має специфічні потреби у видах та кількостях добрив. Внесення також варіюється, залежно від виду рослини. Давайте коротко розглянемо, яку культуру яким добривом і яким чином слід підживлювати.

Добрива для картоплі

 Підживка картоплі позбавлена сенсу у вегетаційний період: тоді поживні речовини не засвоюються у достатніх обсягах. Головним є правильний підбір добрива під картоплю при посадці.

Цей коренеплід споживає поживні елементи досить інтенсивно, оскільки коренева система розвинена слабо, а бульби мають значні об’єми.

Щоб кожен наступний врожай радував, потрібно вносити в ґрунт певну кількість поживних компонентів після збору попереднього врожаю.

Картопля любить складні добривні продукти, наприклад, амофоску в сукупності з нітроамофоскою. Суперфосфат краще застосовувати окремо. Ще один чудовий варіант – органіка (пташиний послід, перегній, найрізноманітніші компости і промислові відходи).

Застосовуючи добрива на картоплю, дотримуйтеся дозувань. Особливої обережності дотримуйтеся з азотовмісними матеріалами.

Добрива для сої

 Вирощуючи сою, потрібно пам’ятати, що вона дуже вибаглива до мінерального живлення. Під час вегетації поживні елементи надходять нерівномірно, найбільше споживаються під час цвітіння, формування бобів та на початку наливу насіння. Завдяки добре розвиненій кореневій системі, соя може засвоювати поживні компоненти з більш глибоких шарів ґрунту, а також ті, що перебувають у важкодоступних формах і практично не засвоюються іншими зерновими та бобовими культурами.

Обираючи добрива під сою, потрібно орієнтуватися на збалансоване забезпечення фосфором, калієм, мезо- і мікроелементами.

Добрива для озимої пшениці

 Щоб вирощувати озиму пшеницю правильно, потрібно використовувати правильні добрива у належних дозах та з необхідними способами внесення. Навіть незначні неточності можуть гальмувати ростові процеси й понижувати зимостійкість, сприяти розвитку різних хвороб та зменшувати якість врожаю.
Найкращі добрива під озиму пшеницю – мінеральні зі збалансованим вмістом фосфору, калію та азоту.

Добрива для озимого ріпаку

 Як і всі капустяні культури, ріпак має неабияку потребу в поживних компонентах. Їх інтенсивне поглинання відбувається від початку розвитку стебла до закінчення цвітіння і досить тісно корелює з динамікою наростання сухої фітомаси. Споживання ріпаком корисних речовин у початковий період розвитку значно нижче, однак їх нестача небезпечна значним зниженням врожаю.

Добрива під озимий ріпак повинні містити азот, фосфор, калій, сірку. Ця культура дуже вимоглива до рН ґрунту і вмісту в ньому кальцію та магнію. Дає хороші прибавки врожаю при внесенні гною та інших органічних добрив. Мікроелементи слід застосовувати лише за потреби. Озимий ріпак дуже чутливий до нестачі бору, марганцю та рідше молібдену.

Добрива для соняшнику

 Під час вегетації соняшник засвоює поживні елементи нерівномірно. На початку йому потрібно небагато таких речовин, але засвоюються вони швидко. У наступні півтора місяці після закладки кошика аж до кінця цвітіння спостерігається інтенсивне споживання поживних компонентів, а решта засвоюється в період від фази наливання насіння до початку дозрівання.

Добрива під соняшник повинні містити азот (покращує ріст, розвиток і продуктивність) та фосфор (сприяє кращому розвитку коренів, закладці репродуктивних органів з великою кількістю квіток у кошику, інтенсифікує розвиток рослини, допомагає їй економніше витрачати вологу). Добрива, що містять Р та N, ефективно доповнюють один одного.

Також для цієї культури важливі магній та сірка. До того ж, вона добре реагує на післядію органічних добрив. Тому доцільно її висаджувати на місці культур, під які вносився гній.

Добрива для помідорів

 У випадку з цією культурою спрацьовує принцип: краще менше, ніж більше. Тобто краще застосувати зменшену кількість добрив, головне – не надмірну. Підживлювати слід поетапно, враховуючи потребу насаджень в тому чи іншому елементі на певному етапі вегетації.

Найкращі добрива під помідори:

  • азотні (аміачна селітра, сірчанокислий амоній, карбамід);
  • фосфорні (порошкоподібний або гранульований суперфосфат);
  • калійні (сульфат калію);
  • комплексні (діамофос, нітроамофоска, амофос, нітрофоска);
  • органіка.

Добрива для лохини

 Оскільки в природі лохина здебільшого росте на кислих торфовищах з низьким вмістом поживних елементів, її комерційне вирощування при надмірному підживленні може зазнати шкоди. Тут, як і у випадку з томатами: краще недодати добрив, ніж внести їх занадто багато. Оптимальне удобрення лохини виглядає як забезпечення необхідними поживними речовинами без надмірного використання МД. Інакше рослини можуть не лише пошкодитися, а й загинути.

Які елементи потрібні лохині? Азот, фосфор, калій, магній та залізо.

Добрива для малини

 Якщо малина постійно росте на одному місці, її можна навесні підживлювати органікою. МД в цей період можна вносити лише під старий малинник, перед розпушуванням. Влітку добре підживлювати насадження кістковим борошном, у кінці літа – деревним попелом (розсипання на грядках після збору врожаю для відкладання калію в молодих пагонах, аби наступний врожай дав солодші ягоди). Восени, коли ягідні чагарники найбільш виснажені, підживлення є обов’язковим складником грамотного догляду. Раз на кілька років під малину потрібно вносити гній або компост. Органіку допустимо замінити агрохімікатами, наприклад, комплексними, які містять фосфор, калій і сульфат амонію.

Зверніть увагу! Азотовмісні суміші під цю культуру не можна вносити під час посадки і вкорінення восени. Це негативно позначиться на зимівлі. Весняне ж внесення азоту навпаки бажане, особливо у складі органічних добрив.

Добрива для огірків

 За все літо огірки потребують лише 3-4 підживки мінеральними або органічними матеріалами. Для них підходить кореневе та позакореневе підживлення, причому перший спосіб обробки кращий у тепле літо, а другий – в прохолодне.

Із актуальних для цієї культури добрив: аміачна та калійна селітри, суперфосфат, сечовина, калійна сіль, амофос, гній, попіл, пташиний послід, настій зеленої трави та ін.

Ну і ще хотілося б сказати кілька слів про добрива під кукурудзу. Щоб ця культура давала високі врожаї, їй необхідно забезпечити достатню кількість добрив, адже вона використовує поживні компоненти повніше, порівняно з іншими зерновими культурами.

Кукурудза добре реагує, передусім, на внесення азотних і фосфорних МД, а після попередників, які виносять з урожаєм велику кількість калію, і на піщаних, заплавних ґрунтах – ще й калійних. Найкращий результат гарантований при оптимізації застосування гною і мінеральних добрив. Органіці також належить важлива роль у підвищенні врожайності кукурудзи. Вона збагачує ґрунт органічними компонентами і всіма важливими поживними речовинами, до того ж, зменшує накопичення штучних хім. сполук. Що це може бути? Передусім гній та пташиний послід.

Скільки мінеральних, а скільки органічних продуктів використовувати, потрібно розраховувати на основі родючості ґрунту й запланованого рівня врожайності.

Найкращий час для внесення МД під кукурудзу – восени під основний обробіток ґрунту. Чи потрібні їй мікроелементи? Так. Внесення доцільне в ґрунт під передпосівну культивацію або одночасно зі сівбою, а також у вигляді позакореневого підживлення.

Добрива для газону

Густий і красивий газон – закономірна мрія кожного власника присадибної ділянки. А що потрібно для її здійснення? Правильно підібраний сорт і висока якість насіння? Належний догляд? Так, а ще регулярні підживлення. Самого поливу й підстригання недостатньо. Більше того, постійне надходження води у ґрунт – передумова вимивання із нього важливих для трави поживних речовин. В результаті трава жовтіє, засихає й не має бажаного вигляду. Щоб газон ріс, як належить, і був здоровим, потрібно вдаватися до стартових, сезонних і стресових підживлень. Є низка правил, яких при цьому варто дотримуватися:

  • оптимальний час для внесення добрива – після стрижки газону;
  • під час внесення добрив трава має бути сухою, а ґрунт – навпаки вологим;
  • після внесення потрібно рясно полити газон;
  • неправильно підживлювати траву під час дощу або в період літньої посухи.

Які добрива найкращі для газону? Тут потрібно враховувати питання «мінеральні добрива, їх класифікація та застосування». Трав’яний покрив відчуває неабияку потребу в азоті, адже саме цей компонент є запорукою росту і розвитку насаджень. Навесні найкраще застосовувати аміачну селітру: вона забезпечить швидкий ріст газону. Влітку – нітроамофоску: вона збереже здоров’я трав’яного покриву, не дасть йому пожовтіти і засохнути. Осінь – пора для підживлення діамофоскою, яка багата всіма елементами, важливими для росту та розвитку трави. Завдяки їй газон залишатиметься здоровим та красивим до самих морозів.

Добрива для квітів

Щоб квіти рясно, довго і пишно цвіли, їх також потрібно підживлювати. Яких добрив потребують ці рослини, залежить від їх виду та періоду життя.

Добрива для троянд

 Ні для кого не секрет, що троянди – примхливі квіти. Успішно вирощувати їх неможливо без правильного і своєчасного внесення добрив. Тільки знання усіх нюансів допоможе досягнути рясного цвітіння й не заподіяти квітам ніякої шкоди.

Які добрива потрібні трояндам? Органічні та мінеральні. Підживлення може бути як кореневим, так і позакореневим.

Обираючи добриво, орієнтуйтесь на потребі троянд у таких елементах:

  • азот. У його функціональних можливостях – забезпечення значної кількості зеленої маси. Якщо його внести забагато, пагони будуть міцними, проте обсяг квітконосів зменшиться. Не зловживайте азотними підживленнями;
  • фосфор. Відповідає за формування квітконосів і квіткових бруньок. Від нього залежить, як розвиватимуться квітки і стебла, а також скільки квіток буде. Найкраще застосовувати фосфор разом із калієм, інакше користі від нього очікувати не доведеться;
  • магній. Швидко вимивається дощами і талим снігом. Особливу потребу у ньому троянди відчувають в період закладання бутонів;
  • залізо. Є чудовим способом запобігти хлорозу.

Добрива для орхідей

Орхідея – одна з найбільш вишуканих та популярних квіток. Разом з тим, вона вибагливіша, ніж більшість кімнатних квітів. Тривале, пишне й яскраве цвітіння можливе лише при правильному догляді та грамотному підживленні.

Правила внесення добрив у орхідеї:

  • підживлення актуальне лише в ростовий період;
  • місяць після пересадки удобрювати заборонено;
  • якщо рослина хвора та ослаблена шкідниками або гниллю, підживлювати її також не рекомендовано;
  • перед підживленням орхідею потрібно підлити, щоб не обпекти кореневу масу;
  • взимку і влітку достатньо одного підживлення на місяць, навесні і восени вносьте добриво кожні два тижні;
  • перша підживка не повинна здійснюватися в період активного цвітіння, аби квіти не тішили вас надто мало;
  • які саме речовини потрібні орхідеї, залежить від стадії її росту (коли нарощується вегетативна зелена маса, найбільшу потребу рослина відчуває в азоті, коли закладаються квітконоси – у фосфорі та калії).

Які добрива використовувати? З правильною кислотністю (5-7 рН), концентрацією поживних речовин, у гранульованій або рідкій формі, яка є більш простою і точною у застосуванні. Потрібно знати, коли краще надати перевагу мінеральним підживленням, а коли – органічним.

Добрива, їх класифікація та застосування, а також їх властивості – тема непроста, багатоаспектна, але дуже важлива. Ми постаралися розглянути основне, щоб зорієнтувати вас, у якому напрямку рухатися. Сподіваємося, ви знайшли щось корисне для себе й надалі зможете застосовувати отримані знання на практиці задля досягнення максимальної ефективності.